Розглянуто клінічні особливості розладів менструальної функції у дівчат-підлітків на тлі раннього менархе. Встановлено, що характер розладів менструальної функції у хворих з гіпоталамічним синдромом періоду статевого дозрівання не залежить від віку настання менархе. Розроблено комплекс лікувальної фізкультури для дівчаток з передчасним і раннім менархе. Визначено принципи диспансерного нагляду за даною категорією пацієнток.

Рассмотрены клинические особенности нарушений менструальной функции у девочек-подростков на фоне раннего менархе. Установлено, что характер нарушений менструальной функции у больных с гипоталамическим синдромом периода полового созревания не зависят от возраста начала менархе. Разработан комплекс лечебной физкультуры для девочек с преждевременным и ранним менархе. Установлены принципы диспансерного наблюдения за данной категорией пациенток.

Встановлено клінічні ознаки, причини та фактори ризику формування передчасного статевого розвитку (ПСР) за ізосексульним типом у дівчаток. Виявлено, що дотримання дієтичних рекомендацій та проведення своєчасного якісного лікування неврологічної патології у 78 % випадків сприяє досягненню позитивних результатів. Наведено схему динамічного спостереження за дівчатками з факторами ризику ПСР, визначено принципи диспансерного нагляду за даною категорією пацієнтів. Встановлено критерії формування "групи ризику" ПСР за ізосексуальним типом у дівчаток, розроблено метод прогнозування виникнення даної патології за допомогою генетичних (дерматогліфічних) показників.

Установлены клинические признаки, причины и факторы риска формирования преждевременного полового развития (ППР) по изосексуальному типу у девочек. Выявлено, что выполнение диетических рекомендаций и проведение своевременного качественного лечения неврологической патологии в 78 % случаев способствует достижению позитивных результатов. Приведена схема динамического наблюдения за даной категорией пациентов. Установлены критерии формирования "группы риска" ППР по изосексуальному типу у девочек, разработан метод прогнозирования возникновения данной патологии с помощью генетических (дерматоглифических) показателей.

Ключ. слова: задержка полового развития, разные типы семей, девочки-подростки
Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.712.5-37

Рубрики:

Фізіологія і патологія статевої і ендокринної функцій у дівчат

Шифр НБУВ: Ж22335 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р712.5-5 + Р733.712.5-5

Рубрики:

Фізіологія і патологія статевої і ендокринної функцій жіночого організму

Фізіологія і патологія статевої і ендокринної функцій у дівчат

Шифр НБУВ: Ж14976 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.712.56-5

Рубрики:

Фізіологія і патологія менструального циклу у дівчат

Шифр НБУВ: Ж14976 Пошук видання у каталогах НБУВ 

У девочек-подростков с олигоменореей и вторичной аменореей установлено наличие зависимости гонадотропной функции гипофиза от индекса массы тела. При низком индексе у подростков с олигоменореей замедляется становление гонадотропной функции, и её тип приближается к инфантильному, при вторичной аменорее снижается секреция лютеинизирующего гормона. У пациенток с задержками менструаций более чем на три месяца при повышенном индексе массы тела и общей продолжительности нарушений менструальной функции более двух лет снижается частота гипогонадотропинемии, и у половины подростков уровень лютеинизирующего гормона превосходит возрастную норму, что расценивается как высокий риск формирования синдрома поликистозных яичников.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.712.56

Рубрики:

Фізіологія і патологія менструального циклу у дівчат

Шифр НБУВ: Ж22335 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проведено исследование гормонального профиля у 60 девочек-подростков, из них 30 - с ожирением и 30 - с нормальной массой тела. Представлены данные, отражающие роль дисфункции гипоталамо-гипофизарно-надпочечниковой оси в формировании патологии репродуктивной системы. Выделены особенности гормонального профиля при различных типах ожирения.

В результате исследований показано, что при наличии патологии пубертатного периода очень важное значение имеет морфофункциональное состояние щитовидной железы и содержание тиреоидных гормонов. При разработке комплекса прогностических и лечебно-профилактических мероприятий необходимо учитывать основные изменения тиреоидного обмена и содержание гормонов гипофиза, гипоталамуса и яичников. Полученные результаты свидетельствуют о необходимости терапии, направленной на нормализацию метаболических и ликвородинамических процессов в центральной нервной системе.

Обоснована необходимость проведения современных методов исследования - определение фракций пролактина у девочек в период полового созревания. Продемонстрирована практическая целесообразность предложенных клинических подходов у девочек с поздним менархе.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.712.5 + Р733.645.027-549

Рубрики:

Фізіологія і патологія статевої і ендокринної функцій у дівчат

Шифр НБУВ: Ж14976 Пошук видання у каталогах НБУВ 

У девочек 8 - 12 лет с нарушением последовательности появления вторичных половых признаков содержание в крови ЛГ, ФСГ, ПРЛ, тестостерона, дегидроэпиандростерона сульфата и частота инсулинорезистентности не отличаются от аналогичных показателей при классической схеме пубертата. Для девочек с инвертированным пубертатом характерны гипоэстрогенемия и повышение уровня ФСГ в крови при наличии инсулинорезистентности. В отличие от преждевременного изолированного пубархе, причиной нарушения последовательности появления вторичных половых признаков является не гиперандрогения, а снижение уровня эстрогенов на фоне нормальной продукции андрогенов.

Анализ внутрисердечной гемодинамики, регионарного кровоснабжения и гуморального обеспечения девушек-подростков с расстройствами менструальной функции показал, что пациентки с опсоменореей и вторичной аменореей (ВА) имели более частые, чем пациентки с пубертатными маточными кровотечениями, нарушения внутрисердечной гемодинамики и обеспечения кровенаполнения матки и яичников. Установлено, что повышение уровня ангиотензина II в плазме крови характерно только для пациенток с ВА и опсоменореей на фоне снижения функциональной способности левого желудочка обеспечения кровенаполнения матки.

