Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.591-1

Рубрики:

Сифіліс у дітей

Шифр НБУВ: Ж23543 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Отмечено, что ранний врожденный сифилис - это превентабельное заболевание, клинический спектр которого варьирует от асимптомных форм до тяжелых мультисистемных нарушений. Проведен анализ 14-ти случаев раннего врожденного сифилиса у детей, которые находились на обследовании и лечении в Киевской городской кожно-венерологической больнице с 2001 по 2004 гг.

Обследовано 82 ребенка в возрасте от 2-х месяцев до 14-ти лет и 55 подростков в возрасте от 15 до 18-ти лет с заболеваниями мочеполовой системы. Представлена клиническая характеристика и определенный лабораторными методами спектр вирусных, бактериальных и простейших микроорганизмов, которые обусловили такую клинику. Отмечено, что хламидии способны поражать атрофический сквамозный эпителий препубертатного влагалища, который еще не подвергся достаточному влиянию эстрогенов, и вызывать истинные вагиниты. Поэтому у детей материал для исследований надо брать из влагалища, а не из инфантильной шейки матки. Для адекватного лечения необходимо комплексное обследование на предмет ЗППП всех больных детского и подросткового возраста с клиникой гинекологического или урологического профиля. В случаях смешанной инфекции надо придерживаться этапности лечения (сначала грибы и простейшие, потом бактерии и вирусы на фоне иммунокорригирующих препаратов). В каждой семье детей, больных ЗППП, надо проводить санитарно-просветительную работу.

З'ясовано клініко-епідеміологічні особливості та психоособистісні характеристики підлітків з інфекціями, що передаються статевим шляхом (ІПСШ)/ВІЛ залежно від місця їх мешкання та форми поведінки. Установлено взаємозв'язок ризику інфікування ІПСШ/ВІЛ, особливостей клініки та перебігу ІПСШ у підлітків залежно від факторів, а саме: місця мешкання, психоособистісних властивостей і форми поведінки. Показано, що сільські підлітки менше поінформовані з питань профілактики ІПСШ, їх поведінка зумовлює високий ризик інфікування, зокрема ВІЛ. Запропоновано оригінальну лікувально-превентивну тактику з залученням до комплексної етіопатогенетичної терапії чотирьохетапних превентивних модулів і диференційований підхід до її застосування у підлітків з ІПСШ/ВІЛ залежно від місця мешкання, психоособистісних властивостей і форми поведінки, що передбачає застосування чотирьохетапних превентивних модулів, нових форм і методів роботи (інтерактивних інформаційно-навчальних методик, технологію "Рівний навчає рівного").

Досліджено проблеми підвищення ефективності лікувально-профілактичних заходів, удосконалення раннього діагностування клініко-імунологічних порушень у дітей, які одержали профілактичне лікування сифілісу, шляхом визначення клініко-імунних особливостей адаптації в неонатальному періоді. Встановлено, що у разі відсутності специфічних клініко-серологічних ознак раннього природженого сифілісу, діти мають особливості клінічного перебігу неонатального періоду, імунної реактивності, стану здоров'я та фізичного розвитку протягом перших трьох років життя. Виявлено особливості клітинної, гуморальної ланок імунітету, продукції цитокінів. На підставі критеріїв, що детермінують відмінності адаптації, розроблено науково обгрунтовану математичну модель індивідуального прогнозування підвищеного рівня захворювання на гострі респіраторні вірусні інфекції протягом першого року життя. Встановлено зв'язок психологічного стилю переживання вагітності матерів з сифілісом в анамнезі з перебігом неонатального та грудного періодів у дітей.

Дисертацію присвячено вивченню особливостей імунного статусу, клінічних проявів у дітей грудного віку, народжених від матерів, що хворіли на сифіліс. Показано, що за раннього вродженого сифілісу у дітей грудного віку підвищення рівнів імуноглобулінів М і А супроводжуються зниженням рівня Т-лімфоцитів. За прихованого і маніфестного раннього вродженого сифілісу зі шкірними й кістковими проявами імунорегуляторний індекс знаходиться в межах норми, а за маніфестного раннього вродженого сифілісу з вісцеральною патологією імунорегуляторний індекс знижений, що призводить до порушення кооперативних взаємовідношень Т- і В-лімфоцитів. Розроблено та обгрунтовано ефективний метод комплексного лікування раннього вродженого сифілісу з призначенням пеніциліну та імуномодулятора лаферону, що забезпечує підвищення кількості Т-лімфоцитів, ліквідує дисбаланс субпопуляції Т-клітин, прискорює елімінацію ЦІК, скорочує строки негативації серореакцій і час зникнення специфічних шкірних проявів.

