Індекс рубрикатора НБУВ: Т594.171.2я1 + Т52(23=Укр)-417я1 + Л423.4(4Укр)я1

Рубрики:

Етнографія сучасних народів

Гончарні вироби

Шифр НБУВ: Ж70732 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Роботу присвячено найславетнішому центру культурної самобутності українців, загальновизнаній гончарській столиці України - Опішному. Проаналізовно місце та роль Опішного в українській історії та культурі. Детально висвітлено творчий доробок колективу видавництва "Українське народознавство", а також їх плани на майбутнє.

Проаналізовано численні матеріали різних регіонів планети: України, країн Західної Європи, Індії, Африки та Америки, що представляють основні епічні центри виникнення, розвитку та побутування традиційного гончарства. На основі широких загальнокультурних узагальнень, писемних джерел, пам'яток культури та археологічних знахідок з'ясовано ступінь проникнення первісної людини у таїну світобудови. Значну увагу приділено сакральним функціям гончарства у традиційно-побутовій культурі різних етносів. Встановлено, що семіотичний розгляд гончарних виробів як специфічних культурних знаків дозволяє реконструювати складні системи архаїчного світогляду, визначати витоки та генетичну спільність міфологічних образів та космогонічних систем, відтворювати складові міфопоетичної свідомості минулого та сьогодення.

Наведено бібліографію українського гончарства, кераміки, керамології з питань археології, історії, етнографії та мистецтва гончарювання, а також з проблем технічної кераміки.

Приведена библиография украинского гончарства, керамики, керамологии по вопросам археологии, истории, этнографии искусства гончарного дела, а также проблем технической керамики.

Наведено відомості про важливий елемент рослинного коду української традиційної культури, один з найбільш міфологізованих злаків - овес. Проаналізовано численні контексти використання вівса в обрядах родинного циклу та фрагменти традиційних вірувань. Сакралізація зумовила входження мотиву "овесець" до знакової системи розпису гончарних виробів Лівобережної України, який символізував ідею нерозривної єдності основних моментів життя людини.

Представлены сведения о важном элементе растительного кода украинской традиционной культуры, одном из наиболее мифологизированных злаков - овсе. Проанализированы множественные контексты использования овса в обрядах семейного цикла и фрагменты традиционных верований. Сакрализация обусловила вхождение мотива "овесец" в знаковую систему росписи гончарных изделий Левобережной Украины, который символизировал идею неразрывного единства основных моментов жизни человека.

На підставі польових досліджень та статистичних даних розглянуто проблему формування та розвитку гончарної традиції на Луганщині.

На основе полевых исследований и статистических данных рассмотрена проблема формирования и развития гончарной традиции на Луганщине.

The article is considered the problem of formation and development ceramics tradition on Lugansk region on the basis of field researches and statistical data.

Розглянуто творчий доробок майстра народної творчості Л.Денисенко-Єременко, який нараховує різноманітні глиняні вироби, у формах яких репрезентуються родовідні принципи Денисенків-гончарів, що возвеличили дух українства крізь призму гончарювання.

Рассмотрено творческое наследие мастера народного творчества Л.Денисенко-Еременко, которое насчитывает разнообразные глиняные изделия, в формах которых представлены родословные принципы Денисенков-гончаров, возвеличивших дух украинства сквозь призму гончарного дела.

Розглянуто феномен розвитку гончарства в с. Макарів Яр Луганської області у 1917 - 1933 рр. Подано грунтовну історіографію діяльності Макарово-ярівської керамічної кустарно-промислової школи у 1927 - 1935 рр., розкрито її значення для української культури. Проаналізовано окремі аспекти розвитку вітчизняного гончарного шкільництва впродовж 1920 - початку 2000-х рр., визначено його досягнення, недоліки й існуючі проблеми. Охарактеризовано подвижницьку постать завідувача Макарово-ярівської гончарної школи, художника-кераміста П. Дубинського (1888 - 1938). Розкрито напрями творчої співпраці полтавського та луганського гончарства.

Рассмотрен феномен развития гончарства в с. Макаров Яр Луганской области в 1917 - 1933 гг. Дана историография деятельности Макарово-яровской кустарно-промышленной школы в 1927 - 1935 гг., раскрыто ее значение для украинской культуры. Проанализированы отдельные аспекты развития отечественной гончарной школи в течение 1920 - начала 2000-х гг., определены его достижения, недостатки и существующие проблемы. Охарактеризована личность заведующего Макарово-яровской гончарной школы, художника-керамиста П. Дубинского (1888 - 1938). Раскрыты направления творческого сотрудничества полтавского и луганского гончарства.

