Висвітлено методологію та методи експериментального дослідження процесу становлення особистості в дошкільному дитинстві. Розглянуто концептуальні засади, психологічні механізми, організаційні та технологічні моделі особистісно орієнтованого виховання в дошкільників ціннісного ставлення до предметів, людей та власного "Я". Описано позицію "Я у Світі" як інтегральну модель функціонування особистості у просторі-часі дошкільного дитинства. Наведено типологію особистісного буття дітей дошкільного віку, а також запропоновано умови оптимізації їх життєдіяльності, сприятливі для становлення особистісних цінностей.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ч411.166.17

Шифр НБУВ: Ж69184 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Викладено теоретико-методологічні та експериментальні основи особистісного становлення на ранніх етапах онтогенезу. Вироблено модель позиції "Я-у-Світі" як особистісний інтеграл, сукупність базових особистісних характеристик, систему ціннісних ставлень дошкільника до світу та самого себе. Охарактеризовано процес розгортання особистісного буття у контексті предметно-практичної, комунікативної та пізнавальної діяльності дитини. Обгрунтовано сенситивність дошкільного дитинства як необхідної умови виникнення елементарних форм усвідомлення часо-просторової реальності життя. У рамках запропонованого підходу розроблено особистісно орієнтовану систему виховання, спрямовану на розвиток реалістичного образу Я як передумови життєвої компетентності та совісті, як внутрішнього регулятора моральної активності.

Досліджено філософсько-естетичні та соціокультурні аспекти чайної церемонії в її китайському й японському варіантах. Висвітлено головні етапи розвитку чайної культури в Китаї та Японії. Визначено функції та базові філософські принципи китайської чайної церемонії, їх трактування за часів середньовіччя та в сучасних дослідженнях, проведено порівняльний аналіз китайської та японської моделей чайного ритуалу. Введено до наукового обігу матеріали, факти, імена китайських та японських майстрів, пов'язаних з чайною культурою.

Розглянуто проблему управління дошкільною освітою та основні поняття теорії управління. Висвітлено теоретико-методичні засади управління освітою дітей дошкільного віку, проаналізовано організаційну та координаційну функції управлінської діяльності, планування як управлінську функцію та контроль як функцію управління. Розкрито зміст та особливості реалізації організації, планування, координації та контролю як функцій управління освітою дошкільнят. Культуру управління діяльністю дошкільного навчального закладу розглянуто як умову якості освіти дошкільників. Запропоновано практичні рекомендації щодо розробки навчально-методичного комплексу як способу реалізації ефективного управління в системі дошкільної освіти.

Розглянуто теоретичні аспекти розвитку сенсорних еталонів у розумово відсталих дошкільників. Виконано порівняльний аналіз сенсорного розвитку нормальних дошкільників і з вадами розумового розвитку. Розкрито суть поняття сенсорного виховання та його інтепретацію у психолого-педагогічній літературі. Зроблено висновок, що сенсорний розвиток дітей з порушенням інтелекту значно відстає від нормальних дітей, і характеризується недостатнім формуванням сенсорних еталонів, тому такі діти потребують додаткових корекційних занять.

Рассмотрены теоретические аспекты развития сенсорных эталонов у умственно отсталых дошкольников. Выполнен сравнительный анализ сенсорного развития нормальных дошкольников и с недостатками умственного развития. Раскрыта суть понятия сенсорного воспитания и его интерпретация в психолого-педагогической литературе. Сделан вывод о том, что сенсорное развитие детей с нарушением интеллекта значительно отстает от нормальных детей, и характеризуется недостаточным формированием сенсорных эталонов, поэтому такие дети требуют дополнительных коррекционных занятий.

Theoretical aspects of development of sensory standards for retard under-fives are considered. The comparative analysis of sensory development of normal and with flawy mental development under-fives has been executed. The essence of concept of sensoryeducation is exposed and its interpretation in psychological-pedagogical literature. A conclusion is done, that sensory development of children with violation of intellect considerably falls far behind from normal children, and is characterized by the insufficient forming of sensory standards, that is why such children need additional corrective classes.