Розглянуто питання взаємозв'язків понять системного дослідження. Особливу увагу приділено проблемі місця комунікації в його апараті.

Статтю присвячено розгляду такого особливого інституту й інструменту соціально-політичної системи, як фонди. Розкрито поняття фонду, у т.ч. в історичній ретроспективі. Подано типологію фондів із застосуванням різноманітних критеріїв.

Узагальнено методологічні засади дослідницької діяльності. Наведено напрямки роботи студента з зібрання й обробки інформації, а також організаційні засади дослідницької роботи, висвітлено порядок оформлення її результатів. Описано основні методи та прийоми дослідницької аналітики, а також методи теорії ігор. Проаналізовано особливості прогнозних розрахунків у дослідницькій роботі, а також проведення маркетингових досліджень.

Обобщены методологические основы исследовательской деятельности. Приведены направления работы студента по сбору и обработке информации, а также организационные основы исследовательской работы, освещен порядок оформления ее результатов. Описаны основные методы и приемы исследовательской аналитики, а также методы теории игр. Проанализированы особенности прогнозных расчетов в исследовательской работе, а также проведения маркетинговых исследований.

Проаналізовано граматичні та семантичні структури аналітичних економічних термінів. На підставі різноаспектного розгляду економічних термінологічних словосполучень з'ясовано їх суть і місце в системі номінативних засобів мови, уточнено мовний статус аналітичних термінів, розширено й уточнено критерії термінологічності словосполучень. Виявлено шляхи творення досліджуваних одиниць, а також продуктивні моделі, за якими будуються економічні неоднослівні терміни. Запропоновано класифікацію аналітичних економічних номінацій за ступенем семантичної цілісності. Показано, що на всіх структурних рівнях кількісно переважають терміносполуки, в складі яких містяться як власне терміни, так і слова неспеціальної лексики. Охарактеризовано системні відношення в економічній термінології з визначенням основних зв'язків між її одиницями.

Всебічно досліджено англійську фінансово-економічну термінологію як наймодернізованішу та найпродуктивнішу у XX ст. терміносистему світової фінансової економіки із фокусуванням уваги довкола аспектів семантики і структури, шляхів поповнення і розвитку словникового складу, термінографії і впорядкування, що є необхідною передумовою успішного становлення та нормалізації власної української фінансово-економічної терміносистеми, проведення високояскісної термінографічної роботи. Реалізовано системний підхід щодо вивчення досліджуваної фахової терміносистеми, яку визначено кореляцією "екстралінгвістичне - понятійне - мовне". Детально розглянуто сучасні лексикографічні джерела, що вміщують англійську фінансово-економічну термінологію. Запропоновано методику укладання багатомовних тлумачних термінологічних словників на основі широкого експериментального матеріалу.

У роботі досліджуються фінансово-бухгалтерські терміносполучення як один з важливих видів термінологічної номінації. Встановлюються основні типи структурно-компонентної організації українських фінансово-бухгалтерських терміносполучень, виявляються квалітативні й формально-граматичні параметри складених фінансово-бухгалтерських термінів у лексико-граматичній системі сучасної української літературної мови, характеризуються основні лінії розвитку української фінансово-бухгалтерської термінології ХХ ст.

Вивчено метафоричний перенос як спосіб утворення термінів у різноструктурних мовах. Виявлено семантичні моделі, що відображають типові для даної підмови асоціації, виділено структурні типи метафоричних термінів, описано системні зв'язки у їх групі. Наведено порівняльне вивчення метафоричного термінологічного сполучення з фразеологічним. Проаналізовано способи передачі значень метафоричних термінів мовою перекладу - українською. Доведено, що їх аналіз на різних рівнях супроводжується виявленням загальних і специфічних для зіставлюваних мов особливостей. Зазначено, що дані розбіжності у процесі передачі абстрактних понять за допомогою метафори англійською та українською мовами детально вивчаються та супроводжуються лінгвістичним та екстралінгвістичним коментарями.

Досліджено структурно-системну організацію терміносфери "біржа" та текстові процеси термінотворення, притаманні цій сфері. Дослідження проведено в дериваційному аспекті термінотворення. Проаналізовано англійські, українські та російські тексти щодо біржової сфери, зокрема, Інтернет-тексти. Визначено поняттєво-структурну організацію біржової лексики, розкрито її зв'язки зі спеціальною лексикою суміжних терміносистем, загальнонауковою та загальновживаною лексикою. Показано особливості функціонування біржової лексики в Інтернет-текстах. З використанням методу лінгвістичного моделювання відтворено динамічні процеси творення терміна в тексті та описано механізми цього процесу.