Наведено результати першого в українській керамології наукового дослідження ролі та місця єдиної на Луганщині гончарної школи регіонального значення - Макарово-ярівської керамічної кустарно-промислової школи (1927 - 1935). Охарактеризовано передумови відкриття спеціалізованого закладу та заходи Слов'яносербського повітового земства, спрямовані на підтримку гончарного промислу в с. Макарів Яр (1902 - 1915). Розкрито основні напрями діяльності школи, її вплив на гончарний промисел Луганщини. Встановлено прізвища учнів, висвітлено життєвий шлях завідувача П. Дубинського. Проаналізовано навчальний план і програму, склад учнівського та викладацького колективів, матеріально-технічне забезпечення навчального процесу й кошторис школи.

Приведены результаты первого в украинской керамологии научного исследования роли и места единственной в Луганской области гончарной школы регионального значения - Макарово-яровской керамической кустарно-промышленной школы (1927 - 1935). Охарактеризованы предпосылки открытия специализированного заведения и мероприятия Славяносербского уездного земства, направленные на поддержку гончарного промысла в с. Макаров Яр (1902 - 1915). Раскрыты основные направления деятельности школы, ее влияние на гончарный промысел Луганской области. Установлены фамилии учеников, освещен жизненный путь заведующего П. Дубинского. Проанализированы учебный план и программа, состав ученического и преподавательского коллективов, материально-техническое обеспечение учебного процесса и смета школы.

Наведено публікації польових, архівних і речових матеріалів, які висвітлюють розвиток гончарства на Луганщині та діяльність Макарово-ярівської керамічної кустарно-промислової школи. Подано репринти особистих документів завідувача гончарної школи П. Дубинського та його вихованців. Уперше опубліковано значну частину збереженої гончарної спадщини Макарового Яру з фондових колекцій музеїв України та добірку фотографій, що відображають сучасний стан колишнього гончарного осередку.

Приведены публикации полевых, архивных и вещественных материалов, освещающие развитие гончарства в Луганской области и деятельность Макарово-яровской керамической кустарно-промышленной школы. Даны репринты личних документов заведующего гончарной школы П. Дубинского и его воспитанников. Впервые опубликованы значительная часть сохранившегося гончарного наследия Макарового Яра из фондовых коллекций музеев Украины и подборка фотографий, отражающих современное состояние бывшего центра гончарства.

Уперше в українській керамології наведено результати дослідження малих осередків гончарства на підставі матеріалів польових керамологічних експедицій впродовж 1994 - 2005 рр., літературних і архівних джерел. Розглянуто історичний розвиток гончарних осередків, що знаходяться в Зіньківському районі Полтавщини, на північ від гончарської столиці України - Опішного, а саме - Безрукова, Глинського, Лазькова, Малих Будищ, Старих Млинів і Хижняківки за період від середини ХІХ до кінця ХХ ст. Висвітлено місцеву технологію виготовлення гляняних виробів і способи їх збуту, професійні звичаї гончарів. Викладено біографічні дані місцевих майстрів з гончарства.

Впервые в украинском керамологии приведены результаты исследования малых центров гончарства на основе материалов полевых керамологических экспедиций, проведенных на протяжении 1994 - 2005 гг., литературных и архивных источников. Рассмотрено историческое развитие гончарных центров, расположенных в Зинковском районе Полтавской области на юг от гончарной столицы Украины - Опошной, в частности - Безрукова, Глинского, Лазкова, Малых Будищ, Старых Мельниц и Хижняковки за период с середины ХІХ до конца ХХ вв. Освещены местная технология изготовления глиняных изделий и способы их сбыта, профессиональные обычаи гончаров. Изложены биографические данные местных мастеров по гончарному промыслу.

Розглянуто предмет і завдання української керамології, українські керамологічні джерела, засади збереження гончарної спадщини, методи керамологічних досліджень. Висвітлено досягнення Інституту керамології - відділення Інституту народознавства НАН України впродовж 2001 - 2005 рр., подано відомості про його співробітників. Описано первісні способи збереження глиняних виробів, проблеми консервації та реставрації пам'яток гончарства. Розглянуто проблеми етнографії, мистецтвознавства, археології, історії, естетики, епіграфіки.

Рассмотрены предмет и задачи украинской керамологии, украинские керамологические источники, основы сохранения гончарного наследия, методы керамологических исследований. Освещены достижения Института керамологии - отделения Института народоведения НАН Украины за 2001 - 2005 гг., поданы сведения о его сотрудниках. Описаны древние способы хранения глиняных изделий, проблемы консервации и реставрации памяток гончарства. Рассмотрены проблемы этнографии, искусствоведения, археологии, истории, эстетики, эпиграфики.

Висвітлено питання декору української народної кераміки як цілісної мистецької та семантичної системи. Проаналізовано основні техніки декорування глиняних виробів. Увагу приділено визначальним і рідкісним мотивам і елементам декору, особливостям їх трансформації. Розглянуто основні типи композицій орнаменту й іконографію сюжетних зображень, зокрема, зображення тварин, міфологічних образів, християнських сюжетів, побутових сценок.

Освещены вопросы декора украинской народной керамики как целостной художественной и семантической системы. Проанализированы основные техники декорирования глиняных изделий. Уделено внимание определяющим и редким мотивам и элементам декора, особенностям их трансформации. Рассмотрены основные типы композиций орнамента и иконография сюжетных изображений, в частности, изображения животных, мифологических образов, христианских сюжетов, бытовых сценок.

