Представлены соображения автора и их итог по поводу некоторых самых "современных" предположений (но не гипотез) о всяких явлениях и способе безошибочного диагностирования, всего-навсего по одному признаку, приписываемому всем без исключения людям - "личной единице времени" - одной для всех возрастов человека. Рассмотрены особенности диалектики понимания, глупости, принципов; оригинальное, по мнению автора, творчески нестандартное постижение роли черт характера; синергетически-гипперпараметрическая гипотеза судьбы, "доли", "неизбежности"; некоторое приближение к верному, нестандартному представлению о сути времени и всеобщей формы его проявления - "моды" на современность. Раскрыта всеобщность принципа доминанты; два пути дальнейшего развития человечества; солитопно-информационное поле психики; проблема частных отдельных в своих особенностях сфер времен. Изложены принципы медитации точки, линий, человека, итога, а также медитации происхождения вещей, свойств, отношений и пр.

Здійснено систематичну характеристику наукового простору: його виникнення, структури, функцій, особливостей розвитку в докласичний, класичний та посткласичний періоди. Особливу увагу приділено проблемам інституціоналізації наукового простору відповідно до специфіки виокремлених історичних періодів науки, а також дискусійним питанням наукового простору сучасної України.

Представлены тексты наиболее известных современных мыслителей - философов, культурологов, социологов, политологов, специалистов в области философии науки, в частности, постмодерна и культуры, истории философии и постмодернистской философии. Проанализированы процессы кризиса и трансформации парадигмы модернистского миропонимания и мышления. Определены место и роль общества, политики, человека в ситуации постмодерна.

Освещены актуальные вопросы философии и методологии научного познания, философской антропологии и философии культуры, социально-философские проблемы современного образования и духовности. Рассмотрены вопросы систематизации научных и философских знаний в сочинениях Аристотеля как формы развития античной рациональности, тенденции изменения методологии экономического анализа в контексте идеальных типов научной рациональности и методологии - классической, неклассической и постнеклассической. Определены факторы, деструктивно влияющие на духовные общности. Проанализированы роль сакральных образов женщин в процессе конструирования нации, различия культурно-национальных представлений о "женском" и "мужском" успехе, характере гендерной социализации.

Висвітлено філософське дослідження особливостей виникнення наукових ідей, закономірностей і розвитку науки, її місця у системі суспільних відносин, а також основних принципів сучасної організації наукового життя. Розглянуто питання змісту науки та її методології, розвитку науки в Україні. Викладено проблеми науки як системи знань, суспільного інституту та сфери пізнавальної діяльності.

Освещены философские исследования особенностей возникновения научных идей, закономерностей и развития науки, ее места в системе общественных отношений, а также основных принципов современной организации научной жизни. Рассмотрены вопросы содержания науки и ее методологии, развития науки в Украине. Изложены проблемы науки как системы знаний, общественного института и сферы познавательной деятельности.

Предложена холистическая концепция, базирующаяся на совершенно новой для европейского традиционно аналитического мышления идее неуниверсальности предельно широкого понятия множества в описании природы, с целью вынужденного обращения к прямо противоположному по своему содержанию понятию целостности как выражению свойства конечной нерасположимости состояний природы на какие-либо множества. Проанализированы парадоксы теории множества и их эпистемологический смысл. Рассмотрены особенности формирования понятия действия. Приведены релятивистские космологические модели бесконечности мира, а также термодинамические модели информационных процессов. Освещены культурологические следствия современного состояния оснований науки.

Висвітлено складний та багатогранний процес співвідношення (протистояння та взаємодії) раціонального та ірраціонального в пізнанні, освіті та соціальній практиці. Розглянуто загальнофілософський контекст співвідношення даних категорій у науці й освіті в загальноєвропейському вимірі, а також в Україні на сучасному етапі її історичного розвитку.

