Для изучения иммунного статуса при остром гематогенном остеомиелите (ОГО) проведено исследование у 110-ти детей. Установлено, что степень выразительности воспалительного процесса зависит от формы острого гематогенного остеомиелита и связана с цитокиновым дисбалансом Т-хелперов I, II типов с активацией цитокинов клеточного типа и притеснением гуморальных, кроме того, дисрегуляция цитокинов Tх1/Tх2 не зависит от формы ОГО. Граммотрицательная инфекция при ОГО ассоциируется с преимуществом цитокинов клеточного типа и притеснением гуморального, при этом дан дисбаланс при граммотрицательной флоре, связанный с гиперактивацией провоспалительных медиаторов.

  Скачати повний текст

Розглянуто питання оптимізації діагностики та лікування гострого гематогенного остеомієліту (ГГО) у дітей. Охарактеризовано мікрофлору кістковомозкового каналу та міжм'язового ексудату, основні клінічні зміни у дітей з даною патологією, кількість післяопераційних ускладнень залежно від тяжкості процесу. Упроваджено нові методи лікування гострого гематогенного остеомієліту, що включають застосування йоддицерину для лаважу кістковомозкового каналу, аплікаційний метод застосування йоддицерину, комбіновану лазеротерапію. Виділено критерії ефективності та кратності проведення лаважу кістковомозкового каналу йоддицерином. Визначено показання щодо закриття гнійної рани у дітей з ГГО.

  Скачати повний текст

Створено принципово нову експериментальну модель гострого остеомієліту для дослідження змін електрофізіологічних показників тканини кінцівок та визначення їх інформативності для діагностики запального процесу кістки. Вперше встановлено нормальні електрофізіологічні показники тканин кінцівок та їх зміни у разі виникнення остеомієлітичного вогнища. На підставі одержаних результатів вперше розроблено неінвазивний метод ранньої діагностики гострого гематогенного остеомієліту. Досліджено сучасний стан взаємозалежності збудників основного та метастатичних вогнищ. Визначено сезонність захворювання в регіоні та летальність серед хворих септичними формами гострого гематогенного остеомієліту. Вперше розроблено та впроваджено у практику оптимальний комплекс діагностичних та лікувальних заходів за різних форм і стадій септичного процесу у дітей з соматичними формами гострого гематогенного остеомієліту.

Розглянуто питання особливостей перебігу кістково-гнійної інфекції та лікування дітей і підлітків, хворих на хронічний остеомієліт довгих кісток (ХОДК). На підставі клінічних, рентгенологічних та клініко-лабораторних досліджень установлено клініко-рентгенологічні особливості перебігу хронічного травматичного та гематогенного остемієліту в дітей та підлітків, визначено бактеріологічні та серологічні особливості етіології цих форм захворювання. За результатами імунологічних досліджень обгрунтовано показання до застосування тимогену для корекції порушень імунного статусу в дітей та підлітків, хворих на ХОДК. Визначено найбільш ефективні оперативні втручання та обгрунтовано необхідність застосування кісткової аутопластики та білокального методу заміщення дефектів кісток. Удосконалено диференційовану систему комплексного лікування хворих на хронічний травматичний остемієліт довгих кісток у дітей та підлітків із застосуванням кістковопластичних оперативних втручань, яка дала змогу відновити цілість кісток та ліквідувати активний гнійно-некротичний процес у 97,9 % оперованих дітей.

Розглянуто питання септичних форм гострого гематогенного остеомієліту (ГГО) у дітей, зокрема, поширеності та структури захворювання, мікробіологічного моніторингу збудників, симптоматики, ранньої діагностики, комплексного лікування - доопераційної підготовки, оперативних, консервативних, фізіотерапевтичних методів лікування; антибактеріальної та превентивної фунгіцидної терапії; подальшої реабілітації хворих. Наведено результати експериментальних та клінічних досліджень, описано новий метод ранньої неінвазивної діагностики захворювання. Викладено біофізичну модель процесів, що протікають у тканинах неураженої кінцівки та за наявності остеомієлітичного вогнища. Подано характеристику антибактеріальних та фунгіцидних препаратів, що застосовуються під час лікування септичних форм ГГО у дітей.

