Доведено актуальність наукового обгрунтування методологічних особливостей адаптивного фізичного виховання сліпих та учнів з ослабленим зором за умов спеціалізованих інтернатів з метою підвищення оздоровчої ефективності процесу адаптації їх до повсякденного життя.

На підставі результатів багаторічних досліджень, узагальнення педагогічного та наукового досвіду розглянуто особливості естетичного виховання (ЕВ) дітей з порушеннями зору, розкрито психологічні та педагогічні засади та визначено напрями, шляхи та засоби підвищення ефективності ЕВ незрячих школярів. Висвітлено особливості забезпечення наступності поміж основними шкільними ланками ЕВ, а також впровадження системного підходу в реалізації завдань ЕВ дітей за умов зорової депривації. Розглянуто фольклорно-етнографічний ансамбль як форму ЕВ в позаурочний час.

На основании результатов многолетних исследований, обобщения педагогического и научного опыта рассмотрены особенности эстетического воспитания (ЭВ) детей со значительными нарушениями зрения, раскрыты психологические и педагогические основы и определены направления, пути и средства повышения эффективности ЭВ слепых школьников. Освещены особенности обеспечения приемственности между основными школьными звеньями ЭВ, а также внедрения системного подхода в реализацию задач ЭВ детей в условиях зрительной депривации. Рассмотрен фольклорно-этнографический ансамбль как форма ЭВ во внеурочное время.

Наведено теоретичний аналіз досліджень з проблеми особливостей міжособистісних стосунків (МС) осіб з глибокими порушеннями зору різних вікових категорій. Розглянуто питання корекції дитячих МС у дошкільних закладах інтегрованого типу, визначено ситуативно-особистісну, позаситуативно-особистісну, позаситуативно-ділову, емоційно-практичну форми спілкування, а також ситуативно-ділову форму спілкування з дорослими та однолітками.

Приведен теоретический анализ исследований по проблеме особенностей межличностных отношений (МО) лиц с нарушениями зрения различных возрастных категорий. Рассмотрены вопросы коррекции детских МО в дошкольных заведениях интегрированного типа, определены ситуативно-личностная, внеситуативно-личностная, внеситуативно-деловая, эмоционально-практическая формы общения, а также ситуативно-деловая форма общения со взрослыми и одногодками.

Розглянуто актуальну проблему посилення корекційно-розвиваючих впливів спеціальної організації позакласної роботи у школі-інтернаті для сліпих дітей на їх музично-естетичний розвиток шляхом включення до системи мистецьких діяльностей комплексних тематичних занять. Розроблено показники та критерії музично-естетичного сприймання. Визначено специфічність його формування за умов зорової ізоляції, яка передбачає заміщення та перебудову міжаналізаторних зв'язків, коли одним з провідних аналізаторів є слуховий. Впроваджено систему тематичних комплексів музично-естетичних позаурочних занять, успішну реалізацію яких здійснено шляхом спеціальної організації музично-естетичної діяльності учнів з вадами зору, спрямованої на розвиток та корекцію адекватного сприймання та усвідомлення змісту музично-естетичної інформації, нормалізацію взаємодії з навколишнім середовищем на полісенсорній основі. Науково обгрунтовано психолого-педагогічні та методичні основи системи позаурочної роботи у школі-інтернаті для сліпих дітей засобами музично-естетичної діяльності.

У дисертації виявлено фактори, що впливають на формування реальних життєвих планів випускників шкіл для дітей з глибокими порушеннями зору. Доведено принципову можливість аналізу та впливу на ці плани з раннього віку і до закінчення школи з боку вчителів, вихователів та психолога школи. Встановлено залежність формування реальних життєвих планів від набутого життєвого досвіду інвалідів по зору.

Обгрунтовано в теоретико-методологічному плані корекційні та психолого-педагогічні умови дітей з порушеннями зору, визначено шляхи їх реалізації в системі фізичного виховання. Зроблено порівняльний аналіз розвитку всіх сторін рухової функції у дітей із збереженим зором і школярів з порушеннями зору та залежність діяльності серцево-судинної й дихальної систем від функціонального стану рухового аналізатора, залежність психічного розвитку дитини від стану моторики. Висвітлено закономірності удосконалення функцій зорового аналізатора: тимчасове обмеження зорового контролю за виконання рухів сприяє підвищенню якості виконуваних рухів, використання методики виконання рухів із закритими та відкритими очима, використання прийомів термінової інформації для диференціації точності рухів у просторі, за часом і ступенем м'язових зусиль. Наведено класифікацію вправ для вдосконалення рухів, етапи корекційної роботи: на першому: визначення розвитку та типових недоліків в дітей за виконання вправ; на другому етапі - підвищення рівня розвитку рухових якостей; на третьому - оволодіння раціональною технікою виконання основних рухів; використання інноваційної педагогічної й корекційної технології формування рухливості в суглобах, що включає корекційно-компенсаторні педагогічні комплекси; технологія корекції й розвитку витривалості у вигляді педагогічної системи відкритого типу.

