Проаналізовано унікальні для бронзового віку Євразії матеріали про поховальні комплекси з рідкісними бронзовими знаряддями. Визначено їх культурно-хронологічну належність, ареали, типологічний розвиток, місця виробництва та функціональне призначення знарядь. Описано кургани з рідкісним бронзовим інструментарієм Сіверського Дінця. Висвітлено особливості кераміки, дерев'яного посуду, металевих прикрас, кам'яних і бронзових знарядь.

Вивчено орнаменти однієї з найяскравіших культур енеоліту на територіях України, Молдови та Румунії. Запропоновано вивчення орнаменталістики у синхронії та діахронії з точки зору семіотики. Отримано нові результати щодо функціонування орнаментації мальованого посуду культури Трипілля-Кукутені.

Висвітлено питання історії середньопалеолітичного населення Поділля та України. Проаналізовано кам'яний інвентар опорних пам'яток. Розглянуто питання стратиграфії та планіграфії культурних горизонтів. За географічним принципом стоянки згруповано в осередки, які мають спільні риси за господарськими та культурними чинниками. Виділено технічні типи індустрій та археологічні культури. Досліджено історичні та соціально-екологічні особливості розвитку первісного населення регіону.

На підставі вивчення останніх досягень вітчизняної археології та давньоісторичних мовних пам'яток здійснено ідентифікацію археологічних систем Прикарпаття I тис. н.е. з місцевими племінними союзами, встановлено їх назви та досліджено зв'язки з спорідненими групами на території України. Висвітлено основні етапи формування українського етносу, проаналізовано зміни етнокультурної ситуації у Прикарпатті в зазначений хронологічний період. Охарактеризовано господарську діяльність, духовний розвиток, традиції та релігійні уявлення племінних союзів стрів, хотів, слов'ян та спрів у першому столітті нової ери. Розглянуто процеси локалізації післяспрівських племінних союзів, зокрема білих хорватів, сербів, хорутанів. Встановлено територію племінних союзів Прикарпаття у період складання спільності на білохорватській основі.

На основе изучения последних достижений отечественной археологии и древнеисторических языковых памяток осуществлена идентификация археологических систем Прикарпатья I тыс. н.э. с местными племенными союзами, установлены их названия и исследованы связи с родственными группами на территории Украины. Рассмотрены основные этапы формирования украинского этноса, проанализированы изменения в этнокультурной ситуации в Прикарпатье в данный хронологический период. Охарактеризована хозяйственная деятельность, духовное развитие, традиции и религиозные представления племенных союзов стров, хотов, славян и спров в первом столетии новой эры. Исследованы процессы локализации послеспровских племенных союзов, в частности белых хорватов, сербов, хорутанов. Установлена территория племенных союзов Прикарпатья в период формирования их общности на белохорватской основе.

Представлены все известные находки предметов полихромного звериного стиля, преимущественно II в. до н.э. - I в. н.э. Впервые проведен их стилистический анализ и выделены группы предметов, принадлежащих к различным производственным традициям. Рассмотрена проблема датировки изделий полихромного звериного стиля из сарматских комплексов. Проанализированы возможности реконструкции этнополитической истории сарматов. Приведен каталог изделий полихромного звериного стиля и методика диагностики изображений животных на археологических находках.

Розглянуто історію виникнення та розвиток гончарного виробництва та давньої кераміки України починаючи з VI тис. до н.е. Значну увагу приділено давнім технологіям виготовлення кераміки. Розглянуто розвиток гончарства та теракоту племен трипільської культури, кераміки бронзового віку та племен черняхівської культури. Висвітлено проблему реставрації кераміки.

Описана технология производства расписной керамики. Освещены периоды существования античной вазописи с VII в. до н.э. Приведен очерк истории формирования коллекций с начала ХІХ в. до современного периода.

Подано відомості про ІІІ та ХІ Всеросійські археологічні з'їзди, що відбулися в Києві відповідно в 1874 та 1899 рр. Проаналізовано праці археологів-дослідників з вивчення первісної археології в Україні як складової частини археології. Зазначено, що з'їзди сприяли становленню сучасних поглядів щодо розвитку культури давнього населення, а археологічні здобутки вчених домінували на виставках, і саме вони розширили діапазон вивчення первісних старожитностей України та світової науки.