Освещен сложный и многогранный процесс соотношения (противостояния и взаимодействия) рационального и иррационального в познании, образовании и социальной практике. Рассмотрен общефилософский контекст соотношения данных категорий в науке и образовании в общеевропейском измерении, а также в Украине на современном этапе ее исторического развития.

Надано цілісний виклад сучасного стану філософії та методології науки. Висвітлено різноманітні аспекти філософського аналізу можливостей, джерел та меж пізнання, суті цього процесу та різних гносеологічних позицій за умов його здійснення; особливостей наукового пізнання, його методів, форм та підвалин; генезису та етапів розвитку філософії як науки; теоретичних моделей розвитку науки і основних історичних етапів цього розвитку; особливостей онтології та методології класичної науки та тих трансфомацій, що відбуваються в ній у процесі становлення некласичної та постнекласичної науки кінця XX - початку XXI ст.; багатоманіття та протиріччя ціннісних орієнтацій науки як соціального інституту, співвідношення свободи наукового пошуку та соціальної відповідальності вченого за сучасних умов.

Предложено целостное изложение современного состояния философии и методологии науки. Освещены различные аспекты философского анализа возможностей, источников и границ познания и разных гносеологических позиций при его осуществлении; особенностей научного познания, его методов, форм, основ; генезиса и этапов развития философии как науки; теоретических моделей развития науки и основных исторических этапов этого развития, особенностей онтологии и методологии классической науки и тех трансформаций, которые происходят в ней в процессе становления неклассической и постнеклассической науки конца XX - начала XXI ст.; разнообразия и противоречия ценностных ориентаций науки как социального института, соотношения свободы научного поиска и социальной ответсвенности ученого в современных условиях.

Розглянуто питання відродження сакральної архітектури в навчальних закладах України. Висвітлено світоглядно-праксеологічні проблеми науки й освіти у постмодерному просторі. Проаналізовано перспективи розвитку техніки в інформаційному суспільстві, роль філософії в становленні постмодерністського світогляду. Визначено шляхи взаємодії архітектури та дизайну на початку третього тисячоліття.

Рассмотрены вопросы возрождения сакральной архитектуры в учебных заведениях Украины. Освещены мировоззренческо-праксеологические проблемы науки и техники на постмодерном пространстве. Проанализированы перспективы развития техники в информационном обществе, роль философии в становлении постмодернистского мировоззрения. Определены пути взаимодействия архитектуры и дизайна на пороге третьего тысячелетия.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ю25в + Ч210.566

Рубрики:

Наука і філософія

Шифр НБУВ: Ж61798 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Ю25в + Ч210.566

Рубрики:

Наука і філософія

Шифр НБУВ: Ж61798 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто філософсько-методологічні аспекти синергетики, наукової раціональності, ірраціональності та штучного інтелекту. Висвітлено проблеми реалізму в мистецтві, сучасної мистецької освіти, онтологічний статус культурного феномену. Наведено результати психологічного аналізу етностереотипізації у процесі міжособистісного оцінювання студентів. Викладено метафізичні, інструментальні та нетрадиційні підходи до релігії.

Рассмотрены философско-методологические аспекты синергетики, научной рациональности, иррациональности и искусственного интеллекта. Освещены проблемы реализма в искусстве, современного художественного образования, онтологический статус культурного феномена. Приведены результаты психологического анализа этностереотипизации в процессе межличностной оценки студентов. Изложены метафизические, инструментальные и нетрадиционные подходы к религии.

Показано, что история науки затрагивает наиболее важные вопросы современной философии: соотношение эмпирического и теоретического, роль теоретического начала в развитии знания. Раскрыто содержание понятия закона природы, проанализирована динамика и определены закономерности естественнонаучного познания. Рассмотрены особенности становления идеалов и норм исследовательской деятельности, а также вопросы этики ученого. Раскрыты философские аспекты ненаблюдаемого и наблюдаемого в математическом познании.

