На основі експериментального і методичного дослідження, а також узагальнення передового досвіду виховної роботи у дитячих садках м.Луцька висвітлено теоретичні та практичні питання психолого-педагогічних чинників виховання екологічної культури дошкільників. запропоновано методику ознайомлення дітей із різноманітними явищами природи.

Розкрито основні психологічні закономірності розвитку дитини від народження до вступу до школи. Висвітлено особливості соціальної ситуації розвитку, домінуючої діяльності на кожному віковому етапі. Проаналізовано якісні зміни у психіці дошкільника. Розглянуто вікові кризи як рушійні сили розвитку особистості.

Уточнено педагогічну сутність культури поведінки, яка є одночасно результатом і показником відповідності дій та вчинків людини соціальним нормам поведінки, встановлено особливості її формування у старших дошкільників та першокласників шестирічного віку. Виявлено компоненти культури поведінки дітей 6 - 7-го років життя: когнітивний, емоційний, мотиваційно-ціннісний, практичний, які у виховному процесі є взаємопов'язаними та взаємозалежними. Обгрунтовано педагогічні умови, що сприяють оптимізації процесу виховання культури поведінки дітей 6 - 7-го років життя.

Розглянуто експериментальну модель виховання безпечної поведінки (ВБП) дошкільників у соціальному середовищі. Розроблено й апробовано педагогічні умови та поетапну методику, що забезпечили ефективність ВБП вихованців дошкільних навчальних закладів у соціальному середовищі. Доведено, що обгрунтовані педагогічні умови та методика сприяють оптимізації процесу ВБП дошкільників у соціальному середовищі.

Проаналізовано теоретичні засади наступності як педагогічної категорії. Обгрунтовано особливості забезпечення наступності в організації ігрових форм навчальної діяльності у навчально-виховному комплексі "Школа - дошкільний навчальний заклад". Розроблено моделі забезпечення наступності ігрових форм навчальної діяльності старших дошкільників і молодших школярів за умов навчально-виховного комплексу.

Висвітлено теоретико-методологічні проблеми розвитку обдарованості особистості. Розглянуто питання проектування розвивальної діяльності з обдарованими дітьми. Увагу приділено проблемам взаємодії педагогів з даною категорією дітей. Розкрито принципи, методи, форми, напрями, стратегії та особливості виховання обдарованих дітей дошкільного віку. Наведено глосарій, в якому розкрито сутність таких понять, як вундеркінд, геніальність, взаємодія, векслерівські шкали, задатки здібностей, інтелектуал, креативність, обдаровані діти та ін.

Висвітлено теоретико-методологічні та методичні аспекти формування у старших дошкільників підвалин духовності. Досліджено проблему духовних цінностей у сучасній філософській і психолого-педагогічній літературі. Розкрито особливості змісту духовних цінностей у старших дошкільників. Розглянуто регіональну культурно-історичну спадщину як могутній засіб формування духовної культури особистості. Запропоновано програму формування у старших дошкільників духовних цінностей засобами мистецтва рідного краю.

Представлено різні підходи до співвідношення розвитку та навчання. Розкрито значення узагальнених процесуальних уявлень у розумовому розвитку дітей старшого дошкільного віку.

Викладено загальні засади дидактики початкової освіти: предмет, функції, етапи розвитку, особливості проведення дидактичних досліджень. Проаналізовано проблеми змісту та методів навчання, контролю й оцінювання, формування в учнів уміння вчитися. Висвітлено особливості навчально-виховного процесу в малокомплектній школі. Розглянуто тенденції розвитку сучасної зарубіжної школи. Зазначено, що ефективні методики професійно збагачують особистість, однак вплив особистості вчителя на їх результативність значно ширший. На кожну інновацію потрібно дивитись з погляду об'єктивних можливостей та умов, за яких вони застосовуються.

Рассмотрены составляющие информационно-компьютерной грамотности для педагогов дошкольного и начального школьного образования и их воспитанников. Представлен алгоритм взаимосвязи культуры мышления, культуры диалога, культуры аргументации, культуры пользования компьютерной техникой и средствами связи, форм работы с обучаемыми, методических средств при формировании информационной культуры в дошкольных учреждениях и начальной школе.

