Сучасне осмислення здобутків науково-технічного прогресу виявляє нівелювання аксіологічних орієнтирів наукової діяльності, що призводить до антагоністичних колізій між наукою і людиною. Гносеологічний огляд цієї проблеми вказує на нагальну необхідність утвердження у сфері науки гуманістичних принципів, морального регулювання форм наукового пізнання і опредметнення його результатів, вироблення нових наукових парадигм.

Представлены соображения автора и их итог по поводу некоторых самых "современных" предположений (но не гипотез) о всяких явлениях и способе безошибочного диагностирования, всего-навсего по одному признаку, приписываемому всем без исключения людям - "личной единице времени" - одной для всех возрастов человека. Рассмотрены особенности диалектики понимания, глупости, принципов; оригинальное, по мнению автора, творчески нестандартное постижение роли черт характера; синергетически-гипперпараметрическая гипотеза судьбы, "доли", "неизбежности"; некоторое приближение к верному, нестандартному представлению о сути времени и всеобщей формы его проявления - "моды" на современность. Раскрыта всеобщность принципа доминанты; два пути дальнейшего развития человечества; солитопно-информационное поле психики; проблема частных отдельных в своих особенностях сфер времен. Изложены принципы медитации точки, линий, человека, итога, а также медитации происхождения вещей, свойств, отношений и пр.

Здійснено систематичну характеристику наукового простору: його виникнення, структури, функцій, особливостей розвитку в докласичний, класичний та посткласичний періоди. Особливу увагу приділено проблемам інституціоналізації наукового простору відповідно до специфіки виокремлених історичних періодів науки, а також дискусійним питанням наукового простору сучасної України.

Представлены тексты наиболее известных современных мыслителей - философов, культурологов, социологов, политологов, специалистов в области философии науки, в частности, постмодерна и культуры, истории философии и постмодернистской философии. Проанализированы процессы кризиса и трансформации парадигмы модернистского миропонимания и мышления. Определены место и роль общества, политики, человека в ситуации постмодерна.

Освещены актуальные вопросы философии и методологии научного познания, философской антропологии и философии культуры, социально-философские проблемы современного образования и духовности. Рассмотрены вопросы систематизации научных и философских знаний в сочинениях Аристотеля как формы развития античной рациональности, тенденции изменения методологии экономического анализа в контексте идеальных типов научной рациональности и методологии - классической, неклассической и постнеклассической. Определены факторы, деструктивно влияющие на духовные общности. Проанализированы роль сакральных образов женщин в процессе конструирования нации, различия культурно-национальных представлений о "женском" и "мужском" успехе, характере гендерной социализации.

На основании изучения главных положений научного познания и педагогики проанализированы особенности ведения научной и педагогической деятельности выдающимися личностями в различных областях знания, в частности, основателем Московского университета М.В.Ломоносовым, физиками А.Ф.Иоффе, С.И.Вавиловым,, И.В.Курчатовым, механиком А.П.Минаковым, математиком А.Д.Александровым, металлургом и технологом металлов Б.Е.Патоном. Освещена эволюция научных взглядов А.Эйнштейна. Рассмотрены некоторые аспекты проблемы науки, в частности, этики, науки и искусства, оптимума в науке. Освещены социально-экономические проблемы научно-технической революции, дан ее прогноз. Определено место экономической науки среди различных наук, предложены классификации научных исследований и описаны принципы их оценки.

Розглянуто сутність наукового та позанаукового знання. Висвітлено проблему існування знання за межами науки, виділено категорії знань, що перебувають і не перебувають у конфлікті з наукою. Розкрито зміст понять шаманізму, магії, міфу, мантики, кабалістики, йоги, нейрокритики, уфології, спіритизму, френології, графології, теософії, окультизму. Охарактеризовано альтернативні форми знання релігії.

