Наведено загальні відомості про дитячий церебральний параліч (ДЦП), запропоновано етіопатогенетичну класифікацію ДЦП, надбаної слабкорозумовості на сучасному етапі розвитку медицини. Розкрито суть клінічних понять олігофренії та слабкорозумовості з їх формами прояву, деменції з її типами протікання. Наведено методику розвитку пізнавальних здібностей і систематизації мислення людської особистості в навколишньому середовищі та суспільстві.

Приведены общие данные о детском церебральном параличе (ДЦП), предложены этиопатогенетические классификации ДЦП, приобретенного слабоумия на современном этапе развития медицины. Раскрыта сущность клинических понятий олигофрении и слабоумия и их форм проявления, деменции с ее типами протекания. Приведена методика развития познавательных способностей и систематизации мышления человеческой личности в окружающей среде и обществе.

Проаналізовано особливості розвитку мовлення дітей раннього віку у процесі нормального онтогенезу, наведено методику їх логопедичного обстеження. Розроблено діагностичні завдання для виявлення рівня мовленнєвого розвитку малюків другого та третього років життя. Встановлено критерії оцінки імпресивного й експресивного мовлення дітей. Наведено науково-теоретичне обгрунтування методики корекційно-розвивальної роботи з дітьми раннього віку із затримкою мовленнєвого розвитку, визначено завдання її основних етапів. Запропоновано методи розвитку імпресивного й експресивного мовлення дітей перших років життя.

Проанализированы особенности развития речи детей раннего возраста в процессе нормального онтогенеза, приведена методика их логопедического обследования. Разработаны диагностические задания для выявления уровня речевого развития детей второго и третьего годов жизни, установлены критерии оценки импрессивной и экспрессивной речи. Приведено научно-теоретическое обоснование методики коррекционно-развивающей работы с детьми раннего возраста с задержкой речевого развития, определены задания ее основных этапов. Рассмотрены методы развития импрессивной и экспрессивной речи детей первых лет жизни.

Запропоновано методику логопедичного обстеження дітей перших років життя. Сформульовано принципи організації логопедичної роботи з даними дітьми. Наведено теоретично обгрунтовану й експериментально перевірену методику корекційно-розвивального навчання дітей раннього віку, складовими якого є тематичне планування та система вправ, виконання яких дозволяє здійснювати корекцію та розвивати мовлення дітей за умов дошкільного освітнього закладу. Застосування розробленої методики підвищує якісний рівень комунікативно-мовленнєвих умінь дітей у процесі розвитку їх імпресивного й експресивного мовлення за умов здійснення адекватної віку та індивідуальним особливостям психофізичного розвитку діагностики рівня сформованості мовленнєвої функції малюків перших років життя та подальшої організації цілеспрямованої корекційно-розвивальної роботи з зазначеними дітьми.

Обгрунтовано й експериментально апробовано методику використання комп'ютерних технологій у процесі формування мовленнєвих навичок учнів початкових класів з тяжкими порушеннями мовлення (ТПМ). Конкретизовано базові вимоги щодо розробки інформаційно-навчальних систем нового покоління з урахуванням специфіки навчання дітей з ТПМ. Визначено й охарактеризовано основні етапи проектування комп'ютерних навчально-програмних комплексів корекції мовленнєвих порушень учнів. Розроблено методичні рекомендації для вчителів початкових класів щодо впровадження комп'ютерних технологій у навчальний процес спеціалізованих шкіл для дітей з ТПМ.

Вперше визначено стан сформованості у дошкільників із загальним недорозвитком мовлення (ЗНМ), які перебувають в інтернатних установах, операцій смислової організації висловлювання та структурно-мовленнєвого оформлення. Уточнено зміст понять "комунікативна депривація" та "комунікативне ядро дитини-сироти". Досліджено особливості розвитку усного зв'язного мовлення у дітей-сиріт і встановлено причини затримки оволодіння мовленнєвими навичками. Охарактеризовано складові комунікативного ядра особистості дитини-сироти старшого дошкільного віку та виявлено стан їх сформованості у даної категорії дітей. З'ясовано залежність рівня розвитку усного зв'язного мовлення від стану сформованості комунікативного ядра особистості. Розроблено комплексну систему заходів психолого-педагогічного впливу на формування та розвиток усного зв'язного мовлення дітей-сиріт з ЗНМ, які перебувають в інтернатній установі закритого типу.

