Наведено теоретичний аналіз досліджень з проблеми особливостей міжособистісних стосунків (МС) осіб з глибокими порушеннями зору різних вікових категорій. Розглянуто питання корекції дитячих МС у дошкільних закладах інтегрованого типу, визначено ситуативно-особистісну, позаситуативно-особистісну, позаситуативно-ділову, емоційно-практичну форми спілкування, а також ситуативно-ділову форму спілкування з дорослими та однолітками.

Приведен теоретический анализ исследований по проблеме особенностей межличностных отношений (МО) лиц с нарушениями зрения различных возрастных категорий. Рассмотрены вопросы коррекции детских МО в дошкольных заведениях интегрированного типа, определены ситуативно-личностная, внеситуативно-личностная, внеситуативно-деловая, эмоционально-практическая формы общения, а также ситуативно-деловая форма общения со взрослыми и одногодками.

Проаналізовано напрямки роботи спеціальних дошкільних закладів, особливості індивідуального та диференційованого підходу на заняттях, функціональні можливості зорового сприймання у разі вад зору. Розглянуто питання розвитку зорового сприймання, зокрема, покращання функціональних можливостей зорового аналізатора, розрізнення величини та форми предметів, формування сенсорної функції розрізнення за кольором, розвитку аналізуючого спостереження, дотикового сприймання, пам'яті та цілеспрямованості уваги.

Проанализированы направления работы специальных дошкольных заведений, особенности индивидуального и дифференцированного подхода на занятиях, функциональные возможности зрительного восприятия при дефектах зрения. Рассмотрены вопросы развития зрительного восприятия, в частности, улучшения функциональных возможностей зрительного анализатора, различения величины и формы предметов, формирования сенсорной функции различения по цвету, развития анализирующего наблюдения, осязательного восприятия, памяти и целенаправленности внимания.

На підставі використання системно-структурного підходу розроблено модель комплексної системи корекційно-реабілітаційної допомоги дітям з порушеннями зору на базі об'єднання зусиль медичних і психолого-педагогічних фахівців з використанням удосконалених та інноваційних технологій підготовки учнів до школи. В результаті тривалої експериментальної апробації розробленої моделі виявлено якісне зростання фізичної, психологічної, пізнавальної та соціальної підготовки дітей до навчання у різних типах загальноосвітніх закладів. Визначено основні умови та принципи реалізації комплексної системи корекційно-реабілітаційної роботи на різних рівнях організації та показано вплив зовнішніх і внутрішніх чинників на її ефективність.

Здійснено науковий аналіз проблеми корекції вторинних порушень у психофізичному розвитку дітей дошкільного віку з порушеннями зору з застосуванням засобів музично-ритмічної діяльності. Розроблено комплексну методику та діагностичний щоденник виявлення рівнів музично-ритмічного розвитку дітей. Створено модель та визначено види музично-ритмічної діяльності, спрямовані на задіяння збережених аналізаторів на мономодальній, бімодальній і полімодальній засадах. Основною вимогою їх виконання є узгодження роботи всіх задіяних аналізаторних систем у заданому темпі та ритмі. Корекційна робота під час занять з ритміки з дітьми віком 5 - 6 років з порушенням зору спрямована на розвиток мовленнєво-рухового апарату з урахуванням його темпоритмічної основи, дрібної моторики, загальної психомоторики з метою виправлення неправильної постави, розвитку музично-сенсорних і творчих здібностей. Методика корекційної роботи з такими дітьми передбачає чотири етапи, а саме: мотиваційно-пропедевтичний, понятійно-пізнавальний, музично-ритмічний, репродуктивно-творчий. Доведено ефективність запропонованої програми та методики занять з ритміки, що дозволяє підвищити рівень корекційно-розвивальної та навчально-виховної роботи з дітьми дошкільного віку з порушеннями зору.

Уперше експериментально вивчено фізичний розвиток, функціональні можливості та рухову підготовленість дітей віком 4 - 5-ти років з порушенням зору. Розглянуто форми організації фізичної культури в дошкільному закладі. Розроблено зміст і методи корекції рухів у дітей з порушенням зору, визначено педагогічні умови корекції їх рухових якостей. Розвинуто положення про позитивний вплив фізичого виховання на подолання наявних недоліків, активізацію зорових функцій даних дітей, а також методику корекційної роботи з ними.

