Представлено матеріали про способи і форми проведення вільного часу молоддю, яка мешкає у сільській місцевості. Показано проблему недостатнього вільного часу сільської молоді на основі відповідей 100-а учнів гімназії (48-ми дівчат і 52-х хлопців) віком 13 - 16-ти років на запитання анкети, опрацьованої для цієї мети. Виявлено, що сільська молодь має можливості для використання багатьох форм проведення вільного часу, які пропонують школа та місцева адміністрація, проте молодь, в основному, не має багато вільного часу на реалізацію пропонованих форм його використання. Пов'язано це з додатковими обов'язками в школі і допомогою батькам в праці по господарству.

The authors analyze collected data on the ways and forms of leisure-time spending by teenagers from rural areas. The authors attempted to solve the problem of the lack of free time in rural areas. Questionnaires filled by 100 grammar-school students (48 girls and 52 boys), aged between 13 and 16 years, served as material for analyses. This questionnaire has specifically been designed for this study. It has been found that teenagers from the rural areas may choose various forms of leisure-time activities offered by both school and local authorities. The obtained results are in accordance with similar studies, indicating that teenagers from the rural areas usually have not much free time to realize preferable forms of activities. It is related to the additional school obligations and help to the parents.

Досліджено шляхи правильного використання підлітками вільного часу й їх вплив на пізнавальний розвиток підлітків. Для молодших підлітків у вільний час є важливим вийти у двір або на житловий масив і знайти для себе заняття за інтересом. Визначено, що значною виховною силою для цього фактора є обладнані майданчики, гарно пофарбовані, казково оформлені, що мають у своєму арсеналі великий набір спортивно-педагогічних споруд.

Исследованы пути правильного использования подростками свободного времени и их влияние на познавательное развитие подростка. Для младших подростков в свободное время является важным выйти во двор или на жилой массив и найти для себя занятие по интересам. Отмечено, что значительной воспитательной силой к этому фактору является оборудованные площадки, хорошо выкрашенные, сказочно оформленные и имеющие в своем арсенале большой набор спортивно-педагогических сооружений.

The ways of right use of free time by teen-agers and their influence on cognitive development of teen-agers are investigated in this article. For teenagers important to leave for a yard or a vein an array and to find for itself occupation on interests. The considerable educational force is the arranged platforms. They are well painted, made fantastically out. Have a major panel of sports - pedagogical buildings. They every year should be recommenced, repaired, painted and appear the psychologic pedagogical factor. Children's leaders should take into account this concept.

Визначено роль громади у соціальному становленні дітей та учнів, розкрито сутність соціально-педагогічної роботи. Обгрунтовано концептуальні засади організації даної роботи з дітьми та учнями у територіальній громаді. Проаналізовано особливості соціально-педагогічної роботи закладів та організацій соціальної інфраструктури для дітей та учнів, висвітлено зміст і види соціальних послуг в даних закладах, досвід організації роботи в територіальних громадах.

Определена роль общины как социализирующего фактора в развитии и социальном становлении детей и учеников, раскрыта сущность социально-педагогической работы. Обоснованы концептуальные основы организации данной работы с детьми и учениками в территориальной общине. Проанализированы особенности социально-педагогической работы заведений и организаций социальной инфраструктуры для детей и учеников, освещены содержание и виды социальных услуг в данных заведениях, опыт организации работы в территориальных общинах.

Висвітлено сутність і особливості процесу соціалізації старшокласників у територіальній громаді й інформаційному суспільстві. Проаналізовано рівень сформованості сукупності соціальних якостей: соціальної активності, соціальної відповідальності, толерантності як критеріїв ефективності соціалізації старшокласників у територіальній громаді. Теоретично обгрунтовано, змістовно розроблено й експериментально перевірено педагогічні умови даної соціалізації старшокласників.

Розкрито сутність понять "фізкультурно-оздоровча діяльність", "організація фізкультурно-оздоровчої діяльності". Виявлено й охарактеризовано структурні компоненти готовності майбутніх соціальних педагогів до організації фізкультурно-оздоровчої діяльності молоді за місцем проживання (мотиваційно-ціннісний, організаційно-технологічний, когнітивно-оновлювальний). Визначено педагогічні умови (фізкультурно-оздоровча спрямованість змісту, форм і методів професійної підготовки майбутніх соціальних педагогів, розробка та впровадження моделі підготовки соціальних педагогів, спрямованої на формування готовності до здійснення фізкультурно-оздоровчої діяльності, утвердження фізкультурно-оздоровчих цінностей як основи світогляду фахівця соціально-педагогічної галузі). Розроблено та впроваджено модель підготовки соціальних педагогів, спрямованої на формування готовності до здійснення фізкультурно-оздоровчої діяльності, науково-методичне забезпечення процесу підготовки майбутнього фахівця як суб'єкта фізкультурно-оздоровчої діяльності молоді за місцем проживання.

Розкрито основні напрямки діяльності клубного об'єднання за місцем проживання в аспекті формування якостей особистості підлітка, що формуються в соціалізуючому процесі, та обгрунтувано оптимальні умови реалізації основних напрямків даного питання. Розроблено 2 блоки основних напрямків діяльності, що були своєрідним джерелом розширення сфери соціалізації підлітків у клубних формах за місцем проживання: організація змістовного дозвілля через участь у діяльності гуртка спортивної культури та історії мистецтва і сценічної майстерності.

Висвітлено проблеми організації дозвілля, що стимулюють деструктивну поведінку дітей та молоді. Зазначено про важливу роль клубів за місцем проживання у профілактиці дитячої бездоглядності.

Освещены проблемы организации досуга, которые стимулируют деструктивное поведение детей и молодежи, подчеркнута важная роль клубов по месту проживания в профилактике детской безнадзорности.

It is outlines the problems of leisureТs organization, which stimulate the destructive of children and young people, underlines the important role of clubs domiciliary in the prophylaxis of childТs neglect.