Здійснено цілісний історико-педагогічний аналіз процесу розвитку системи логопедичної допомоги дітям з порушеннями мовлення в Україні з 1945 до 2000 рр. Проаналізовано теоретичні та методологічні засади допомоги таким дітям. На підставі даних історико-логічного та порівняльного аналізу розроблено періодизацію, висвітлено цілісну картину становлення та розвитку диференційованих форм логопедичної допомоги таким дітям. Розкрито соціально-економічні, супільно-політичні та педагогічні чинники, які впливали на її становлення та розвиток. Визначено передумови становлення системи логопедичної допомоги, виявлено фактори, що сприяли розвитку її диференційованих форм, розробці та впровадженню наукових досліджень, зміцненню матеріально-технічної бази. Уточнено та доповнено історико-педагогічні факти, які характеризують основні тенденції, закономірності й особливості здійснення логопедичної допомоги. Введено до наукового обігу маловідомі та невідомі архівні матеріали, історичні факти, взаємопов'язані з розвитком диференційованих форм логопедичної допомоги дітям з порушеннями мовлення в Україні.

Досліджено можливості використання спеціальної дихальної та фітбол-гімнастики для розвитку та корекції мовленнєвого дихання в дошкільників з загальним недорозвиненням мовлення. Показниками мовленнєвого дихання визначено тривалість, силу, рівномірність і спрямованість максимального видиху та кількість складів і слів, що промовляться за один мовленнєвий видих. Фізіологічне дихання характеризується показниками життєвої ємності легені й окружності грудної клітки. Виявлено, що рівень мовленнєвого дихання в дітей старшого дошкільного віку з загальним недорозвиненням мовлення значно відстає від норми. Досліджено педагогічні умови, що сприяють ефективному розвитку мовленнєвого дихання в даних дітей.

Висвітлено особистісні прояви мовленнєвих відхилень у першокласників на основі адаптаційного досвіду з усунення фрустрації. Виявлено, що логопедична корекція мовленнєвих дефектів, здійснена без урахування особистісних проявів першокласників з мовленнєвими відхиленнями, має тимчасовий, несталий ефект, оскільки руйнується мовленнєва поведінка, зростає фрустрованість першокласників. Доведено, що логопедичний вплив з застосуванням психологічного супроводу розвитку спільної діяльності учнів з мовленнєвими відхиленнями та їх однокласників, сприяє виправленню мовленнєвих відхилень у першокласників, логопедичний ефект проявляється сталий.

На підставі застосування психолінгвістичних методів аналізу вивчено відхилення у мовленнєвій діяльності дітей середнього дошкільного віку з загальним недорозвитком мовлення (ЗНМ) у лексичному, морфологічному та синтаксичному аспектах. Встановлено їх психологічні механізми та закономірності розвитку у разі нормального та порушеного онтогенезу. З використанням спеціальної методики виявлення стану сформованості лексико-граматичного чинника мовленнєвої функції у дітей середнього дошкільного віку проведено порівняльне експериментальне дослідження осіб з ЗНМ та нормальним мовленнєвим розвитком, уточнено причини виникнення виявлених порушень і труднощів. Запропоновано методику корекційно-попереджувального та розвивального навчання дітей середнього дошкільного віку з ЗНМ.

З'ясовано стан організації мовленнєвої підготовки старших дошкільників з дизартрією до школи. Виявлено сформованість мовленнєвої та комунікативної компетентності у таких дітей. Запропоновано методичну систему формування мовленєвої готовності дітей із дизартрією до школи. Розроблено модель такого формування, яка передбачає три етапи: організаційно-діагностичний, корекційно-діяльнісний, функціонально-мовленнєвий. Визначено психолого-педагогічні умови, що забезпечують ефективність процесу формування мовленнєвої готовності дітей зі стертою дизартрією. Виявлено критерії та показники, рівні сформованості даної готовності дітей до навчання. Визначено основні тенденції мовленнєвого розвитку таких дітей.

