Проаналізовано численні матеріали різних регіонів планети: України, країн Західної Європи, Індії, Африки та Америки, що представляють основні епічні центри виникнення, розвитку та побутування традиційного гончарства. На основі широких загальнокультурних узагальнень, писемних джерел, пам'яток культури та археологічних знахідок з'ясовано ступінь проникнення первісної людини у таїну світобудови. Значну увагу приділено сакральним функціям гончарства у традиційно-побутовій культурі різних етносів. Встановлено, що семіотичний розгляд гончарних виробів як специфічних культурних знаків дозволяє реконструювати складні системи архаїчного світогляду, визначати витоки та генетичну спільність міфологічних образів та космогонічних систем, відтворювати складові міфопоетичної свідомості минулого та сьогодення.

Впервые рассмотрены все памятники средневековой черной металлургии на территории обширного культурно-исторического региона Днепро-Донского междуречья во второй половине І тыс. н.э. Проведен сравнительный анализ уровня развития железопроизводства различных этнических групп в условиях тесного взаимодействия разных археологических культур столь обширной территории. Предложена новая методика определения уровня социального развития черной металлургии отдельных археологических культур, которая может быть использована при определении ее развития на каждом конкретном памятнике со следами производства железа. Введены новые критерии для определения социального статуса мастеров-металлургов в среде населения отдельных археологических культур и на каждом конкретном памятнике средневековой черной металлургии.

Наведено бібліографію українського гончарства, кераміки, керамології з питань археології, історії, етнографії та мистецтва гончарювання, а також з проблем технічної кераміки.

Приведена библиография украинского гончарства, керамики, керамологии по вопросам археологии, истории, этнографии искусства гончарного дела, а также проблем технической керамики.

Представлена сравнительная характеристика бронзолитейного производства в Нижнем Побужье и Среднем Поднепровье VII - V вв. до н.э. Проанализирована роль греческой металлообработки в Скифии, в частности, в Лесостепном Поднестровье. Приведены оценки уровня бронзолитейного ремесла на территории Украины в указанный период.

Освещены различные аспекты торговых связей Северного Причерноморья в античную и средневековую эпохи. На основе анализа продукции гончарных центров Таврики VIII - Х вв. рассмотрено местное производство амфорной тары. Приведена характеристика отдельных видов амфор. Акцентировано внимание на вопросах навигации в средние века.

Обобщены сведения о металлургии, металлообработке и производстве вооружения одного из мощнейших государств средневековой Восточной Европы - Хазарского каганата. Описаны характерные отличия салтовских железоплавилень, в частности, наличие в них специфичной глиняной колбы-тигля, в которой происходила плавка руды. Приведена структурная схема изготовления хазарских ножей.

На підставі аналізу нових археологічних матеріалів охарактеризовано керамічне виробництво на території Закарпаття від доби неоліту до середньовіччя. Акцентовано увагу на проблемах становлення гончарства в даному регіоні, особливостях техніки виготовлення, форми, асортименту, орнаментації глиняного посуду.

На основании анализа новых археологических материалов охарактеризовано керамическое производство на территории Закарпатья от эпохи неолита до средневековья. Акцентировано внимание на проблемах становления гончарства в данном регионе, особенностях техники изготовления, ассортимента, орнаментации глиняной посуды.

Наведено результати дослідження остеологічних матеріалів, знайдених під час археологічних розкопок поселень Трипільської культури на території України. Розкрито видовий склад ссавців, подано інформацію про породний, віковий і статевий склад свійських тварин, які розводилися трипільськими племенами. Здійснено порівняння між трипільськими поселеннями, з яких були одержані остеологічні матеріали, за всіма можливими на даний час археозоологічними показниками. Встановлено відмінності у веденні тваринництва й у розведенні різних порід свійських тварин на території Подністров'я, Побужжя, Подніпров'я на всіх етапах існування Трипільської культури.

Приведены результаты исследования остеологических материалов, найденных во время археологических раскопок поселений Трипольской культуры на территории Украины. Раскрыт видовой состав млекопитающих, дана информация о породном, возрастном и половом составе домашних животных, разводимых трипольскими племенами. Осуществлено сравнение трипольских поселений, из которых были получены остеологические материалы, по всем возможным на данное время археозоологическим показателям. Установлены отличия в ведении животноводства и в разведении разных пород домашних животных на территории Поднистровья, Побужья, Поднепровья на всех этапах существования Трипольской культуры.

