Розглянуто історичне значення міста-фортеці Очаків - головного військово-адміністративного центру Туреччини, навколо якого під час російсько-польської війни 1654 - 1667 рр. збиралися значні татарські військові сили для походів на українські землі. Зазначено, що завдяки оборонним заходам Б.Хмельницького та діям московського уряду було створено прикордонну оборонну лінію, яка протягом війни стримувала турецько-татарську агресію зі сторони фортеці. Висвітлено погляди польських істориків щодо історичних подій вказаного періоду.

Рассмотрено историческое значение города-крепости Очаков - главного военно-административного центра Турции, вокруг которого во время русско-польской войны 1654 - 1667 гг. собирались значительные татарские военные силы для походов на украинские земли. Указано, что благодаря оборонительным мерам Б.Хмельницкого и действиям московского правительства была создана пограничная оборонительная линия, которая на протяжении войны сдерживала турецко-татарскую агрессию со стороны крепости. Освещены взгляды польских историков относительно исторических событий указанного периода.

Висвітлено сторінки історії Лисогірського форту, побудованого в 1870-х рр., який увійшов до складу оборонного комплексу Київської фортеці. Зазначено, що ця непідступна та унікальна споруда була свідоцтвом зростання могутності Києва як важливого стратегічного пункту, що висунуло його на одне з провідних місць в історії розвитку європейської фортифікації. Наведено відомості про використання Лисогірського форту за радянських часів, розкрито його роль у подальшому житті Києва. Наголошено на необхідності входження форту до складу історико-архітектурного заповідника "Київська фортеця".

Проведено детальное рассмотрение фортификационных сооружений крепостного ансамбля Фуны XV ст. - ключевого военного объекта владений Феодоро, который в настоящий момент является одним из самых информативных и репрезентативных средневековых памятников Крыма. На основе сравнительного натурного и лабораторного исследования строительных остатков с археологическими данными определена последовательность и специфика возведения основных капитальных зданий ансамбля, реконструирована архитектоника отдельных полностью утраченных частей построек, подтверждена палеосейсмодислокация и уточнена дата ялтинского землятресения XV ст. Установлена степень зависимости фортификационных решений укрепления от военно-политической ситуации в регионе, геофизического фактора и местных строительных традиций.

Відтворено специфіку оборонного будівництва головним чином у Львівській землі, що в кінцевому підсумку сприяло об'єктивному дослідженню різних аспектів військової, політичної та господарської історії краю, а також напрямків оборонно-захисної діяльності володарів Речі Посполитої, окремих шляхтичів, міських і сільських громад.

На базі архівних матеріалів, наукових праць польських істориків, мемуарів, польської преси, спогадів сучасників подій досліджено значення Сарненського укріпрайону в оборонній стратегії Речі Посполитої.

Розглянуто проблеми вивчення, збереження та використання замків і фортець Західної України у контексті сучасних пам'ятко-охоронних реалій. Висвітлено основні моменти функціонування цих об'єктів та їх місце у системі пам'яток краю.

Проаналізовано деякі аспекти підготовки Струмилівського укріпленого району до оборонних боїв 1941 р.

Проаналізовано та розкрито деякі аспекти будівництва та підготовки Володимир-Волинського укріпленого району до бойових дій. Реконструйовано хід бойових дій у смузі Володимир-Волинського укріпленого району в червні 1941 р.

Проаналізовано деякі аспекти будівництва та підготовки Могилів-Ямпільського укріпленого району до бойових дій. Дана характеристика основних довготривалих вогневих споруд цього укріпленого району.

Реалізовано методологію проектування захисних конструкцій, в якій послідовно, залежно від виду зброї розглянуто питання призначення механічних характеристик матеріалів, проектування складів високоміцних швидкотверднучих бетонів і конструкцій на їх основі. Викладено основні положення проектування залізобетонних конструкцій фортифікаційних споруд. Наведено загальну характеристику вогнепальної зброї. Увагу приділено особливостям проектування захисних конструкцій з механічними демпферами, автоматизації розрахунків залізобетонних конструкцій фортифікаційних споруд.

Розглянуто питання інженерної підготовки військових підрозділів на основі узагальнення матеріалів з інженерної підтримки бойових дій загальновійськових частин, підрозділів Державної спеціальної служби транспоту, враховано досвід АТО. Представлено фотографії, технічні характеристики інженерного обладнання та інформацію щодо інженерної підтримки підрозділів у ході виконання завдань за призначенням. Рекомендовано для курсантів, студентів вищих військових навчальних закладів та військових навчальних підрозділів вищих навчальних закладів Міністерства оборони України, Державної спеціальної служби транспорту та військових факультетів інших відомств, які вивчають навчальну дисципліну "Військова підготовка".

Вирішено завдання щодо вдосконалення методики розрахунку конструкцій покриття закритих фортифікаційних споруд на проникнення, пробивання, рикошет і фугасну дію з метою підвищення живучості військ у сучасному збройному конфлікті. Аналіз антитерористичної операції 2014 - 2018 рр. та операції Об'єднаних сил, яка триває, свідчить, що наразі основними засобами вогневого ураження противника є артилерійські, мінометні та авіаційні боєприпаси великої руйнівної дії. За таких умов живучість наших військ напряму залежить від ефективного їх укриття у закритих фортифікаційних спорудах. Важливим елементом улаштування таких фортифікаційних споруд є розрахунки конструкцій їх покриття на проникнення, пробивання, рикошет і фугасну дію, які виконуються з метою визначення конструкції покриття, його матеріалу та товщини. Новизна вдосконаленої методики полягає у тому, що в ній, на відміну від існуючих, розрахунки конструкцій покриття враховують форму бойової частини артилерійських, мінометних та авіаційних боєприпасів, кут зустрічі та кінцеву швидкість цих боєприпасів у момент їх влучення у покриття закритої фортифікаційної споруди, а також коефіцієнти податливості матеріалу, з якого це покриття улаштовано. Наведено приклади розрахунку конструкцій покриття закритих фортифікаційних споруд із проникнення бойової частини засобу ураження у матеріал покриття, пробивання покриття, улаштованого з крихкого матеріалу, рикошету бойової частини засобу ураження від покриття, а також руйнування покриття внаслідок фугасної дії засобу ураження. Отримані результати будуть використані для розрахунку захисних конструкцій довготривалих фортифікаційних споруд для пунктів управління та шпиталів.