Обгрунтовано використання музично-дидактичної гри як засобу коригувально-розвивальної роботи з активізації пізнавальної діяльності дітей дошкільного віку з вадами зору. Вивчено особливості колірного та музичного сприйняття, зорового та слухового просторового орієнтування, динамічної та статичної координації, емоційного стану дітей під час сприйняття ними музики. Розроблено та науково обгрунтовано дидактичну модель активізації пізнавальної діяльності дошкільників з вадами зору засобами музично-дидактичних ігор, що складається з трьох взаємопов'язаних етапів: пропедевтичного, дієво-коригувального, продуктивно-оцінювального. Відповідно до кожного етапу розроблено змістовий аспект роботи й визначено педагогічні умови активізації пізнавальної діяльності цих дітей.

Досліджено особливості та причини труднощів формування Я-концепції у слабозорих дошкільників з метою вдосконалення шляхів забезпечення гармонізації їх особистості. Систематизовано філософські та психолого-педагогічні наукові погляди щодо змісту та структури поняття "Я". У межах запропонованого системно-формувального Я-центрованого підходу до розгляду Я-концепції розроблено концептуально-теоретичні моделі простору-Я та Я-концепції. Теоретично визначено стадії розвитку "Я" від народження до дошкільного віку, нормативні характеристики дошкільників і чинники, що спричиняють дисгармонійність її розвитку. Висвітлено результати експериментальних досліджень, особливості особистості слабозорих дошкільників, процес формування якої зумовлено наявністю у них образних уявлень і понять стосовно сфери-Я та характером сімейної ситуації. Установлено, що використання формувальної методичної системи (навчально-розвивальних і розвивально-корекційних занять з дітьми та консультативно-просвітницької роботи з педагогами та батьками) сприяє гармонізації Я-концепції у слабозорих дошкільників і забезпечує підвищення їх соціальної компетентності та здатності до самореалізації у подальшому житті.

Вивчено особливості сфери комунікацій афективних дошкільників з ослабленим зором та корекції їх поведінки. На основі теоретико-методологічного аналізу уточнено суть поняття афекту і його місце в структурі соціально-психологічних проблем дітей зі слабким зором. Розкрито взаємозв'язок афекту як захисної поведінкової реакції з особливостями соціального, комунікативного й емоційного розвитку, висвітлено причини соціальних дезадаптацій афективних дошкільників зі слабким зором. Визначено соціально-психологічні та біомедичні причини, які лежать в основі виникнення афективних порушень у випадку патології зору. Представлено характерологічну структуру соціально-дезадаптивних субсиндромів залежно від типу афективних порушень, висвітлено найтиповіші інтелектуальні та соціально-комунікативні проблеми афективних дітей з вадами зору. Створено модель особистості таких дошкільників і запропоновано систему корекційно-психологічного впливу на них.

Досліджено проблему формування координаційних умінь дітей середнього та старшого дошкільного віку з функціональними порушеннями зору в дошкільних навчальних закладах. Розроблено та теоретично обгрунтовано відповідну методику, яка передбачає врахування вікових особливостей розвитку даних умінь у дітей дошкільного віку з такими порушеннями. Показано важливість розвитку координаційних здібностей дітей дошкільного віку для їх фізичного становлення, фізичної підготовки, позитивного впливу на розумовий розвиток дитини, підготовку до навчання в школі. Здійснено порівняльний аналіз особливостей розвитку координаційних здібностей дітей віком 4 - 5 років з порушенням зорового аналізатора та без зорової патології. Розроблено спеціальну шкалу оцінювання розвитку кожного виду координаційних здібностей для таких дітей та їх здорових однолітків. Теоретично обгрунтовано та розроблено методику формування координаційних умінь з урахуванням вікових особливостей їх розвитку. Експериментально доведено ефективність використання запропонованої методики на заняттях з фізичної культури в дошкільних навчальних закладах.

Визначено компоненти, показники та критерії оцінювання невербальних засобів комунікації та виявлено особливості процесів їх формування у дошкільників з порушеннями зору, з урахуванням яких розроблено модель і корекційно-розвивальну методику дослідного навчання, спрямовану на соціально-емоційний розвиток дітей з застосуванням різних видів комунікативно-творчої та художньо-ігрової діяльності з використанням різних видів мистецтва. Формування адекватних невербальних засобів комунікації, доступних для сприймання та відтворення дошкільниками з порушеннями зору, забезпечує розвиток у них комунікативних навичок, сприяє особистісному становленню, оптимізації міжособистісних стосунків, відкриває можливості успішної соціальної інтеграції.

