Розкриваються причини труднощів у навчанні школярів молодшого шкільного віку з психічним та мовленнєвим недорозвитком. Визначаються шляхи й особливості формування у них початкових лінгвістичних і математичних знань, умінь та навичок.

Описано педагогічні можливості сюжетно-рольової гри та місце фольклору в розвитку мовлення дітей дошкільного віку із тяжкими вадами мовлення (ТВМ). Проведено порівняльний аналіз особливостей перебігу виконання діагностичних завдань дошкільниками з різними формами інтелектуальних порушень. Розглянуто сучасну систему знань учнів з порушеннями мовленнєвого розвитку. Розкрито методику формування в учнів із ТВМ звукового аналізу та синтезу слів. Наведено сучасні підходи до подолання порушення звуковимови. Особливу увагу приділено сучасним комп'ютерним технологіям в логопедичній роботі.

Вміщено методику проведення корекційно-відновлювальної роботи з використанням образів-символів звуків (букв) як ейдетичного методу в логопедичній роботі з дітьми. Проаналізовано зміст і методику проведення ігор-криптограм ("Відгадай слова", "Веселі каруселі"), в яких слова шифруються символами, цифрами, геометричними фігурами.

Рассмотрена методика проведения коррекционно-восстановительной работы с использованием образов-символов звуков (букв) как эйдетического метода в логопедической работе с детьми. Раскрыты содержание и методика проведения игр-криптограмм ("Угадай слова", "Веселые карусели"), в которых слова шифруются символами, цифрами, геометрическими фигурами.

Запропоновано експериментальний матеріал з методики навчання глобальному читанню, який використовувався в школах Північної Ірландії в інтегрованих групах для дітей із синдромом Каннера (аутизмом).

Предложен экспериментальный материал по методике обучения глобальному чтению, который использовался в школах Северной Ирландии в интегрированных группах для детей с синдромом Каннера (аутизмом).

The article offers the experimental material on the global reading teaching method, used at the schools of Nothern Ireland in the integrated groups for the children with Cunner's Syndrom (autism).

Висвітлено питання етіології та патогенезу вроджених незрощень губи та піднебіння (ВНГП) у дітей. Проаналізовано вплив ВНГП на психофізичний розвиток дитини, механізм процесу голосоутворення та голосоподачі у нормі та за ВНГП. Описано структуру дефекту мовлення у дітей з ВНГП, розкрито науково-теоретичні засади вивчення їх психології. Запропоновано базову психолого-педагогічну модель та алгоритм вивчення психомовленнєвого розвитку дітей різного віку з ВНГП. Визначено корекційні шляхи забезпечення ефективної та повноцінної реабілітації й адаптації даної категорії дітей і підлітків у соціумі.

Освещены вопросы этиологии и патогенеза врожденных несращений губы и нёба (ВНГН) у детей. Проанализированы влияние ВНГН на психофизическое развитие ребенка, механизм процесса голосообразования и голосоподачи в норме и при ВНГН. Описана структура дефекта речи у детей с ВНГН, раскрыты научно-теоретические основы изучения их психологии. Предложены базовая психолого-педагогическая модель и алгоритм изучения психоречевого развития детей разного возраста с ВНГН. Определены коррекционные пути обеспечения эффективной и полноценной реабилитации и адаптации данной категории детей и подростков в социуме.

Розроблено та застосовано комплексний лікувально-педагогічний підхід, який впливає на різні аспекти психофізіологічного стану дітей молодшого та середнього шкільного віку, що заїкаються; він містить лікувальні процедури, фізкультуру, психотерапію, логопедичні заняття, логопедичну ритміку, заходи відновлення. Відзначено, що завдяки застосуванню засобів фізичної реабілітації зникають та послаблюються судоми мовленнєвого апарату та супутні розлади голосу, дихання, моторики та мовлення, оздоровлюється та зміцнюється нервова система та організм в цілому, а також дитина позбавляється неправильного ставлення до свого мовного дефекту, психологічних нашарувань, перевиховується її особистість та поведінка, має місце реадаптація та адаптація тих, хто заїкається.

Досліджено проблему відновлення рухових і мовленнєвих функцій дитини з афазією після нейрохірургічної операції з видалення пухлини головного мозку. Встановлено, що у дітей, яким у віці 4 - 7-ми років було видалено пухлину з глибинних відділів мозку, порушується мовлення та рухова діяльність. Доведено, що перебіг порушень у мовленнєвій і руховій сфері дитини характеризується симптомами моторної афазії, ускладненої правостороннім геміпарезом. Визначено специфічні особливості та психологічні механізми порушень мовленнєвої та рухової сфери дітей, обгрунтовано шляхи корекційно-реабілітаційної роботи, спрямованої на їх відновлення. Доведено, що ранній початок корекційно-відновлювального навчання, що включає засоби реабілітації рухових функцій дитини та застосування спеціальної методики відновлення порушених мовленнєвих функцій на ранньому етапі, значно скорочує тривалість реабілітаційного періоду. Встановлено високу ефективність методики відновлювальної роботи з використанням корекційних технологій з логопедії та фізичної реабілітації.