Розкрито системний погляд на проблематику виховання дитини в сім'ї та дошкільних закладах, акцентовано на оптимальному використанні перевірених часом та інноваційних надбань дошкільної педагогіки. Зазначено, що ці настанови визначають характер викладу змісту та методів фізичного, розумового, морального, трудового, естетичного виховання дітей дошкільного віку. Наголошено, що дошкільна педагогіка, як і шкільна та педагогіка дорослих, є одним із напрямів вікової педагогіки. Підкреслено, що небезпідставно її вважають самостійною галуззю педагогічної науки, яка вивчає процес виховання та навчання дітей дошкільного віку. Зауважено, що загальними засадами дошкільної педагогіки є її предмет, особливості та організація педагогічного дослідження в галузі дошкільної педагогіки, розвиток теорії та практики дошкільної освіти, характеристика сучасної системи дошкільної освіти. Виокремлено загальні засади дошкільної педагогіки, її предмет, охарактеризовано її як галузь педагогічної науки. Розглянуто зв'язок дошкільної педагогіки з іншими гуманітарними науками. Увагу приділено особистості дитини як об'єкта та суб'єкта виховання, а також ролі дорослого в розвитку дитини. Вміщено інформацію з історії розвитку дошкільної педагогіки, визначних учених-педагогів, подано короткий термінологічний словник.

In the 21st century, technology serves to reinforce the educational bedrock of any country. Technology has revolutionized the teaching learning process by integrating different source of knowledge - clearly visible from primary to post-tertiary level.This paper examines the introduction of ICT in early childhood years centered on the relationship of ICT with the cognitive, emotional and social development of children. The paper discusses various aspects of the ongoing debate around ICT usage in the early years and tries to answer some of the relevant issues namely, the rationale for early introduction of ICT, the perceived risks and benefits involved in its usage, the role of the parents, and fostering appropriate application of ICT in the early childhood classrooms.

У XXI ст. технологія слугує укріпленню основ системи освіти будь-якої країни. Технологія революціонізувала навчальний процес завдяки інтеграції різних джерел знань, починаючи з початкового рівня освіти до післядипломного. Досліджено впровадження ІКТ в дошкільну освіту, фокусуючись на взаємовідношенні IКT і пізнавального, емоційного та соціального розвитку дітей. Охарактеризовано різні аспекти дискусій, які проводяться щодо використання IКT в дошкільній освіті та намагається відповісти на деякі існуючі проблеми, а саме: раціональність впровадження ІКТ у виховання й освіту дітей раннього віку, існуючі ризики і вигоди, які виникають у разі використання ІКТ, роль батьків, а також заохочення до відповідного використання ІКТ на уроках дошкільнят.

В XXI ст. технология служит для укрепления основ системы образования любой страны. Технология революционизировала учебный процесс, объединяя различные источники знания и охватывая все уровни образования. Исследовано использование ИКТ в дошкольном воспитании и образовании, фокусируясь на взаимоотношениях ИКТ с познавательным, эмоциональным и социальным развитием детей. Рассмотрены различные аспекты дискуссий, которые проводятся по поводу использования ИКТ в дошкольном образовании, сделана попытка найти ответы на некоторые из соответствующих проблем, а именно: рациональность использования ИКТ в дошкольном образовании, существующие риски и выгоды, которые возникают при использовании ИКТ, роль родителей, а также поощрение в использовании ИКТ на уроках дошкольников.

Здійснено аналіз стану висвітлення теорії і практики українського суспільного дошкільного виховання в науковій педагогічній літературі. Наведено результати історико-педагогічних досліджень відомих науковців щодо зазначеної проблеми та визначені перспективи подальших розвідок.

Здійснено спробу обґрунтувати та охарактеризувати програмне забезпечення дошкільних навчальних закладів з позиції концептуальних вимірів у сучасному освітньому просторі. Розкрито основні положення, принципи, методи та функції освітніх програм для дошкілля, а також уточнено дефінітивно-смисловий аспект навчально-виховної програми.

