Висвітлено сутнісні ознаки електронних підручників (ЕП), їх значення в освіті та визначено компоненти. Наведено загальні рекомендації до створення та використання ЕП, зокрема методичні й ергономічні, розглянуто технічні умови їх розробки, програмні засоби створення та редагування інформаційного контенту ЕП за допомогою Html-, аудіо- та відео-редакторів.

Визначено змістові ознаки організаційних, педагогічних, технічних вимог, які потрібні реалізувати в процесі створення аудіовізуальних електронних засобів (АВЕЗ) як автономних мультимедійних засобів навчання (АМЗН), а також технологію практичної реалізації вимог. Охарактеризовано етапи технології створення АВЕЗ як АМЗН та їхні завдання. Вказано, що перший етап має забезпечити нормативність призначення змістових ознак для використання в середніх загальноосвітніх навчальних закладах; другий етап – це реалізація організаційних вимог. Відзначено, що дидактичне призначення АВЕЗ як АМНЗ – бути автономним мультимедійним джерелом навчально-пізнавальної, операційно-діяльнісної, керівної інформації, а їхню структуру загалом має визначати поділ навчального матеріалу на три основні частини: вступна частина – інформаційно і логічно закінчений блок навчального матеріалу; основна частина – логічно закінчений обсяг навчально-пізнавальної та операційно-діяльнісної інформації; третя, завершальна частина – запитання, завдання, вправи, задачі, на які треба дати відповіді.

Определены содержательные признаки организационных, педагогических, технических требований, которые нужно реализовать в процессе создания аудиовизуальных электронных средств (АВЭС) как автономных мультимедийных средств обучения (АМСО), а также технология практической реализации требований. Охарактеризованы этапы технологии создания АВЭС как АМСО и их задачи. Указано, что первый этап должен обеспечить нормативность назначения содержательных признаков для использования в средних общеобразовательных учебных заведениях, второй этап – это реализация организационных требований. Отмечено, что дидактическое назначение АВЭС как АМСО – быть автономным мультимедийным источником учебно-познавательной, операционно-деятельностной, руководящей информации, а их структуру в целом должно определять разделение учебного материала на три основные части: вводную часть – информационно и логически законченный блок учебного материала, основную часть – логически законченный объем учебно-познавательной и операционно-деятельностной информации, третью, заключительную часть – вопросы, задания, упражнения, задачи, на которые нужно дать ответы.

Defined by its substance organizational, pedagogical, technical requirements that need to be implemented in the process of creating audio-visual electronic media (AVEM) as a stand-alone multimedia learning tools (MLT), as well as technology, the practical implementation of the requirements. Characterized by the steps of creating technology after as AVEM and their tasks. Indicated that the first phase should provide a regulatory purpose of meaningful signs for use in secondary schools, the second stage - the implementation of the organizational requirements. It is noted that the appointment of a didactic after as AVEM - to be self-contained source of multimedia learning and cognitive, operational-activity, managing information, and their structure as a whole should determine the division of educational material into three main parts: an introduction - information and logically complete basic unit of educational material part - logically finished learning and cognitive capacity and operational-activity information, third and final part - the questions, assignments, exercises, tasks that need to be answered.

Розглянуто специфічні принципи і вимоги щодо створення і використання електронних засобів навчання. Проаналізовано, які з них можуть бути застосовані у розробці електронних посібників (зокрема, підтверджено валідність принципів індивідуалізації, інтерактивності, структурування). На основі критичного аналізу психолого-педагогічних джерел констатовано механічне поширення принципу повноти (цілісності) і безперервності дидактичного циклу на всі електронні навчальні видання. Доведено неправомірність безумовної, імперативної застосовності цього принципу щодо електронних посібників. Запропоновано і теоретично обгрунтовано нові специфічні принципи проектування електронних посібників — функціональної детермінованості і комплементарності.

Рассмотрены специфические принципы и требования к созданию и использованию электронных средств обучения. Проанализировано, какие из них могут быть применены при разработке электронных пособий (в частности, подтверждена валидность принципов индивидуализации, интерактивности, структурирования). На основе критического анализа психолого-педагогических источников констатировано механическое распространение принципа полноты (целостности) и непрерывности дидактического цикла на все электронные учебные издания. Доказана неправомерность безусловной, императивной применимости этого принципа к электронным пособиям. Предложены и теоретически обоснованы новые специфические принципы проектирования электронных пособий — функциональной детерминированности и комплементарности.

