Рассмотрено современное состояние рынка транспортно-экспедиционного обслуживания в Украине, зарубежный опыт взаимодействия железных дорог с транспортно-экспедиционными компаниями. Приведен логический подход к управлению грузоперевозками.

Висвітлено світовий досвід розвитку швидкісних і високошвидкісних пасажирських залізничних перевезень. Наведено загальну характеристику мереж швидкісних сполучень та класифікацію залізниць. Проаналізовано основні етапи створення та функціонування транс'європейської транспортної мережі. Розглянуто проблеми інтеграції транспортної системи України у загальноєвропейську та світову мережу транзитних перевезень. Наведено довгостроковий прогноз валового внутрішнього продукту та попиту населення на швидкісні перевезення залізничним транспортом України до 2030 р. Сформульовано методичні рекомендації щодо здійснення інтегральної оцінки ефективності будівництва та експлуатації швидкісних і високошвидкісних пасажирських залізничних магістралей. Розглянуто питання екологічної безпеки їх функціонування та зменшення негативного впливу транспорту на навколишнє середовище. Проаналізовано перспективи розвитку швидкісних пасажирських і вантажних перевезень на залізничних магістралях України.

Освещен мировой опыт развития скоростных и высокоскоростных пассажирских железнодорожных перевозок. Приведена общая характеристика высокоскоростных транспортных систем и классификация железных дорог. Проанализированы основные этапы создания и функционирования трансъевропейской транспортной системы. Рассмотрены проблемы интеграции транспортной системы Украины в общеевропейскую и мировую сеть транзитных перевозок. Приведен долгосрочный прогноз валового внутреннего продукта и спроса населения на скоростные перевозки железнодорожным транспортом Украины до 2030 г. Сформулированы методические рекомендации по осуществлению интегральной оценки эффективности строительства и эксплуатации скоростных и высокоскоростных пассажирских железнодорожных магистралей. Рассмотрены вопросы экологической безопасности их функционирования и снижения негативного влияния транспорта на окружающую среду. Проанализированы перспективы развития и разделения скоростных пассажирских и грузовых перевозок на железнодорожных магистралях Украины.

Висвітлено проблему підвищення конкурентоспроможності залізничного транспорту України за рахунок проведення структурної реформи та зниження збитковості пасажирських перевезень. Розглянуто досвід країн Європи щодо реформування управління даним видом транспорту, запропоновано дві моделі, які можна впровадити в Україні. Розроблено методику визначення раціонального варіанта структурної реформи, економічний критерій для вибору найкращої моделі, а також запропоновано нову структуру управління залізничним транспортом України. Наведено принципи побудови організаційних структур компанії інфраструктури та компаній-операторів.

Освещена проблема повышения конкурентоспособности железнодорожного транспорта Украины за счет проведения структурной реформы и снижения убыточности пассажирских перевозок. Рассмотрен опыт стран Европы по реформированию управления данным видом транспорта, предложены две модели, которые можна внедрить в Украине. Разработаны методика рационального варианта структурной реформы, економический критерий для выбора лучшей модели, а также предложена новая структура управления железнодорожным транспортом Украины. Приведены принципы построения организационных структур компании инфраструктуры и компаний-операторов.

Проаналізовано досвід реформування структури управління залізничним траспортом країн Європи й Азії. Розглянуто можливості підвищення конкурентоспроможності залізничного транспорту України на засадах проведення структурної реформи та зниження збитковості пасажирських перевезень. Визначено нові приципи розподілу функцій між державою та новоутвореними структурами, раціональні схеми оподаткування суб'єктів господарювання галузі. Запропоновано аналогову та математичну моделі фінансових потоків та економічної діяльності нових структур управління залізничним транспортом, алгоритм порівняння варіантів структурної реформи залізниць країни, оптимальні організаційні форми пасажирських компаній. Охарактеризовано організаційну структуру Дорожнього центру.

Проанализирован опыт реформирования структуры управления железнодорожным траспортом стран Европы и Азии. Рассмотрены возможности повышения конкурентоспособности железнодорожного транспорта Украины на основе проведения структурной реформы и снижения убыточности пассажирских перевозок. Определены новые принципы распределения функций между государством и новообразованными структурами, рациональные схемы налогообложения субъектов хозяйствования отрасли. Предложены аналоговая и математическая модели финансовых потоков и экономической деятельности новых структур управления железнодорожным траспортом, алгоритмы сравнения вариантов структурной реформы железных дорог страны, оптимальные формы пассажирских компаний. Охарактеризована организационная структура Дорожного центра.

Изложен опыт зарубежных железных дорог по повышению эффективности пассажирских перевозок. Показаны возможности его применения на железных дорогах Украины.

Рассмотрены факторы, влияющие на конкурентоспособность и привлекательность железнодорожного транспорта в международном сообщении.

