Висвітлено питання токсикології бойових отруйних речовин, які перебувають на озброєнні ряду іноземних армій, компонентів ракетного палива, технічної рідини, сильнодіючих отруйних речовин, природних отрут, засобів проведення хімічної розвідки та індикації отруйних речовин. Досліджено дію іонізуючого випромінювання на організм людини. Наведено характеристики ядерних вогнищ, військових і медичних засобів захисту від зброї масового ураження.

Освещены вопросы токсикологии боевых отравляющих веществ, которые находятся на вооружении ряда иностранных армий, компонентов ракетного топлива, технических жидкостей, сильнодействующих отравляющих веществ, природных ядов, средств проведения химической разведки и индикации отравляющих веществ. Исследовано действие ионизирующего излучения на организм человека. Приведены характеристики ядерных очагов, военных и медицинских средств защиты от оружия массового поражения.

Рассмотрены актуальные исторические, теоретические и практические вопросы, связанные с раскрытием сущности биологического терроризма (БТ), форм его проявления и методов противодействия данному явлению. Предложена классификация видов БТ, раскрыта сущность понятий диверсии, похищения, покушения, убийства, ограбления. Охарактеризовано политическое и психологическое воздействие БТ. Проанализированы международные и национальные нормативные акты, касающиеся вопросов БТ.

Розглянуто питання організації та здійснення завдань і заходів одного з видів бойового забезпечення - радіаційного, хімічного, біологічного захисту військ відповідно до бойових дій підрозділів. Викладено методику оцінки радіаційної та хімічної обстановки, особливості аерозольної протидії у системах розвідки та ураження противника, а також обов'язки посадових осіб підрозділів.

Рассмотрены вопросы организации и осуществления заданий и мер одного из видов боевого обеспечения - радиационной, химической, биологической защиты войск соответственно боевым действиям подразделений. Изложены методика оценки радиационной и химической обстановки, особенности аэрозольного противодействия в системах разведки и поражения противника, а также обязанности должностных лиц подразделений.

Наведено тактико-технічні характеристики та класифікацію засобів радіаційної, хімічної, біологічної розвідки, розглянуто особливості проведення часткової та повної спеціальної обробки озброєння та військової техніки, засобів індивідуального захисту. Охарактеризовано технічні засоби аерозольного маскування, а також засоби радіозв'язку.

Приведены тактико-технические характеристики и классификацию средств радиационной, химической, биологической разведки, рассмотрены особенности проведения частичной и полной специальной обработки вооружения и военной техники, средств индивидуального захвата. Изложены технические средства аэрозольной маскировки, а также средства радиосвязи.

Розглянуто бойові властивості та дію зброї масового ураження (ядерної, хімічної та біологічної); токсикологію радіоактивних і отруйних речовин; запалювальні речовини та фітотоксиканти. Охарактеризовано осередки ядерного, хімічного та біологічного ураження. Послідовно висвітлено патогенез, клініку та патологію уражень людей і тварин засобами радіаційного, хімічного та біологічного походження. Подано відомості щодо профілактики уражень, застосування радіопротекторів, антидотів, засобів індивідуального захисту та проведення знезаражування об'єктів.

Рассмотрены боевые свойства и действие оружия массового поражения (ядерного, химического и биологического); токсикология радиоактивных и отравляющих веществ; зажигательные вещества и фитотоксиканты. Охарактеризованы очаги ядерного, химического и биологического поражения. Последовательно освещены патогенез, клиника и патологическое поражение людей и животных средствами радиационного, химического и биологического происхождения. Приведены сведения о профилактике поражений, применении радиопротекторов, антидотов, средств индивидуальной защиты и проведения обеззараживания объектов.

Висвітлено проблеми бактеріологічної зброї - основні типи біологічних патогенних агентів (БПА), шляхи їх передачі в природі та методи доставки на територію супротивника, профілактики та лікування основних відомих захворювань, які були викликані БПА, можливість створення нових генно-інженерних та біотехнологічних продуктів із властивостями агентів бактеріологічної зброї.

