Розглянуто питання походження людини, її індивідуального становлення, духовного світу, свідомості і пізнання. Проаналізовано особливості сучасної цивілізації, тенденції розвитку світового господарства, глобальні проблеми сучасності. Висвітлено особливості сучасного суспільства, описано його соціальну структуру, механізми функціонування ринку, особливості соціальної сфери та життя суспільства. Визначено шляхи формування правової культури та правосвідомості.

Рассмотрены вопросы происхождения человека, его индивидуального становления, духовного мира, сознания и познания. Проанализированы особенности современной цивилизации, тенденции развития мирового хозяйства, глобальные проблемы современности. Освещены особенности современного общества, описаны его социальная структура, механизмы функционирования рынка, особенности социальной сферы и жизни общества. Определены пути формирования правовой культуры и правосознания.

Розглянуто проблеми світового геополітичного процесу, економічного і соціального розвитку, освіти та культури, національних відносин, а також формування громадянського суспільства, утвердження загальнолюдських цінностей, екологічної ситуації. Висвітлено історичні аспекти економіки та пошуки шляхів економічного росту, а також зародження та розвиток освіти в Україні. Визначено гуманістичну спрямованість екології, зокрема, зв'язок суспільства і природи в історичному ракурсі.

Рассмотрены проблемы мирового геополитического процесса, економического и социального развития, образования и культуры, национальных отношений, а также формирования гражданского общества, утверждение общечеловеческих ценностей, экологической ситуации. Освещены исторические аспекты экономики и поиски путей экономического роста, а также зарождения и развития образования в Украине. Определена гуманистическая направленность экологии, в частности связь общества и природы в историческом ракурсе.

Висвітлено концептуальні парадигми політичної культури громадян України. Проаналізовано особливості громадянської освіти у формуванні політичної культури перехідного суспільства. Розглянуто проблеми демократичної громадянської освіти в державі, розкрито її зміст.

Освещены концептуальные парадигмы политической культуры граждан Украины. Проанализированы особенности гражданского образования в формировании политической культуры переходного общества. Рассмотрены проблемы демократического гражданского образования в государстве, раскрыто его содержание.

Висвітлено актуальні проблеми організації та реалізації громадянської освіти та виховання у загальноосвітніх навчальних закладах України, зокрема, школах з національними мовами навчання. Розкрито психолого-педагогічні засади формування громадянськості, визначено рівень сформованості громадянської позиції учнів.

Освещены актуальные проблемы организации и реализации гражданского образования и воспитания в общеобразовательных учебных заведениях Украины, в частности, в школах с национальными языками обучения. Раскрыты психолого-педагогические основы формирования гражданственности, определен уровень сформированности гражданской позиции учеников.

Изложены теоретические основы обществоведения как естественнонаучной дисциплины. Раскрыта сущность общества как высшей ступени развития живого, целостного организма, сформировавшемся и развивающемся в вероятностно-статистической среде. Рассмотрены основные этапы становления общества, определены необходимость и приоритетные факторы его развития, исследованы закономерности и формы данного процесса и осуществлено прогнозирование его дальнейшей перспективы. Проанализированы природа и особенности функционирования общественного организма, приведена характеристика искусства как средства социализации, представлены способы социальной компенсации.

Досліджено проблеми вивчення машинобудівного матеріалознавства та гуманітарних дисциплін у вищих професійних училищах на основі інтегративного підходу. Визначено методологічні, психологічні та педагогічні передумови формування інтегрованих знань і уявлень учнів з різноциклових дисциплін. Розроблено модель інтегративного підходу щодо вивчення матеріалознавства та гуманітарних дисциплін. На підставі визначених передумов обгрунтовано дидактичні принципи відбору змісту навчальної інформації (мотиваційного забезпечення, асоціативності, особистісного підходу, індивідуалізації та рефлективності), які відповідають певній сфері структури особистості учня, розроблено критерії добору гуманітарних знань. Удосконалено зміст матеріалознавства, визначено ефективні форми та методи навчання. Розроблено методику вивчення матеріалознавста, яка дозволяє сформувати в учнів уявлення щодо професійного, естетичного, економічного аспектів навчальної дисципліни. Розкрито інтеграційний потенціал взаємодіючих дисциплін за допомогою субмеханізмів інтеграції. Доведено вплив нової методики вивчення машинобудівного матеріалознавства та відповідної моделі інтегративного підходу щодо вивчення даного навчального предмета та гуманітарних дисциплін на успішність і творчий розвиток учнів.

Висвітлено методичні засади створення та функціонування шкільних підручників (ШП) із суспільствознавства в контексті розвитку вітчизняної шкільної суспільствознавчої освіти радянського періоду. Визначено предметні освітні системи (ОС) радянських шкільних суспільствознавчих навчальних предметів на підставі історичного підходу, в контексті трансформації ОС. Проаналізовано ШП з суспільствознавства, Конституції СРСР і УРСР, логіки, психології, основ радянської держави та права, етики та психології сімейного життя.

Освещены методические основы создания и функционирования школьных учебников (ШУ) по обществоведению в контексте развития отечественного школьного общественноведческого образования советского периода. Определены предметные образовательные системы (ОС) советских школьных общественноведческих учебных предметов на основе исторического подхода, в контексте трансформации ОС. Проанализированы ШУ по обществоведению, Конституции СССР и УССР, логике, психологии, основам советского государства и права, этике и психологии семейной жизни.

Розкрито сутність, зміст і складові гуманіторної політики. Соціальну політику представлено як систему програм, служб і заходів, спрямованих на досягнення соціальних цілей. Розглянуто суб'єкти, принципи, механізми та інструменти, ресурсне та фінансове забезпечення соціальної політики. Досліджено соціальну політику у сфері розвитку соціальних відносин і охорони здоров'я. Визначено сутність соціального захисту та соціальної безпеки. Проведено аналіз концептуальних засад державної гуманітарної політики, зокрема у сферах культурного, освітнього та науково-технічного розвитку. Досліджено рівень людського розвитку як інтегральний показник ефективності соціогуманітарної політики, показано шляхи його підвищення.

Розкрито сутність громадянської освіти як чинника розвитку демократії в Республіці Польща та Україні. Визначено, що громадянська освіта є конкретною практичною дією, що покликана забезпечити активність, відповідальність, ініціативність громадян тощо та є основою створення інших умов (демократичних інститутів та процедур), функціонування яких стає дійсним тільки за "правильного" розуміння їх функцій та принципів дії, та загалом уможливлює існування демократії. Доведено, що демократичний розвиток сучасних держав (зокрема, Республіки Польща та України) не можливий за умов неналежного ставлення до громадянської освіти та формування відповідного стилю поведінки (знань, вмінь та ставлень) громадян, яка за таких умов може бути лише формальною, і, як наслідок, зумовлювати низьку ефективність та нестабільність демократичної політичної системи. На основі здійснення комплексного узагальнення історичного досвіду, теоретичних напрацювань вітчизняних і зарубіжних (польських) учених щодо громадянської освіти та аналізу політико-правової основи, яка регламентує сучасне впровадження громадянської освіти як чинника розвитку демократії в Республіці Польща та Україні було визначено роль громадянської освіти у становленні та розвитку демократичних інститутів та процесів в Республіці Польща та з'ясовано специфіку громадянської освіти в Україні.