Обгрунтовано методичні рекомендації батькам і вихователям щодо використання ігрових і навчальних вправ, спрямованих на виправлення вад мовлення у дошкільників. Наведено загальну характеристику вад мовлення, розглянуто вправи на розвиток рухливості артикуляційного апарату, мовного дихання, фонематичного сприймання, постановку й автоматизацію свистячих і шиплячих звуків, звуків [л] і [р], а також голосові та звуконаслідувальні вправи. Розкрито особливості формування початкової мовленнєвої культури у дошкільників, які мають другий рівень загального недорозвинення мовлення (ЗНМ). Наведено психолого-педагогічну характеристику та висвітлено теоретичні засади корекційного навчання таких дітей.

Обоснованы методические рекомендации родителям и воспитателям по использованию игровых и учебных упражнений для исправления недостатков речи у дошкольников. Дана общая характеристика недостатков речи, рассмотрены упражнения на развитие подвижности артикуляционного аппарата, речевого дыхания, фонематического восприятия, постановку и автоматизацию свистящих и шиплящих звуков, звуков [л] и [р], а также голосовые и звукоимитационные упражнения. Раскрыты особенности формирования начальной речевой культуры у дошкольников, имеющих второй уровень общего недоразвития речи (ОНР). Дана психолого-педагогическая характеристика и освещены теоретические основы коррекционного обучения таких детей.

Визначено компоненти, показники та критерії оцінювання стану сформованості усного мовлення дітей старшого дошкільного віку з заїканням, з урахуванням яких розроблено методику корекційного навчання усного мовлення дошкільників із заїканням засобами арттерапії. Зміст методики представлено комплексним поєднанням традиційних логопедичних та арттерапевтичних технологій з метою формування вербальних і невербальних процесів, які впливають на мовленнєву діяльність дитини з заїканням. Зазначено, що розвиток усного мовлення старших дошкільників із заїканням засобами арттерапії сприяє особистісному становленню, оптимізації міжособистісних стосунків, відкриває можливості успішної соціальної інтеграції.

Розкрито особливості корекції фонетико-фонематичного недорозвинення (ФФН) мовлення у дітей дошкільного віку. Надано характеристику даного виду мовленнєвих порушень. Визначено мету, завдання, принципи й умови корекційно-педагогічної роботи. Висвітлено теоретико-методологічні основи застосування засобів мистецтва у логопедії. Запропоновано інтегровану програму корекції ФФН у дошкільників засобами артпедагогіки, надано її загальну характеристику. Досліджено специфіку роботи з сім'ями, в яких виховуються діти з ФФН.

Розроблена програма логопедичного супроводу змістовно забезпечила пріоритетні напрями: інформаційний, діагностичний, консультативний, корекційний, які представлені відповідними блоками у різних вікових періодах дошкільного дитинства. Програмою визначено принципи, методи, напрями, мету, завдання у змісті кожного блоку взаємодії. Загальними завданнями логопедичного супроводу визначено розвиток логопедичної компетентності (педагогічної культури) батьків, профілактику виникнення проблем розвитку дитини, допомогу (сприяння) дитині у вирішенні актуальних завдань розвитку, зокрема, мовленнєвого. Проведення логопедичної роботи в межах тріади "дитина - логопед - сім'я" з раннього віку в організованому логоінформаційному просторі забезпечило підвищення ступеня обізнаності, підвищення мотиваційної потреби батьків у контролі мовленнєвого розвитку дитини та свідомого пошуку логопедичної допомоги у випадках наявності порушення мовлення, а також підвищення ефективності логокорекційної роботи.