Освещены проблемы бактериологического оружия - основные типы биологических патогенных агентов (БПА), пути их передачи в природе и методы доставки на территорию противника, профилактики и лечения основных известных заболеваний, вызванных БПА, возможность создания новых генно-инженерных и биотехнологических продуктов со свойствами агентов бактериологического оружия.

Розглянуто основні чинники, що впливають на проходження лазерного пучка, відбитого від неоднорідного середовища - об'єкта зондування, що є в загальному випадку випадковим випромінюванням, залежним від багатьох чинників: розмірів, властивостей поверхні і орієнтації об'єкта зондування по відношенню до напряму на джерело і приймач лідарної системи; довжини хвилі, тимчасової і просторової когерентності лазерного випромінювання. Показано, що для оцінки працездатності лідарних систем необхідно мати в своєму розпорядженні статистичні дані про середні профілі відповідних параметрів, їх повторюваність і довірчі інтервали. Одержано модель обліку впливу турбулентності на параметри оптичної хвилі у разі розповсюдження лазерного пучка в приземному шарі атмосфери, яка визначається значенням структурною характеристикою показника заломлення повітря і довгої траси.

Проаналізовано потенційні загрози хімічного тероризму та надано пропозиції щодо його попередження та запобігання у сфері забезпечення національної безпеки України. Зроблено висновки щодо грунту та техногенно небезпечних об'єктів для реалізації екстремістами своїх злочинних намірів, загроз використання хімічної зброї та дій і засобів, спрямованих на зниження небезпеки.

Розглянуто проблему ймовірності використання вірусу натуральної віспи як агента біологічної зброї. Висвітлено стислу характеристику збудника, особливості його розповсюдження за різних умов, методи захисту населення та військ. Підкреслено необхідність підготовки медичного персоналу з питань швидкого виявлення, діагностики, специфічної профілактики натуральної віспи, ліквідації епідемічних осередків.

Відзначено, що ядерна та біологічна зброя мають властивість спричинювати важкі наслідки як під час військових операцій, так і внаслідок терактів. Поєднання біологічної та ядерної зброї може навіть бути сингенетичним. Тому ступінь уражень буде набагато більшим від використання обох видів зброї одночасно, ніж коли використовують кожну зброю окремо. Останнім часом є реальна загроза терористичних атак, тому вірогідність радіаційних та інфекційних уражень зростає. Успішна терапія у випадках комбінованих уражень радіаційною та інфекційною зброєю більш складна. Як додаток до антимікробної терапії має бути режим здорового харчування.

Предложен акустический способ контроля за состоянием морских захоронений боевых отравляющих веществ в Черном море, позволяющий своевременно обнаруживать просачивание иприта в морскую водную среду.

Застосування отруйних речовин у сучасній практиці з диверсійною метою створює значну терористичну загрозу для усього суспільства на сьогодні. Спеціальні лабораторії, де розробляються отруйні речовини для спецслужб, останніми роками працюють в напрямку посилення впливу отрут на органи і системи людини, а також на приховування їх слідів в організмі об'єкта отруєння. У той же час клініка отруєння має бути схожою на клініку гострої серцево-судинної недостатності, респіраторних вірусних інфекцій із вираженим інтоксикаційним синдромом і набряком легень для приховування слідів злочинів. Зоотоксинологія, фітотоксинологія та токсинологія мікроорганізмів - основні розділи токсинології, що вивчають токсичний процес внаслідок ураження відповідно отрутами (токсинами) тварин, рослин і збудників інфекційних захворювань, хімічну природу цих отрут, їх токсикокінетику і токсикодинаміку. Найтоксичнішими отруйними речовинами в сучасній токсинології вважаються рослинні алкалоїди та ряд важких металів і їх сполук. У роботі розкрито актуальні питання щодо клінічних і патогенетичних особливостей отруєння такими речовинами, як рицин, діоксин, пентакарбоніл заліза, карбоніл нікелю аконітин, анізатин, абрин та полоній-210. Окрім деталізації фізико-хімічних, токсикологічних і клінічних властивостей, наведено також деякі історичні відомості щодо отруєння цими речовинами, які нещодавно мали місце у скоєнні диверсій у ряді країн світу. Слід зазначити, що в даний час для визначення дуже малих кількостей отруйних речовин широко застосовують такі лабораторні методи, як емісійний спектральний аналіз, атомна абсорбційна спектроскопія, полярографія, різні види хроматографії, активаційний аналіз. Оскільки з кожним роком у світі спостерігається зростання різновидів отруйних речовин, подальше вивчення будови, фізико-хімічних і токсикологічних властивостей, а також впливу на організм ряду диверсійних отрут має важливе значення для медицини в цілому. Мета роботи - вивчити властивості та вплив сучасних отруйних речовин на організм людини, що можуть бути використані в диверсійних цілях.

