Розглянуто особливості пам'яткоохоронного руху в Україні 1917 - 1991 рр. та актуальні завдання збереження історико-культурної спадщини на сучасному етапі. Детально проаналізовано вплив сучасних політологічних концепцій свободи волі людини на формування громадянського суспільства в нашій державі. Значну увагу приділено антиконфліктним технологіям, українській глобалістиці, а також проблемам державного регулювання за умов перехідної економіки.

Висвітлено проблеми історії та зовнішньої політики США, які існували в 1940 - 1950-х рр., пов'язані з діяльністю видатних представників американської еліти Ф.Рузвельта, Дж.Маршалла, А.Гаррімана, Е.Стівенсона та Ч.Боулса.

Наголошено, що аналіз політики як професії орієнтований на клієнта, крім того, порушено етичні проблеми, які випливають з такої орієнтації. Подано вичерпний розгляд підстав для державної політики, вказано на обмеженість ефективної державної політики, наведено загальні політичні рішення, що можуть стати вихідними пунктами для створення конкретних політичних альтернатив. Запропоновано практичні поради: як робити аналіз політики, зокрема, виокремлювати проблеми і вирішення, збирати інформацію, визначати витрати і вигоди, передбачати наслідки політики і впливати на політичну та організаційну здійсненість, а також розробляти програми з перспективами їх виконання. Розглянуто кілька прикладів щодо підходу експертів до проблем політики та різні підсумкові результати їх зусиль.

Розглянуто проблему влади в трьох аспектах: політологічному, юридичному та історичному. Висвітлено питання становлення та розвитку владних структур у незалежній Україні, історію політичних конфліктів між різними гілками влади у 1991 - 2000 рр. Досліджено роль політичних партій та політичної еліти у процесі творення влади.

Розглянуто актуальні проблеми визначення політичного аспекту еволюції країни в розрізі нормативних понять демократії та авторитаризму, політичної влади, а також визначення вітчизняної специфіки влади. Висвітлено політичні режими, головні тенденції володарювання у сучасному українському політичному просторі.

На підставі розгляду конкретних історичних та політичних ситуацій на шляху до сучасного державного управління проаналізовано різні підходи щодо систем організації державної влади та статусу осіб, що її здійснюють. Наведено огляд основних моделей побудови державної служби та їх впливу на трансформацію державної влади. Від часів Київської Русі до сучасної України розглянуто різні погляди щодо забезпечення державної влади в країні та стану управлінського апарату.

Проаналізовано основні підходи до розгляду проблеми прийняття рішень політичними лідерами. Охарактеризовано методи аналізу особистості "на відстані", зокрема, розкрито основні постулати систематичного контент-аналізу вербальних проявів особи.

Розкрито загальні принципи самоорганізації, взаємодії держави, громадянського суспільства та громадянина (особистості). Визначено місце та роль громадського руху як формотворчого чинника суспільної системи, а також зміст і форми діяльності національної молодіжної неурядової організації. Висвітлено механізми активізації розвитку третього сектора в Україні.

Висвітлено актуальні проблеми теорії громадянського суспільства у застосуванні до практики соціального розвитку у посткомуністичних суспільствах: Болгарії, Грузії, Польщі, Румунії, України. Розглянуто проблему ідентичності як кризу самоповаги у посткомуністичному просторі та питання збереження релігійної ідентичності за умов відкритого суспільства. Значну увагу приділено історії українського державотворення, проблемам української ментальності у контексті становлення громадянського суспільства, засадам соціального життя у поглядах українських просвітників тощо.

Проаналізовано особливості розвитку сучасного українського суспільства, що здійснює перехід до "великого суспільства", невід'ємною ознакою якого є дієздатне функціонування інститутів громадянського суспільства. Розглянуто зміст поняття "громадянське суспільство", концепції громадянського суспільства, його інституційний та духовно-інтелектуальний (соціальний) виміри.

