Розглянуто основні напрямки досліджень у SPRU (Science Policy Research Unit) - одному з найбільших наукових центрів з проблем вивчення інновацій та науково-технічної політики Великобританії. Описано його структуру та наведено відомості про найважливіші проекти, що реалізуються у цій організації.

Сучасне осмислення здобутків науково-технічного прогресу виявляє нівелювання аксіологічних орієнтирів наукової діяльності, що призводить до антагоністичних колізій між наукою і людиною. Гносеологічний огляд цієї проблеми вказує на нагальну необхідність утвердження у сфері науки гуманістичних принципів, морального регулювання форм наукового пізнання і опредметнення його результатів, вироблення нових наукових парадигм.

Рассмотрены особенности мотивационной сферы студентов с различным уровнем успеваемости, новые методики преподавания валеологии в средних и высших учебных заведениях немедицинского профиля, генетико-демографические процессы в городских популяциях Украины. Исследована динамика плотности личинок комаров - потенциальных переносчиков опасных заболеваний, устойчивость почв Украины к техногенному загрязнению, роль тиреоидных гормонов в регуляции обмена полифосфоинизитидов и фосфатидилхолина в печени крыс. Освещены перспективы создания медицинских диагностических систем на базе ЭВМ, проблемы автоматизации составления документации при создании автоматизированных систем. Особое внимание уделено результатам исследований в области технических и физико-математических наук.

Представлены соображения автора и их итог по поводу некоторых самых "современных" предположений (но не гипотез) о всяких явлениях и способе безошибочного диагностирования, всего-навсего по одному признаку, приписываемому всем без исключения людям - "личной единице времени" - одной для всех возрастов человека. Рассмотрены особенности диалектики понимания, глупости, принципов; оригинальное, по мнению автора, творчески нестандартное постижение роли черт характера; синергетически-гипперпараметрическая гипотеза судьбы, "доли", "неизбежности"; некоторое приближение к верному, нестандартному представлению о сути времени и всеобщей формы его проявления - "моды" на современность. Раскрыта всеобщность принципа доминанты; два пути дальнейшего развития человечества; солитопно-информационное поле психики; проблема частных отдельных в своих особенностях сфер времен. Изложены принципы медитации точки, линий, человека, итога, а также медитации происхождения вещей, свойств, отношений и пр.

Проведен экономико-теоретический анализ науки как хозяйственного института человеческого общества. Дана характеристика институциональных основ научно-социального взаимодействия, а также прослежена эволюция ее хозяйственного механизма и интеграции в переходные процессы различных типов экономических систем. На основе обобщения отечественного и зарубежного обществ раскрыты общие закономерности командно-рыночной трансформации и роль в них инновационного фактора. Предложены рекомендации по совершенствованию управления научно-общественной реформой как предпосылкой вовлечения науки в постсоветскую переходную динамику. Показаны пути адаптации западных схем организации и финансирования НИОКР к современным экономическим условиям Украины и других стран СНГ.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ч210.5

Рубрики:

Наука як суспільне явище

Шифр НБУВ: Ж16928 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Ч210.5

Рубрики:

Наука як суспільне явище

Шифр НБУВ: Ж14597 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Здійснено систематичну характеристику наукового простору: його виникнення, структури, функцій, особливостей розвитку в докласичний, класичний та посткласичний періоди. Особливу увагу приділено проблемам інституціоналізації наукового простору відповідно до специфіки виокремлених історичних періодів науки, а також дискусійним питанням наукового простору сучасної України.

Проаналізовано основні особливості сучасного розвитку людської спільноти, головним компонентом якої виступає інтелект. Визначено взаємний вплив наукового, технологічного та інноваційного розвитку на поточний стан політичних, економічних та соціальних процесів в Україні. Окреслено тенденції формування державної науково-технологічної політики в Україні як головного чинника забезпечення національної безпеки.

Розкрито роль науково-технічної інформації в суспільстві. Обгрунтовано процес формування концепції сталого розвитку України та роль у ньому науково-технічної інформації (геологічної, фізико-хімічної, біологічної, метеорологічної, медико-фізіологічної,демографічної, екологічної, техніко-технологічної, психологічної, соціально-політичної, правової).

Запропоновано методику оцінки інноваційного проекту з використанням науково-технічного прогнозу як визначального фактора встановлення терміну окупності та прибутковості. Прогноз виконано на підставі дослідження S-подібних кривих розвитку визначених показників у майбутньому. Горизонт планування розраховано на базі ймовірності виникнення в майбутньому конкуруючих рішень, невигідних щодо використання існуючого інноваційного проекту. На прикладі темпів і технічних причин скорочення енерговитрат у процесі виробництва етилового спирту встановлено строк чутливості чистої теперішньої вартості для проекту з використанням мембранної технології.