Здійснено комплексний лінгвістичний аналіз соціально-економічної термінології (СЕТ), охарактеризовано основні етапи її становлення, виявлено кількісні та якісні зміни в її складі та причини, що впливали на зміни соціально-економічного словника впродовж століть. Визначено особливості системної організації досліджуваної термінології з огляду на її тематику, походження, парадигматичні відношення та особливості лексико-семантичних процесів на кожному етапі її формування. В ономасіологічному аспекті розглянуто способи термінотворення, виділено продуктивні та непродуктивні моделі творення соціально-економічних термінів, проаналізовано сучасний стан кодифікації соціально-економічних термінів, виокремлено загальні тенденції в цьому процесі. Варіантні ряди (пари) сучасних соціально-економічних термінів розглянуто під кутом зору їх відповідності системі сучасної літературної мови, подано пропозиції щодо кодифікації окремих соціально-економічних термінів-варіантів на підставі аналізу їх ретроспективи та перспективи.

Рассмотрены основные виды статистического наблюдения, способы обработки информации, методы изучения составных частей территориальных социально-экономических систем (территории, природно-ресурсного комплекса, населения и его расселения, промышленности, сельского хозяйства, сферы услуг). Изложена заключительная часть изучения социально-экономических систем - районирование, описаны его виды и методы. Рассмотрен процес картографирования и районирования в туризме.

Наведено загальні відомості щодо організації галузі зв'язку у сучасній системі господарювання України. Визначено предмет і задачі курсу "Основи методології наукових досліджень". Охарактеризовано науку та її стимулювальний вплив на всі складові суспільного життя. Розглянуто науку як систему знань. Висвітлено теоретичну основу наукових досліджень і визначено їх ефективність. Проаналізовано інформаційне забезпечення наукових досліджень. Наведено методику написання, оформлення та захисту курсової, дипломної, магістерської та дисертаційної робіт. Приділено увагу оформленню та формам впровадження результатів наукового дослідження.

Розкрито основні теоретичні та методичні положення проведення й організації наукових досліджень. Висвітлено головні тенденції розвитку наукової діяльності в Україні. Описано технологію реалізації досліджень у курсових і дипломних роботах. Особливу увагу приділено питанням системного та творчого мислення в науці.

Раскрыты основные теоретические и методические положения проведения и организации научных исследований. Освещены главные тенденции развития научной деятельности в Украине. Описана технология реализации исследований в курсовых и дипломных работах. Внимание уделено вопросам системного и творческого мышления в науке.

Розглянуто основні принципи та методи наукового дослідження, методологічні принципи багатовимірної класифікації. Аналітичні можливості та межі застосування конкретних моделей проілюстровано на фінансово-економічних прикладах. Розрахунки виконано за технологіями статистичного аналізу й обробки даних, реалізованими в системі Statistica.

Рассмотрены основные принципы и методы научного исследования, методологические принципы многомерной классификации. Аналитические возможности и пределы применения конкретных моделей проиллюстрированы на финансово-экономических примерах. Расчеты выполнены по технологиям статистического анализа и обработки данных, реализованным в системе Statistica.

Висвітлено основи наукових економічних досліджень: поняття науки та наукового дослідження. Охарактеризовано основи методології наукового пізнання та методи його дослідження. Розглянуто принципи організації науково-дослідної діяльності. Описано особливості пошуку, накопичення та обробки наукової інформації, оприлюднення результатів наукових досліджень тощо. Надано рекомендації щодо виконання бакалаврських і магістерських робіт, а також методичні матеріали для самостійної роботи студентів.

Складність організації як об'єкта дослідження, що обумовлено присутністю людини як головного елемента, унеможливлює вивчення її сутності та особливостей в межах одного наукового підходу. Не існує теорії, що повною мірою пояснювала б усі види, типи, форми організаційних структур і процеси, які в них відбуваються. Різноманітність тлумачень, що відображають широкий спектр загальноприйнятих уявлень, сприяє дослідженню та розумінню організації, однак водночас актуалізує потребу в додатковому аналізі й узагальненні для глибокого розуміння терміна, що і є метою статті. За допомогою історичного методу, методів морфологічного та контент-аналізу узагальнено та систематизовано наукові підходи до вивчення організації, розкрито їх зміст у взаємозв'язку із об'єктом, інструментарієм і результатом дослідження. Обгрунтовано необхідність вивчення організації як системи та процесу для відображення спектра взаємозв'язків, залежностей і співвідношень. Зважаючи на багатофакторність організації, доведено доцільність застосування комплексного підходу до її вивчення, зазначено можливість використання традиційного набору методів дослідження із цілеспрямованою адаптацією відповідно до об'єкта та предмета дослідження, що приводить до їх модифікації. Звертаючи увагу на те, що цінність знань полягає в тому, наскільки можливе їх ефективне використання в цілеспрямованій діяльності, обгрунтовано необхідність при вивченні організації тісного взаємозв'язку та конструктивної взаємодії наукової та практичної діяльності, адже вони забезпечюють методичний базис для прикладного застосування отриманих знань і навичок. Перспективами подальших досліджень є застосування зазначених підходів до дослідження сутності компетентної організації, визначення особливостей її формування й функціонування, адаптуючи їх до конкретних актуальних завдань.