Висвітлено важливий специфічний напрям культурного облаштування й обслуговування - особливості організаційної культури у сфері соціальних служб. Визначено специфіку особливостей організаційної культури у сфері соціальних служб та зазначено її практичну значимість як стимулюючого чинника в покращенні якості соціального управління. Обгрунтовано можливість удосконалення збалансованого функціонування усього спектру соціальних служб в умовах організаційної культури за рахунок інтегрованої взаємодії усіх складових сучасного управління.

Визначено, що в сучасному українському суспільстві існує певна проблематика соціальної нерівності серед населення, підвищення безробіття, поступове зниження рівня життя та соціальне розшарування суспільства тощо. Саме ці чинники, з огляду на агресію Російської Федерації (переселення населення з територій, не підконтрольних Україні) та анексію Криму, зумовлюють певне підвищення напруги серед населення. Все це створює підгрунтя для модернізації роботи соціальних закладів. Досліджено термінологічний базис понять "соціальний заклад" та "соціальні послуги". Соціальний заклад - це систематизоване, свідоме об'єднання дій людей для досягнення певних цілей. Соціальні послуги - це діяльність уповноважених органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, яка пов'язана з делегуванням ними суб'єктам, що надають соціальні послуги, права надавати такі послуги на основі проведення конкурсу й укладання соціальних контрактів та формування ринку соціальних послуг. Виокремлено систему соціального управління будь-якого державного закладу, що базується на таких факторах, як: методи управління, методи впливу на соціальні процеси та організаційна структура. Розкрито основні недоліки роботи наявної системи соціальних закладів, до них, зокрема, належать: доволі обмежене фінансування напряму соціальної роботи з безпритульними; монополізація державою надання соціальних послуг; нівелювання залученням громадських, благодійних і релігійних організацій; відсутність інформаційної бази громадян, які одержують та можуть одержати соціальні послуги, тощо. Виокремлено перспективи модернізації роботи соціальних закладів із надання послуг населенню. Серед найактуальніших можна відзначити: налаштування нової системи надання соціальних послуг населенню через поліпшення ринку соціальних послуг; запровадження стандартів якісних соціальних послуг; розробку механізмів державного регулювання системи соціальних послуг на засадах децентралізації державного управління, тощо.

Досліджено волонтерську діяльність як соціальний феномен і складову соціальної роботи. Акцентовано увагу на підходах до розуміння волонтерської діяльності, класифікації та особливостей здійснення добровільної допомоги. Розглянуто державно-правові засади волонтерських організацій, міжнародний досвід волонтерства, напрями удосконалення нормативно-правового й інституційного забезпечення такої діяльності в Україні.

Індекс рубрикатора НБУВ: С493 я7 + С441.1 я7 + Щ31 р3-252 + Ю945.44-82-734 Я7

Рубрики:

Соціальна допомога інвалідам, хворим та особам з фізичними вадами

Державні соціальні служби та органи соціального забезпечення. Державні установи. Діяльність з надання соціальної допомоги, соціальних послуг

Музика

Психологія музики

Шифр НБУВ: ВА861139 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто питання волонтерського руху, його соціальної сутності та значення у сучасному світі. Проаналізовано трансформацію цього поняття, що відбувається як відповідь на глобальні соціально-культурні зміни XX ст. Дослідження проведено на матеріалах історичного та сучасного досвіду волонтерського руху у Німеччині. Мета статті - визначення організаційної специфіки та природи сучасного волонтерського руху, що відповідає нинішнім реаліям та найсуттєвішим викликам глобального характеру. А також - узагальнення найновітнішого досвіду волонтерської роботи у Німеччині, пов'язаного із масовою вимушеною міграцією українських біженців. Результати дослідження дали можливість сформувати деякі рекомендації для їх можливого використання у практиці роботи громадських організацій, що надають соціальну підтримку вразливим групам населення, особливо тим, хто піддається шоковому впливу, пов'язаному з небезпекою для життя та здоров'я. Для досягнення мети використані такі методи дослідження: аналіз та синтез, узагальнення, порівняння, метод логічного аналізу, швидке онлайн опитування групи українських жінок - вимушених переселенок, що отримали підтримку з боку готельного бізнесу у м. Мюнхені. Джерелом даних про кількість та склад волонтерів у Німеччині є велике репрезентативне обстеження, що проводиться один раз на 5 років, починаючи з 1999 р. Дослідження 2019 р. охопило 27,7 тис. осіб віком від 14 років і старше. На основі доступних публікацій здійснено короткий огляд історії виникнення та розвитку волонтерського руху у Німеччині, виявлені основні риси трансформації його природи, що відбулись під впливом глобальних соціокультурних змін ХХ ст. Виявлено також зміни мотиваційних характеристик волонтерів - від суто альтруїстичних до доволі прагматичних, як-от прагнення набути певного досвіду або покращити свій імідж у суспільстві. Одним із висновків цього дослідження є виявлення певних протиріч в оцінці таких змін: поряд із підвищенням ефективності волонтерської роботи, спостерігається її ускладнення та надлишкова забюрократизованість, що негативно впливає на ставлення до такої діяльності. Крім того, наявні ознаки зловживання роботою волонтерів, особливо щодо довготермінового волонтерства, яку експерти оцінюють як певну форму експлуатації, що використовується благодійними організаціями для уникнення виконання деяких законів, наприклад, закону про мінімальну заробітну плату. Особливу увагу приділено дослідженню досвіду підтримки біженців з країн, де відбуваються воєнні дії (на прикладі біженців з України). Використано дані спеціальних моніторингових досліджень українських біженців, що проводяться Інститутом економічних досліджень (Німеччина), а також власний досвід автора щодо здійснення волонтерської роботи у Мюнхені. Крім того, в якості ілюстрації подані результати короткого онлайн-опитування групи жінок (30 осіб), які були вимушені поїхати з України до Німеччини внаслідок воєнних дій і зараз отримують допомогу від місцевих спільнот, зокрема завдяки приватним ініціативам готельного бізнесу. Опитування було проведено у період з 25 квітня по 1 травня 2022 р. На основі викладеного сформульовані деякі висновки щодо використання кращого досвіду волонтерської роботи, що можуть підвищити ефективність роботи організацій, а також запропоновані нові можливості його масштабування.

