Досліджено основні історико-теоретичні засади, на яких грунтувався процес музично-естетичного виховання в Україні у другій половині ХІХ - початку ХХ ст. Проаналізовано соціально-економічні процеси, які впливали на стан освіти і музично-естетичного виховання українського народу у зазначений період. Висвітлено діяльність видатних українських громадських діячів, митців, а також громадських та музичних товариств, аматорських організацій, закладів освіти та мистецтва та визначено їх роль у розвитку теорії й практики музично-естетичного виховання.

Розглянуто питання виникнення та розвитку процесу музично-естетичного виховання дітей та молоді на території України у другій половині ХІХ - на початку ХХ ст. Висвітлено діяльність громадських та музичних товариств, аматорських організацій, закладів освіти та мистецтва, окремих видатних українських діячів (М.В.Лисенка, Б.В.Підгорецького, П.П.Сокальського, Я.С.Степового, К.Г.Стеценка, М.Д.Леонтовича, В.М.Верховинця та інших), які сприяли розвитку національної культури та самосвідомості українського народу.

Висвітлено актуальні проблеми формування духовного світу людини, емоційної культури майбутнього вчителя музики. Розглянуто питання розвитку національної самосвідомості особистості на основі української народної та професійної музики. Проаналізовано культурологічні аспекти становлення народного музичного інструментарію в Україні. Розкрито методичні засади вокального виховання школярів у контексті професійної підготовки майбутнього вчителя музики.

Освещены актуальные проблемы формирования духовного мира человека, эмоциональной культуры будущего учителя музыки. Рассмотрены вопросы развития национального самосознания личности на основе украинской народной и профессиональной музыки. Проанализированы культурологические аспекты становления народного музыкального инструментария в Украине. Раскрыты методические основы вокального воспитания школьников в контексте профессиональной подготовки будущего учителя музыки.

Висвітлено теоретико-методологічні засади сучасної музичної освіти, проблеми вдосконалення вокально-хорової та професійно-педагогічної підготовки музикантів. Проаналізовано особливості впливу мистецтва на підлітків, описано педагогічні технології їх музично-співацького виховання. Розглянуто проблеми сценічного втілення образу музичного твору на заняттях у класі естрадного вокалу, прийоми постановки голосу в класі сольного співу, особливості естетичного самовиховання студентів мистецьких спеціальностей вищих закладів освіти.

Освещены теоретико-методологические основы современного музыкального образования, проблемы усовершенствования вокально-хоровой и профессионально-педагогической подготовки музыкантов. Проанализированы особенности влияния искусства на подростков, описаны педагогические технологии их музыкально-певческого воспитания. Рассмотрены проблемы сценического воплощения образа музыкального произведения на занятиях в классе эстрадного вокала, приемы постановки голоса в классе сольного пения, особенности эстетического самовоспитания студентов художественных специальностей ВУЗ.

Виявлено актуальні проблеми й провідні тенденції розвитку музично-педагогічної рефлексії в сучасній Німеччині. Висвітлено уявлення німецьких учених щодо феномену музичного впливу та функціонального значення музичної освіти в різних галузях життєдіяльності людини й суспільства, чинників музичної соціалізації особистості, ключових елементів музичної компетенції, природних музичних задатків людини та чинників їх розвитку, можливостей використання мультимедійних технологій у музично-освітньому процесі. Визначено актуальні питання спеціальної вокальної та інструментальної педагогіки у ФРН на сучасному етапі.

Розглянуто проблему формування естетичних цінностей сучасної особистості в контексті глобалізаційних і трансформаційних процесів. Проаналізовано традиційний підхід до естетичного виховання особистості. Виявлено специфіку формування естетичних цінностей сучасної особистості засобами музичного мистецтва.

Досліджено особливості сприймання музики учнями залежно від їх особистісного становлення. Виявлено істотні особливості емоційного сприймання музики молодшими школярами та зіставлено їх з загальними закономірностями особистісного розвитку учнів. З'ясовано можливості виховного впливу емоційного сприймання музики. Досліджено статево-вікові, суб'єктні та характерологічно зумовлені особливості емоційного сприймання музики на ранніх етапах онтогенезу. З'ясовано, що в емоційному сприйманні музики молодшими школярами виявляються елементи дозрівання емоційної сфери в напрямку її підготовки до переходу в наступний підлітковий етап розвитку особистості.