Обгрунтовано безпечність грудного вигодовування немовлят від матерів, в яких встановлено сифіліс до або під час вагітності, а після відповідного специфічного та профілактичного протисифілітичного лікування визначено позитивні специфічні серологічної реакції на сифіліс під час досліджуваної вагітності. Обстежено 90 матерів, які одержали протисифілітичне лікування під час вагітності та 90 їх немовлят, які перебували на природному вигодовуванні не менше 6-ти місяців. За результатами дослідження встановлено, що провідним критерієм безпечності природного вигодовування немовлят групи ризику є закінчення курсу специфічного та профілактичного лікування сифілісу в їх матерів під час вагітності. Закінчення протисифілітичного лікування матерів після 28-го тижня вагітності не дозволяє оцінити якість проведеної терапії під час пологів і новонароджені немовлята цих матерів мають підлягати профілактичному лікуванню.

Освещены аспекты лечения сифилиса, туберкулеза, менингококковой и цитомегаловирусной инфекций у детей. Рассмотрены проблемы ранней диагностики инвагинации, вызванной кишечными инфекциями. Описаны клинические методы диагностики поражения нервной системы при инфекционных заболеваниях у детей.

Розглянуто клінічну анатомію глотки, гортані, трахеї та бронхів. Увагу приділено сучасним проблемам етіології, патогенезу, клініки, діагностики та лікування папіломатозу гортані та трахеї у дитячому віці.

Рассмотрены клиническая анатомия глотки, гортани, трахеи и бронхов. Уделено внимание современным проблемам этиологии, патогенеза, клиники, диагностики и лечения папиломатоза гортани и трахеи в детском возрасте.

Рассмотрены современные взгляды на этиологию, пути инфицирования, патогенез, клинические варианты развития хламидийной инфекции у детей. Описаны клинико-иммунологические подходы к диагностике различного течения инфекций и современные подходы к терапии. Рассмотрены особенности и приведены рациональные подходы к лечению хламидийной инфекции.

Представлены результаты клинического и серологического исследования 914 детей: с респираторным синдромом (острой респираторной инфекцией, бронхитом, бронхопневмонией), ювенильным хроническим артритом, реактивным артритом и длительным субфебрилитетом, их ассоциация с хламидийной инфекцией. Ювенильный хронический артрит был представлен моноартритом, асимметричным олиго- и полиартритом, экссудативным воспалением, общим инфекционным синдромом. Выявлена корреляция между инфицированием хламидиями и клиническими проявлениями бронхопневмонии, бронхита, ювенильного хронического артрита, реактивным артритом.

Описан случай инфицирования ребенка сифилисом при бытовом контакте. Для предотвращения такого заражения акцентировано внимание на соблюдении санитарных и гигиенических норм, особенно в семьях, где есть маленькие дети.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.412.202 + Р733.59

Рубрики:

Бронхіальна астма у дітей

Венеричні хвороби у дітей

Шифр НБУВ: Ж24603 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.59

Рубрики:

Венеричні хвороби у дітей

Шифр НБУВ: Ж16694 Пошук видання у каталогах НБУВ 

На основании анализа собственного биопсийно-гистологического материала установлены особенности патоморфологических изменений, которые наблюдаются в очагах поражения при первичных, рецидивных и вторичных аневризмальных кистах костей (АКК) у детей и подростков и лежат в основе дифференциальной гистологической диагностики. АКК проходят циклическое развитие: стадию прогрессирования, которая характеризуется высокой резорбтивно-пролиферативной активностью и увеличением объема очага, стадию стабилизации, когда увеличение объема прекращается, и стадию регрессирования, когда преобладают фиброзирование и окостенение капсулярно-септальных структур, остеосклероз с перестройкой костных элементов и некоторым уменьшением объема очага. Часть от общего числа всех АКК составляют вторичные геморрагические кисты, которые возникают в очагах патологической ткани в других опухолях и опухолеподобных поражениях костей. Главной причиной рецидивирования после хирургического лечения следует считать неполное удаление патологической ткани АКК со свойствами высокой резорбтивной активности в отношении прилежащей костной ткани.