Досліджено проблему формування мовленнєвої готовності до навчання в школі старших дошкільників зі зниженим зором. Розглянуто мовленнєву готовність як важливий структурний компонент готовності дошкільників зі зниженим зором до навчання в школі, що потребує цілеспрямованого процесу його формування. Проведено експериментальне вивчення особливостей мовленнєвої готовності дітей зі зниженим зором до навчання в школі, визначено компоненти, критерії та показники мовленнєвої готовності до школи. Представлено систему покращення мовленнєвої підготовки до школи дітей старшого дошкільного віку зі зниженим зором, яка включає: врахування педагогічних принципів, застосування рекомендованого стилю педагогічного спілкування, забезпечення мотивації дітей, роботу психолого-педагогічного персоналу з дітьми, роботу педагогів з батьками, роботу батьків з дітьми, основні форми роботи з формування мовленнєвої готовності (комплекс програмних занять, ігри, екскурсії, театралізовані вистави).

Теоретично обгрунтовано застосування методів і методичних прийомів на заняттях з фізичного виховання дітей дошкільного віку з вадами зору. Розглянуто особливості планування навчально-пізнавальної діяльності, наведено характеристику етапів навчального процесу та типів занять з фізичного виховання для дітей дошкільного віку з вадами зору.

Висвітлено науково-методичні засади дошкільного навчання дітей з порушеннями зору, спрямовані на забезпечення оптимальних умов для комплексного, системного, неперервного виховання та навчання. Визначено основні принципи організації та пріоритетні напрями педагогічного керівництва пізнавальною діяльністю дошкільників з порушеннями зору, в процесі корекційного навчання. Розкрито основні науково-методичні підходи до розробки всіх складових змісту навчання дошкільників з вадами зору та рекомендації щодо добору ігрового та дидактичного матеріалу для групових і підгрупових занять, зумовлені своєрідними особливостями психофізичного розвитку дітей дошкільного віку з порушеннями зору. Подано рекомендації для практиків, зокрема з розвитку усного зв'язного мовлення, формування уявлень про навколишній світ, елементарних математичних уявлень, трудових навичок, ігрової, образотворчої та музичної діяльності в контексті основних положень Базової програми "Я у світі", також методики діагностування навичок зорового сприймання, стану сформованості мовленнєвих та предметно-практичних навичок. Висвітлено основні напрями корекційно-компенсаторної роботи у спеціальному дошкільному навчальному закладі для дітей з порушеннями зору. Обгрунтовано основні концептуальні підходи до організації та реалізації корекційно-компенсаторного впливу на дошкільників з порушеннями зору. Висвітлено результати експериментального вивчення особливостей мовленнєвого та перцептивного розвитку дошкільників з порушеннями зору, результати педагогічних обстежень стану сформованості навичок просторового орієнтування, можливо

стей використання компенсаторних способів сприймання.

Порушено питання формування основних передумов ігрової діяльності дітей з порушенням зору на етапі підготовки до школи. Розглянуто проблему подолання труднощів у реалізації означеного виду діяльності дітьми даної категорії. Наголошено на особливостях розвитку дітей з патологією зору за умов інклюзивної освіти.

Затронуты вопросы формирования основных предпосылок игровой деятельности детей с нарушением зрения на этапе подготовки к школе. Рассмотрена проблема преодоления трудностей в реализации обозначенного вида деятельности детьми данной категории. Подчеркнуты особенности развития детей с патологией зрения в условиях инклюзивного образования.

The article raised the question of the basic preconditions of the gaming activity in children with visual impairment on preschool. The problem of overcoming the difficulties in implements the above mentioned activity the children in this category. Particular attention is paid to the development of children with pathology in view of inclusive education.

Показано корекційну спрямованість різних видів гімнастики для дітей з вадами зору. Визначено цілі та завдання подібного навчання. Розглянуто набір занять з розвитку дрібної моторики. Доведено, що гімнастика для очей сприяє більш інтенсивному відновленню зору у разі косоокості та амбліопії.

Показана коррекционная направленность разных видов гимнастики для детей с нарушением зрения. Определены цели и задачи развивающего обучения. Рассмотрен набор занятий по развитию мелкой моторики. Доказано, что гимнастика для глаз способствует более быстрому восстановлению зрения при косоглазии и амблиопии.

The article presents the correctional orientation of different kinds of gymnastics for children with infringement of sight. The purposes and problems of developing training are determined. The set of employment on development of a fine motility is considered. It is proved, that the gymnastics for eyes promotes faster restoration of sight at a squint and ambliopy.