Розглянуто питання історії вивчення суспільства степових мисливців плейстоцену у 80 - 90-х роках ХХ ст. та на початку ХХI ст.

Вперше визначено ряд археологічних ознак шкіровиробництва, насамперед, стаціонарних, зроблено спробу комплексного багатоспекторного дослідження усіх його аспектів, що дозволило інтерпретувати як шкіровиробничі десятки досліджених об'єктів і комплексів пізньоримського часу, зокрема, на території Північної Буковини, визначити чинбарство як спеціалізовану галузь виробництва та вагому статтю експорту до античних міст і центрів. Обговорено традиційність чинбарства як важливої галузі виробництва в краї.

Досліджено особливості розвитку сільськогосподарської діяльності слов'ян Лівобережжя Дніпра у другій половині I тис. н.е. В науковий обіг введено значну кількість нового матеріалу. Вперше розроблено й апробовано спрощену типологію грунтів. На підставі поєднання нових теоретичних розробок з традиційними для археології джерелами інформації, міждисциплінарними дослідженнями та даними природничих наук суттєво розширено інтерпретаційну базу. Доведено, що інтенсифікація сільського господарства у слов'ян відбувалася на межі VII - VIII ст., про що свідчить посилення значення перелогової системи землеробства у порівнянні з методом підсіки внаслідок розподілу та заселення раніше не використовуваних земель. На підставі кореляційного аналізу одержаних результатів і матеріалів вивчення інших регіонів України та деяких країн Європи зроблено висновок про завершення процесу формування технічної бази сільського господарства слов'ян Лівобережжя Дніпра до утворення Давньої Русі. Відзначено відсутність подальших суттєвих змін у сформованій системі землеробства та тваринництва.

З застосуванням методів дослідження, які використовуються у сфері природничих наук, проведено дослідження металообробного виробництва у населення доби пізньої бронзи Лісостепової Правобережної України. З'ясовано, що ознаки виробничої специфіки, яку зумовлюють техніко-технологічні відмінності, хімізм і морфологія металевих виробів, більшою мірою мають прояв у південно-західній частині Правобережного Лісостепу - Надбужжі. Певне відставання у розвитку металообробки виявлено на півночі Лісостепу та на Поліссі. Розвиток металообробки у населення Наддніпрянщини за доби пізньої бронзи знаходився під значним впливом сусідніх, західних, східних і південних культур. На підставі вивчення хімізму металу здійснено поділ виробів з Гордіївки на дві групи, а саме: ранню та пізню на підставі виявлених відмінних рудних джерел металу на двох хронологічних етапах існування могильника. Проведено порівняння спектральних даних, одержаних завдяки дослідженням території Правобережної Лісостепової України пізньобронзової доби, з даними центральноєвропейських культур (загалом 1 035 проб) та проаналізовано можливі шляхи постачання металу на зазначену територію.

Комплексно досліджено старожитності черняхівської культури - намисто та підвіски, на основі даних про майже 10 тисяч прикрас та 2283 поховальних комплекси. Прикраси систематизовано: складено каталог знахідок, розроблено їх класифікацію та періодизацію. Значно доповнено список хронологічних індикаторів за рахунок окремих типів прикрас. Визначено стійкі поєднання певних модифікацій, які виступають самостійними хронологічними показниками. Запропоновано власні реконструкції моделей вбрання різних статево-вікових, соціальних та етнічних груп черняхівської культури. Виділено функції намиста та підвісок у черняхівському вбранні, зокрема, виділено модифікації прикрас, які можуть служити допоміжними визначниками статі, соціального статусу та етнічного походження похованих.

Систематизовано матеріали досліджень й узагальнено дані щодо розвитку землеробства слов'ян упродовж ІІІ ст. до н. е. - Х ст. н. е. на підставі археологічних джерел із залученням великого обсягу етнографічних і природничих матеріалів. Наведено загальну характеристику слов'янських культур, проведено комплексний аналіз палеоетноботанічних (ПЕБ) матеріалів слов'янських пам'яток. Складено ПЕБ комплекси, характерні для археологічних культур, показано існування локальних розбіжностей в ПЕБ комплексі однієї культури. Створено загальну схему змін у зерновому господарстві слов'ян. Проаналізовано й охарактеризовано процеси збору, зберігання та переробки врожаю. Проведено порівняльний аналіз і створено ймовірну узагальнювальну схему змін у землеробстві, охарактеризовано використання різних систем землеробства залежно від умов навколишнього середовища та рівня розвитку землеробської техніки.