Осуществлена попытка обосновать и охарактеризовать программное обеспечение дошкольных учебных заведений с позиции концептуальных измерений в современном образовательном пространстве. Раскрыты основные положения, принципы, методы и функции образовательных программ для дошкольного образования, а также уточнен смысловой аспект учебно-воспитательной программы.

An attempt to ground and describe software of pre-school educational establishments from the position of the conceptual dimension is carried out in the article. Substantive provisions, principles, methods and functions of the educational programs, forpre-school education are exposed, and also the aspect of the educational program is specified.

Відзначено, що найважливішими особистісними формами розвитку мовлення дошкільника є діалог та монолог, що забезпечують успішну соціалізацію дітей дошкільного віку та особистісну презентацію їх у соціальному оточенні. Встановлено, що особливості володіння дошкільником іноземною мовою пов'язані також з безпосередністю дитячого сприймання, відкритістю для спілкування, спонтанністю набуття нових знань. З'ясовано, що важливими показниками діалогічного мовлення іншомовної діяльності є: звернення із запитаннями, проханнями з теми спілкування, володіння вміннями відповідати на запитання, використовуючи зразки мовлення; реагувати реплікою на запитання, прохання педагога, іншої дитини (дорослого), вести діалог-розпитування. Підсумовано, що проблема дитячого діалогу залишається актуальною за умов особистісно-орієнтованої моделі дошкільної ланки освіти, коли нагальним залишається питання формування комунікативних умінь рідною та іноземною мовами.

Отмечено, что наиболее личностными формами развития речи дошкольника являются диалог и монолог, которые обеспечивают успешную социализацию детей дошкольного возраста и личностную презентацию их в социальном окружении. Определено, что особенности владения дошкольником иностранным языком связаны также с непосредственностью детского восприятия, открытостью для общения, спонтанностью накопления новых знаний. Выяснено, что важными показателями диалогической речи является обращение с вопросами, просьбы по теме общения, владение умением отвечать на вопросы, используя образцы речи, реагировать репликой на вопрос, просьбу педагога, другого ребенка (взрослого), вести диалог-расспрашивание. Подытожено, что проблема детского диалога остается актуальной в условиях личностно-ориентированной модели дошкольного звена образования, когда неотложным остается вопрос формирования коммуникативных умений на родном и на иностранном языках.

The article looks into the thematic and content aspects of pre-school aged children dialogue speech. It highlights the subject of questions that constitute the core component of children dialogue different kinds of communicative situation.

Отмечено, что в последние годы в дидактике сложилось представление об учебном (для учащихся) и учебно-методическом (для преподавателя) комплексах. Раскрыты подходы к определению структуры, состава и содержания учебно-методических комплексов для реализации организационно-содержательных и методических основ образовательного процесса с детьми дошкольного возраста, принципы программно-методического обеспечения дошкольного образования. Представлен опыт создания учебно-методических комплексов для старших дошкольников в Республике Беларусь.

Відзначено, що в останні роки в дидактиці склалося уявлення про навчальний (для тих, хто навчається) і навчально-методичний (для вчителя) комплекси. Розкрито підходи до визначення структури, складу та змісту навчально-методичних комплексів для реалізації організаційно-змістових і методичних основ освітнього процесу з дітьми дошкільного віку, принципи програмно-методичного забезпечення дошкільної освіти. Висвітлено досвід створення навчально-методичних комплексів для старших дошкільників у Республіці Білорусь.

In the article the approaches to definition of structure, maintenance and content of teaching-methodical complexes for realization of organizational-content and methodical bases of educational process with children of preschool age, principles of program-methodical maintenance of a preschool education are opened, the experience of creation of teaching-methodical complexes for the senior preschool children in the Republic of Belarus is presented.

Наведено результати опрацювання досліджень науковців з проблем розробки та використання програм для дошкільних навчальних закладів, аналіз нормативних документів з досліджуваного питання. Акцентовано на постановці цих проблем в історії дошкільного виховання. Зроблено висновок про принципово важливе значення для дошкільної освіти позиції С. Русової щодо програм для дитячих садків.

