Висвітлено актуальні питання сучасного мистецького процесу, зокрема, художнього вирішення міського середовища подільським митцем М.Мазуром, а також проблеми збереження пам'яток.

Освещены актуальные вопросы современного художественного процесса, в частности, художественного решения городского пространства подольским художником Н.Мазуром, а также проблемы сохранения памятников.

Розглянуто соціальні функції культури, взаємозв'язок соціально-економічного й культурного прогресу, усвідомлення культурних задач, що стоять перед суспільством, для формування нового суб'єкта культури. Виділено роль спілкування як фактору всякої діяльності. Виявлено необхідність створення системи освітньо-виховних установ, які повинні стати невід'ємною органічною частиною цілісного міського просторового середовища.

Рассмотрены социальные функции культуры, взаимосвязь социально-экономического и культурного прогресса, осознание культурных задач, стоящих перед обществом, для формирования нового субъекта культуры. Выделена роль общения как фактор всякой деятельности. Выявлена необходимость создания системы просветительно-воспитательных учреждений, которые должны стать неотъемлемой органической частью целостной городской пространственной среды.

The social functions of culture are examined in the given article, intercommunication of socio-economic and cultural progress, awareness of cultural tasks standing before society, for forming of a new subject of culture. The role of intercourse is selected, as a factor of every activity. The necessity of creation of the system comes to light enlightene- educational establishments which must become inalienable organic part of integral city spatial environment.

Розглянуто зв'язок між теорією культури та масовою культурою, наведено критичний огляд різних культурологічних підходів. Висвітлено теоретичні та методологічні засади та наслідки важливих моментів в історії досідження масової культури. Проаналізовано особливості функціонування її ідеології в модерному суспільстві.

Рассмотрена связь между теорией культуры и массовой культурой, приведен критический обзор разных культурологических подходов. Освещены теоретические и методологические основы и последствия важнейших моментов в истории исследования массовой культуры. Проанализированы особенности функционирования ее идеологии в модерном обществе.

Розглянуто механізми культурних погранич в контексті сучасних історичних і суспільно-політичних подій, які призводять до появи нових багатонаціональних територій як невід'ємної ознаки глобалізованого світу. Проаналізовано рівні міжкультурної взаємодії, зокрема, зіткнення, конфлікт, сусідство, контакт культур. Увагу приділено архетипічним бінарним антиноміям. Українсько-польське пограниччя розглянуто як палімпсест кресової культури, спадщину двох народів. Простежено розвиток дискусії між українськими та польськими дослідниками, охарактеризовано міжнаціональний дискурс пограниччя. Висвітлено особливості міжкультурних контактів і етнічних ситуацій пограничних регіонів, зокрема, Туреччини, Буковини, Східної України.

Рассмотрены механизмы культурного пограничья в конктексте современных исторических и общественно-политических событий, приводящих к появлению новых многонациональных территорий как неотъемлемого признака глобализированного мира. Проанализированы уровни межкультурного взаимодействия, в частности, столкновения, конфликт, соседство, контакт культур. Уделено внимание архетипичным бинарным антиномиям. Украинско-польское пограничье рассмотрено как палимпсест кресовой культуры, наследие двух народов. Прослежено развитие дискуссии между украинскими и польскими исследователями, охарактеризован межнациональный дискурс пограничья. Освещены особенности межкультурных контактов и этнических ситуаций пограничных районов, в частности, Турции, Буковины, Восточной Украины.

Розглянуто особливість рецепції іспанської культури українськими націотворчими елітами, які мають тенденцію сприймати Іспанію як дзеркало, що відображає важкий процес формування української національної ідентичності. Увагу приділено інтертекстуальним зв'язкам, на підставі яких відома сучасна українська письменниця Н. Зборовська розробляє власну концепцію українського національного відродження, яку вона називає Українською Реконкістою. Порівняно дві Реконкісти - іспанську й українську, що дозволяє зробити деякі узагальнення щодо стратегій нарації української нації на сучасному етапі.

Відзначено, що соціальні та культурні зміни зумовлені відмінними від попередніх століть якостями художнього мислення, вплинули на культуру сьогодення. Доведено, що масова музика є потужним музичним і соціальним явищем, яке відображає художню суть певного часу, а саме - осмислення негативних тенденцій дійсності та суперечностей духовного стану молоді середини XX ст. Зауважено, що кульмінаційним етапом розвитку масової музики є рок - складне, внутрішньосуперечливе явище культури. Формування масової музики, що відбувалося в середині XX ст., у період суттєвих зрушень у сфері соціальних відносин, пов'язане з соціальним середовищем. Визначено роль масової музики у культурному житті молоді середини XX ст. Увагу приділено питанню мислення молоді 1950 - 1960-х рр., якому притаманні суто музичні настановлення, виражені у примітивних ритмізованих фестивально-карнавальних акціях. Цей факт актуалізує інструментальний чинник музичної культури, який спричинив подальший динамічний розвиток камерно-інструментальної музики у розважальному та серйозному напрямках.