Представлены тексты наиболее известных современных мыслителей - философов, культурологов, социологов, политологов, специалистов в области философии науки, в частности, постмодерна и культуры, истории философии и постмодернистской философии. Проанализированы процессы кризиса и трансформации парадигмы модернистского миропонимания и мышления. Определены место и роль общества, политики, человека в ситуации постмодерна.

Розглядаються найновітніші течії сьогоднішньої світової науки, приділяється головна увага крахові усталених істин та виникненню нових обріїв у філософії, математиці, фізиці, біології, науках про людину, лінгвістиці, етиці, естетиці, політології та теології. Публікуються уривки з праць учених, які справили найбільший вплив у тих галузях сучасної думки, що тут розглядаються. Висвітлюється діяльність мислителя Ніцше, який реально започаткував новітню та постновітню думку. Аналізуються два головні напрямки, що характеризують період 1930-1960 рр.: неопозитивізм Віденського гуртка і феноменологія. Розповідається про екзистенціальні течії (Сартр, Бовуар та ін.), а також про Мерло-Понті, мислителя, що цікавився проблемами буття. Проаналізовано кілька успіхів, досягнутих у математиці та природничих науках у першій половині XX сторіччя (теореми Геделя, квантова теорія тощо). Розглядаються науки про людину першої половини XX сторіччя (психоаналіз, психосоціологія, соціологія тощо). Значну увагу приділено марксизму та Франкфуртській школі, яка утворилася на околицях марксизму. Описується стан сучасної думки, фундаментальні ідеї нашого часу, нові концептуальні інструментарії. Характеризується розвиток лінгвістики (Якобсон, Єльмслев та ін.), естетики (Адорно, М.Анрі, Делез, Жіль Кепель), історії (Ле Гоф та ін.), аналітична філософія (Остин, Квайн та ін.).

Індекс рубрикатора НБУВ: Ч210.51 + У9(4УКР) 0-211

Рубрики:

Наука і виробництво. Наука і технічний прогрес

Економіка окремих країн і частин світу

Шифр НБУВ: Ж16928 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проаналізовано розвиток розуміння наукового потенціалу у вітчизняній науці, а також його визначення у міжнародній практиці. Розглянуто суть різних трактовок, показано їх недоліки. Дано власну трактовку наукового потенціалу та окреслено головні якості, притаманні йому.

Розглянуто проблему визначення способів включення фундаментального і прикладного знання в культуру через дослідження кореляції фундаментальних і прикладних наук, а також понять фундаментальних і прикладних методів, обумовлених відповідним соціальним середовищем. Доведено зв'язок фундаментальних і прикладних наук з різними формами позанаукового знання.

Розгляyнуто різноманітні підходи вчених, зокрема філософів, до проблеми взаємозв'язку науки і вищої освіти, а також до оптимального співвідношення фундаментальних і прикладних дисциплін у процесі навчання студентів. Запропоновано авторське бачення цих проблем на матеріалі аналізу дедуктивних наук.

Розглянуто явище наукової раціональності, проаналізовано взаємозв'язок мови, мислення і логічних правил оперування поняттями. На підставі зазначеного аналізу зроблено спробу відокремити інваріантні властивості наукових теорій незалежно від часу і місця їх створення. Підкреслено, що такі властивості обумовлені лише формою виразу наукового знання і пов'язані з його логічною структурою. Висунуто тезу про те, що поняття "наукова раціональність" доцільніше пов'язувати саме з формальним, а не зі змістовим боком наукових теорій. Зроблено висновок щодо неможливості існування різних типів наукової раціональності.

Рассмотрены актуальные проблемы современной и исторической философии науки. Освещены новые перспективы междисциплинарного исследования эпистемологии и эволюционной биологии, теоретико-методологические основания концепции политической культуры, а также предпринята попытка осмыслить сущность современной философии в терминологии квантовых наук. Представлены результаты историко-научного анализа деятельности учреждений сельскохозяйственного профиля до 1917 г. и др.

Освещены актуальные вопросы философии и методологии научного познания, философской антропологии и философии культуры, социально-философские проблемы современного образования и духовности. Рассмотрены вопросы систематизации научных и философских знаний в сочинениях Аристотеля как формы развития античной рациональности, тенденции изменения методологии экономического анализа в контексте идеальных типов научной рациональности и методологии - классической, неклассической и постнеклассической. Определены факторы, деструктивно влияющие на духовные общности. Проанализированы роль сакральных образов женщин в процессе конструирования нации, различия культурно-национальных представлений о "женском" и "мужском" успехе, характере гендерной социализации.