Рассмотрена сущность научного и вненаучного знания. Освещена проблема существования знания за пределами науки, выделены категории знаний, находящихся и не находящихся в конфликте с наукой. Раскрыто содержание понятий шаманизма, магии, мифа, мантики, кабалистики, йоги, нейрокритики, уфологии, спиритизма, френологии, графологии, теософии, оккультизма. Охарактеризованы альтернативные формы знания религии.

Висвітлено філософське дослідження особливостей виникнення наукових ідей, закономірностей і розвитку науки, її місця у системі суспільних відносин, а також основних принципів сучасної організації наукового життя. Розглянуто питання змісту науки та її методології, розвитку науки в Україні. Викладено проблеми науки як системи знань, суспільного інституту та сфери пізнавальної діяльності.

Освещены философские исследования особенностей возникновения научных идей, закономерностей и развития науки, ее места в системе общественных отношений, а также основных принципов современной организации научной жизни. Рассмотрены вопросы содержания науки и ее методологии, развития науки в Украине. Изложены проблемы науки как системы знаний, общественного института и сферы познавательной деятельности.

Предложена холистическая концепция, базирующаяся на совершенно новой для европейского традиционно аналитического мышления идее неуниверсальности предельно широкого понятия множества в описании природы, с целью вынужденного обращения к прямо противоположному по своему содержанию понятию целостности как выражению свойства конечной нерасположимости состояний природы на какие-либо множества. Проанализированы парадоксы теории множества и их эпистемологический смысл. Рассмотрены особенности формирования понятия действия. Приведены релятивистские космологические модели бесконечности мира, а также термодинамические модели информационных процессов. Освещены культурологические следствия современного состояния оснований науки.

Проанализирован феномен ответствености ученого и ее влияние на общественно-исторический процесс. Рассмотрены сущность, предмет, виды, факторы и механизм реализации моральной ответственности научных роботников. Значительное внимание уделено эсхатологическим аспектам научно-технического прогресса и проблеме превентивного ограничения научно-исследовательской деятельности в особенно опасных ее направлениях.

Висвітлено складний та багатогранний процес співвідношення (протистояння та взаємодії) раціонального та ірраціонального в пізнанні, освіті та соціальній практиці. Розглянуто загальнофілософський контекст співвідношення даних категорій у науці й освіті в загальноєвропейському вимірі, а також в Україні на сучасному етапі її історичного розвитку.

Освещен сложный и многогранный процесс соотношения (противостояния и взаимодействия) рационального и иррационального в познании, образовании и социальной практике. Рассмотрен общефилософский контекст соотношения данных категорий в науке и образовании в общеевропейском измерении, а также в Украине на современном этапе ее исторического развития.

Надано цілісний виклад сучасного стану філософії та методології науки. Висвітлено різноманітні аспекти філософського аналізу можливостей, джерел та меж пізнання, суті цього процесу та різних гносеологічних позицій за умов його здійснення; особливостей наукового пізнання, його методів, форм та підвалин; генезису та етапів розвитку філософії як науки; теоретичних моделей розвитку науки і основних історичних етапів цього розвитку; особливостей онтології та методології класичної науки та тих трансфомацій, що відбуваються в ній у процесі становлення некласичної та постнекласичної науки кінця XX - початку XXI ст.; багатоманіття та протиріччя ціннісних орієнтацій науки як соціального інституту, співвідношення свободи наукового пошуку та соціальної відповідальності вченого за сучасних умов.

Предложено целостное изложение современного состояния философии и методологии науки. Освещены различные аспекты философского анализа возможностей, источников и границ познания и разных гносеологических позиций при его осуществлении; особенностей научного познания, его методов, форм, основ; генезиса и этапов развития философии как науки; теоретических моделей развития науки и основных исторических этапов этого развития, особенностей онтологии и методологии классической науки и тех трансформаций, которые происходят в ней в процессе становления неклассической и постнеклассической науки конца XX - начала XXI ст.; разнообразия и противоречия ценностных ориентаций науки как социального института, соотношения свободы научного поиска и социальной ответсвенности ученого в современных условиях.

