Наведено методи простору станів і динамічного програмування, розкрито принципи максимуму і мінімаксу, а також особливості параметричного синтезу систем автоматики з урахуванням зовнішніх збурень і за допомогою методу факторного експерименту.

Приведены методы пространства состояний и динамического программирования, раскрыты принципы максимума и минимакса, а также особенности параметрического синтеза систем автоматики с учётом внешних возмущений и с помощью метода факторного эксперимента.

Розкрито принцип дії основних танкових автоматичних систем, наведено динамічні характеристики їх елементів: передатних функцій, перетворювачів і підсилювачів. Розглянуто особливості функціонування лінійних систем подачі палива прямої і непрямої дії, управління рухом, наведення і стабілізації танкового озброєння. Описано критерії стійкості Рауса - Гурвиця, Михайлова, Найквіста. Викладено проблеми вибору параметрів танкових автоматичних систем шляхом побудови областей стійкості замкнених систем у просторі параметрів регуляторів.

Раскрыт принцип действия основных танковых автоматических систем, приведены динамические характеристики их элементов: передаточных функций, преобразователей и усилителей. Рассмотрены особенности функционирования линейных систем топливоподачи прямого и непрямого действия, управления движением, наведения и стабилизации танкового вооружения. Описаны критерии стойкости Рауса - Гурвица, Михайлова, Найквиста. Изложены проблемы выбора параметров танковых автоматических систем путём построения областей стойкости замкнутых систем в пространстве параметров регуляторов.

Висвітлено історію розвитку вітчизняного танкобудування. Викладено засади теорії автоматичних систем. Розглянуто проблеми аналізу та синтезу танкових автоматичних систем - стабілізаторів приладів спостереження й основного озброєння, танкових балістичних обчислювачів, автоматів заряджання, навігаційних систем, гармат, гіроскопів, систем керування ракетним озброєнням.

Освещена история развития отечественного танкостроения. Изложены основы теории автоматических систем. Рассмотрены проблемы анализа и синтеза танковых автоматических систем - стабилизаторов приборов наблюдения и основного вооружения, танковых систем баллистического расчета, автоматов зарядки, навигационных систем, пушек, гироскопов, систем управления ракетным вооружением.

Освещены основные свойства гироскопа, принцип действия вибрационных, волоконного оптического и лазерного гироскопов. Проанализированы особенности устройства поплавковых двухстепенных гироскопов, состав и схема устройства вибрационного гиротахометра, волоконного оптического гироскопа. Рассмотрены основные элементы конструкций гироскопических стабилизаторов, приведена их классификация.

Розглянуто питання параметричного синтезу автоматизованого електропривода танкової башти, який забезпечує наведення й стабілізацію основного озброєння в горизонтальній площині. За допомогою комп'ютерного моделювання одержано сімейство ліній рівної стійкості та перехідні функції стабілізатора.

The questions of parametritic synthesis of automatic electric drive of tank turret, which provides aiming and stabilizing of basic armament in a horizontal plane, are considered. By the computer design family of lines of equal stability and transitional functions of stabilizer is got.

Наведено технічний опис і перелік основних технічних характеристик систем керування вогнем сучасних танків. Розглянуто питання подальшого розвитку таких систем для перспективних зразків бронетанкової техніки. Надано інформацію про конструктивні особливості нічного, тепловізійного та лазерного прицілів, датчики первинної інформації, системи керування допоміжним озброєнням.

Приведены техническое описание и перечень основных технических характеристик систем управления огнем современных танков. Рассмотрены вопросы дальнейшего развития таких систем для перспективных образцов бронетанковой техники. Дана информация о конструктивных особенностях ночного, тепловизионного и лазерного прицелов, датчиках первичной информации, системах управления вспомогательным вооружением.

Виконано синтез нейромережевої системи наведення і стабілізації озброєння легкоброньованих машин. Розроблено структурну схему системи, компонентами якої є: пропорційно-диференціальний регулятор положення і нейромережевий регулятор швидкості. Виконано синтез нейрорегулятора з прогнозом. Проведено моделювання системи. Встановлено, що розроблена нейромережева система має високі динамічні характеристики.

Проаналізовано помилки роботи танкової навігаційної апаратури на точність визначення координат самохідних установок. Запропоновано функціональну схему пристрою комплексування апаратури самохідних установок і користувача супутникових радіонавігаційних систем.

Доведено, що використання нейромережевої системи управління для вирішення завдання керування системою наведення та стабілізації озброєння бойових гусеничних машин під час руху машин по пересіченій місцевості є актуальним. Наведено шляхи удосконалення управління наведення і стабілізації головного озброєння.

Розроблено структуру навігаційного комплексу для об'єктів з метою розв'язання задач управління зовнішнім цілевказуванням підрозділу. Для забезпечення вимог цілевказування необхідна точна та безупинна навігаційна інформація, автономні та радіонавігаційні не можуть розглядатися як основні. Зазначено, що комплексування автономних і радіотехнічних систем дозволяє вирішити зазначене завдання. Створено ідеологію структури програмного й апаратного компонентів системи. Запропоновано структуру системи навігації підвищеної точності для наземних рухомих об'єктів, уніфікованого наземного навігаційного комплексу, системи управління зовнішнім цілевказуванням підрозділу об'єктів бронетанкової техніки з використанням навігаційної інформації.