Рассмотрены вопросы септических форм острого гематогенного остеомиелита (ОГО) у детей, в частности, распространенности и структуры заболевания, микробиологического мониторинга возбудителей, симптоматики, ранней диагностики, комплексного лечения - дооперационной подготовки, оперативных, консервативных, физиотерапевтических методов лечения; антибактериальной и превентивной фунгицидной терапии; дальнейшей реабилитации больных. Приведены результаты экспериментальных и клинических исследований, описан новый метод ранней неинвазивной диагностики заболевания. Изложена биофизическая модель процессов, протекающих в тканях непораженной конечности и при наличии остеомиелитического очага. Дана характеристика антибактериальных и фунгицидных препаратов, применяемых при лечении септических форм ОГО у детей.

Наведено тактику лікування 51 новонародженого з остеомієлітом у поєднанні з перинатальною патологією центральної нервової системи, спрямовану на внутрішньоосередкову декомпресію, антибіотикотерапію і паралельну терапію ноотропними препаратами. Використані лікувальні заходи дозволили одержати задовільні результати.

Проведено аналіз результатів мікробіологічних досліджень у 103-х дітей та підлітків, хворих на хронічний післятравматичний остеомієліт довгих кісток. Збудниками гнійно-некротичного захворювання були S.aureus, P.aeruginose та P.mirabilis переважно у монокультурах. Встановлено взаємозв'язок між формою, локалізацією остеомієліту та характером мікрофлори. Одержані дані свідчать про більшу ймовірність ендогенного інфікування переломів.

Цель работы - изучить особенности остеомиелита у недоношенных детей. Проведен анализ результатов лечения 9 недоношенных детей с гематогенным остеомиелитом, которые проходили лечение в клинике детской хирургии г. Запорожья в 2007 - 2012 гг. При обследовании использовали клинические, лабораторные, бактериологические и лучевые методы (рентгенологический, ультразвуковое исследование). Оценивали отдаленные результаты лечения. Все недоношенные дети с остеомиелитом (7 мальчиков и 2 девочки) были доставлены из родильных домов города. Гестационный возраст новорожденных составил 26,0 - 31,0 нед. Дети поступили на 5 - 7 сут жизни. Масса тела младенцев при рождении колебалась от 1380 до 2410 г. У матерей 6 (66,7 %) пациентов беременность была первой и протекала с угрозой прерывания. У матерей еще 3 (3,33 %) младенцев беременность была повторной, при этом предыдущие беременности (от 1 до 4) заканчивались абортами. У большинства матерей - 8 (88,9 %) - были сопутствующие патологии: аднексит, кольпит, гипофункция яичников, пиелонефрит. Хроническую внутриутробную гипоксию плода выявили у 7 (77,8 %) детей. У 3 (33,3 %) матерей во время родов был длительный безводный период. Путем кесарева сечения родилось 2 (22,2 %) детей. Гнойный децидуит и омфаловаскулит при исследовании последа обнаружены в 6 (66,7 %) наблюдениях. По локализации очага наиболее часто страдала бедренная кость - 7 (77,8 %). Реже очаги воспаления локализовались в плечевой кости - у 2 (22,2 %) детей. В процессе лечения восстановление движений пораженной конечности наблюдали через 7 - 10 дней. После пункций возобновление движений пораженной конечности происходило быстрее - на 3 - 5 сут. Специальную иммобилизацию пораженной конечности (гипсовая иммобилизация) не применяли, ограничиваясь физиологическим положением. Выводы: гнойно-воспалительные заболевания кости у недоношенных детей характеризуются неярко выраженной клиникой. Местные признаки заболевания менее заметны на фоне тяжелого общего состояния. Наиболее часто поражается бедренная (77,8 %) и плечевая (22,2 %) кость. Возбудителями остеомиелита у недоношенных детей были: K. pneumonia, E. coli - у 66,7 % случаев, S. aureus - у 11,1 %, Steptococcus spp. - у 11,1 %.

Оцінка мінерального стану кісткової тканини дітей після перенесеного гострого гематогенного остеомієліту проводилась в усі терміни захворювання. Оцінено рівень загального кальцію, неорганічного фосфору, транспортної форми вітаміну D3 (25OHD3) в сироватці крові, активності лужної фосфатази.

Освітлено результати діагностики 22 новонароджених, які перенесли гострий гематогенний остеомієліт, на базі хірургічного відділення N 1 та відділення патології новонароджених Житомирської обласної дитячої клінічної лікарні за період з 2004 по 2010 рр. Дана патологія залишається актуальною, незважаючи на значні досягнення медичної науки, без тенденції до зменшення частоти захворювання.