Проведено культурологічний і філософсько-антропологічний аналіз креативності як феномену людського буття в культурі. Розкрито поняття ініціації креативності, яка постає як креативність співтворчого діалогу, процес сакральної комунікації, що відбувається у взаємодії майстра й учня. Проаналізовано етапи розгортання креативності в культурі, які означаються як реалізація, об'єктивізація, актуалізація, ініціація. На основі методологічного підходу метаантропології доведено, що специфіка креативності як феномену буття людини в культурі значною мірою зумовлена її світоглядом і трансформується залежно від того, який екзистенційний вимір світогляду (будений, особистісний, філософський) обирає особистість. Розглянуто креативність у життєвому світі чоловіка та жінки, виявлено гендерну специфіку творчої реалізації особистості в культурі.

Досліджено культурологічні аспекти національної ідентичності (НІ) й її формування в незалежній Україні за умов глобалізації. Розкрито особливості соціокультурного контексту актуалізації НІ. Визначено шляхи модифікації її структури, окреслено механізм розвитку та причини зміцнення в сучасному суспільстві. Встановлено особливості формування НІ в незалежній Украіні. З'ясовано наслідки глобалізації для НІ українського суспільства. Визначено основні вектори її трансформації. Обгрунтовано стратегії подолання кризи НІ в Україні.

Проаналізовано особливості розвитку українського звичаєвого права, його історичну еволюцію в аспекті втілення звичаєвого права в культурі України ХХ - ХХІ ст. На основі узагальнення наявної літератури з досліджуваної проблеми виявлено ступінь джерельного забезпечення дослідження. Уточнено ключові поняття дослідження (правовий звичай та його основні ознаки, правовий звичай та право, звичаєве право та правова культура). З'ясовано обрядовий характер українського звичаєвого права, показано його вплив на розвиток української художньої культури.

Вперше здійснено культурологічний аналіз процесу соціалізації особистості в поліетнічній сім'ї за умов сучасної антропологічної кризи. Набуло подальшого розвитку вивчення механізму трансляції культурних цінностей у контексті сімейних традицій мультикультурального суспільства. Розкрито значення історико-культурних основ психоаналізу як культурологічної концепції з метою його практичного застосування в роботі з поліетнічними сім'ями. Вперше обгрунтовано положення про роль практичної культурології в контексті психоаналітичної роботи з сім'ями. Запропоновано й описано консультативну роботу культуролога-практика в ситуаціях кризи сім'ї. Вперше розроблено методику й етапи підготовки культуролога-практика, фахівця який працюватиме з сім'ями.

Обобщены идеи, посвященные комплексному исследованию творческого потенциала (ТП) человека в контексте социальной философии и педагогики, философской антропологии, социологии. Освещен процесс формирования, развития и реализации ТП в условиях современных мировых цивилизационных изменений в зарубежных странах и процессов, происходящих в Украине. Внимание уделено вопросам государственного управления, современным тенденциям в политической системе общества.

Розкрито зміст поняття життєтворчості в сучасному науковому дискурсі. Розглянуто структуру життєтворчості особистості, світоглядний та аксіологічний аспект її культури. Увагу приділено стратегіям формуванню культури життєтворчості особистості, її системно-цільовому плануванню, провідним технологіям формування та реалізації. Досліджено проблеми вимірювання якості, успішності й ефективності культури життєтворчості особистості.

Розкрито нові підходи до розуміння естетичного виміру молодіжної культури через призму її взаємодії з візуальною культурою, враховуючи тенденції розвитку європейського суспільства. Сьогодні візуальна репрезентація молодіжної культури, з точки зору перспективності розвитку суспільства, є одним із стратегічних напрямків, адже засоби дизайн-програм та інноваційних проектів значною мірою формують естетичне середовище молодіжної культури.

Розглянуто питання морального обов'язку японців, що включає обов'язок честі та вдячності. Розкрито такі поняття, як "он", "ніндзьо" та "гірі", адже саме ці поняття повною мірою відображають уявлення японців про почуття обов'язку. Спираючись на роботи японістів, які зробили вагомий внесок у вивчення японського менталітету та етичних особливостей Японії, належним чином розкрито категорію обов'язку в японській мові та культурі.

Проаналізовано культурологічний аспект української національної ідеї в контексті сучасних глобалізаційних процесів. Розрито зв'язок національної ідеї з українською ментальністю, яку розглянуто з соціокультурних, а не генетичних позицій.

Проаналізовано структурну характеристику культурно-мистецького середовища як чинника творчої соціалізації особи. Розкрито генезу культурно-мистецького середовища, сутністю якого є сукупність умов, що формуються під інтенсивним впливом відповідних культуротвірних чинників.

Осуществлен объективный анализ структурной характеристики культурно-художественной среды как фактора творческой социализации личности. Раскрыт генезис культурно-художественной среды, сущностью которой является совокупность условий, формирующихся под интенсивным воздействием соответствующих культурообразующих факторов.

The structural characteristics of the cultural and artistic environment are analyzed as a factor of creative socialization of a person. The genesis of cultural and artistic environment is revealed. The essence of this environment is an agglomeration of conditions that are formed under intense influence of certain factors that generate the culture.