Представлено спробу довести, що справжнє мистецтво виховує особистість, у контексті суспільно-естетичного ідеалу, впливаючи за цього на всі аспекти духовного життя - на розум, почуття, волю та увагу. Акцентовано увагу на значенні мистецтва як важливого засобу виховання молодого покоління, формування у нього світогляду.

Охарактеризовано значення цілющих властивостей класичної та народної музики й співу в плані їх оздоровчої дії, здатності сприятливого впливу на організм людини, поліпшення його психологічного стану. Наведено загальні поради, які сприяють збереженню й підтримці бадьорості, здоров’я, позитивного емоційного стану людини.

Досліджено особливості репетиційної та концертної діяльності Львівської державної хорової школи та народної хорової капели хлопчиків та чоловіків "Дударик" під керівництвом М. Кацала. Розглянуто методичні засади як виховної, так і вокально-хорової роботи в колективі. Охарактеризовано основні напрями діяльності найвідомішого дитячого хорового колективу Львова.

Вперше з'ясовано передумови розвитку системи музично-естетичного виховання дітей та молоді в Україні: народні традиції музичної творчості; вплив відомих українських композиторів, якими на початку XX ст. створювалися методики музичного виховання, друкувалися збірки дитячих творів; провідні ідеї відомих педагогів-музикантів щодо сутності музично-естетичного виховання та його значення в розвитку дитячої особистості. Вперше теоретично обгрунтовано та розкрито змістовну сутність системи музично-естетичного виховання дітей та молоді в Україні у другій половині XX ст. Розкрито концептуальні ідеї, зміст, структура, форми та методи музично-естетичного виховання дітей та молоді в Україні у цей период. Уточнено динаміку змін організації форм музичного навчання та виховання у різних навчальних закладах. Узагальнено досвід використання взаємодії мистецтв на музичних заняттях, який значно впливав на розвиток музичної культури дітей. Подальшого розвитку набули наукові уявлення щодо соціально-історичних, філософсько-світоглядних, психолого-педагогічних основ музично-естетичного виховання дітей та молоді в Україні. У науковий обіг уведено оригінальні джерела, які розширили інформаційне поле з досліджуваної проблеми (фестивалі, конкурси, оригінальні форми музично-естетичного виховання, зокрема про персоналії вчителів музики Луганщини).

Висвітлено бандурно-виконавську практика в Україні та її різновиди. Охарактеризовано формування музично-естетичних смаків учнів у загальноосвітній школі. Розглянуто інтуїтивне малювання як творчий метод у підготовці студентів з академічного рисунку. Розкрито особливості організації та педагогічного керівництва дитячою студією мультиплікації, акцентовано на залученні молодших школярів до малих форм музично-дозвіллєвої діяльності. Увагу приділено проблемі розвитку школярів засобами музики, яка дозволяє переглянути всю систему науково-теоретичних уявлень щодо формування музично-ритмічної культури школярів у початковій школі. Зазначено, що музично-ритмічна культура - поняття широке й багатомірне, яке охоплює глибоке розуміння й усвідомлення музики як суспільного явища.

Висвітлено питання розвитку музичного виховання дітей. Наведено інформацію про одеських композиторів. Розкрито особливості формування музичної освіти в Одесі. Охарактеризовано методи подолання сценічного хвилювання. Увагу приділено творчості К. Майденберг-Тодорової - яскравого представника одеської композиторської школи.

Розглянуто проблеми та перспективи розвитку теорії та методики мистецької освіти, питання кадрового забезпечення освітньої діяльності в мистецькій сфері, а також інноваційні процеси в контексті практики викладання мистецьких дисциплін. Висвітлено культурно-історичні аспекти становлення мюзиклу. Проаналізовано вплив фольклору на ладо-інтонаційне мислення І. Мартона (на прикладі хорових творів). Розглянуто політкультурні реалії мистецької освіти як чинник формування художньо-естетичного світосприйняття. Увагу приділено формуванню виконавської концепції музичного твору у процесі фахової підготовки студента-музиканта. Наведено класифікаційні характеристики музикотерапії. Подано інформацію про маску та ляльку як важливі компоненти художньої образності сучасних театралізованих видовищ.