Наведено класифікацію, методи діагностики, лікування та судово-медичної експертизи вогнепальних поранень голови та хребта. Запропоновано техніку хірургічної обробки вогнепальних ран черепа та мозку. Висвітлено питання терапевтичного ведення поранених у череп і мозок у післяопераційному періоді. Наведено характеристику інфекційних та неінфекційних ускладнень вогнепальних поранень. Розглянуто відкриті ушкодження хребта і спинного мозку та поєднані черепно-мозкові поранення. Особливу увагу приділено питанням профілактики та лікування ранніх ускладнень за вогнепальних поранень черепа та головного мозку.

Представлены классификация, методы диагностики, лечения и судебно-медицинской экспертизы огнестрельных ранений головы и позвоночника. Предложена техника хирургической обработки огнестрельных ран черепа и мозга. Освещены вопросы терапевтического ведения раненых в послеоперационном периоде. Приведена характеристика инфекционных и неинфекционных осложнений огнестрельных ранений. Рассмотрены открытые повреждения позвоночника и спинного мозга, а также совместные черепно-мозговые ранения. Особое внимание уделено вопросам профилактики и лечения ранних осложнений при огнестрельных ранениях черепа и головного мозга.

Узагальнено відомості щодо судово-медичної експертизи черепно-мозкової та спинальної травми у потерпілих, що померли та у живих осіб. Наведено дані про будову черепа людини, дослідження її головного та спинного мозку, особливості проведення їх розтину. Проаналізовано особливості перебігу несмертельної черепно-мозкової травми у живих осіб залежно від віку постраждалих і впливу алкогольної інтоксикації. Запропоновано методику судово-медичної оцінки даної травми.

Обобщены сведения по проведению судебно-медицинской экспертизы черепно-мозговой и спинной травмы у погибших потерпевших и оставшихся в живых. Приведены данные о строении черепа человека, исследовании его головного и спинного мозга, особенностях проведения вскрытия мозга. Проанализированы особенности развития несмертельной черепно-мозговой травмы у потерпевших, оставшихся в живых, в зависимости от их возраста и влияния на них алкогольной интоксикации. Предложена методика судебно-медицинской оценки данной травмы.

Описано різні види й ознаки ушкоджень тіла людини тупими предметами та транспортними засобами. Особливу увагу приділено проблемам здійснення судово-медичних експертиз, зокрема, діагностиці ушкоджень, механізму їх формування, визначенню травмуючого предмета. Наведено інформацію про подряпини, вивихи, синці, переломи, ушкодження внутрішніх органів, автомобільні, мотоциклетні та залізничні травми.

Описаны разные виды и признаки повреждений тела человека тупыми предметами и транспортными средствами. Особое внимание уделено проблемам осуществления судебно-медицинских экспертиз, в частности, диагностике повреждений, механизму их формирования, определению травмирующего предмета. Приведена информация о царапинах, вывихах, синяках, переломах, повреждениях внутренних органов, автомобильных, мотоциклетных и железнодорожных травмах.

Наведено випадок потрапляння стороннього тіла (кулі) до ЛОР-органів після поранення з пневматичного пістолета. Описано тактику хірургічного видалення кулі з м'яких тканин за допомогою ультразвукового сканування з використанням феномену перекривання "звукової тіні". Під час захвату стороннього тіла ультразвуковим датчиком перпердикулярно до нього було введено тонкий металевий предмет - голку. Після співпадання тіней від кулі та голки відзначено відповідне місце на шкірі, з якого потім під контролем УЗД виконували пункцію м'яких тканин. Дана методика є ефективною та зручною у використанні.

Приведен случай попадания инородного тела (пули) в ЛОР-органы после ранения из пневматического пистолета. Описана тактика хирургического извлечения пули из мягких тканей с помощью ультразвукового сканирования с использованием феномена перекрывания "звуковой тени". При захвате инородного тела ультразвуковым датчиком перпендикулярно к нему вводился тонкий металлический премет - игла. При совпадении теней от пули и иглы отмечали соответствующее место на коже, из которого затем под контролем УЗД проводили пункцию мягких тканей. Данная методика является эффективной и удобной в использовании.

Вивчено стан проблеми судово-медичної діагностики посттравматичних кохлеарних невритів. Розглянуто клінічні критерії важкості травми, якими повинен керуватися експерт під час проведення судово-медичних експертиз. Виявлено шляхи покращання діагностики травматичних пошкоджень слухового аналізатора для завдань судово-медичної експертизи.

Изучено состояние проблемы судебно-медицинской диагностики посттравматических кохлеарных невритов. Рассмотрены клинические критерии тяжести травмы, которыми должен руководствоваться эксперт при проведении судебно-медицинских экспертиз. Определены направления улучшения диагностики травматических повреждений слухового анализатора для задач судебно-медицинской экспертизы.

Дана классификация и раскрыты особенности огнестрельных ранений головы, позвоночника и спинного мозга. Охарактеризованы повреждения головы от выстрелов из гладкоствольного (охотничьего), самодельного, пневматического оружия, сигнальных и строительно-монтажных пистолетов, повреждения пулями специального назначения, атипичными снарядами, а также взрывные травмы.