Предложено обобщение опыта реформирования ведущих железных дорог Европы и других стран в направлении их капитализации и развития рыночных отношений в сфере транспортных услуг.

Наведено аналіз структурної перебудови залізничних галузей у деяких країнах світу. Розглянуто моделі управління перевезеннями на базі ринкових відносин і недержавних форм власності.

Рассмотрено современное состояние экономики Украины и ее транспортной отрасли. Определены пути дальнейшего повышения эффективной работы железнодорожного транспорта ведущих стран мира. Исследована эволюция развития естественных монополий и конкретизировано их содержание. Определены необходимые условия и разработаны пути создания рыночной среды в системе использования ресурсов, выявлены типы конкурентной среды и определены ее субъекты. Раскрыто понятие интегрированных транспортных компаний, разработана их классификация, определены возможности и перспективы их создания как субъектов конкурентной среды.

Проведен аналитический анализ особенностей функционирования и практики реформирования железных дорог 80-ти стран мира. Даны исторические справочные данные по развитию железнодорожного транспорта (ЖТ). Предложены модели реформирования и описаны принципы мировой политики развития железных дорог. Внимание уделено ЖТ стран Европы, Азии, Северной, Центральной и Южной Америки, Африки, Австралии и стран Океании. Охарактеризовано состояние железнодорожной отрасли в Украине, приведены рекомендации по реформированию украинских железных дорог с учетом национальных особенностей и мирового опыта.

Освещены теоретические основы функционирования железнодорожного транспорта в рыночной економике. Проанализировано современное состояние железнодорожного транспорта Украины, показаны роль и место отечественных железных дорог в международных транспортных коридорах. Теоретически обоснована концепция реформирования железнодорожного транспорта, предложены рекомендации по ее реализации.

Вперше у вітчизняній практиці зроблено спробу розкрити методологічні основи забезпечення стійкого соціально-економічного розвитку залізничного транспорту за умови реформування та загострення конкуренції на ринку транспортних послуг. З'ясовано поняття "стійкий розвиток", основні його складові, положення та тенденції економічної політики України, місце залізничного транспорту в соціально-економічному розвитку країни, удосконалено поняття "стійкий економічний розвиток залізничного транспорту". Запропоновано формування самодостатнього типу відтворення цілісної системи господарювання і модель стійкого соціально-економічного розвитку залізничного транспорту. Визначено основні пріоритети її формування, умови та принципи реалізації. Запропоновано методичний підхід до розрахунку оцінки рівня соціально-економічного розвитку залізничного комплексу України. Обгрунтовано доцільність розгляду ефективності інфраструктури залізниць як складової соціально-економічного розвитку галузі, запропоновано методичний підхід до розрахунку експлуатаційних витрат ділянок залізниць з малим обсягом роботи, складено прогноз показників роботи нефективних.

Розглянуто основні положення теорії корпоративного управління в діяльності підприємств транспорту та зв'язку. Обгрунтовано цілі, функції, завдання, концепцію формування та функціонування системи корпоративного управління та корпоративного управління майном. Визначено методологію корпоративного управління: стратегія, принципи та методи. Розроблено організаційно-економічний механізм корпоративного управління підприємствами. Викладено перелік питань введення нових членів наглядової ради у курс справ. Проаналізовано підготовчі дії до дематеріалізації акцій. Подано стратегію та тактику корпоративного управління майном.

Розроблено теоретико-методологічні положення, методичні засади та практичні рекомендації щодо створення організаційно-економічного механізму управління ефективним функціонуванням підприємств колійної інфраструктури залізничного транспорту України за нових умов. Запропоновано концепцію стратегічного розвитку підприємств колійної інфраструктури. Обгрунтовано доцільність застосування системного підходу щодо визначення організаційно-економічного механізму функціонування колійної інфраструктури, техніко-технолого-економічний рівень якої є ключовим елементом транспортного процесу та безпосередньо впливає на рівень кінцевого тарифу транспортних послуг залізниць.

Обгрунтовано тезу, що в основі розробки і впровадження будь-якого нововведення завжди знаходиться безперервний інноваційний процес. Виявлено фактори, що впливають на інноваційну діяльність підприємства, і запропоновано їх класифікацію. Розкрито основні напрями удосконалення методики оцінювання інноваційного потенціалу підприємств залізничного транспорту. Розроблено організаційно-економічний механізм процесу інноваційного реформування підприємств залізничного транспорту, що дозволяє одержати максимальний ефект від його діяльності загалом. Запропоновано методичний підхід вибору оптимальної інноваційної стратегії підприємства залізничного транспорту на основі системи показників оцінювання його інноваційного потенціалу. Розроблено систему оцінювання критерію часткових показників інноваційного потенціалу.