Зроблено спробу дослідження європейського контексту, на тлі якого розгортається українська національна та громадянська історія. Здійснено порівняльно-історичний соціально-філософський аналіз розвитку громадянської і національної ідеї та форми їх історичного втілення - громадянського суспільства (від греко-римського світу, християнського середньовіччя до епохи Відродження, Нового часу та сучасних громадянських реалій) - в європейській та українській історії, а також виявлено на підставі цього зіставлення перспективи і контури формування громадянського суспільства й української нації.

Роботу присвячено проблемам правової держави і громадянського суспільства в їх історичному, загальносоціальному, духовному та правовому аспектах. Досить важливе місце відведено об'єктивним передумовам та історичній перспективі проголошення незалежності України як основи розбудови української правової держави. Детально проаналізовано соціальний та матеріальний виміри правової держави і громадянського суспільства, а також шляхи, засоби та методи досягнення головної мети - побудови реальної правової держави і справжнього громадянського суспільства на теренах незалежної України.

Розкриваються сутність і сенс ідеї громадянського суспільства як сфери недержавних суспільних інститутів і відносин, особливості його концепцій на різних етапах суспільно-політичного розвитку. Обгрунтовується політичний характер громадянського суспільства, аналізується його взаємозв'язок з правовою державою та особливості вияву при тоталітарних, авторитарних і демократичних режимах.

Проаналізовано концептуально-теоретичний підхід до проблеми децентралізації. Запропоновано досвід реформ демократичного спрямування у посткомуністичних країнах. Висвітлено процес здійснення адміністративних реформ у Греції.

Розкрито етапи висвітлення екологічних проблем у працях представників різних наук зі стародавніх часів до сьогодення (Ібн-Русте, Ібн-Хордадбега, Костянтина Багрянородного, В.Ф.Зуєва, П.С.Паласа, С.А.Подолинського, В.І.Вернадського, О.Л.Чижевського, Б.С.Хорєва, Б.Л.Лічкова, В.В.Стачинського, О.А.Янути та ін.). Охарактеризовано екологічну ситуацію у сучасному світі. Розглянуто суть і соціально-економічну спрямованість екологічної політики у процесі розбудови громадянського суспільства в Україні, а також проаналізовано роль вчених у її формуванні та здійсненні.

Розглянуто різні підходи щодо визначення громадянського суспільства. Зроблено висновок про необхідність суб'єктивації - надання окремій людині та різним групам статусу соціальних суб'єктів з метою формування громадянського суспільства. Проаналізовано роль мас-медіа в даному процесі, встановленні діалогу між соціальними суб'єктами. Приділено увагу тим змінам у соціальному інституті засобів масової комунікації, які сприяють виникненню громадянського суспільства. Запропоновано принципи їх діяльності за сучасних умов.

Представлен нетрадиционный авторский взгляд на смысл жизни и его существование. Дана характеристика взаимодействия возможностей членов общества с точки зрения достижения высшей цели существования человечества, в частности, общая характеристика доступности удовлетворения потребности человека (доступность необходимого (продукта), доступность потребности, доступность удовлетворения потребности в продукте). Рассмотрены истинные и ложные потребности человека, основные аспекты элементарного человеческого общества, проблемы взаимодействия гражданского общества и государства, представлена характеристика бюрократических монополий. Освещены либерально-демократический и марксистский подходы к решению проблемы взаимодействия гражданского общества и государства.

Розкрито історичні передумови та теоретичні основи реформування політичної системи України. Висвітлено шляхи удосконалення та оптимізації владних відносин. Проаналізовано стан і перспективи розвитку політичних наук. Обгрунтовано їх роль у вирішенні завдань системної трансформації українського суспільства.

Рассматриваются вопросы политического лидерства: история возникновения этого понятия; основные концепции, функции, черты, типы лидеров политики. Анализируется политическое лидерство в постсоветском пространстве: лидеры новых государственных образований, политические элиты, партии и движения.

Висвітлено процес трансформації української політичної еліти від Люблинської Унії до Зборівського мирного договору 1649 р. Проаналізовано структуру української політичної еліти та логіку процесів, що відбувались у її середовищі на тлі конкретної історичної епохи.