Сучасне осмислення здобутків науково-технічного прогресу виявляє нівелювання аксіологічних орієнтирів наукової діяльності, що призводить до антагоністичних колізій між наукою і людиною. Гносеологічний огляд цієї проблеми вказує на нагальну необхідність утвердження у сфері науки гуманістичних принципів, морального регулювання форм наукового пізнання і опредметнення його результатів, вироблення нових наукових парадигм.

Проанализирован феномен ответствености ученого и ее влияние на общественно-исторический процесс. Рассмотрены сущность, предмет, виды, факторы и механизм реализации моральной ответственности научных роботников. Значительное внимание уделено эсхатологическим аспектам научно-технического прогресса и проблеме превентивного ограничения научно-исследовательской деятельности в особенно опасных ее направлениях.

Изложены вопросы деловой этики православных предпринимателей дореволюционной России (1861 - 1917 гг.), рассмотрены трансовое состояние как результат экстативного религиозного опыта на примере афро-американских синкретических движений, либерализм как утопия "великого" общества США. Проанализирован трансперсональный опыт в раннем христианстве и психазме, раскрыто содержание понятия соборности в контексте социальной философии. Освещены образ сатаны, влияние буддизма на развитие идеи бренности (мудзе) человека и мира в японской поэзии на материале "Манъесю".

Приведен сравнительный анализ молитвенной практической деятельности психазма и упражнений И.Лойолы, раскрыты некоторые аспекты формирования творческой личности студента при изучении курса "Этика журналистской деятельности", сущность понятий права и нравственности как социальные ценности. Определен религиозный компонент в системе образования, охарактеризованы возможные тенденции религиозных изменений в контексте мировых процессов начала ХХІ в. Освещено место Софии в метафизике всеединства, феномена стереотипа восприятия информации в структуре современных масс-медиа в религиозном аспекте.

Проаналізовано актуальну проблему співвідношення науки та моралі. Наукова діяльність стає ціннісно-орієнтованою і визначається вибором стратегії, відмінної від тієї, що домінувала у класичний період. Homo faber та homo sapiens із величезними труднощами перетворюються в homo moralis.

Визначено основні вимоги до науковця як особистості, розкрито основні недоліки взаємодії вченого-науковця з колегами та аспірантами, охарактеризовано ті риси особистості, які можна віднести до Кодексу честі науковця.

Определены основные требования к ученому как личности, раскрыты основные недостатки взаимодействия ученого с коллегами и аспирантами, охарактеризованы те качества личности, которые можно отнести к Кодексу чести ученого.

Здійснено системний аналіз складних процесів взаємодії етичних та наукових концептів у історичному аспекті та стану цієї взаємодії в сучасному науковому пізнанні. Зроблено спробу виявити витоки та сутність процесу включення етико-аксіологічних сенсів в предметне поле наук про природу. Особливу увагу приділено актуальним проблемам еволюції взаємодії природничих та соціогуманітарних наук. Розглянуто континуум проблем взаємовідношення "наука - класична етика - низка нових етик (передусім екологічна етика та біоетика)". Показано роль гуманітарної експертизи в сучасному суспільстві. Охарактеризовано етичний аспект розвитку генної інженерії. З'ясовано залежність рівня моральної свідомості представників науки від соціокультурного тла сучасного суспільства.

Перечислены и кратко рассмотрены этические проблемы, последовательно возникающие в ходе публикации научных результатов, - начиная от проблем авторства, соавторства и взаимодействия с редакциями журналов и заканчивая проблемами оценивания результативности научных работников на основе их публикаций. Обсуждение проведено на примере научных работ в области химии. Автор стремился особо выделить специфику новых проблем, возникающих в условиях нынешнего информационного взрыва.

Охарактеризовано універсальні ознаки морально-етичного концепту СОРОМ, виявлених на матеріалі етико-філософських текстів. Показано, що в ході модернізації суспільства відбувається трансформація концептуального наповнення сорому, зумовлена зміною соціально-економічних зв'язків і мислення людини. Встановлено зв'язок СОРОМУ з концептами СТРАХ, СУМ, ГНІВ, ЧЕСТЬ, ЖАЛІСТЬ, СОВІСТЬ.

Розглянуто проблему етичної регламентації дослідницької діяльності в університетах США. Визначено мету та завдання розроблення кодексів з етики наукових досліджень. Охарактеризовано основні аспекти діяльності адміністратора наукових досліджень щодо забезпечення наукової добросовісності. У процесі роботи дослідницьких колективів час від часу виникають різного роду конфлікти інтересів, які можуть поставити під загрозу цілісність і наукову сумлінність дослідження і призвести до серйозних проступків, таких, наприклад, як фальсифікація результатів досліджень для отримання особистої фінансової вигоди. Підкреслено тезу про те, що відповідно до затвердженої в кожному американському університеті політики вирішення конфлікту інтересів (university's conflict of interest policy) щорічно проводяться розслідування випадків фальсифікації результатів досліджень з метою отримання особистої вигоди. Констатовано, що розгляд окремих моральних аспектів діяльності університетських адміністраторів наукових досліджень та вирішення етичних конфліктів досягається угодою між членами проектної групи, дослідниками та адміністрацією університету, спонсорами та соціумом.