Рассмотрен метод комбинированного управления с оценкой вектора неопределенности и вектора состояния. Разработаны и применены теоретические положения для системы стабилизации и наведения вооружения бронированной машины.

Запропоновано методику узгодження діаметрів вхідних зіниць дзеркально-лінзового об'єктиву двоканальної оптико-електронної системи спостереження, побудованого за коаксіальною схемою. Методика грунтується на використанні (максимізації) показника успішності виконання задачі, що враховує як параметри і характеристики оптико-електронної системи спостереження, так і характеристики зорової системи спостерігача. За допомогою запропонованої методики проведено узгодження діаметрів вхідних зіниць оптичної системи телевізійного та тепловізійного каналів двоканальної оптико-електронної системи спостереження, розташованої на борту бронетанкової техніки, у разі невеликих значень кута поля зору.

Запропоновано методологічний підхід до апаратурної реалізації інтегрованих інформаційно-керуючих систем для бронетехніки. Запропоновано базові уніфіковані конструктивно-технологічні та схемотехнічні рішення, що забезпечують реалізацію систем.

На підставі аналізу досягнутого рівня розвитку вітчизняних інформаційно-управляючих систем висвітлено погляди на подальше їх вдосконалення за рахунок розширення номенклатури найбільш потрібної користувачам тематичної інформації, насамперед наданню даних про цільову обстановку. В якості джерела цих даних за умов відсутності автоматизованої системи управління оперативної ланки в Збройних силах України, запропоновано розглянути радіолокаційні засоби, що встановлюються на придані розвідувальні засоби типу БРМ (ближня перспектива), або на зразки бронетанкового озброєння в якості штатних приладів (дальня перспектива).

Проанализирована природа появления дополнительных погрешностей азимутального позиционирования боевых машин при маневрировании огнем и движением.

Рассмотрена задача моделирования случайных поверхностей движения объектов бронетанковой техники. Показано, что такая поверхность представляет собой нормальное марковское двумерное поле, любое ортогональное сечение которого представляет собой стационарный процесс Орнштейна-Уленбека.

Проаналізовано шляхи підвищення ефективності оптико-електронних прицільних комплексів бронетанкової техніки. Розглянуто тенденції розвитку сучасних і перспективних прицільних комплексів, до складу яких входять візуальний, тепловізійний і телевізійні канали, а також лазерні канали вимірювання дальності до цілі і керування протитанковими ракетами. Обгрунтовано доцільність використання панорамного прицілу та багатоканального прицілу з незалежною лінією прицілювання. Рекомендовано залишити у складі прицільного комплексу оптичний візир, який має високу роздільну здатність і надійність. Зазначено, що для оцінювання ефективності оптичного візиру використано середній час виявлення цілі. Для підвищення ймовірності виявлення цілі запропоновано метод наведення, у випадку якого кутова швидкість візування автоматично регулюється в залежності від дальності до цілі і кратності збільшення візира. Розглянуто більш досконалу математичну модель тепловізійного каналу, яка дозволяє проектувати канал з необхідними характеристиками. Досліджено вплив цифрового збільшення тепловізора на максимальну дальність розпізнавання та вплив фактору заповнення чутливими елементами інфрачервоної матриці на якість зображення. Обгрунтовано доцільність використання тепловізора "Catherine - FC" у складі системи керування вогнем вітчизняного танка "Оплот", що значно підвищує його ефективність. Розкрито вплив механічних збурювань на надійність і ефективність прицільних комплексів. Наведено залежність роздільної здатності системи приціл - оператор від амплітуди і частоти вібрацій, дослідження якої дозволило запропонувати методи стабілізації поля зору прицілу. Розглянуто методи і засоби комплексування візирних і лазерних каналів, які підвищують ефективність їх застосування.

Розглянуто різні визначення максимальної дальності виявлення та розпізнавання цілі тепловізійною системою бронетанкової техніки. Запропоновано нове визначення максимальної дальності виявлення та розпізнавання, яке враховує параметри цілі, атмосфери, оптичної системи, приймача випромінювання, електронної системи, дисплея та закони зорового сприйняття зображення. Одержано рівняння для розрахунку цих дальностей.

Розглянуто методологічні особливості напівнатурної моделі на основі ПЕОМ для прискореної порівняльної оцінки переваг включення телевізійних засобів у прицільні комплекси бронетанкових об'єктів.

Розглянуто параметри фоново-цільової обстановки, що використовуються під час оцінки ефективності застосування оптико-електронних приладів спостереження, що входять до складу систем керування вогнем бронетанкової техніки. Наведено формули, які встановлюють взаємозв'язок між цими параметрами, що дозволяє порівнювати різноманітність даних приладів з єдиних позицій.