Монографію присвячено історії спорудження, розбудови та заселення, історичній долі найбільшої фортифікаційної споруди другої-третьої чверті XVIII ст. на лівобережній межі Гетьманщини - Українській лінії. Висвітлено події російсько-турецьких воєн 1735 - 1739 рр. та 1768 - 1774 рр., їх наслідки, повстання Донецького пікінерського полку 1769 - 1770 рр. Проаналізовано сучасний стан збереження решток Української лінії у межах Полтавського Поорілля.

Досліджено розвиток воєнно-інженерного мистецтва скіфських племен, здійснено його періодизацію. Розглянуто окремі аспекти історичної географії України скіфо-сарматської доби. Висвітлено принципи відбору місця та планування скіфських городищ, а також основні конструктивні елементи їх фортифікаційних систем. Зроблено спробу визначення адміністративно-політичного статусу та воєнного значення городищ скіфів.

Висвітлено передумови та історію будівництва в 1831 - 1852 рр. Нової Печерської фортеці, що включало спорудження Васильківського та Госпітального укріплень, з улаштуванням в останньому головного військового шпиталю, п'яти окремих оборонних башт та двох оборонних казарм на два батальйони. Ці споруди сполучалися системою валів, мурів, брам та оточували існуючу Печерську фортецю, яка складала ядро Нової.

Освещены предпосылки и история строительства в 1831 - 1852 гг. Новой Печерской крепости, включавшего сооружение Васильковского и Госпитального укреплений, с устройством в последнем главного военного госпиталя, пяти отдельных оборонительных башен и двух оборонительных казарм на два батальйона. Эти сооружения соединялись системой валов, оград, ворот и окружали существующую Печерскую крепость, которая составляла ядро Новой.

Охарактеризовано місію миротворчих сил ООН у Лівані, визначено склад, призначення та основні завдання військових підрозділів. Розглянуто організаційну структуру інженерної служби UNIFIL та 3-го окремого інженерного батальйону. Проаналізовано особливості виконання інженерних завдань у Південному Лівані, зокрема вплив фізико-географічних умов на зведення інженерних споруд. Охарактеризовано основні види інженерних споруд, які застосовуються для обладнання військових позицій миротворчих сил. З урахуванням досвіду миротворчої місії ООН у Лівані розроблено рекомендації щодо виконання інженерних робіт за бойових умов у гірській місцевості.

Охарактеризована миссия миротворческих сил ООН в Ливане, рассмотрены состав, назначение и основные задания военных подразделений. Проанализирована организационная структура инженерной службы UNIFIL и 3-го отдельного инженерного батальйона. Установлены особенности выполнения инженерных заданий в Южном Ливане, в частности влияние физико-географических условий на установку инженерных сооружений. Охарактеризованы основные виды инженерных сооружений, применяемых для обустройства военных позиций миротворческих сил. С учетом опыта миротворческой миссии ООН в Ливане разработаны рекомендации по проведению инженерных работ в боевых условиях в горной местности.

Розглянуто історію заснування Петром І Києво-Печерської фортеці та її значення у оборонній системі Києва, подальший розвиток фортифікаційних споруд міста у середині - другій половині XVIII ст. Наведено відомості про початок наполеонівських війн за участю Росії, розробку перших проектів нових укріплень, заходи з посилення обороноздатності Києва протягом 1810 - 1812 рр., 1816 - 1818 рр., 1828 - 1829 рр. та будівництво нової фортеці.

Рассмотрены история основания Петром І Киево-Печерской крепости и ее значение в оборонной системе Киева, дальнейшее развитие фортификационных сооружений города в средине - второй половине XVIII ст. Представлены сведения о начале наполеоновских войн с участием России, разработке первых проектов новых укреплений, мерах по усилению обороноспособности Киева на протяжении 1810 - 1812 гг., 1816 - 1818 гг., 1828 - 1829 гг. и строительстве новой крепости.

Розглянуто історичне значення міста-фортеці Очаків - головного військово-адміністративного центру Туреччини, навколо якого під час російсько-польської війни 1654 - 1667 рр. збиралися значні татарські військові сили для походів на українські землі. Зазначено, що завдяки оборонним заходам Б.Хмельницького та діям московського уряду було створено прикордонну оборонну лінію, яка протягом війни стримувала турецько-татарську агресію зі сторони фортеці. Висвітлено погляди польських істориків щодо історичних подій вказаного періоду.

Рассмотрено историческое значение города-крепости Очаков - главного военно-административного центра Турции, вокруг которого во время русско-польской войны 1654 - 1667 гг. собирались значительные татарские военные силы для походов на украинские земли. Указано, что благодаря оборонительным мерам Б.Хмельницкого и действиям московского правительства была создана пограничная оборонительная линия, которая на протяжении войны сдерживала турецко-татарскую агрессию со стороны крепости. Освещены взгляды польских историков относительно исторических событий указанного периода.