Рассмотрена проблема этической регламентации исследовательской деятельности в университетах США. Определены цели и задачи кодексов и руководств по этике научных исследований. Охарактеризованы основные аспекты деятельности администраторов научных исследований по обеспечению научной добросовесности. В процессе работы исследовательских коллективов время от времени возникают различного рода конфликты интересов, которые могут поставить под угрозу целостность и научную добросовестность исследования и привести к серьезным проступкам, таким, например, как фальсификация результатов исследований для получения личной финансовой выгоды. Подчеркнут тезис о том, что в соответствии с утвержденной в каждом американском университете политикой решения конфликта интересов (university’s conflict of interest policy) ежегодно проводятся расследования случаев фальсификации сотрудниками результатов исследований с целью получения личной выгоды от сторонних организаций. Констатировано, что рассмотрение отдельных моральных аспектов деятельности университетских администраторов научных исследований и разрешение этических конфликтов достигается соглашением между членами проектной группы, исследователями, администрацией университета, спонсорами и социумом.

The problems of ethical regulation of research at US universities. The aims and objectives of the codes and guidelines on research ethics. Highlights of the activities of the administrator to ensure that scientific research integrity research.

Дотримання в наукових колективах високих морально-етичних норм, вироблених багатьма поколіннями науковців, є одним із важливих факторів престижності професії дослідника, особливо в очах молоді. Виходячи з цього, а також враховуючи надзвичайну актуальність для української науки підвищення престижності професії вченого, при підготовці дослідження, спрямованого на пошук шляхів забезпечення зростання притоку молоді в наукові установи НАН України, в анкетному опитуванні було передбачено кілька запитань, які стосувалися наукової етики та її ролі у формуванні в наукових колективах середовища, привабливого для молоді. Стаття містить результати опитування молодих учених НАН України щодо дотримання вимог наукової етики в установах, де вони працюють, проведеного шляхом анкетування онлайн в лютому - квітні 2021 р. Воно охоплювало 352 респондентів з 83 наукових установ НАН України, які входять до секцій фізико-технічних і математичних наук, суспільних і гуманітарних наук, хімічних і біологічних наук. Респондентам було запропоновано дати відповідь на чотири запитання щодо різних аспектів наукової етики: "Чи траплялись у Вашій установі випадки академічної недоброчесності?", "Чи доводилось Вам дописувати у співавтори тих, хто не брав участі в дослідженнях?", "Чи доводиться Вам зустрічатися з випадками корупції у Вашій науковій установі?", "Чи знайомі Ви з Етичним кодексом вченого України?" Новизна отриманих результатів полягає в тому, що опитуванням охоплені лише молоді дослідники НАН України і передбачена можливість визначити конкретну установу, в якій вони працюють. Результати опитування свідчать, що такі негативні явища, як прояви академічної недоброчесності, дописування в число співавторів людей, які не брали участі в дослідженнях, і навіть випадки корупції не набули в НАН України такого ж значного поширення, як у суспільстві в цілому. Але такі поодинокі випадки все ж трапляються в інститутах усіх секцій і майже у всіх відділеннях НАН України. Відзначено, що поширення цієї "суспільної хвороби" в середовищі науковців несе в собі величезну небезпеку не тільки для самої науки (її ефективності та темпів розвитку), а й для суспільного прогресу в цілому і навіть для самого існування людства. Це вимагає активізації зусиль з очищення науки від скверни, в тому числі розроблення відповідних механізмів і нормативно-правових документів. З цією метою пропонується більш активно скористатися схваленим Загальним зборами НАН України у 2009 р. Етичним кодексом ученого України, доповнивши його чіткими рекомендаціями щодо санкцій, які мають застосовуватись до порушників передбачених в ньому норм - подібно до того, як це зроблено Сенатом Товариства Макса Планка.

Проведено дослідження специфіки науки в контексті її морального виміру. Приймаючи думку, що наукове знання в сучасному світі виступає головним фактором цивілізаційного розвитку, зокрема технологічного, здійснюючи у такий спосіб найбільший вплив на цивілізаційний вибір, досліджено залежність між специфікою наукового знання та соціокультурними наслідками його використання, визнаючи ключову роль морально-ціннісного виміру науки. В контексті розкриття теми розглянуто питання співвідношення науки і релігії, яке є важливою складовою питання співвідношення науки та моралі.