Приведены сведения о ІІІ и ХІ Всероссийских археологических съездах, что состоялись в Киеве соответственно в 1874 и 1899 гг. Проанализированы труды археологов-исследователей по изучению первобытной археологии в Украине как составной части археологии. Отмечено, что съезды содействовали становлению современных взглядов относительно развития культуры древнего населения, а археологические достижения учёных доминировали на выставках, и именно они расширили диапазон изучения первобытных старожитностей Украины и мировой науки.

Висвітлено особливості керамічних виробів різних етнічних груп Волині в новому кам'яному віці, епохах міді, бронзи, заліза, ранньослов'янський та давньоруський періоди, в пізньому середньовіччі та в сучасний період. Наведено опис різноманітного керамічного посуду, а також ткацьких верстатів, цегли, облицювальних плиток, іграшок.

Освещены особенности керамических изделий разных этнических групп Волыни в новом каменном веке, эпохах меди, бронзы, железа, раннеславянский и древнерусский периоды, в позднем средневековье и в современный период. Приведены описания разнообразной керамической посуды, а также ткацких станков, кирпича, облицовочных плиток, игрушек.

Індекс рубрикатора НБУВ: Т491.5 + Т4(53ИРН)-415

Рубрики:

Археологія - Кераміка

Археологія

Шифр НБУВ: Ж21929 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Рассмотрены вопросы изучения массового археологического материала - поливной керамики (ПлК) обширного региона, включающего страны Средиземноморья, Причерноморья и зону европейских степей периода зрелого и позднего средневековья. Описана ПлК из крепости Скала в Южной Добрудже, средневековой крепости около села Искрица Гылыбовской общины, комплексов XIII в. северо-восточного района Херсонеса (квартал XCVII, помещения 1, 3, 11), Среднего Подонцовья, комплекса Кабарди (1240 - 1260 гг.), раскопок цитадели Мангупа. Раскрыт историко-культурный контекст некоторых букв, монограмм и надписей на ПлК Крыма XIV - XV вв. Освещены некоторые проблемы реставрации ПлК.

Уперше наведено результати комплексного дослідження прядіння та ткацтва населення Лівобережного Лісостепу України VII - початку III ст. до н.е. на підставі узагальнення керамологічних, археологічних і етнографічних джерел. Розглянуто технологію виготовлення ниток, тканин і глиняних виробів на більшості досліджених у даному регіоні археологічних пам'ятках, пов'язаних з прядінням і ткацтвом, показано їх роль і місце у житті тогочасного суспільства. Висвітлено фактори, що сприяли динамічному розвитку прядіння та ткацтва у регіоні, зокрема, еволюцію даних виробництв у середовищі місцевого населення та зовнішні впливи.

Впервые приведены результаты комплексного исследования прядения и ткачества населения Лесостепи Украины VII - начала III вв. до н.э. на основе обобщения керамологических, археологических и этнографических источников. Рассмотрена технология изготовления ниток, тканей и глиняных изделий на большинстве исследованных в данном регионе археологических памятках, связанных с ткачеством и прядением, показана их роль и место в жизни общества того времени. Освещены факторы, которые способствовали динамическому развитию ткачества и прядения в регионе, в частности, эволюция данных производств в среде местного населения и внешние влияния.

Описаны светильники VI - первой половины ІІІ в. до н.э. из коллекции Керченского историко-культурного заповедника: чернолаковые светильники (покрытые черным лаком), которые изготавливались в различных центрах Средиземноморья, прежде всего в восточно-средиземноморских, и в Афинах (открытые двухрожковые с втулкой в центре дна и с каноническим выступом в центре, открытые на кольцевом поддоне, с конусовидным выступом и горизонтальной ручкой, с широкими плечами, орнаментированными полосами белой краски, однорожковые). Охарактеризованы красноглиняные светильники, которые были наиболее распространены на территории Боспорского царства, поверхность не была покрыта лаком и все они изготовлялись на гончарном круге. Изложена история комплектования данной коллекции светильников, приведен очерк истории изучения светильников Боспора.