Систематизированы материалы исследований и обобщены данные относительно развития и изменений земледелия славян на протяжении ІІІ ст. до н.э. - Х ст. н.э. на основе археологических источников с привлечением большого объема этнографических и естественных материалов.

Наведено результати дослідження косторізного виробництва X - першої половини XIII ст. Розглянуто організацію й структуру косторізного ремесла в Стародавньому Києві. Проаналізовано особливості кісткової сировини та технології її обробки. Систематизовано асортимент продукції київських косторізів. Увагу приділено декоративному оформленню виробів з кістки та рогу, зокрема предметів, пов'язаних з ритуально-магічною сферою.

Висвітлено методи дослідження виробів з міді - бронзи. Проаналізовано джерела, що включають аналіз наявних мідних родовищ, виробничий інструментарій, хімізм металу та технологію виробництва артефактів з міді - бронзи. Проведено порівняльний аналіз виявлених технологічних знань у населення культур доби пізньої бронзи Лісостепового Правобережжя, виявлено спільні риси та розбіжності в металообробці окремих культур і всього регіону.

Наведено результати досліджень з археології епохи каменю, бронзи і раннього залізного віку. Охарактеризовано трипільську культуру (ТК) в межиріччі Південного Бугу та Дніпра у контексті часового та просторового розподілу. Розглянуто питання про призначення трипільської антропоморфної пластики. Проаналізовано господарські досягнення племен ТК, етногенетичний аспект образотворчої мови трипільців-хліборобів. Викладено нові експериментальні дані з проблеми трипільского домобудівництва. Висвітлено історію досліджень пам'яток ТК в с. Буша Ямпільського району Вінниччини, ранньоземлеробських культур на Уманщині, перспективи розвитку музею ТК в Переяславі-Хмельницькому. Увагу приділено питанням законодавчого забезпечення охорони та збереження пам'яток історії та культури в Україні.

Приведены результаты исследований по археологии эпохи камня, бронзы и раннего железного периода. Охарактеризована трипольская культура (ТК) в междуречье Южного Буга и Днепра в контексте временного и пространственного распределения. Рассмотрен вопрос о предназначении трипольской антропоморфной пластики. Проанализированы хозяйственные достижения племен ТК, этногенетический аспект изобразительного языка трипольцев-хлеборобов. Представлены новые экспериментальные данные по проблеме трипольского домостроения. Освещены история исследований памяток ТК в с. Буша Ямпольского района Винницкой области, раннеземлеробских культур в Уманском регионе, перспективы развития музея ТК в Переяславле-Хмельницком. Внимание уделено вопросам законодательного обеспечения охраны и сохранения памяток истории и культуры в Украине.

Досліджено ремонт глиняного посуду на теренах України й суміжних країн. Керамологічні, археологічні й етнографічні джерела дозволили вивчити це унікальне явище традиційно-побудової культури від найдавніших часів до сьогодення. Охарактеризовано види ремонтування, особливості їх еволюції й причини зникнення, відображення теми у фольклорі й художніх творах. Подано практичні поради щодо ремонту глиняних виробів.

Вивчено чорнометалургійне виробництво на території "стольного града" давньоруської держави від часів об'єднання Північної та Південної Русі в єдину державу (882 р.) і до перетворення княжіння Київського на воєводство великого Литовського князівства (1471 р.). Реконструйовано техніку і технологію місцевого залізовидобування й обробки чорного металу, улаштування ковальських і залізовидобувних горен, встановлено їх продуктивність. Визначено технологічні схеми виробництва ковальської продукції та її асортимент. Досліджено питання організації чорнометалургійного виробнитцва в місті та його розвиток як галузі ремесла.

Вперше репрезентовано щонайповніше систематизоване зведення виробів, що походять з поселень та поховань тваринників і землеробів, які жили у II тис. до н. е. від гирла Дунаю до Приазов'я. Ураховано відомості щодо 1 329-ти предметів (знарядь, приладів, приладдя, начиння, зброї та снастей, аксесуарів костюму, прикрас і фурнітури) та інших продуктів обробки кістки, цільного та порожнистого рогу з 140-ка пам'яток сабатинівської та білозерської культур. Використано численні порівняльні матеріали, застосовано сучасні методи структурно-сировинного, технологічного та функціонального аналізів, розроблено класифікацію та типологію, на яких грунтується концепція функціональних взаємин індустрій у культурогенезі пізньої бронзової доби.