У зв'язку з тяжким перебігом, великою кількістю негативних наслідків, котрі можуть з'являтися протягом всього періоду росту дитини та призводити до інвалідизації метаепіфізарний остеомієліт є медико-соціальною проблемою. Мета роботи - вибір оптимального антисептика для місцевого впливу на вогнище запалення. Наведено методику та результати лікування 32-х дітей, які поступали до стаціонару в ранні строки захворювання з першої по третю добу. Порівнюючи результати лікування, визначено зниження кількості ортопедичних ускладнень і наслідків хвороби з 26,9 % до 18,75 %. Висновки: рання діагностика та раціональна антибактеріальна терапія зменшує кількість ортопедичних ускладнень і наслідків метаепіфізарного остеомієліту.

За проведеним клініко-статистичним аналізом 27477 історій хвороб дітей з гнійно-запальними захворюваннями виявлено присутність гострого гематогенного остеомієліту (ГГО) в структурі гнійної патології. Визначено частку ГГО кісток кульшового суглобу в новонароджених серед всіх остеомієлітів. Встановлено рівень захворюваності дитячого населення Вінниччини на ГГО.

Вивчено можливість методу автоматичного групування в оцінці тяжкості запального процесу в дітей з апендикулярним перитонітом, деструктивною пневмонією, гострим гематогенним остеомієлитом. Було виділено 2 ступеня, які статистично гірогідно розрізнялися за 5 показниками гемограми (еритроцити, гемоглобін, паличкоядерні і сегментоядерні нейтрофіли, інтоксикаційний індекс зсуву). Виділені ступені характеризують 2 рівні запальної реакції та статистично вірогідно пов'язані з розповсюдженістю процесу та клінічною оцінкою тяжкості стану дітей з хірургічною інфекцією. Розроблена на основі показників гемограми класифікація об'єктивно віддзеркалює рівень запальної реакції організму й може бути рекомендована для оцінки тяжкості інтоксикації за гнійних процесів у дітей.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.456.148.2

Рубрики:

Остеомієліт у дітей

Шифр НБУВ: Ж24339 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Увагу приділено підвищенню результатів хірургічного лікування комбінованих деформацій довгих кісток кінцівок у дітей із недосконалим остеогенезом за допомогою розробленого інтрамедулярного телескопічного фіксатора. У результаті випробувань фізичних моделей на згинання під впливом різного навантаження (50, 100, 150 і 200 Н) з'ясовано, що найбільші зусилля до виникнення деформації витримують моделі з ротаційно-стабільними інтрамедулярними телескопічними фіксаторами, найменші - з титановими еластичними стрижнями. За результатами математичного моделювання встановлено, що інтрамедулярні ротаційно-стабільні та ротаційно-нестабільні фіксатори працюють ідентично й однаково ефективно під впливом навантаження на стискання та згинання. У разі ротаційного навантаження моделей інтрамедулярний телескопічний фіксатор із ротаційною стабільністю приймає на себе більші навантаження, ніж інші, але це дозволяє розвантажити кісткову тканину, особливо навколо зон росту. Титанові еластичні стрижні витримують значно нижчі напруження за умов усіх видів навантаження, що в разі зниження щільності кісткової тканини може призвести до виникнення деформацій або руйнування кісток і втрати функції. На підставі рентгенометричних досліджень доведено, що в післяопераційному періоді показники подовження розробленого інтрамедулярного телескопічного фіксатора відповідають величинам зростання кісток у пацієнтів із недосконалим остеогенезом. Застосування інтрамедулярних телескопічних фіксаторів є сучасним та ефективним методом лікування деформацій довгих кісток кінцівок у дітей із недосконалим остеогенезом, не потребує тривалого застосування додаткових зовнішніх пристроїв. Стає можливим скоріший початок реабілітаційних заходів із добрими функціональними результатами, а кількість ускладнень зменшується до 17,5 %.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.456.148.2-542

Рубрики:

Остеомієліт у дітей

Шифр НБУВ: ДС42525 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.456.148.2-542

Рубрики:

Остеомієліт у дітей

Шифр НБУВ: ДС42525 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.456.148.2-542

Рубрики:

Остеомієліт у дітей

Шифр НБУВ: ДС42525 Пошук видання у каталогах НБУВ