Проаналізовано психологічні механізми процесу формування математичних знань, умінь і навичок в онтогенетичному розвитку дитини. Доповнено та розширено наукове уявлення про специфіку формування математичної діяльності у дітей з порушеннями мовленнєвого розвитку (ПМР). З використанням розробленого комплексу діагностичних завдань визначено рівні засвоєння молодшими школярами з ПМР математичних знань, умінь на навичок, виявлено характерні помилки, охарактеризовано та систематизовано типи труднощів, що виникають у них під час засвоєння математики. Висвітлено особливості розвитку пізнавальної діяльності в досліджених учнів та визначено залежності між окремими її компонентами. Обгрунтовано шляхи запобігання виникнення труднощів у засвоєнні знань, умінь та навичок з математики у дітей з ПМР.

Визначено складові вивчення усного та писемного мовлення, показники та критерії стану вербальних і невербальних процесів, розроблено методику їх дослідження. Виявлено особливості прояву розладів усного мовлення та письма за умов білінгвізму. З метою комплексного попереджувально-корекційного навчання двомовних учнів запропоновано спеціальний підбір методичних засобів і прийомів поетапного формування системи унормованих вимовних, лексико-семантичних, граматичних, орфографічних навичок з чітким розмежуванням елементів мовних систем двох споріднених мов у межах програмованих вимог.

У роботі досліджуються педагогічні, психологічні та нейропсихологічні засоби діагностики і прогнозування виникнення можливих труднощів у навчанні як основа для розробки шляхів забезпечення якісного засвоєння програмного матеріалу дітьми з порушеннями мовленнєвого розвитку. Аналіз результатів дослідження свідчить, що формування у даної категорії дітей інтелектуальних навичок є ефективним за умови планомірного здійснення корекційно-превентивного навчання, спрямованого на діагностику і прогнозування "поля можливих труднощів у навчанні" (найближчих і віддалених) з подальшим поетапним їх попередженням шляхом розвитку базового обсягу інваріантних дій та операцій, загальних для різних видів навчальної діяльності, розвитку спеціальних здібностей і формування знань та прийомів розумової діяльності в їх єдності.

Викладено теоретичні засади словотворчої роботи як прийому збагачення лексичного запасу та експериментально перевірено методику її реалізації за умов початкової школи для дітей з тяжкими вадами мовлення (ТВМ), простежено її вплив на мовленнєвий розвиток учнів. Зазначено, що розроблена методика забезпечує покращання якісного рівня комунікативних характеристик мовлення молодших школярів з ТВМ у процесі цілеспрямованої роботи зі словотворення за умов організованого та мотивованого засвоєння учнями елементарних відомостей з мови. Застосування спеціально розробленої системи вправ з розвитку лексичних умінь під час оволодіння суфіксально-іменниковим словотворенням шляхом семантичного та морфологічного аналізу слів; опанування синонімічних та антонімічних відношень у лексиці; угрупування слів за ознакою кореня; розрізнення споріднених слів та слів-синонімів, споріднених слів та форм слова, слів з омонімічними коренями; проведення словотворчого аналізу; розуміння семантики словотворчих засобів та їх позначення; опанування суфіксів з різними значеннями; самостійного конструювання слів; оволодіння орфографічними уміннями.

Досліджено проблему формування граматико-стилістичних умінь у молодших школярів з тяжкими порушеннями мовлення (ТПМ) на основі функціональної стилістики та розвитку комунікативно-мовленнєвих умінь шляхом використання лексичних синонімів і граматичних мовних одиниць української мови. Визначено рівні засвоєння теоретичних знань і сформованості практичних синонімічних, граматико-стилістичних умінь у молодших школярів з ТПМ. Обгрунтовано психолого-педагогічні умови та методичні засади формування у таких школярів основ функціональної стилістики. Розроблено зміст та експериментальну методику розвитку граматико-стилістичних умінь з урахуванням функціонально-стилістичного аспекту даного виду діяльності. Експериментально підтверджено ефективність системи граматико-стилістичних вправ на функціонально-стилістичній основі як засобу розвитку комунікативно-мовленнєвих умінь молодших школярів з ТПМ.

Роботу присвячено актуальній проблемі формування навичок грамотного письма в дітей із важкими вадами мовлення (ВВМ) на основі корекційно-розвивальних впливів спеціальної організації навчання списування. Розглядаються теоретичні засади та два основних напрямки корекційного навчання: формування списування як виду мовленнєвої діяльності з урахуванням особливостей психічного і мовленнєвого розвитку дітей із ВВМ та використання списування як одного з ефективних прийомів вироблення орфографічної навички. Встановлено, що поліпшення якісного рівня грамотності учнів із ВВМ можливе за умови спеціально організованого формування в них алгоритму послідовних дій списування з урахуванням специфічних порушень цього виду діяльності. Запропоновано систему спеціальних практичних вправ, спрямованих на розвиток та корекцію в учнів порушених механізмів списування, які є міцним підгрунтям грамотного письма. Ефективність цієї системи обгрунтовна теоретично і підтверджена експериментально.