Проаналізовано проблеми співвідношення Людини і Космосу в історії західноєвропейської філософії та соціально-культурних передумов зародження філософських концепцій космізму, визначено його головні напрямки: релігійний, природничо-науковий, культурологічний. Розкрито значення космічної філософії в контексті розвитку нових наукових галузей, зокрема, космоглобалістики, синергетики, генної інженерії.

Проанализированы проблемы соотношения Человека и Космоса в истории западноевропейской философии и социально-культурных предпосылок зарождения философских концепций космизма, определены его главные направления: религиозный, природоведческо-научный, культурологический. Раскрыто значение космической философии в контексте развития новых научных отраслей, в частности, космоглобалистики, синергетики, генной инженерии.

Висвітлено проблему реалізації духовної сутності людини через свободу у філософії Г.Сковороди. Викладено концепцію істини в прагматизмі У.Джеймса на основі синтезу філософського, наукового і релігійного підходів. Визначено співвідношення філософського та наукового у методології української філософсько-літературної традиції класичного періоду, взаємозв'язок філософії і наукової методології у структуралізмі і постструктуралізмі. Розкрито національні аспекти філософії освіти в Україні в сучасний період, вплив синергетики на філософсько-методологічні засади оновлення вищої освіти України. Проаналізовано роль філософії у процесі гуманізації сучасної науки.

Освещена проблема реализации духовной сущности человека через свободу в философии Г.Сковороды. Изложена концепция истины в прагматизме У.Джеймса на основе синтеза философского, научного и религиозного подходов. Определены соотношение философского и научного подходов в методологии украинской философско-литературной традиции классического периода, взаимосвязь философии и научной методологии в структурализме и постструктурализме. Раскрыты национальные аспекты философии образования в Украине в современный период, влияние синергетики на философско-методологические основы обновления высшего образования Украины. Проанализирована роль философии в процессе гуманизации современной науки.

Розкрито сутність науки та охарактеризовано різні способи пізнавального освоєння дійсності. Показно різницю між наукою та псевдонаукою, встановлено критерії науковості природничого та гуманітарного знання. Розглянуто онтологію, гносеологію, епістемологію науки, а також соціологію, культурологію та психологію наукової діяльності. Розкрито логіку наукового дослідження, визначено специфіку природничого та соціоекономічного пізнання. Показано психологічні особливості наукової творчості. Обгрунтовано соціальну обумовленість розвитку наукового знання. З'ясовано сутність універсалізму, загальності, незацікавленості та організованого скептицизму як основних імперативів сучасної науки. Розглянуто проблему оголошення та приховування наукової інформації. Висвітлено досягнення класичної та сучасної філософії та методології наукового пізнання. Визначено роль і місце науки в системі культури людства, проаналізовано її вплив на розвиток техногенної цивілізації.

Раскрыта сущность науки и охарактеризованы различные способы познавательного освоения действительности. Показана разница между наукой и псевдонаукой, установлены критерии научности естественных и гуманитарных знаний. Рассмотрены онтология, гносеология и эпистемология науки, а также социология, культурология и психология научной деятельности. Раскрыта логика научного исследования, определена специфика естественного и социоэкономического познания. Показаны психологические особенности научного творчества. Доказана социальная обусловленность развития научного знания. Определена сущность универсализма, обобщенности, незаинтересованности и организованного скептицизма как основных императивов современной науки. Рассмотрена проблема оглашения и неоглашения научной информации. Освещены достижения классической и современной философии и методологии научного познания. Определены роль и место науки в системе человеческой культуры и проанализировано ее влияние на развитие техногенной цивилизации.

Висвітлено філософсько-методологічні проблеми науки та техніки у контексті світових реалій на межі ХХ - ХХІ ст. Розглянуто найважливіші аспекти науково-технічної революції, сучасні науково-інтегративні процеси, їх вплив на розв'язання глобальних проблем людства та реалізацію концепції сталого розвитку. Викладено питання комп'ютерної революції, інформатизації суспільства, інформаційної культури вченого та спеціаліста. Визначено емпіричний і теоретичний рівні наукового пізнання.