Представлены результаты исследований ученых по проблемам разработки и использования программ для дошкольных учебных заведений, анализ нормативных документов по исследуемому вопросу. Акцентировано на постановке этих проблем в истории дошкольного воспитания. Сделан вывод о принципиальном значении для дошкольного образования позиции С. Русовой относительно программ для детских садов.

The article presents the results of research of the scientists on the problem of development and use of programs for preschool education, the analysis of regulatory documents on the issues under examination, discloses the formulation of the problem programs in the history of preschool education and formulates the author’s position towards programs for preschools.

Проаналізовано стан розробки програм, що повинні бути в освітньому просторі України. Окреслено можливості поєднання та супідрядності програм в освітньому процесі дошкільного навчального закладу. Запропоновано термінологічне поле програмного забезпечення освіти в Україні.

Проанализировано состояние разработки программ, которые должны быть в образовательном пространстве Украины. Очерчены возможности сочетания и соподчинения программ в образовательном процессе дошкольного учебного заведения. Предложено терминологическое поле программного обеспечения образования в Украине.

The article analyzed the development of programs which should be in the educational area of Ukraine. The possible combinations and the subordination of programs in educational process of preschool educational institution are put lined. Terminology field of software of preschool education in Ukraine is proposed.

Зазначено, що Законом України «Про внесення змін до законодавчих актів з питань загальної середньої та дошкільної освіти щодо організації навчально-виховного процесу» передбачено обов’язкове здобуття дошкільної освіти дітьми старшого дошкільного віку. Запропоновано змістові та структурні оновлення програми виховання і навчання дітей від 2-х до 7-ми років «ДИТИНА». Підсумовано, що практика використання цієї програми підтверджує її високу результативність та якість роботи відомих учених, спеціалістів з питань фізичного, естетичного, природничого, комунікативно-мовленнєвого, музичного розвитку дітей.

Указано, что Законом Украины «О внесении изменений в законодательные акты по вопросам общего среднего и дошкольного образования по организации учебно-воспитательного процесса» предусмотрено обязательное получение дошкольного образования детьми старшего дошкольного возраста. Представлены содержательные и структурные обновления программы воспитания и обучения детей от 2-х до 7-ми лет «РЕБЕНОК». Сделан вывод о том, что практика использования этой программы подтверждает ее высокую результативность и качество работы известных ученых, специалистов по вопросам физического, эстетического, естественнонаучного, коммуникативно-речевого, музыкального развития детей.

Some changes brought in Law of Ukraine «About preschool education» and because of this necessity of revision of the widespread in Ukraine programs of education, teaching and development of preschool children are presented in the article. Basic changesbrought in the program of education and teaching children from 2 to 7 «CHILD» are presented.

Наведено дані констатувального етапу педагогічного експерименту, одним із завдань якого було виявлення рівня обсягу знань дітей старшого дошкільного віку про комп'ютер. Проаналізовано результати анкетування дітей старшого дошкільного віку та вихователів, представлено структуру інтересів дітей щодо використання комп'ютера та рівні володіння вихователів комп'ютерами. Констатовано відсутність дотримання санітарно-гігієнічних вимог та контролю за дітьми під час користування комп'ютером, відсутність програмних засобів і методичних рекомендацій до них з урахуванням психофізіологічних можливостей дошкільників. Зазначено про актуальність проблеми використання комп'ютера як засобу навчання дітей старшого дошкільного віку та необхідність наукових досліджень з даної проблематики.

Приведены данные констатирующего этапа педагогического эксперимента, одной из задач которого было выявление уровня знаний детей старшего дошкольного возраста о компьютере. Проанализированы результаты анкетирования детей старшего дошкольного возраста и воспитателей, представлена структура интересов детей по использованию компьютера и уровню владения воспитателей компьютерами. Констатировано отсутствие соблюдения санитарно-гигиенических требований и контроля над детьми при пользовании компьютером, отсутствие программы и методических рекомендаций к ним с учетом психофизиологических возможностей дошкольников. Подчеркнута актуальность проблемы использования компьютера как средства обучения детей старшего дошкольного возраста и необходимость научных исследований по данной проблематике.

The articles presents some data of the establishing stage of pedagogical experiment, one of them being to determine the level of knowledge scope of senior preschoolers I terms of computer.