Розглянуто аспекти педагогічних ідей В.О. Сухомлинського, які рекомендовано втілювати в практику роботи дошкільних навчальних закладів для дітей з патологією зору. Розкрито особливості навчально-виховної діяльності у розвитку дітей з проблемами зору та показано доцільність сумісного виховання і навчання дітей з нормальним рівнем розвитку та дітей з обмеженими можливостями. Підкреслено актуальність досвіду В.О. Сухомлинського та необхідність нового підходу до його спадщини.

Рассмотрены аспекты педагогических идей В.А. Сухомлинского, которые рекомендуется воплощать в практику работы дошкольных учебных заведений для детей с патологией зрения. Раскрыты особенности учебно-воспитательной деятельности по развитию детей с проблемами зрения и показана целесообразность совместного воспитания и обучения детей с нормальным уровнем развития и детей с ограниченными возможностями. Подчеркнута актуальность опыта В.А. Сухомлинского и необходимость нового подхода к его наследию.

The article analyses possibilities of using pedagogical ideas of V. Suhomlynsky in work with bad sight. It discloses actuality of the great pedagogue's ideas in modern society, highlights cooperative education children with of children with normal sight and ones that have some sight diseases.

Запропоновано корекційно-розвивальну програму для застосування у молодшій, середній і старшій групах, розроблену на три роки у вигляді таблиці за розділами: тема заняття, навчальна мета, корекційно-розвивальна робота, дидактично-методичне забезпечення. Висвітлено методи навчання невербальної комунікації.

Зазначено, що здійснення психологічної діагностики та корекції Я-концепції у слабозорих дошкільників - важливе завдання тифлопсихології. Обгрунтовано обрання Я-концепції як основної категорії дослідження. Виділено п'ять етапів теоретичного аналізу проблеми "Я". Представлено новий теоретичний підхід щодо розв'язання проблеми "Я". Розглянуто інтеграційний, динамічний та процесуальний аспекти простору - Я. Розроблено концептуальну модель "простір - Я", яка розкриває структурну будову Я-концепції та визначає процесуальні передумови формування Я-концепції, що є необхідною умовою побудови комплексної діагностики та корекції Я-концепції у слабозорих дошкільників.

Запропоновано методику, визначення сформованості активної Я-концепції, яка буде корисною для практичних психологів і дефектологів, що працюють із слабозорими дошкільниками. Зміст методики має 31 запитання, з яких одне - загальне, а всі інші - конкретні й утворюють три блоки: описовий, емоційно-оцінний і поведінковий. Детально описано хід експерименту, на підставі якого охарактеризовано рівень сформованості активної Я-концепції дитини. Наведено приклад анкети, де на кожне запитання подано характеристики відповідей, які свідчать про певний рівень виконання завдання й оцінено їх відповідним балом.

Розглянуто актуальні питання організації навчально-виховної та корекційно-розвивальної роботи у спеціальному дошкільному закладі для дітей із порушенням зору. Висвітлено основні напрями роботи вихователя і тифлопедагога: ознайомлення з навколишнім світом; навчання грамоті; розвиток мовлення, елементарних математичних уявлень, образотворча, ігрова та конструктивна діяльність, трудове, музичне та фізичне виховання. Вказано напрями корекційної роботи: адаптація до умов дошкільного навчального закладу та підготовка до всіх видів діяльності в початковій школі, створення офтальмо-гігієнічного режиму, розвиток зорового сприймання, оздоровлення дитячого організму, створення позитивного психологічного клімату.

Рассмотрены актуальные вопросы организации учебно-воспитательной и коррекционно-развивающей работы в специальном дошкольном учреждении для детей с нарушением зрения. Освещены основные направления работы воспитателя и тифлопедагога: ознакомление с окружающим миром; обучение грамоте, развитие речи, элементарных математических представлений, изобразительная, игровая и конструктивная деятельность, трудовое, музыкальное и физическое воспитание. Указаны направления коррекционной работы: адаптация к условиям дошкольного образовательного учреждения и подготовка ко всем видам деятельности в начальной школе, создание офтальмо-гигиенического режима, развитие зрительного восприятия, оздоровления детского организма, создание положительного психологического климата.

The actual questions of the organization of educational and remedial developmental work in a special preschool for children with visual impairment. Main directions of the teacher and tiflopedagoga: familiarization with the environment, literacy, language development, the development of elementary mathematical concepts, figurative work, and play a constructive activity, labor education, music education, physical education. Noted their use of special techniques and methods of work. These directions remedial work: adapting to the conditions of preschool educational institutions and training to all activities in primary schools, the creation of ophthalmia and hygiene regime, the development of visual perception, healing the child's body, creating a positive psychological climate. listen.