Розглянуто особливості підвищення ефективності функціональної діагностики, корекції профілактики психічних розладів у підлітків з наслідками черепно-мозкової травми (ЧМТ) на основі вивчення клініко-патогенетичних механізмів їх формування. Проведено комплексне (неврологічне, інструментальне, клініко- та експериментально-психологічне) обстеження 101 підлітка у віці від 12 до 16 років, що перенесли ЧМТ 5-6 років тому. Зроблено аналіз зв'язку між важкістю та наслідками надбаної ЧМТ, а також виразливістю патохарактерологічних особливостей особистості, рівнем та направленістю конфліктності. Вивчено якісні та кількісні показники психічних розладів, що використано для розробки комплексу психогігієнічних та психопрофілактичних заходів.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.627.709.3-542 + Р733.638.772-542

Рубрики:

Дитячі церебральні паралічі

Закриті пошкодження головного мозку та його оболонок у дітей

Шифр НБУВ: Ж14976 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.638.772-5

Рубрики:

Закриті пошкодження головного мозку та його оболонок у дітей

Шифр НБУВ: Ж14976 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено визначення, основні ознаки, критерії важкості стану постраждалих і несприятливий прогноз в дітей з травматичними внутрішньочерепними гематомами (ТВЧГ). Раннє виникнення менінгеальних симптомів у термін до 20 годин після отримання травми з високим ступенем достовірності свідчить про очікуваний важкий перебіг і несприятливий прогноз на початкових стадіях захворювання. Виділено особливу клінічну групу постраждалих з ранніми менінгеальними симптомами, що характеризується специфічними особливостями клінічної картини незалежно від виду гематом. Висунуто гіпотезу стосовно наявності та характеру особливостей патогенезу ТВЧГ у хворих з ранніми менінгеальними симптомами, визначено специфічні, властиві тільки даній групі хворих, особливості реагування на застосування деяких компонентів інтенсивної терапії. На підставі клініко-комп'ютерно-томографічних зіставлень підтверджено, що в постраждалих з анемією можуть спостерігатися гострі ТВЧГ ізоденсивної щільності, що не виявляються комп'ютерною томографією. З'ясовано, що в хворих з анемією реальний об'єм гематоми дуже часто набаго більший, ніж розрахований за даними КТ. Показано, що за умов локалізації переломів кісток черепа в зоні проекції епідуральної гематоми (ЕГ) створюються сприятливі умови для дренування гематоми через перелом у экстракраніальні м'які тканини, що в окремих випадках дозволяє домогтися успішного результату ЕГ без оперативного втручання.

Цель работы - совершенствование лечебной тактики при кефалогематомах (КГ) у новорожденных. Проведен анализ лечения 189 новорожденных с КГ, поступивших в Киевскую городскую детскую клиническую больницу N 1, КРУ "ДКБ" г. Симферополя и детскую больницу г. Феодосии. Выявлены основные этиологические и патогенетические факторы образования КГ. Выделены теменные и затылочные кожно-апоневротические сегменты и зоны абсолютного риска пункции, допустимая и рекомендуемая зона пункции КГ. Дифференциальный диагноз КГ должен включать обязательное использование ультразвуковых и лучевых методов диагностики. Выводы: способность КГ вызывать анемию и гипербилирубинемию, нагнаиваться и оставлять костный дефект заставляет обратить внимание на КГ как на самостоятельную патологию. Основное внимание, безусловно, должно уделяться мерам профилактики этиологических и патогенетических факторов риска образования КГ.