Висвітлено сучасні тенденції інвестування в Україні та його особливості на залізничному траспорті (ЗТ). Розглянуто проблеми вимірювання впливу споживчої цінності транспортної послуги на поведінку пасажирів. Запропоновано основні етапи вдосконалення соціальної та кадрової політики за умов реформування ЗТ. Розкрито проблеми розвитку ЗТ за умов його реформування. Подано економіко-технологічні шляхи вдосконалення вантажних перевезень залізницями України. Обгрунтовано проблеми оцінки стану й ефективності використання основних засобів залізниць. Висвітлено особливості реформування ЗТ України. Досліджено соціокультурну й економічну ситуацію в кавказькому регіоні на початку XX ст. Розкрито особливості відносин постійного землекористування на ЗТ України. Розглянуто деякі питання експлуатації засобів зв'язку на залізницях у другій половині XIX ст.

Увагу приділено розробці наукового обгрунтування та методичних підходів до створення та практичного використання системи економічної безпеки підприємства залізничного транспорту, обслуговування споживачів туристичних послуг. Розглянуто теоретичні основи формування й обгрунтовано показники оцінювання рівня забезпечення системи економічної безпеки підприємства. Запропоновано визначати систему економічної безпеки залежно від специфіки діяльності суб'єкта господарювання, що дозволяє моделювати систему економічної безпеки підприємства за умов реформування залізничного транспорту. Досліджено методичні підходи до класифікації ризиків і загроз економічній безпеці підприємств залізничної галузі залежно від специфіки їх діяльності.

Галузь залізничних перевезень в Україні перебуває на етапі реформування. Згідно з Державною цільовою програмою реформування залізничного транспорту на 2010 - 2019 рр. та з метою підвищення економічної ефективності у сфері залізничних перевезень, підвищення соціального добробуту, розв'язання екологічних питань, удосконалення регіональних і державних фінансів, досягнення конкуренції між компаніями-перевізниками важливим є вдосконалення тарифної системи залізничного транспорту. У зв'язку з організаційно-структурними перетвореннями, виокремленням послуг інфраструктури зі сфери послуг з перевезень важливим є вивчення зарубіжного досвіду з проблем ціноутворення на послуги інфраструктури. Охарактеризовано та проаналізовано існуючі методи ціноутворення, які застосовуються в різних країнах світу, висвітлено їх переваги та недоліки. У результаті виконаного аналізу було виявлено, що жодна із систем не є ідеальною, а тому в цій сфері важливим є удосконалення та створення нових підходів щодо встановлення плати за користування інфраструктурою залізниць.

Розроблено організаційно-економічний механізм функціонування вітчизняної колійної інфраструктури залізничного транспорту, який засновано на докладному вивченні світового досвіду та аналізі умов функціонування світових транспортних систем, з урахуванням стратегії макроекономічного розвитку національної економіки України. Представлено теоретичну та практичну основу розробки теоретико-методологічних засад, методичних положень та практичних рекомендацій щодо нового вирішення проблем формування та реалізації організаційно-економічного механізму функціонування підприємств колійної інфраструктури залізниць України за умов реформування.

Оцінено можливість застосування досвіду зарубіжних країн у разі реформування залізничного транспорту України. На основі порівняльного аналізу оцінено можливість застосування зарубіжного досвіду реформування галузей інфраструктури з розподіленням кола проблем на питання ідеологічного, методичного характеру і, безумовно, врахування особливостей стану справ в Україні. Що стосується першого кола проблем, то це, перш за все, вибір форм власності. Як показує досвід, у обох видів власності є як позитивні, так і негативні сторони. З одного боку, саме на державних залізницях є умови для створення та впровадження нових технологій, таких як високошвидкісні поїзди, розробка яких, як і будівництво спеціалізованих ліній, були б неможливі без наявності відповідної науково-дослідної бази, а також без державного фінансування. З іншого, приватні підприємства, що працюють на концесійній основі, як правило, надають послуги більш високого рівня за прийнятними тарифами. Встановлено відсутність безумовної прямої залежності між формою власності залізниць й економічними або якісними показниками їх роботи. Доведено необхідність здійснення різних форм технічних та економічних взаємозв'язків, існування відокремлених залізниць на регіональному та місцевому рівнях, що відкриває великі можливості в подоланні одноманітності в експлуатації, у розвитку залізниць по шляху більшої диференціації рівнів обслуговування. Це, однак не означає, що єдиною альтернативою є продаж концесій приватним підприємствам, особливо, якщо передача власності не супроводжується зобов'язаннями щодо підтримки громадського транспорту на певному рівні. Прикладам позитивного державного управління протиставлено рівнозначні приклади приватного управління і навпаки. Грунтовний аналіз досвіду реформування провідних залізниць світу надасть змогу запобігти помилок під час реформування "Укрзалізниці".