Досліджено питання субкультури у історичному, культурологічному та частково у філософському й юридичному аспектах. Висвітлено сучасні субкультури у контексті субкультурології. Розглянуто православну ритуальну субкультуру як домінанту духовності Давньої Русі. Проаналізовано культурні релігійні цінності як об'єкти експертних оцінок і викладено основні напрями їх вивчення. Розкрито основні соціальні субкультури в Україні у міжнародному контектсті. Викладено осмислення феномена тіла у культурологічному вимірі. Розглянуто окремі актуальні питання української традиційної культури у сучасній історії.

Рассмотрены сущностные характеристики современного мегаполиса в контексте культуры и цивилизации. Определен психоментальный аспект города. Отражено пространство города в социально-философской перспективе. Город представлен как экзистенциальный феномен и социокультурный организм цивилизации. Исследована реклама как инструмент манипулирования обществом. Проанализированы экологические проблемы в контексте развития энергосберегающих технологий. Описаны негативные и позитивные аспекты городской жизни. Акцентировано внимание на особенностях пространственных границ в архитектуре. Охарактеризованы финансово-экономические проблемы развития городов. Дано описание осуществления управления современным городом, отражена роль местного самоуправления. Освещены проблемы подготовки специалистов для городского хозяйства и муниципального управления.

Розглянуто питання відродження духовно-національної культури українців. Наголошено на активізації процесу духовно-культурного розвитку в новітньому просторі освіти. Зазначено, що на формування національно-патріотичної свідомості підростаючого покоління має спрямовуватися зміст навчально-виховного процесу, в якому вирішальну роль повинно відігравати наповнення навчальних дисциплін українознавчим змістом. Окреслено причини подальшої „матеріалізації” освітнього процесу (накопичення знань заради власногожиттєвого розрахунку), що не дає можливості молодій, остаточно не сформованій людині, усвідомлювати роль загальнолюдських і національних культурних досягнень у неперервному ланцюзі пізнання, мислення, формувати вміння та навички, які б сприяли духовномурозвитку окремо взятої особистості. Вказано на негативну роль бездіяльності керівних органів державного управління у забезпеченні національно-патріотичного виховання, які не забезпечують остаточного вирішення цієї проблеми. Констатовано, що проблема впровадження духовних пріоритетів в усі сфери життєдіяльності держави, починаючи з удосконалення навчально-виховного освітнього процесу, потребує нагального вирішення.

Рассмотрены вопросы возрождения духовно-национальной культуры украинцев. Отмечена важность активизации процесса духовно-культурного развития в новейшем пространстве образования. Отмечено, что на формирование национально-патриотического сознания подрастающего поколения должно направляться содержание учебно-воспитательного процесса, в котором решающую роль должно играть наполнение учебных дисциплин украиноведческим содержанием. Определены причины дальнейшей "материализации" образовательного процесса (накопление знаний ради собственного жизненного расчета), что не дает возможности молодому, окончательно не сложившемуся человеку, осознавать роль общечеловеческих и национальных культурных достижений в непрерывной цепи познания, мышления, формировать умения и навыки, которые бы способствовали духовному развитию отдельно взятой личности. Указано на негативную роль бездействия руководящих органов государственного управления в обеспечении национально-патриотического воспитания, которые не обеспечивают окончательного решения этой проблемы. Констатировано, что проблема внедрения духовных приоритетов во все сферы жизнедеятельности государства, начиная с совершенствования учебно-воспитательного образовательного процесса, требует неотложного решения.

The role of education, politics, economics and religion in the formation of high-spirited and nationally-conscious youth is being revealed.

Досліджено розуміння природи цінностей, які повинні виступати як ядро культури, показник духовного здоров’я нації. Відзначено, що кожна історична епоха характеризується своєю системою цінностей, які становлять світоглядний орієнтир окремих особистостей, впливають на їх поведінку та ставлення до навколишнього світу. Вказано, що поняття „цінність” характеризується багатоваріантністю аспектів і форм існування та найчастіше розкривається через відображення у соціальній реальності сфери належного, значущого, необхідного та корисного.

Исследовано понимание природы ценностей, которые должны выступать в качестве ядра культуры, показателя духовного здоровья нации. Отмечено, что каждая историческая эпоха характеризуется своей системой ценностей, составляющих мировоззренческий ориентир отдельных личностей, влияющих на их поведение и отношение к окружающему миру. Указано, что понятие "ценность" характеризуется многовариантностью аспектов и форм существования и зачастую раскрывается через отражение в социальной реальности сферы должного, значимого, необходимого и полезного.

The understanding of the nature of values, which should act as a core culture indicator of spiritual health of the nation. Noted that each historical era characterized by its system of values, which constitute the ideological guideline of individuals that affect their behavior and attitude towards the world. Stated that the concept of "value" is characterized by multiplicity of aspects and forms of existence, and often revealed through the reflection of social reality in the field proper, meaningful,useful and essential.