The article deals with specific principles for creating and using e-learning tools presented in the modern pedagogical literature. The author has analyzed which of these principles could be applied to electronic textbooks (in particular, the validity of such principles as individualization, interactivity, structurization was proved). Based on critical analysis of psychological and pedagogical sources the mechanical spread of completeness (integrity) and continuity of the didactic cycle principle to all electronic educational editions has been stated. The invalidation of absolute and imperative application of this principle to the electronic textbooks was proved. New specific principles of electronic textbooks development — functional determination and complementarity – are proposed and theoretically grounded.

Надано результати аналізу Інтернет-ресурсів на предмет використання електронних підручників у навчальному процесі. Зазначено про протиріччя, притаманні сучасній українській освіті та організації навчального процесу, які спонукають до впровадження електронних підручників. Наведено висновки щодо особливостей створення та використання таких електронних ресурсів. Надано власний досвід створення електронного підручника на базі друкованого видання "Інформаційні системи", яке містить візуалізовані навчальні матеріали та текстове наповнення. Зроблено висновок, що серед основних завдань сучасного вчителя варто бачити не лише набуття знань з предмету, а і вдосконалення власної фахової підготовки за рахунок сучасних засобів навчання та оволодіння навичками програмування гіпертексту та використання різноманітних мультимедійних засобів.

Подано аналіз реалізації електронним підручником основних функцій підручника - інформаційної, розвивальної, закріплення та самоконтролю. Розглянуто переваги та недоліки електронного підручника у порівнянні з традиційним.

Розглянуто технологію створення електронного підручника з високим рівнем інтерактивності, який реалізується за рахунок вбудовування інтерактивних аплетів, згенерованих на базі програм динамічної математики. Дану технологію проілюстровано на прикладі створеного електронного підручника на підтримку вивчення спецкурсу "Застосування комп'ютера при вивченні математики".

Розглянуто проблеми та завдання створення електронних підручників. Визначено систему заходів, які потрібно реалізувати для розроблення, створення й забезпечення закладів освіти нормативними та якісними електронними підручниками.

Наведено методику автоматизації процесу створення електронних книг у форматі epub. Розглянуто специфіку розробки прототипу електронної книги формату epub, верстання якої ідентичне оригінал-макету у форматі InDesign. Окрему увагу наділено механізму усунення недоліків неякісної конвертації даних з одного формату в інший, а також загальним особливостям розробки алгоритму конвертації документів InDesign у формат epub і побудови параметричної моделі для палітри символів.

Розкрито суть медіатексту як чинника нової освітньої парадигми. Проаналізовано складники медіатексту, які надають змогу говорити про вдосконалення структури та потенційної ефективності уявлень і розуміння учасників освітнього процесу. Феномен медіатексту розглянуто в безпосередньому зв'язку з практикою медіаграмотності. Для сучасної освіти характерні інтенсивність інформаційного потоку та засоби комплексного освоєння людиною навколишнього світу в його соціальних, етичних, психологічних, художніх, інтелектуальних аспектах. Вона містить у собі певну систему культурно-інформаційних утворень, яка нині стає головною опорою суспільства. Як наслідок - створення нової парадигми освіти і медіаосвіти, яка допомагає розвиватись особистості, в аспекті розгляду її здатності розуміти, аналізувати та оцінювати медіатекст, займатися медіатворенням, засвоювати нові знання за допомогою медіа тощо.

Розглянуто питання щодо термінології електронного навчального дискурсу. З метою розроблення деталізованої класифікації електронних навчальних видань за різними критеріями використано методи аналізу, синтезу, компаративний, дедукції, індукції та описовий. Результатом дослідження є більш чітке усвідомлення такого явища, як електронне видання, зокрема електронне навчальне видання, виокремлення різних їх типів, виходячи з різних критеріїв. Класифікація та термінологічний апарат електронних видань, зокрема електронних навчальних видань, потребує доопрацювання та доповнення, зважаючи на всі особливості сучасного стану розвитку інформаційних технологій.

Розглянуто ефективність використання електронних навчальних видань в освітньому процесі, проаналізовано переваги та недоліки таких видань у порівняні з друкованими, виокремлено характерні особливості електронних навчальних видань, розкрито поняття "електронний підручник" за різними підходами. З'ясовано, що засоби мультимедіа надають змогу збагатити процес навчання наочним високоякісним ілюстративним матеріалом: відео, звуковим супроводом, що сприятиме активізації образної та емоційної пам'яті. Проте такі якісно нові можливості з'являються здебільшого як поодинокі впровадження, а не як невід'ємна риса новостворених електронних навчальних видань.

Окреслено сприйняття електронних навчальних видань студентами, виділено основні проблеми розуміння таких видань, означено очікування користувачів.