Приведены данные исследований некоторых психосоциальных и поведенческих особенностей современных подростков с инфекциями, передающимися половым путем. Доказано, что данной группе подростков присуще рискованное сексуальное поведение, которое требует коррекции методов воспитания.

Подано загальну діагностику захворювань шкіри в дітей. Розглянуто захворювання шкіри в дітей такі як екзема, дерматити та споріднені сверблячі висипи, бактеріальні та спірохетні інфекції шкіри, мікози, інвазії, папулосквамозні та бульозні захворювання, кісти та вузли, генодерматози та ін. Наведено клінічні критерії диференційної діагностики захворювань шкіри в дітей. Досліджено інфекції, які передаються статевим шляхом у дітей.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р716.216.591 + Р733.591

Рубрики:

Сіфіліс і вагітність

Сифіліс у дітей

Шифр НБУВ: Ж15288 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Вперше побудовано модель квазіперіодичності захворюваності на сифіліс за період 1955 - 2005 рр. Уточнено дані про захворюваність на інфекції, що передаються статевим шляхом (ІПСШ) серед дітей та молоді у регіонах України (Луганська, Донецька, Чернівецька, Харківська області та АР Крим) у період 2004 - 2011 рр. Досліджено поведінку обстежених осіб і показано вплив обставин життя на формування особистості щодо ризику захворювання на ІПСШ. На підставі кореляційного аналізу встановлено фактори, які сприяють ранньому початку статевого життя підлітків, хворих на ІПСШ - виховання у неповній сім'ї, алкоголізм батьків, сирітство, за умов економічного та психологічного дискомфорту, бажання підлітків відповідати "нормам поведінки" оточуючої мікросоціальної групи. Уточнено дані про розповсюдженість ІПСШ серед дітей та підлітків, які були позбавлені опіки батьків і знаходилися в соціальному притулку. Розширено наукові поняття про дієвий алгоритм організаційних, лікувальних і профілактичних заходів для хворих на ІПСШ. Вдосконалено методику комплексного лікування хронічного трихомонозу, що забезпечує клінічне та бактеріологічне одужання в 93,0 % випадках, підвищує ефективність лікування на 24,8 %, скорочує ризик виникнення побічних ефектів на 13,9 %.

Незважаючи на схожість епідеміологічного розвитку ВІЛ та сифілітичної інфекцій, до кінця не встановлено епідеміологічні особливості поєднаного інфікування на сифіліс та ВІЛ у вагітних та ефективність протисифілітичного профілактичного лікування дітям з одночасним перинатальним контактом з ВІЛ та сифілітичною інфекцією. Мета роботи - провести клініко-серологічне динамічне спостереження дітей з перинатальним контактом на ВІЛ та сифіліс з урахуванням одержаного лікування та сформувати показання до лікування та реабілітації дітей, народжених від ВІЛ-інфікованих жінок, хворих на сифіліс під час вагітності. Наведені результати проведеного клініко-лабораторного обстеження 21-ої матері та їх 22-х новонароджених дітей з перинатальним контактом на ВІЛ та сифіліс. Вивчено особливості преморбідного фону матерів, ко-інфікованих на ВІЛ і сифіліс та клініко-серологічні особливості формування здоров'я дітей з перинатальним контактом на ВІЛ та сифіліс. Вперше визначено ефективність специфічного профілактичного лікування в дітей, народжених від ВІЛ-інфікованих матерів, хворих на сифіліс. Обгрунтовано диференційований підхід до реабілітації дітей з урахуванням інфекційного статусу та медико-соціальних особливостей матерів під час та після вагітності. Висновки: теоретично доведено вплив поєднаного інфікування на формування здоровія дітей, що обгрунтовує доцільність проведення профілактичного лікування дітям з одночасним перинатальним контактом на ВІЛ та сифілітичну інфекцію з метою їх реабілітації від сифілітичної інфекції.