Розглянуто питання відродження сакральної архітектури в навчальних закладах України. Висвітлено світоглядно-праксеологічні проблеми науки й освіти у постмодерному просторі. Проаналізовано перспективи розвитку техніки в інформаційному суспільстві, роль філософії в становленні постмодерністського світогляду. Визначено шляхи взаємодії архітектури та дизайну на початку третього тисячоліття.

Рассмотрены вопросы возрождения сакральной архитектуры в учебных заведениях Украины. Освещены мировоззренческо-праксеологические проблемы науки и техники на постмодерном пространстве. Проанализированы перспективы развития техники в информационном обществе, роль философии в становлении постмодернистского мировоззрения. Определены пути взаимодействия архитектуры и дизайна на пороге третьего тысячелетия.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ю25в + Ч210.566

Рубрики:

Наука і філософія

Шифр НБУВ: Ж61798 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Ю25в + Ч210.566

Рубрики:

Наука і філософія

Шифр НБУВ: Ж61798 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто філософсько-методологічні аспекти синергетики, наукової раціональності, ірраціональності та штучного інтелекту. Висвітлено проблеми реалізму в мистецтві, сучасної мистецької освіти, онтологічний статус культурного феномену. Наведено результати психологічного аналізу етностереотипізації у процесі міжособистісного оцінювання студентів. Викладено метафізичні, інструментальні та нетрадиційні підходи до релігії.

Рассмотрены философско-методологические аспекты синергетики, научной рациональности, иррациональности и искусственного интеллекта. Освещены проблемы реализма в искусстве, современного художественного образования, онтологический статус культурного феномена. Приведены результаты психологического анализа этностереотипизации в процессе межличностной оценки студентов. Изложены метафизические, инструментальные и нетрадиционные подходы к религии.

Показано, что история науки затрагивает наиболее важные вопросы современной философии: соотношение эмпирического и теоретического, роль теоретического начала в развитии знания. Раскрыто содержание понятия закона природы, проанализирована динамика и определены закономерности естественнонаучного познания. Рассмотрены особенности становления идеалов и норм исследовательской деятельности, а также вопросы этики ученого. Раскрыты философские аспекты ненаблюдаемого и наблюдаемого в математическом познании.

Проаналізовано історичні типи відношень науки та релігії як феномени культури європейського суспільства. Протиставлення науки та релігії, ствердження їх незалежності чи домінуючої ролі в культурі розглянуто як історично виправдані, але в сучасному контексті спрощені моделі. Обгрунтовано необхідність дослідження діалогу науки та релігії в культурно-історичному контексті з метою подолання стереотипів, що склалися.

Проанализированы исторические типы отношений науки и религии как феномены культуры европейского общества. Противопоставление науки и религии, утверждение их независимости или доминирующей роли в культуре рассмотрены как исторически оправданные, но в современном контексте упрощенные модели. Обоснована необходимость исследования диалога науки и религии в культурно-историческом контексте с целью преодоления сложившихся стереотипов.

Проаналізовано проблеми співвідношення Людини і Космосу в історії західноєвропейської філософії та соціально-культурних передумов зародження філософських концепцій космізму, визначено його головні напрямки: релігійний, природничо-науковий, культурологічний. Розкрито значення космічної філософії в контексті розвитку нових наукових галузей, зокрема, космоглобалістики, синергетики, генної інженерії.

Проанализированы проблемы соотношения Человека и Космоса в истории западноевропейской философии и социально-культурных предпосылок зарождения философских концепций космизма, определены его главные направления: религиозный, природоведческо-научный, культурологический. Раскрыто значение космической философии в контексте развития новых научных отраслей, в частности, космоглобалистики, синергетики, генной инженерии.

Рассмотрены проблемы современного раздела философии - культурологии науки, а также отличия между технократией, меритократией и экспертократией. Предложена оригинальная типология культуры, освещена идея многообразия применительно к научному познанию. Описаны виды культур, показано значение символов в культуре. Проанализированы достижения в технологической культуре в конце ХХ - начале ХХІ вв.