Досліджено актуальну проблему виховання етичної свідомості в дітей молодшого шкільного віку за умов сучасної школи. Розглянуто такий елемент моральності як совість. Виявлено роль і місце совісті в системі етичних оцінок людини, механізм її формування та функціонування в різні вікові періоди. Зазначено щодо педагогічних і виховних можливостей творів різних видів мистецтв як засобів розвитку етичних якостей молодших школярів у процесі навчання дітей. Виявлено роль і ступінь відповідальності вчителя в процесі формування етичності дітей.

Розглянуто поняття „гідність” як правову, філософську й етичну категорію. Зосереджено увагу на завданнях педагогічних працівників сучасних навчальних закладів щодо виховання в учнів таких видів гідності, як: людської, особистісної та національної. Визначено сутність питання готовності вчителів до виховання культури гідності учнів як інтегральної якості особистості педагога, яка виявляється в активній суспільній і професійно-педагогічній позиції та передбачає наявність мотиваційно-ціннісного ставленнядо діяльності в означеному аспекті, володіння ефективними способами та засобами досягнення цілей виховання культури гідності школярів, здатності до професійно-особистісної рефлексії. Охарактеризовано такі структурні компоненти готовності педагога до виховання культури гідності учнів, як: мотиваційно-ціннісний, когнітивний, операційний та рефлексивно-особистісний. Констатовано, що ця готовність є особистісним утворенням, яке опосередковує залежність між ефективністю діяльності педагога і його спрямованістю на вдосконалення свого професійного рівня в контексті виховання культури гідності учнів.

Висвітлено результати педагогічної діагностики констатувального етапу експерименту щодо стану вихованості уявлень та знань учнів VII - VIII класів про культуру гідності. Зазначено, що під час дослідження було використано комплекс взаємопов'язаних методів: пілотажна бесіда, анкетування, інтерв'ювання, опитування, незакінченого речення, розв'язання проблемних ситуацій та ін. Виокремлено показники когнітивного, емоційно-ціннісного та діяльнісно-поведінкового критеріїв, за якими здійснювався аналіз відповідей учнів щодо розуміння ними понять "гідність" і "культура гідності", уміння відстоювати власну гідність і, що підлітки роблять для того, щоб стати гідною людиною. Визначено високий, середній та низький рівні вихованості культури гідності у старших школярів. Доведено, що в організації позаурочної виховної діяльності приділяється недостатньо уваги вихованню культури гідності у старших підлітків, спостерігається несформованість емоційної та моральної сфер, взірців культури гідності, а також невміння захищати власну гідність у різних життєвих ситуаціях.

Розглянуто сутність поняття "гідність" як наукової категорії. Зосереджено увагу на проблемі виховання культури гідності молодших школярів у позаурочний час. Виокремлено компоненти, критерії і показники вихованості культури гідності молодших школярів. Охарактеризовано високий, середній і низький рівні сформованості культури гідності в учнів I - IV класів. Зазначено, що вивчення та аналіз стану вихованості культури гідності молодших школярів здійснюватиметься за допомогою методики, яка містить комплекс взаємопов'язаних форм, методів і засобів виховання: анкетування, методики незакінчених речень, ігрових методик, тестових завдань для учнів, практичних вправ, методу ситуацій, виховних годин, читання та аналізу художніх творів.

Висвітлено актуальну проблему виховання власної гідності підлітків у дитячих об'єднаннях. Здійснено аналіз філософської та психолого-педагогічної літератури, з'ясовано стан проблеми виховання власної гідності у вітчизняній та зарубіжній психолого-педагогічній науці. Уточнено сутність поняття "власна гідність". Визначено критерії, показники та типи сформованості власної гідності, розкрито виховні можливості дитячих об'єднань у процесі виховання власної гідності підлітків. Обгрунтовано зміст, форми, методи та педагогічні умови виховання власної гідності підлітків у дитячому об'єднанні, експериментально перевірено їх ефективність.

Здійснено теоретичний аналіз наукових джерел в галузі філософії, педагогіки та психології з проблеми розвитку почуття власної гідності зростаючої особистості. Обгрунтовано конструкти (моральна саморефлексія, моральна самооцінка, самоцінність, самоповага, моральний самоконтроль) й психологічні чинники розвитку зазначеного морального почуття у молодшому шкількому віці. Презентовано модель психологічних чинників розвитку почуття власної гідності у молодших школярів. Обгрунтовано, розроблено та апробовано розвивальну програму підвищення потенціалу психологічних чинників з розвитку почуття власної гідності у молодших школярів, доведено її ефективність та можливість застосування практичними психологами. Розроблено методичні рекомендації практичним психологам з оптимізації розвитку почуття власної гідності у молодшому шкільному віці.

Висвітлено проблему формування культури гідності зростаючої особистості, що набуває в наш час особливого значення. Розкрито види гідності, які слід формувати у дітей та учнівської молодості, серед яких - людська, особиста (власна) та національна гідність. Представлено нову концепцію, цілісну сучасну теорію особистісно орієнтованого виховання І. Д. Беха, яка втілює демократичні, гуманістичні ідеї стосовно формування розвитку особистості, становлення її гідності. Зазначено, що ефективність виховання культури гідності в позакласній діяльності значною мірою залежить від спрямованості виховного процесу, форм і методів його організації. Визначено активні методи, що грунтуються на демократичному стилі взаємодії, спрямовані на самостійний пошук істини і які сприяють формуванню критичного мислення, ініціативи та творчості.