Висвітлено науково-теоретичні основи підвищення ефективності розвитку усного мовлення засобами музико-дидактичних ігор (МДІ), удосконалення темпо-ритмічної сторони мовлення та навичок спілкування заїкуватих дошкільників. Виявлено передумови для розвитку усного мовлення дітей старшого дошкільного віку із заїканням засобами МДІ, потенціал яких у практиці застосувався недостатньо, зокрема, використання емоційних можливостей дитячої психіки в процесі розвитку мовленнєвих навичок, активізація та синестезія сенсорних аналізаторів. Розроблено й описано експериментальну методику розвитку мовлення з урахуванням полісенсорного аспекту, виокремлено педагогічні умови розвитку усного мовлення заїкуватих дітей, визначено критерії, показники та рівні розвитку усного мовлення дітей старшого дошкільного віку із заїканням засобами МДІ.

Розкрито теоретико- методологічні основи спеціальної методики початкового навчання української мови, основні поняття, особливості розвитку різних сторін дитячого мовлення. Детально розглянуто завдання, зміст і спеціальні методики роботи з дітьми з різним ступенем порушення мовлення, зокрема, методики розвитку словника, формування граматичної будови мови, виховання звукової культури мовлення, розвитку зв'язного мовлення, роботи з художньою літературою. Висвітлено теоретичні основи та спеціальні методики підготовки дітей до навчання грамоти.

Раскрыты теоретико- методологические основы специальной методики начального обучения украинскому языку, основные понятия, особенности развития разных сторон детской речи. Детально рассмотрены задачи, содержание и специальные методики работы с детьми с разной степенью нарушения речи, в частности, методики развития словаря, формирования грамматического строения языка, воспитания звуковой культуры речи, развития связной речи, работы с художественной литературой. Освещены теоретические основы и специальные методики подготовки детей к обучению грамоте.

Наведено дані про психологічні механізми оволодіння письмом в нормі. Описано діагностичні методики вивчення стану готовності до оволодіння графічними навичками письма (ГНП) у дітей старшого дошкільного та молодшого шкільного віку. Розкрито зміст та організацію превентивного навчання дошкільників, спрямованих на формування ГНП.

Приведены данные о психологических механизмах овладения письмом в норме. Описаны диагностические методики изучения состояния готовности к овладению графическими навыками письма (ГНП) у детей старшего дошкольного и младшего школьного возраста. Раскрыты содержание и организация превентивного обучения дошкольников, направленных на формирование ГНП.

Вперше визначено особливості образного мовлення в дітей з загальним недорозвиненням мовлення (ЗНМ), етапи та педагогічні умови його формування. Обгрунтовано та розроблено методику формування образного мовлення в дітей старшого дошкільного віку з ЗНМ з урахуванням виявлених психологічних механізмів недорозвинення мовленнєвої системи. Уточнено методи та прийоми роботи з формування образного мовлення в дітей з ЗНМ. Подальшого розвитку набула реалізація теоретико-методичних основ підвищення ефективності формування образного мовлення та мовлення взагалі дітей з ЗНМ.

Розкрито психолого-педагогічні основи сенсорного виховання. Розглянуто гру та її вплив на психічний і сенсорний розвиток дошкільника. Описано організацію та методичне забезпечення сенсорного виховання у процесі ігрової діяльності. Наведено правила ігор для розвитку зорового, слухового, тактильно-рухового сприймання, та сприймання простору й орієнтування у ньому. Розглянуто методичні основи проведення ігор з дітьми, які мають загальне недорозвинення.

Наведено результати комплексного дослідження усного мовлення дітей четвертого року життя з загальним недорозвитком мовлення (ЗНМ) з урахуванням психологічних механізмів мовлення, особливостей невербального інтелекту та моторної сфери. Проведено психолінгвістичний аналіз труднощів засвоєння та використання фонетико-фонематичного та лексико-граматичного аспектів мовлення дошкільниками цієї категорії. Уточнено психологічний механізм, покладений в основу мовленнєвого недорозвитку у молодших дошкільників з ЗНМ. Визначено напрями корекційно-попереджувального та розвивального навчання, спрямованого на формування усного мовлення у цих дітей. Запропоновано оригінальну методику формування фонетико-фонематичної та лексико-граматичної складових мовлення у зазначеної категорії дітей з урахуванням виявленого психологічного механізму недорозвинення мовленнєвої функціональної системи.