С целью оптимизации радиологических принципов войсковой системы радиационной безопасности проанализированы возможные способы учета пространственного распределения поглощенной дозы путем оценки коэффициента неравномерности облучения. Проведена сравнительная оценка отношения доз нейтронного и гамма-излучения, а также получены зависимости коэффициента неравномерности и индекса снижения биологического эффекта от расстояния до центра взрыва для боеприпасов разного типа. В целом облучение тела человека в поле излучения импульсного гамма-нейтронного излучения нейтронных боеприпасов оказывается значительно более равномерным, чем в случаях облучения при термоядерном взрыве. Функционал объемного распределения дозовой нагрузки зависит от соотношения y/n компонентов, которое зависит от расстояния до центра ядерного взрыва, от наличия рассеянного излучения; спектральных особенностей типа боеприпаса (наличие захватного гамма-излучения в воздухе и грунте); ориентации человека в поле гамма-нейтронного излучения; экранирования тела человека.

Бойові отруйні речовини задушливої та подразнюючої дії були першим видом хімічної зброї, що застосована під час Першої світової війни. Основні отруйні речовини (задушливі - газоподібний фосген, рідкий дифосген; подразнюючої дії - хлорпікрин) поширювалися за допомогою газометів. Усі ці сполуки викликали тяжкі ураження органів дихання, шкірних покривів. Усього з квітня 1915 р. по листопад 1918 р. відбулося понад 50 німецьких газобалонних атак. У цей же період проти німецьких військ було здійснено 150 англійських і 20 французьких газопусків. Французькі війська 15 травня 1916 р. застосовували артилерію з сумішшю фосгену з чотирихлористим оловом і трихлористим миш'яком, хлорпікрином, а також суміш синільної кислоти з трихлористим миш'яком, чотирихлористим оловом у хлороформі (форма венсеніту). Хлорціан і синільна кислота - бойові отруйні речовини загальноотруйної дії. Вперше іприт як шкірно-наривна бойова отруйна речовина був застосований 12 липня 1917 р. під м. Іпр (Бельгія) в артилерійських снарядах. Застосування бойових отруйних речовин у Першій світовій війні викликало протест світової громадськості. Після закінчення війни за Версальським мирним договором (1919) Німеччині та її військовим союзникам було заборонено проводити дослідження, розробку і взяття бойових отруйних речовин на озброєння.

Надходження в арсенали озброєнь фосфорорганічних отруйних речовин (ОР) нервово-паралітичної дії знаменувало апогей розвитку хімічної зброї. У 1939 р. було отримано зарин, а наприкінці 1944 р. - зоман, що належали до нового класу смертельних ОР нервово-паралітичної дії й у багато разів перевершували за своєю токсичністю ОР часів Першої світової війни. Промислове виробництво зарину почалося в 1952 р. В середині 1961 р. у США почали виробляти малолетючу стійку фосфорорганічну ОР під шифром VХ, особливо небезпечну при потраплянні навіть невеликих кількостей її на шкіру. За роки Другої світової війни в США на 17 технологічних установках було вироблено 135 тис. т різних ОР, з яких більше половини припадало на іприт. Останнім було споряджено близько 5 млн снарядів і 1 млн хімічних авіаційних бомб. Результатом робіт у галузі ОР, що впливають на центральну нервову систему людини, стало дослідження до 1962 р. 3-хінуклідинілового ефіру бензилової кислоти, що має шифр ВZ. Вона перебувала на озброєнні американської армії і в експериментальному варіанті застосовувалася у В'єтнамі. У післявоєнні роки в армії США на зміну старих речовин подразнюючої дії були прийняті нові речовини - СS і СR, що стали результатом спільних англо-американських досліджень. За подразнюючою дією речовина CS значно перевершує іританти часів Першої світової війни. У 1993 р. було прийнято Міжнародну конвенцію про заборону хімічної зброї, що набрала чинності 29 квітня 1997 р.