Освещена проблема формирования культуры достоинства личности, которая приобретает в наше время особое значение. Раскрыты виды достоинства, которые необходимо формировать у детей и учащейся молодёжи, среди которых - человеческое, собственное и национальное достоинство. Представлена новая концепция, целостная современная теория личностно ориентированного воспитания И. Д. Беха, которая воплощает демократические, гуманистические идеи относительно формирования развития личности, становления ее достоинства. Отмечено, что эффективность воспитания культуры достоинства во внеклассной деятельности в значительной степени зависит от направленности воспитательного процесса, форм и методов его организации. Определены активные методы, основанные на демократическом стиле взаимодействия, направленные на самостоятельный поиск истины и способствующие формированию критического мышления, инициативы и творчества.

Elucidated is the problem of building a culture of dignity growing personality gets in our time of particular importance. Revealed are kinds of dignity, which should be formed in children and young students, including human dignity, personal dignity, and national dignity. Presented is a new concept, the modern theory of holistic personality-oriented education of I. D. Bekh, which embodies the democratic and humanistic ideas on the formation of personality development, the formation of its dignity. It is noted that the effectiveness of a culture of dignity in extracurricular activities is largely dependent on the direction of the educational process, forms and methods of organization. Identified are active methods, including methods and forms of education of cultural dignity, based on the democratic style of interaction aimed at independent search for the truth and promote critical thinking, initiative and creativity.

Здійснено розбір категорії «культура гідності». Розглянуто основні підходи до виховання культури гідності в школярів. Охарактеризовано повагу до особистості дитини, педагогічну допомогу та індивідуальність виховних умов кожної сім'ї як основні чинники, що забезпечують виховання культури гідності у дітей. Зазначено, що в роботах західних науковців культура гідності розкривається через самоповагу, самооцінку та самоставлення. Зафіксовано негативний вплив насилля у сім'ї на культуру гідності молодших школярів. Зауважено про роль розробки і використання доцільних форм і методів у вихованні культури гідності підростаючого покоління.

Осуществлен разбор категории «культура достоинства». Рассмотрены основные подходы к воспитанию культуры достоинства у школьников. Охарактеризованы уважение к личности ребенка, педагогическая помощь и индивидуальность воспитательных условий каждой семьи как основные факторы, обеспечивающие воспитание культуры достоинства у детей. Отмечено, что в работах западных ученых культура достоинства раскрывается через самоуважение, самооценку и самоотношение. Зафиксировано негативное влияние насилия в семье на культуру достоинства младших школьников. Отмечено, что роль разработки и использования целесообразных форм и методов в воспитании культуры достоинства подрастающего поколения.

Performed analysis category «culture dignity». The basic approaches to foster a culture of dignity among schoolchildren. Characterized by respect for the individual child, educational assistance and educational conditions of each individual family as the main factors responsible for developing a culture of dignity in children. Expressed in the works of Western culture dignity scientists revealed through self-esteem, self-esteem and the self. Recorded negative impact of domestic violence on the culture of the dignity of younger students. Noted that the role of development and use of appropriate forms and methods in nurturing a culture of dignity of the younger generation.

Розглянуто погляди І. Огієнка щодо сутності почуття обов'язку в дітей. Подано результати констатуючого етапу дослідження.

Рассмотрены взгляды И. Огиенка на сущность чувства долга у детей. Представлены результаты констатирующего этапа исследования.

The views of I. Ogiyenko on the essence of the feeling of responsibility in children are analysed. The author presents the results of the verification stage of the research.

Розглянуто проблему виховання почуття справедливості молодших школярів у позаурочній діяльності. З'ясовано стан дослідженості проблеми справедливості у філософській і психолого-педагогічній літературі. Уточнено сутність поняття справедливості молодших школярів. Охарактеризовано типи несправедливості у міжособистісних стосунках дітей молодшого шкільного віку. Визначено критерії, показники та виявлено рівні вихованості почуття справедливості молодших школярів. Обгрунтовано й експериментально перевірено педагогічні умови виховання почуття справедливості молодших школярів у позаурочній діяльності (упровадження методики виховання почуття справедливості молодших школярів у позаурочній діяльності, підготовка вчителів до виховання почуття справедливості, забезпечення взаємодії школи із сім'єю у вихованні почуття справедливості учнів початкових класів).

Вивчено проблему формування самоповаги старших підлітків у школі-інтернаті (ШІ). Проаналізовано стан дослідженості проблеми. Розкрито сутність і зміст формування самоповаги старших підлітків у ШІ. Визначено критерії, показники сформованості самоповаги старших підлітків та рівні їх прояву. Визначено й обгрунтовано педагогічні умови формування самоповаги старших підлітків у ШІ (підготовка педагогів ШІ до формування самоповаги старших підлітків; організація у ШІ навчально-виховного середовища, сприятливого для формування самоповаги старших підлітків; змістово-методичне забезпечення процесу формування самоповаги старших підлітків у ШІ) та експериментально перевірено їх ефективність.