Освещены философско-методологические проблемы науки и техники в контексте мировых реалий на рубеже ХХ - ХХІ ст. Рассмотрены важнейшие аспекты научно-технической революции, современные научно-интегрированные процессы, их влияние на решение глобальных проблем человечества и реализацию концепции устойчивого развития. Изложены вопросы компьютерной революции, информации общества, информационной культуры ученого и специалиста. Определен эмпирический и теоретический уровни научного познания.

Висвітлено питання філософії та методології науки. Розглянуто різноманітні аспекти філософського аналізу, особливості наукового знання, його структури, взаємодії емпіричного, теоретичного рівнів пізнання. Запропоновано теоретичні моделі розвитку науки, показано співвідношення науки та філософії, розглянуто історичний розвиток філософії науки. Проаналізовано особливості онтології та методології класичної науки та трансформацій, що відбуваються у контекстах наукового пізнання в процесі становлення некласичної та постнекласичної науки кінця ХХ - початку ХХІ ст.

Освещены вопросы философии и методологии науки. Рассмотрены разнообразные аспекты философского анализа, особенности научного знания, его структуры, взаимодействия эмпирического, теоретического уровней познания. Предложены теоретические модели развития науки, показано соотношение науки и философии, рассмотрено историческое развитие философии науки. Проанализированы особенности онтологии и методологии классической науки и трансформаций, которые происходят в сфере научного познания при становлении неклассической и постнеклассической науки конца ХХ - начала ХХІ вв.

Розкрито різноманітні аспекти філософського аналізу особливостей наукового знання, його структури, взаємодії емпіричного, теоретичного та метатеоретичного рівнів пізнання, теоретичних моделей розвитку науки, співвідношення науки та філософії й історичного розвитку філософії науки. Особливу увагу приділено розгляду особливостей онтології та методології класичної науки та трансформацій, що відбуваються у підвалинах наукового пізнання у процесі становлення некласичної та постнекласичної науки кінця ХХ - початку ХХІ ст. Висвітлено аксіологічні проблеми сучасної науки.

Раскрыты разнообразные аспекты философского анализа особенностей научного знания, его структуры, взаимодействия эмпирического, теоретического и метатеоретического уровня познания, теоретических моделей развития науки, соотношения науки и философии и исторического развития философии науки. Особое внимание уделено рассмотрению онтологии и методологии классической науки и трансформаций, происходящих в основах научного познания в процессе становления неклассической и классической науки конца ХХ - начала ХХІ вв. Освещены аксиологические проблемы современной науки.

Розглянуто філософські засади становлення, концептуально-математичну базу, методологічні й організаційні особливості науки доби глобалізації. Зроблено висновок, що подальший розвиток науки здійснюється у процесі її концентрації, синтезу гуманітарного та природничого потенціалу та потребує формування нового підходу до проблеми творчості в економічно-екологічному й інноваційно-аксіологічному контексті з урахуванням ціннісних та етичних норм. Проаналізовано сукупність концептуально-математичних проблем і парадоксів, які розкривають специфіку гносеологічної ситуації та методологічних орієнтирів математичного пізнання та виступають узагальненою моделлю проблемного поля науки доби глобалізації. Досліджено особливості формування методології креативної діяльності, розкрито методологічний потенціал науки доби глобалізації.

Рассмотрены философские основы становления, концептуально-математическая база, методологические и организационные особенности науки эпохи глобализации. Сделан вывод, что дальнейшее развитие науки осуществляется в процессе ее концентрации, синтеза гуманитарного и естественного потенциала и требует формирования нового подхода к проблеме творчества в экономико-экологическом и инновационно-аксиологическом контексте с учетом ценностных и этических норм. Проанализирована совокупность концептуально-математических проблем и парадоксов, которые раскрывают специфику гносеологической ситуации и методологических ориентиров математического познания и выступают обобщенной моделью проблемного поля науки эпохи глобализации. Исследованы особенности формирования методологии креативной деятельности, раскрыт методологический потенциал эпохи глобализации.