Проаналізовано адміністративно-правовий статус осіб екіпажу повітряного судна. Розкрито правові засади лізингу авіаційної техніки, висвітлено умови проведення лізингових операцій. Визначено напрями вдосконалення законодавства України щодо захисту прав інтелектуальної власності у сфері космічної діяльності, розглянуто способи їх вирішення на законодавчому рівні.

Проанализирован административно-правовой статус лиц экипажа воздушного судна. Раскрыты правовые основы лизинга авиационной техники, освещены условия проведения лизинговых операций. Определены направления усовершенствования законодательства Украины относительно защиты прав интеллектуальной собственности в сфере космической деятельности, рассмотрены способы их решения на законодательном уровне.

Визначено регулювання використання повітряного простору у військових цілях. У питаннях використання повітряного простору над своєю територією держави наділені повною й виключною владою. У дослідженні співвіднесено завдання оборони країни із принципом суверенітету держав. Проаналізовано правові обмеження держав у використанні повітряного простору інших країн. Зазначено, що міжнародна спільнота зберігає певну стриманість у творенні права для державної авіації.

Виявлено особливості міжнародно-правового регулювання повітряного простору та встановлено зміст міжнародних правовідносин у сфері використання повітряного простору. Досліджено міжнародно-правову регламентацію повітряного простору у межах інституційного та нормативного механізмів. Виявлено перспективи та напрями вдосконалення міжнародно-правового регулювання цієї сфери. Запропоновано зміни до Конвенції Чикаго 1944 р.

Досліджено актуальні питання правового забезпечення інтеграційних процесів національних систем організації повітряного руху в європейському регіоні. Розкрито основні причини, що обумовили активізацію інтеграційних процесів у сучасній цивільній авіації. Проаналізовано базовий пакет правових актів з питань формування та розвитку єдиної аеронавігаційної системи країн Європи, основні проблеми та шляхи їх можливого вирішення у сфері правового регулювання інтеграції України до загальноєвропейського повітряного простору.

Досліджено теоретичні і практичні аспекти міжнародно-правової проблеми делімітації повітряного і космічного просторів, визначено можливі напрями її вирішення з метою підвищення ефективності міжнародного та національного космічного права.

Мова йде про дискусійні питання, що обговорювались під час Всеукраїнської науково-практичної конференції "Аеро - 2015. Повітряне і космічне право". Визначено основні проблеми розвитку повітряного і космічного права та окреслено шляхи їх подолання. Доведено важливість впровадження наукових досліджень у навчальний процес.

У зв'язку з поточною ситуацією в східній частині України та Автономної Республіки Крим (АРК), існує нагальна необхідність внести зміни системи українського управління повітряного руху (ОрПР) і в аеронавігаційних служб (ANS). Ці зміни ATM / ANS стосувалися як національного повітряного простору і повітряного простору над відкритим морем, де відповідальність за ОВС делегованих України за міжнародними договорами (далі - повітряний простір під відповідальністю України). Ці зміни були спрямовані на забезпечення безпечного і безупинного надання аеронавігаційного обслуговування в зоні відповідальності України. Повітряний простір під відповідальністю України є те, що в межах районів польотної інформації (РПІ) у відповідності з основними принципами Конвенції про міжнародну цивільну авіацію. Україна забезпечує управління повітряним рухом в повітряному просторі над відкритим морем, на основі діючих двосторонніх і багатосторонніх угод з сусідніми країнами, в тому числі Російської Федерації, на підставі рішення Ради ІКАО від 17 лютого 1997 роки (№ EUR/NAT96/38-ATS).

Проведено аналіз основних типів порушень повітряними засобами контрольованого простору держави. Результати аналізу дозволили класифікувати порушення порядку використання повітряного простору України за типами. Розроблено метод оцінки ступеня небезпеки нештатних ситуацій у повітряному просторі у межах границі Повітряного командування. Запропонований метод дозволить особі, що приймає рішення, адекватно реагувати на розвиток ситуації у зоні відповідальності Повітряного командування.

Мета роботи - дослідити розвиток повітряного руху України відповідно до стандартів Європейського Союзу. Методи дослідження - документальний аналіз і синтез, порівняльного аналізу, об'єктивної істини, пізнавально-аналітичний та ін. Узагальнено механізми покращення розвитку та координації повітряного руху відповідно до міжнародних стандартів. З'ясовані нормативне закріплення повітряного руху у вітчизняному законодавстві, роль українських авіаційних провайдерів та експлуатантів авіаліній у "вільному небі" Європи, стан впровадження міжнародних стандартів та участь України у міжнародних організаціях.

Розглянуто проблеми узгодження національних та загальноєвропейських стандартів лібералізації безпеки цивільної авіації на сучасному етапі розвитку міжнародної цивільної авіації, визначено особливості впливу розвитку лібералізації на забезпечення національних та загальноєвропейських стандартів безпеки авіаперевезень, повітряного простору, наземного обслуговування та всієї авіаційної інфраструктури. Особливу увагу приділено проблемам розвитку лібералізації безпеки цивільної авіації в Україні, інтеграційним процесам державної політики у цій сфері. Використано загальнонаукові та спеціальні методи аналізу та порівняння. Зроблено висновок про необхідність вдосконалення державного регулювання безпеки цивільної авіації, забезпечення найбільш сприятливих умов та форм співробітництва у сфері лібералізації її безпеки, зокрема, шляхом вдосконалення національного та міжнародного нормативно-правового регулювання. Обговорено пошук шляхів вирішення національних проблем лібералізації безпеки цивільної авіації та необхідність її адаптації до міжнародних стандартів, інтеграційних та глобалізаційних процесів, принципів управління та безпеки.

Визначено організацію використання повітряного простору відповідно до норм національного та міжнародного законодавства. Здійснено аналіз сучасного стану статистичних показників діяльності суб'єктів авіаційної галузі, пов'язаної з використанням повітряного простору.

Мета статті - вироблення пропозицій щодо удосконалення контролю за повітряним простором як елементу забезпечення прикордонної безпеки. Застосування системно-структурного методу і методу узагальнень дозволило виявити загальні тенденції застосування літальних апаратів (ЛА) у прикордонному повітряному просторі з незаконною метою і встановити пов'язані з цим правові проблеми. В результаті застосування формально-юридичного методу запропоновані шляхи вдосконалення законодавства. Як результат наукового пошуку запропоновані напрями нормативно-правового регулювання у сфері контролю за повітряним простором у діяльності Державної прикордонної служби України. Обговорено повноваження контролю за повітряним простором над смугою земної поверхні, що проходить уздовж державного кордону, покладені на Збройні сили України. Водночас, у сучасних умовах у прикордонному просторі поширене протиправне використання ЛА, які за особливостями конструкції та вагою не завжди можуть бути виявлені силами ППО ЗС України. Основну увагу зосереджено на аналізі досвіду з охорони державного кордону України, який демонструє, що фактично протидіють протиправному застосуванню ЛА у прикордонному просторі підрозділи прикоронної служби. Сформульовані пропозиції щодо правового забезпечення контролю повітряного простору як елементу забезпечення прикордонної безпеки.