Висвітлено термінологію, типологію, технологію виготовлення, особливостей форм і декору люльок Полтавщини. Розглянуто питання історії поширення тютюнництва на дослідженій території, наведено схему опису люльок, прислів'я та приказки зі згадками про вироби для тютюнопаління.

Освещены терминология, типология, технология изготовления, особенностей форм и декора трубок Полтавского региона. Рассмотрены вопросы истории распространения табаководства на исследованной территории, приведена схема описания трубок, пословиц и поговорок с воспоминаниями об изделиях для табакокурения.

Досліджено історію розвитку гончарства в малих осередках Зіньківського району Полтавської області, таких як Безруки, Глинське, Лазьки, Малі Будища, Старі Млини, Хижняківка. Проаналізовано соціально-економічні аспекти розвитку промислу протягом другої половини XIX - XX ст. Розглянуто основні етапи технологічного процесу виготовлення глиняних виробів, їх асортимент та способи збуту, професійні знання та звичаї гончарів. Визначено особливості місцевого пічникування, охарактеризовано домашній побут ремісників. Показано місце та роль народної кераміки в системі традиційно-побутової культури Полтавщини. Висвітлено історію формування гончарських династій та родоводів, відтворено життєвий і творчий шлях близько 200-т гончарів.

Дисертація є першим в українській етнології комплексним дослідженням міфо-ритуальних аспектів гончарства. Автор на основі писемних джерел, пам'яток культури та артефактів народів світу здійснює реконструкцію знакової системи давнього ремесла, систематизуючи міфопоетичні дані по гончарству, з'ясовуючи його місце у світоглядній моделі різних народів та проводячи історико-порівняльний аналіз звичаїв і обрядів гончарів різних етнічних формувань. Внаслідок широких культурологічних узагальнень автору вдалося з'ясувати характер та ступінь пізнання архаїчною людиною об'єктивних реалій навколишнього середовища, реконструювати семіотичні аспекти функціональності гончарства в традиційно-побутовій культурі різних народів світу.

Розглянуто гончарство як суттєвий компонент народної культури Слобідської України. Проаналізовано джерела та літературу з питань слобожанського гончарства, висвітлено економічні умови його соціального розвитку впродовж другої половини XIX - першої половини XX ст. З'ясовано причини занепаду гончарних осередків, відтворено послідовність технологічного процесу гончарного виробництва та пов'язані з ним професійні знання та звичаї гончарів. Визначено традиційний асортимент гончарних виробів, виявлено ареал і форми їх збуту, а також роль і місце в традиційно-побутовій культурі історико-етнографічного району. Охарактеризовано специфіку домашнього побуту слобожанських гончарів, проаналізовано економічний стан гончарних господарств на різних етапах розвитку промислу на території етнографічної Слобожанщини.

Вперше в етнології та керамології реконструйовано міфопоетичні уявлення слов'ян про процес гончарювання. Вивчено уявлення гончарів про процес формування глиняних виробів, проаналізовано вірування й обрядовість під час цього етапу виробництва. Визначено особливості міфологічного сприйняття процесу випалювання глиняних виробів і охарактеризовано слов'янські вірування й обрядовість під час випалювання. Вперше визначено семантику вогню гончарного горна у традиційній культурі слов'ян. Проаналізовано міфологічні уявлення слов'ян, пов'язані зі збутом гончарної продукції, обряди продажу-купівлі та введення глиняних виробів у домашнє господарство.

Наведено результати комплексного керамологічного дослідження особливостей розвитку гончарства крайнього східного гончарного осередку України в другій половині XIX - першій половині XX ст. Охарактеризовано джерела та літературу з питань гончарства в с. Макарів Яр. Висвітлено роль повітового земства у розвитку даного гончарного осередку. Проаналізовано особливості історичного розвитку місцевого промислу, з'ясовано причини його занепаду. Реконструйовано технологічний процес кустарного виробництва глиняних виробів, вивчено їх асортимент, функції, художні ознаки та способи збуту. Увагу приділено етнопедагогічним засадам функціонування та персоналіям Макарово-ярівської керамічної кустарно-промислової школи в період 1927 - 1935 рр. Виявлено феномен творчого впливу художників Полтавщини на гончарство Макарового Яру й Луганщини.

Досліджено декор глиняних виробів самобутнього історико-культурного регіону - Лівобережної України - впродовж останньої третини VII тисячоліття до н.е. - XIII ст. Проаналізовано майже восьмитисячолітню історію декору кераміки. Вивчено технологію нанесення декору, особливості елементів і композицій орнаментів, висловлено гіпотези щодо їх функцій. Охарактеризовано декор глиняних виробів тих археологічних культур, які існували на території Лівобережної України (здебільшого - в лісостеповій природно-кліматичній зоні та прилеглих до неї на півдні, півночі та сході територіях).