На основі проведеного дослідження щодо динаміки змін українського волонтерства в умовах збройної російської агресії розкрито роль та значущість цифровізації, платформізації, залучення інформаційно-комунікативних (ІКТ), мережевих технологій у процеси посилення потужностей волонтерського руху. Здійснено порівняльний аналіз двох хвиль активізації українського волонтерства протягом 2014 - 2022 рр., визначено специфіку та основні тренди його розвитку. Обгрунтовано ефективність і необхідність якнайширшого використання можливостей сучасних ІКТ, цифрових, мережевих технологій для зміцнення потужностей українського волонтерського руху й залучення його ресурсів на потреби посилення обороноздатності країни, життєзабезпечення українського населення, що постраждало від збройної російської агресії, й подальшого повоєнного відновлення України.

Досліджено проблему формування готовності майбутніх соціальних працівників до організації волонтерської діяльності учнівської молоді. Здійснено теоретичний аналіз наукових джерел та нормативних документів з проблеми дослідження. Вивчено сучасний стан професійної підготовки майбутніх соціальних працівників до реалізації зазначеного напряму діяльності. Виявлено сутність, визначено структуру, уточнено й обґрунтовано критерії, показники та рівні готовності зазначених працівників до організації волонтерської діяльності учнівської молоді. Визначено зміст понять «підготовка майбутніх соціальних працівників до організації волонтерської діяльності учнівської молоді» та «готовність майбутніх соціальних працівників до організації волонтерської діяльності учнівської молоді». Розроблено, теоретично обґрунтовано та експериментально перевірено ефективність методики формування готовності майбутніх соціальних працівників до організації волонтерської діяльності учнівської молоді, представлено її організаційно-методичне забезпечення, визначено організаційно-педагогічні умови.

Розглянуто філософські засади соціальної роботи. Наведено компаративний аналіз катеринославського та сімферопольського благодійного товариств. Вказано на те, що вивчення досвіду регіональних особливостей доброчинної діяльності громадських організацій має практичне значення в сенсі розуміння формування громадянського суспільства на українських землях, а також для розвитку суспільної свідомості населення, відтворення атмосфери духовності та необхідності допомоги ближньому в сучасних умовах. Проаналізовано з філософських позицій гуманістичні основи самореалізації особистості, її готовності до сприймання змінених умов життєдіяльності та здатності виступати активною перетворюючою силою. Продемонстровано як знання цих особливостей особистості може використовуватися в практиці соціальної роботи. Висвітлено взаємозв'язок стильової концепції керівника з процесом його самореалізації, надано аналіз моральних, ціннісних орієнтацій керівника та визначено його вплив на стиль управління. Досліджено патріотичні орієнтації держслужбовців в умовах сучасного державотворчого процесу в Україні, розглянуто як критерії та види патріотизму, так і особливості його відтворення в соціальній практиці. Вказано роль патріотизму у функціонуванні держслужбовців, що є дуже актуальним в сучасних умовах гібридної війни.