Розроблено алгоритм визначення диференційованих механізмів порушень читання, який базується на аналізі дислексичних помилок з урахуванням багатоланкової структури даного виду мовленнєвої діяльності, структури дефекту за тяжких порушень усного мовленнєвого розвитку, а також інтегративної діяльності аналізаторних систем. Визначено найпоширеніші типи помилок, які притаманні рецептивній продукції школярів і встановлено їх механізми. Репрезентовано поетапну систему корекційного впливу, яку розроблено з урахуванням виявлених механізмів порушень, а також компенсаторних можливостей, які дозволяють використовувати обхідні шляхи навчання на довільному рівні організації діяльності.

Розглянуто проблему вивчення та корекції порушень лексичної сторони мовлення в дітей молодшого шкільного віку з затримкою психічного розвитку (ЗПР). Здійснено вивчення закономірностей розвитку та психологічних механізмів формування лексичної сторони мовлення за нормального та порушеного онтогенезу. Проведено порівняльне експериментальне дослідження рівня сформованості лексичного аспекту мовлення в дітей молодшого шкільного віку з ЗПР і з нормальним розумовим і мовленнєвим розвитком. Розроблено зміст і методику корекційно-розвивального навчання для молодших школярів з ЗПР, яке передбачає вдосконалення та розвиток діяльності засвоєння та використання ними лексичних одиниць мови.

Визначено компоненти, показники та критерії оцінювання стану сформованості усного мовлення дітей старшого дошкільного віку з заїканням, з урахуванням яких розроблено методику корекційного навчання усного мовлення дошкільників із заїканням засобами арттерапії. Зміст методики представлено комплексним поєднанням традиційних логопедичних та арттерапевтичних технологій з метою формування вербальних і невербальних процесів, які впливають на мовленнєву діяльність дитини з заїканням. Зазначено, що розвиток усного мовлення старших дошкільників із заїканням засобами арттерапії сприяє особистісному становленню, оптимізації міжособистісних стосунків, відкриває можливості успішної соціальної інтеграції.

Висвітлено основи логопедії, історію вивчення дислалії й її проявів з урахуванням наявності зубощелепних деформацій і порушення функцій зубощелепної системи у дітей. Охарактеризовано види, форми та рівні порушень звуковимови. Наведено відомості до проведення обстеження дітей, методику корекційної роботи під час дислалії з використанням різних видів ігор.

Освещены основы логопедии, история изучения дислалии и ёё проявлений с учётом наличия зубочелюстных деформаций и нарушения функций зубочелюстной системы у детей. Охарактеризованы виды, формы и уровни нарушений звукопроизношения. Даны сведения по проведению обследования детей, методика коррекционной работы при дислалии с использованием разных видов игр.

Розкрито стратегію та тактику експериментального дослідження мовленнєвого та психічного розвитку дітей, хворих на вродженні незрощення губи та піднебіння (ВНГП) та визначено його концептуальні засади. Реалізовано багатопрофільну діагностичну модель-методику клініко-психолого-педагогічного вивчення дітей, хворих на ВНГП від народження до 18-ти років.

Наведено педагогічні умови розвитку мовлення 6-річних учнів з загальним недорозвиненням мовлення (ІІІ рівень) у процесі ознайомлення з природою. Розроблено організаційно-дидактичну модель забезпечення розвитку мовлення 6-річних учнів з загальним недорозвиненням мовлення (ІІІ рівень) у процесі ознайомлення з природою. Визначено рівні та показники мовленнєвої компетентності як якісної характеристики мовленнєвого розвитку досліджуваних учнів з даною патологією, встановлено динаміку змін у рівнях сформованості мовленнєвої компетентності.

Висвітлено науково-теоретичні основи підвищення ефективності розвитку усного мовлення засобами музико-дидактичних ігор (МДІ), удосконалення темпо-ритмічної сторони мовлення та навичок спілкування заїкуватих дошкільників. Виявлено передумови для розвитку усного мовлення дітей старшого дошкільного віку із заїканням засобами МДІ, потенціал яких у практиці застосувався недостатньо, зокрема, використання емоційних можливостей дитячої психіки в процесі розвитку мовленнєвих навичок, активізація та синестезія сенсорних аналізаторів. Розроблено й описано експериментальну методику розвитку мовлення з урахуванням полісенсорного аспекту, виокремлено педагогічні умови розвитку усного мовлення заїкуватих дітей, визначено критерії, показники та рівні розвитку усного мовлення дітей старшого дошкільного віку із заїканням засобами МДІ.