Розглянуто теоретичні засади судово-медичної травматології. Увагу приділено судово-медичному дослідженню ушкоджень шкіри і кісток тупими та гострими предметами, транспортними засобами, вогнепальною зброєю. Розкрито особливості огляду трупа на місці його виявлення.

Рассмотрены теоретические основы судебно-медицинской травматологии. Уделено внимание судебно-медицинскому исследованию повреждений кожи и костей тупыми и острыми предметами, транспортными средствами, огнестрельным оружием. Раскрыты особенности осмотра трупа на месте его выявления.

Наведено судово-фармацевтичний коментар до ст. 286 КК України, що регулює кримінальну відповідальність за порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами, зокрема під впливом психоактивних речовин.

Стаття дискусійного характеру, стосується побажань автора щодо внесення змін у "Правила судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень".

Наведено спостереження з судово-медичної практики про можливість здійснення активних дій за наявності стороннього тіла (кулькової авторучки) в порожнині черепа загиблого.

Описано клінічні прояви ізольованих і поєднаних ушкоджень шийного відділу хребта і струсу головного мозку у разі травм тупими предметами.

Наведено ознаки слідів на знаряддях травми та в зоні ушкоджень на одязі і тілі потерпілого, за якими в комплексі є можливим ототожнення предмета, яким нанесено травму.

Описано одну з диференційних ознак пострілу з обрізу рушниці, яка дозволяє індивідуалізувати зброю.

Наведено результати вивчення особливостей клінічних проявів ізольованої легкої черепно-мозкової травми у вигляді струсу головного мозку та сполучення цієї травми з забитим місцем шийного відділу хребта, що не супроводжується ушкодженням спинного мозку та кістково-зв'язкового апарату.

Описано ознаки додаткових факторів пострілу, за якими є можливість диференціювання пострілу з рушниці чи її обрізу.

Викладено основні принципи судово-медичного ототожнення знарядь травми з використанням слідів контактної взаємодії в ушкодженнях і на предметах, якими нанесено травму.

Изучены огнестрельные травмы при поражении из гладкоствольного охотничьего оружия (ружья и его обреза) при выстрелах через преграду. Результаты исследования выявили специфику формирования повреждений при выстрелах картечью через стекло (автомобильное типа "Сталинит", оконное); наличие собственных повреждений как от картечи, так и от стекла, и формирования специфических зон металлизации в области повреждения стеклом. Полученные данные можно использовать для выявления следов преграды в виде стекла и возможности определения его типа, исходя из степени металлизации.

Проведен анализ 1000 актов судебно медицинского исследования трупов Львовского областного судебно-медицинского бюро за 2002 год. В структуре всей травмы со смертельным исходом травма груди занимает второе место среди повреждений других анатомических участков. Среди 100 погибших с травмой груди были 79 мужчин и 21 женщина. 48 погибших с тяжелой сочетанной травмой грудной клетки повреждение получили вследствие дорожно-транспортных проишествий, 36 вследствие падения с высоты. Наиболее часто у погибших тяжелая травма грудной клетки сочеталась с черепно-мозговой травмой - в 60 %, а в 52 % - с травмой печени, переломы конечностей наблюдались в 49 %.

Визначено судово-медичні критерії переломів коротких трубчастих кісток кисті, одержаних внаслідок ушкодження тупими предметами. Встановлено залежність між умовами виникнення переломів та їх локалізацією, морфологією і характером. Виявлено, що найбільш поширеними видами даних травм є основний та опосередкований переломи, визначено їх особливості. Встановлено, що переломи п'ясткових кісток та фаланг пальців виникають у місці прикладання сили і характеризуються наявністю косопоперечних та поперечних ліній з переважанням ознак розтягнення кісткової тканини на долонній, а ознак стиснення - на тильній поверхні кісток; опосередковані (конструкційні) переломи виникають на віддалі від місця прикладання сили, мають косі й поздовжні лінії та протилежне взаємовідношення ознак стиснення і розтягнення кісткової тканини, перебіг процесу їх руйнації можна прослідкувати за стереомікроскопічною картиною країв переломів цих кісток. Відзначено вплив анатомо-структурних особливостей будови на закономірності виникнення переломів окремих відділів кісток кисті.

Обгрунтовано судово-медичні діагностичні критерії визначення ступеня тяжкості посттравматичних кохлеарних невритів на підставі їх комплексного клінічного вивчення з використанням сучасних аудіологічних і вестибулометричних методів дослідження. Встановлено, що діагностичними критеріями посттравматичних кохлеарних невритів, які необхідно застосовувати для визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень є: ступінь зниження слухової функції; наявність і тривалість позитивної (з повним відновленням слуху, або без повного його відновлення) або негативної (з повною або неповною втратою слуху) динаміки зміни слухової функції від моменту травми. З'ясовано, що діагностичні критерії тяжкості посттравматичних кохлеарних невритів можна виявити за умови дотримання оптимального обсягу дослідження слуху: мовою та за допомогою тональної межової аудіометрії в динаміці, надпорогової тональної та мовної аудіометрії, імпедансометрії й отоневрологічного обстеження у гострому та підгострому періодах травми. Доведено необхідність урахування в судово-медичному оцінюванні посттравматичних кохлеарних невритів характеру травми та топіки ураження слухового та вестибулярного аналізаторів.