Використання блоку аеродинамічного управління в складі авіаційних бомб калібрів 500, 250 і 100 кілограмів забезпечує підвищення ефективного ураження нерухомих, у тому числі малорозмірних і захищених наземних цілей за рахунок усунення початкової помилки прицілювання й відхилень бомби від розрахункової балістичної траєкторії, викликаних різними факторами, що не враховуються при вирішенні завдання прицілювання.

Проведено аналіз існуючих фільтрувальних систем держав НАТО та Російської Федерації, які захищають особовий склад та населення від різних видів хімічно-небезпечних речовин. Встановлено, що не існує таких фільтрів, які захищають від цих речовин. Тому запропоновано дообладнати конструкцію систем колективного захисту на бронетехніці та стаціонарних об'єктів за рахунок додаткового встановлення у фільтр-поглинач решітки (сітки) з нанесеним шаром каталітичного матеріалу, що буде нейтралізувати різні види хімічно-небезпечних речовин за рахунок фотокаталітичного очищення повітря оксидами титану.

Розроблена методика визначення раціонального складу сил та засобів радіаційного, хімічного, біологічного захисту повітряного командування. Застосування мережевих графіків достатньо повно відображає виконання окремих операцій (робіт) в часі, а також зв'язок та взаємозв'язок між цими операціями (роботами). Це обумовлює доцільність застосування мережевих графіків у роботі органів управління військ радіаційного, хімічного, біологічного захисту та вимагає застосування відповідної методики. Методика грунтується на методах мережевого планування, основна мета яких полягає в тому, щоб зменшити до мінімуму тривалість заходів радіаційного, хімічного, біологічного захисту. Оцінка ефективності виконання заходів радіаційного, хімічного, біологічного захисту залежить від якості виконання її складових. Розроблена поетапна методика визначення раціонального складу та засобів системи радіаційного, хімічного, біологічного захисту повітряного командування за критерієм мінімального часу виконання заходів при обмеженнях ресурсу. Доведено, що формалізація оптимізаційної задачі полягає в застосуванні методів мережевого планування, а пошук екстремуму виконується з використанням методів комбінаторної оптимізації. Дана методика призначена для визначення раціональної структури сил та засобів радіаційного, хімічного, біологічного захисту повітряного командування інваріантної до можливих сценаріїв радіаційної, хімічної, біологічної обстановки. Впровадження в практику діяльності органів управління мережевих графіків дозволяє значно підвищити оперативність організації завдань та заходів радіаційного, хімічного, біологічного захисту. За даних умов виникає нагальна потреба в адекватному аналізі та своєчасному реагуванні органів управління військ радіаційного, хімічного, біологічного захисту повітряного командування на зміни в обстановці, прийнятті обгрунтованих рішень.

Висвітлено історичні матеріали щодо створення вітчизняних атомної та ядерної бомби. Розкрито роль українських вчених у розробці "ядерної парасольки" радянського союзу. Визначено внесок у цей процес Харківського фізико-технічного інституту.

Описано засоби та способи застосування хімічної зброї. Розглянуто основні фізичні, хімічні та токсичні властивості отруйних речовин, найпоширеніші методи їх одержання. Увагу приділено методам визначення бойових токсичних хімічних речовин у різних середовищах і основним способам їх дегазації. Наведено інформацію про особливості зберігання отруйних речовин, глибину розповсюдження хмари зараженого повітря, токсичні дози та ступені ураження токсодозами, принципи надання першої допомоги ураженим отруйними речовинами.