Детально розглянуто елементи оборонної системи давньоруських міст - в'їзди і ворота, їх будову, розташування, зв'язок з тактичними елементами оборони міст, фортець та укріплених поселень.

Детально рассмотрены элементы оборонительной системы древнерусских городов - въезды и ворота, их строение, размещение, связь с тактическими элементами обороны городов, крепостей и укреплённых поселений.

Висвітлено сторінки історії Лисогірського форту, побудованого в 1870-х рр., який увійшов до складу оборонного комплексу Київської фортеці. Зазначено, що ця непідступна та унікальна споруда була свідоцтвом зростання могутності Києва як важливого стратегічного пункту, що висунуло його на одне з провідних місць в історії розвитку європейської фортифікації. Наведено відомості про використання Лисогірського форту за радянських часів, розкрито його роль у подальшому житті Києва. Наголошено на необхідності входження форту до складу історико-архітектурного заповідника "Київська фортеця".

Індекс рубрикатора НБУВ: Т4(45УКР-6КРМ) + Ц561.21г(4УКР-6КРМ)4

Рубрики:

Археологія

Шифр НБУВ: Ж68851 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проведено детальное рассмотрение фортификационных сооружений крепостного ансамбля Фуны XV ст. - ключевого военного объекта владений Феодоро, который в настоящий момент является одним из самых информативных и репрезентативных средневековых памятников Крыма. На основе сравнительного натурного и лабораторного исследования строительных остатков с археологическими данными определена последовательность и специфика возведения основных капитальных зданий ансамбля, реконструирована архитектоника отдельных полностью утраченных частей построек, подтверждена палеосейсмодислокация и уточнена дата ялтинского землятресения XV ст. Установлена степень зависимости фортификационных решений укрепления от военно-политической ситуации в регионе, геофизического фактора и местных строительных традиций.

Індекс рубрикатора НБУВ: Т3(4УКР-4ЛВО)-22 + Щ117.161.3(4УКР-4ЛВО) + Ц561.21г(4УКР-4ЛВО)

Рубрики:

Історія

Фортеці

Шифр НБУВ: Ж68851 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто функціональні компоненти українського прикордоння як системи й підсистеми Великого Кордону. Зазначено, що багатовікове функціонування українського прикордоння засвідчило основний фактор його сталості як системи - непорушність замків - "пригородів", оборонці яких пройшли з кінця XIV до середини XVII ст. еволюційний шлях від бояр-лицарів до українського козацтва.

Рассмотрены функциональные компоненты украинского пограничья как системы и подсистемы Великого Кордона. Указано, что многовековое функционирование украинского пограничья засвидетельствовало основной фактор его постоянства как системы - непоколебимость замков - "пригородов", оборонители которых прошли с конца XIV до средины XVII ст. эволюционный путь от бояр-рыцарей до украинского казачества.

Індекс рубрикатора НБУВ: Щ117.161.33 + Ц561.21г(4Укр-4Сум) + Т4(23Укр7-4Сум)-425

Рубрики:

Археологія

Шифр НБУВ: Ж62291 Пошук видання у каталогах НБУВ 

На підставі опублікованих та архівних джерел з'ясовано час появи ініціаторів будівництва та власників 24 замків, що функціонували на Волині в XV - першій половині XVII ст. у володіннях групи української знаті, яку становили князі Несвіцькі, та роди, що утворилися в процесі їх розгалуження.

На підставі наявного археологічного матеріалу, здобутого на території Сирето-Дністровського межиріччя, розглянуто принципи розташування укріплених поселень на місцевості та взаємозв'язок зведення та форми оборонних споруд за топографічними умовами.

Досліджено фортифікації Підгорецького замку та історію його будівництва. Результати досліджень показали, що Підгорецький замок було збудовано раніше, ніж це описано у науковій літературі.

The genesis of the fortifications of Zhovkivs'kyj castle is highlighted, the fortress picturing on the historical maps and blueprints is explored, and their contemporary condition is analyzed.

За археологічними джерелами надано характеристику середньовічних пам'яток оборонного будівництва в басейні р. Горинь. Проаналізовано топографію городищ, планування та будову їх оборонних споруд, визначено основні етапи оборонного будівництва.

The fortifications of Zbaraz'kyj palace-fortress as pictured on the project of V. Skamozzi are analyzed, and their comparison with the existing fortifications of Zbaraz'kyj castle is provided, the hypothetical reconstruction of the sketch of the fortifications second line is developed.

Розкрито основні етапи формування стратегічної мережі укріплень Галицько-Волинської держави у зв'язку з військово-політичною ситуацією у XI - XIV ст. Використано результати найновіших досліджень українських і польських археологів.