На основании ультразвуковых и доплерометрических исследований у девочек-подростков с аппендэктомией в анамнезе установлена зависимость объема яичников и их кровоснабжения от возраста, в котором проводилась операция. Наиболее неблагоприятные последствия наблюдаются после оперативного вмешательства в периоде между началом формирования вторичных половых признаков и появлением менархе.

Обследование девочек с олигоменореей и вторичной аменореей, не связанных с синдромом поликистозных яичников, выявило у 28,3 % инсулинорезистентность (ИР) как при повышенном, так и при нормальном и даже при сниженном индексе массы тела (ИМТ). Для больных с нормальным и сниженным ИМТ без ИР характерен низкий уровень лептина в крови. При избыточной массе тела он повышен независимо от наличия или отсутствия ИР. С наличием ИР связано повышение в крови холестерина липопротеидов высокой плотности и индекса атерогенности. Уровень триглицеридов в большей степени зависит от ИМТ.

Запропоновано комплекс профілактичних заходів з метою попередження виникнення порушень функції статевої системи і рецидивів розладів менструальної функції у дівчаток і дівчат-підлітків, прооперованих з приводу гострого апендициту. Показано, що їх застосування дозволяє в більшості випадків (70 %) запобігати розвитку інвертованого пубертату та рецидивів розладів менструальної функції, а частота виявлення таких розладів серед обстежених підлітків після використання запропонованих профілактичних заходів, починаючи із раннього післяопераційного періоду, знижується у 5 разів.

Отмечено, что у девушек-подростков с нарушениями менструальной функции концентрация лептина в крови зависит как от индекса массы тела, так и от клинического варианта патологии. Большинство подростков с нарушениями менструальной функции на фоне избыточной массы тела, независимо от типа ожирения, имеют повышенный уровень гормона в крови, который свидетельствует о наличии у них лептинорезистентности. Сниженную концентрацию лептина в крови имеют не только большинство больных с низким индексом массы тела, но и 2/3 с пубертатными маточными кровотечениями, половина с олигоменореей и каждая третья - четвертая больная с вторичной аменореей при нормальном индексе массы тела. Учитывая тот факт, что лептин является сигналом о достаточном количестве энергии, которая необходима организму для активации функции репродуктивной системы, можно допустить, что у девушек-подростков снижение концентрации лептина в крови играет важную роль в возникновении нарушений менструальной функции.

Уперше у порівняльному аспекті охарактеризовано гормональний гомеостаз у дівчаток з затримкою статевого розвитку та різними формами порушення менструального циклу у разі дифузної еутиреоїдної гіперплазії щитовидної залози (ЩЗ) за умов патології пубертатного періоду залежно від рівня пептидних і стероїдних гормонів крові. Проведено комплексне оцінювання динаміки фолікулостимулювального та лютеінизувального гормонів, пролактину, естрадіолу, прогестерону, кортизолу, тиреотропного гормону, трийодтироніну та тироксину в сироватці крові під впливом санаторно-курортного лікування у дівчаток з затримкою статевого розвитку, первинною та вторинною аменореєю, гіпоменструальним синдромом, поліменореєю. Розроблено диференційований комплекс лікування патології пубертатного віку залежно від нозології, вихідного стану гонадотропної функції гіпофізу, яєчників та ЩЗ за умов курорту.

Проведено дослідження особливостей функціонування гіпофізарно-яєчникової та симпато-адреналової систем у дівчат, які проживають за умов техногенного забруднення та у відносно чистому районі міста. Вперше встановлено, що особливості функціонування гіпофізарно-яєчникового комплексу у дівчат, які проживають за екологічно несприятливих умов, зумовлені гіперактивацією симпато-адреналової системи з переважанням активності медіаторної ланки на початковому етапі статевого розвитку та гормональної - у період становлення менструальної функції. Виявлено, що у дівчат із зони екологічного неблагополуччя як з регулярним менструальним циклом, так і в разі його порушення провідну роль у формуванні взаємодії між гіпофізарно-яєчниковою та симпато-адреналовою системами, на відміну від дівчат з екологічно чистого району, відіграє не норадреналін, а дофамін. Показано, що застосування комплексу профілактичних заходів та засобів фармакотерапевтичної корекції, які забезпечують адаптогенний, антиандрогенний та вегетотропний ефекти, для лікування дівчат з порушеннями менструального циклу сприяє регуляції функції статевої та симпато-адреналової систем.

Проведено комплексну порівняльну оцінку особливостей гормонального гомеостазу, стану внутрішніх статевих органів і структурно-функціональних особливостей кісткової тканини у дівчат-підлітків з аменореями центрального генезу. Висвітлено нові аспекти патогенетичних механізмів розвитку первинної аменореї, зумовлених зниженою секрецією гонадотропних і статевих гормонів на тлі підвищеного рівня соматотропного гормону гіпофізу, що є одним з головних чинників виникнення порушень статевого та фізичного розвитку у дівчат у період становлення репродуктивної функції. На підставі результатів комплексного обстеження з використанням ультрасонографічного моніторингу розвитку внутрішніх геніталій та функціонального стану системи гіпофіз - яєчники - матка - піхва встановлено нормативні показники статевого розвитку здорових дівчат за сучасних умов. Уперше описано структурно-функціональні зміни кісткової тканини у дівчат з аменореєю. Визначено певні механізми втрати та формування кісткової тканини, її структурно-функціональні порушення та розвиток остеопенічного синдрому у дівчат з первинною аменореєю.