Досліджено гуманітарну діяльність міжнародних і національних суб'єктів в Україні. Актуальність роботи обумовлена поглибленням гуманітарної кризи на тлі продовження активної фази російсько-української війни. Мета статті - узагальнення контекстуальних змін гуманітарної діяльності в Україні, включно із інституційними, секторальними, управлінськими та іншими аспектами. Новизна дослідження полягає у формулюванні пропозицій щодо активізації гуманітарної діяльності в Україні на національному і місцевому рівні, які переосмислені крізь призму міжнародної гуманітарної системи та особливостей гуманітарного реагування в Україні. Для цього використано кабінетне дослідження відкритих джерел, у т.ч. огляд новітніх тематичних публікацій, оперативних зведень, наборів даних та їх аналіз. Надано уявлення про сучасну міжнародну гуманітарну систему, основні інструменти і механізми гуманітарного реагування. Порівняно міжнародний та вітчизняний категоріальні апарати у сфері гуманітарної діяльності. Узагальнено нові виміри гуманітарної кризи, системні виклики і оперативні проблеми гуманітарного реагування, що виникли після 24 лютого 2022 р. в Україні. Проаналізовано фінансування гуманітарних потреб України за останнє десятиліття, зокрема міжвідомчі плани реагування для України на 2022 р. - Екстрене звернення та Регіональний план реагування на потреби біженців. Досліджено гуманітарне реагування на міжнародному і національному рівні. Зроблено висновок, що на сьогодні гуманітарна діяльність в Україні спирається на надійні інструменти, механізми і моделі міжнародної гуманітарної системи, а також власні гуманітарні традиції та ініціативи. Разом вони забезпечують дієвість та ефективність гуманітарного реагування і сприяють безпрецедентній фінансовій підтримці Україні у глобальному вимірі. Завдяки цьому в Україні за досить короткий час почав формуватися новий простір гуманітарної діяльності, в якому розширено присутність та покращено взаємодію міжнародних і національних гуманітарних суб'єктів.

Проаналізовано ґенезу розвитку кафедри соціології та соціальної роботи Національного університету "Львівська політехніка" від початку реалізації канадсько-українського проєкту "Реформування соціальних служб" (1999 - 2003 рр.) до сьогодення. Проілюстровано вплив системи професійної підготовки соціальних працівників "Університет - Громада" на розвиток освітніх програм галузі знань "соціальна робота" і спеціальності "соціологія" у Львівській політехніці та її роль у соціальному розвитку регіону. Висвітлено основні кроки на шляху реалізації ідей канадсько-українського проєкту за двома основними напрямами - компонентами проєкту: реформа шляхом освіти в галузі соціальної роботи; реформа шляхом вирішення питань неповносправності / інвалідності. Значну увагу приділено питанню професійного зростання викладачів кафедри.

Комплексно досліджено побудову структур соціального забезпечення в КНР. Проаналізовано історію та розвиток відповідних систем, описано структуру соцзабезпечення в КНР. Розглянуто досягнення та перспективи реформування сфери соціального забезпечення, а також наведено діючі закони Китаю про соціальне забезпечення. Зауважено, що уряд Китайської Народної Республіки серйозно ставиться до розвитку систем соціального забезпечення та соціальної допомоги, тому за 70 років існування держави в цих сферах можна побачити величезний прогрес. Система пенсійного соцзабезпечення складається з базового пенсійного страхування, пенсійного страхування жителів міст та сіл, додаткового пенсійного страхування, системи захисту прав людей похилого віку і т. д. Система пройшла шлях від простої системи захисту прав трудящих до повноцінної системи пенсійного забезпечення. Система медичного соцзабезпечення складається з базового медичного страхування, додаткового медичного страхування та інших аспектів. Вона пройшла шлях від системи медичного забезпечення трудящих до всенародної системи медичного забезпечення. Система соцзабезпечення під час пошуку роботи складається із: соцстрахування після втрати роботи, стимулів для знаходження роботи, нагороди за працю та захист праці, допомоги у знаходженні роботи та інші аспекти. Система сильно змінилась під час переходу від планової до ринкової економіки. Система соцзабезпечення у випадку травми чи інвалідності складається з забезпечення осіб з інвалідністю, лікування професійних хвороб, допомоги родичам загиблих військових та інших аспектів. Ця система утворилась на засадах колишнього трудового права. Система соцзабезпечення під час вагітності чи пологів складається з захисту прав вагітних, прав матері і дитини, захисту і догляду за дітьми та іншого. Ця система також утворилась на засадах колишнього трудового права. Система соцзабезпечення для бідних складається з забезпечення мінімального рівня життя, допомоги людям у скруті, екстреної допомоги, соцзабезпечення дітей тощо, ця система має початком ще традиційну економічну модель суспільства, але розвинулася та стала більш довершеною. Нова ера знаменується зміною основного суспільного протиріччя на протиріччя між потребою розвитку, потребою кращого життя населення та фактичним станом суспільства.

Розкрито процес становлення, розвитку та діяльності Товариства Червоного Хреста в Україні в другій половині XIX - на початку XX ст. На підставі аналізу значної кількості документальних джерел і фотоматеріалів розкрито основні форми та методи громадської, господарської та фінансової діяльності Товариства щодо надання допомоги пораненим воїнам, жертвам різноманітних стихійних лих, дітям-сиротам, калікам, нужденним громадянам.