Описаны бусы и подвески - неотъемлемая часть этнографического костюма населения Юго-Восточной Европы позднеримского периода и начала эпохи Великого переселения народов, оставившего памятники черняховской археологической культуры. Даны сведения о составе украшений, их классификация, хронология и периодизация. Освещены тенденции распространения массовых и датирующих типов черняховских украшений.

Приведена информация о памятнике эпохи палеотилита - поселении Мезин на Украине (состоявшем из пяти хозяйственно-бытовых комплексов), обнаруженном в 1908 г. на берегу р. Десна в Черниговской губернии. Описаны археологические материалы, связанные с идеологической сферой деятельности и составлявшие единый музыкально-хореограческий комплекс, в частности, орнаментированные кости мамонта (лопатка, бедро, фрагмент таза, две нижние челюсти, обломок черепа), а также неорнаментированные кости, функционально связанные с ними (концевой обломок бивня, молоток из рога северного оленя). Особое внимание уделено "шумящему" густо гравированному браслету, вырезанному из пластин бивня мамонта.

Наведено відомості про сучасних українських керамологів, їх класифікаційні ознаки, схему бібліографічної керамологічної статті до Національного біоібліографічного словника "Українські керамологи".

Приведены сведения о современных украинских керамологах, их классификационные свойства, схема библиографической керамологической статьи в Национальный биобиблиографический словарь "Украинские керамологи".

Проаналізовано предмети кінського спорядження культури скіфського часу Лісостепу Східної Європи, обгрунтовано загальні засади їх класифікації та хронологічного поділу. Наведено характеристику основних класів предметів кінського спорядження, якими є вудила, псалії, бляхи, налобники, нагрудники, пряжки, ворворки, підвіски (привіски), пластини, дзвіночки, ремені. Виділено основні типолого-хронологічні групи предметів кінського спорядження для кожного періоду скіфського часу, особливу увагу приділено вивченню пам'яток з широкими хронологічними межами. Виявлено збільшення кількості предметів з коштовних металів, що свідчить про процес майнового розшарування у скіфських племен і посилення вершницької еліти.

Проанализированы предметы конского снаряжения скифского времени Лесостепи Восточной Европы, обоснованы общие принципы их классификации и хронологического разделения. Приведена характеристика основных классов предметов конского снаряжения, которыми являются удила, псалии, бляхи, налобники, нагрудники, пряжки, ворварки, подвески (привески), пластины, колокольчики, ремни. Выделены основные типолого-хронологические группы предметов конского снаряжения для каждого периода скифского времени, особое внимание уделено изучению памяток с широкими хронологическими рамками. Выялено увеличение количества предметов из драгоценных металлов, что свидетельствует о процессе имущественного расслоения в скифских племенах и формирвании элиты из всадников.

Розглянуто групу своєрідних археологічних об'єктів з пам'яток періоду пізньої бронзи. Здійснено експериментальну перевірку поширених гіпотез про їх призначення (свистки, деталі флейтових інструментів).

Під час археологічних досліджень у Сокілецькому та Брацлавському замках на Побужжі на території Сокілецького замку знайдено велику кількість втульчастих наконечників від арбалетних стріл, гарматні ядра, фрагменти від пластинчастих лат, що датуються XIV - XV ст., а на території Брацлавського замку відкрито майстерню коваля того самого періоду, в якій зібрано предмети озброєння й обладунків (меч, фрагменти пластинчастих лат та кольчуги, кам'яні ядра, черешкові наконечники для стріл від лука).

Досліджено історію ранніх меблів. Доведено, що меблі для праці з'являються вже у верхньому палеоліті. Меблі для відпочинку та зберігання є ознакою знаті, що народжується за доби ранньої бронзи. Поява крісел, стільців, ліжок, скринь, столів пов'язується зі становленням світської та сакральної влади.