В історичній ретроспективі розглянуто зміст, форми та методи навчання та виховання для глухих і сліпих дітей в системі спеціальної освіти в радянський період в контексті реалізації завдань комуністичного виховання. Відзначено, що саме в досліджуваний період сенсомоторна культура виділилась як окремий навчальний предмет. Особливу увагу приділено урокам фізичної культури, які включали корекційно-оздоровчі заходи. Виокремлено теоретичні основи розробки теорії фізичного виховання дітей з сенсорними порушеннями на основі матеріалістичного навчання Л. С. Виготського, відповідно до якого вторинні дефекти можуть бути усунуті в результаті впливу за допомогою спеціальних вправ.

The article demonstrates some results of research of historical and pedagogical scientific literature and analysis of the archived sources on development of physical education of children with sensory impairments.

Висвітлено діяльність одного з фундаторів вітчизняної сурдо- та тифлопедагогіки, професора І. П. Соколянського у підготовці кадрів для роботи з дефективними дітьми, що мають порушення розвитку, за період 1920 - 1930 рр.: організаційно-педагогічна участь на посадах в губнарвідділах Київщини, Харківщини, НКО УСРР, викладацька діяльність, створення в Україні лікарсько-педагогічних кабінетів, громадська, науково-організаційна та просвітницька діяльність, керування Харківським лікарсько-педагогічним інститутом фізичної дефектології.

Проведено цілісний історико-педагогічний аналіз процесу становлення та розвитку української тифлопедагогіки (середина XIX - початок XXI ст.). Розкрито вплив суспільно-політичних, соціально-економічних та організаційно-педагогічних чинників на розвиток вітчизняної тифлопедагогічної теорії й практики протягом різних історичних етапів. Визначено та науково обгрунтовано основні періоди та етапи й особливості становлення та розвитку теорії і практики навчання й виховання осіб з вадами зору в Україні. Виявлено особливості та тенденції розвитку теорії й практики навчання і виховання дітей з порушеннями зору в досліджувані історичні періоди. Висвітлено історію підготовки кадрів-тифлопедагогів в Україні.

Наведено цілісну характеристику економічної компетентності незрячих учнів старших класів. Розроблено систему критеріїв щодо компонентів економічної компетентності, показників і рівнів її сформованості у незрячих підлітків. З’ясовано особливості економічного виховання дітей з порушеннями зору старшого шкільного віку. Обгрунтовано методику корекційно-виховної роботи з економічного виховання учнів шкіл для сліпих. Уточнено зміст навчально-виховного процесу в школах для дітей з порушеннями зору. Набули подальшого розвитку положення: про корекційну спрямованість навчально-виховного процесу в спеціальному освітньому закладі, організаційні форми, методи та прийоми економічного виховання учнів з глибокими порушеннями зору.

Висвітлено теоретико-методичні аспекти та наведено практичні рекомендації щодо організації образотворчої діяльності (ОД) молодших школярів із порушеннями зору (ПЗ). З'ясовано особливості кольоросприйняття дітей із ПЗ. Визначено основні форми та методи організації процесу навчання ОД у початковій школі, особливості формування графічних умінь і навичок у дітей із ПЗ на уроках ОД.

Здійснено аналіз проблеми корекційного спрямування музичної діяльності дошкільників зі зниженим зором на теоретичному та практичному рівнях. Визначено її методологічні основи, змістовий діапазон і структуру забезпечення корекційного спрямування у напрямі розвитку компонентів музично-особистісного розвитку. Розроблено комплексну методику вивчення рівнів і особливостей музично-особистісного розвитку дітей зі зниженим зором дошкільного віку. Розроблено й науково обгрунтовано корекційне спрямування системи музичного виховання дошкільників зі зниженим зором. Для посилення корекційної ефективності експериментальної системи підготовлено й апробовано програмно-методичний комплекс корекційного блоку занять із музичного виховання. Доведено, що шляхами посилення корекційної ефективності музичної діяльності дошкільників зі зниженим зором є теоретико-методичне та кадрове забезпечення цього процесу.

Обґрунтовано, розроблено та реалізовано концепції профілактики та корекції порушень просторової організації тіла молодших школярів із депривацією сенсорних систем у процесі фізичного виховання у спеціальних навчальних закладах. Концепція охоплює технологію профілактики й корекції порушень просторової організації тіла молодших школярів із депривацією зору та депривацією слуху, складниками якої є комплексне діагностування показників просторової організації тіла й фізичного стану дітей із депривацією сенсорних систем і дві диференційовані програми профілактики та корекції порушень просторової організації тіла дітей 9-10 років із депривацією зору й депривацією слуху в процесі фізичного виховання спеціальних навчальних закладів. Реалізація положень концепції у спеціальних навчальних закладах сприяла ефективному вирішенню завдань гармонійного розвитку та соціальної адаптації дітей молодшого шкільного віку із депривацією зору та депривацією слуху засобами фізичного виховання.