Вперше теоретично обгрунтовано й апробовано модель формування професійної етики майстрів виробничого навчання у ПТНЗ, визначено педагогічні умови її реалізації, якими є: наступність, етична компетентність, єдність професіоналізму та моральності у професійній діяльності, урахування впливу зовнішнього середовища та особистості викладача на учнів ПТНЗ. Охарактеризовано компоненти структури професійної етики майстрів виробничого навчання у ПТНЗ і встановлено критерії їх сформованості. Обгрунтовано шляхи впровадження моделі у практику роботи ПТНЗ і в систему підвищення кваліфікації майстрів виробничого навчання. Наведено рекомендації щодо удосконалення професійної діяльності майстрів виробничого навчання у ПТНЗ. Розроблено навчальний курс "Основи професійної етики майстра виробничого навчання", Кодекс професійної етики майстра виробничого навчання, а також методичний посібник "Формування професійної етики майстрів виробничого навчання".

Обгрунтовано особливості практичного мислення, визначено зміст поняття "практичне мислення майстрів виробничого навчання" і на основі провідних ідей і положень системно-діяльністного підходу теоретично та емпірично обгрунтовано вікові, освітні та професійні особливості його розвитку протягом набуття ними професійної освіти, педагогічної діяльності в системі професійно-технічної освіти. Статистично підтверджено сукупний позитивний вплив усіх чинників на практичну спрямованність та на задоволеність нею, на креативність мислення, спрямованість практичного мислення майстрів виробничого навчання неповторного характеру, які складають основу індивідуального стилю їх педагогічного мислення.

Проаналізовано проблему професійної компетентності (ПК) педагогів та її розвиток у вітчизняній і зарубіжній педагогічній теорії та практиці. Обгрунтовано зміст ПК майстрів виробничого навчання будівельного профілю на підставі врахування цілей, змісту й особливостей їх педагогічної діяльності. Розроблено та впроваджено у практику модель розвитку ПК майстрів виробничого навчання будівельного профілю. Обгрунтовано зміст та організаційні форми її розвитку в системі післядипломної освіти та стажування на виробництві. Експериментально перевірено авторську методику розвитку професійно-педагогічної компетентності майстрів виробничого навчання будівельного профілю.

Розглянуто питання вдосконалення професійної педагогічної освіти майстрів виробничого навчання засобами електронного підручника. Визначено поняття електронного підручника і його структури.

Висвітлено проблеми та перспективи науково-методичного забезпечення професійної освіти. Розглянуто педагогічні технології й інноваційні підходи до професійної підготовки педагога професійного навчання. Увагу приділено питанням, що стосуються інноваційного забезпечення навчального процесу, якості професійної підготовки педагога професійного навчання та педагогічної майстерності викладача.

Наведено аналіз факторів, які суттєво впливають на формування вимог до інженерів-педагогів професійного навчання. Уточнено склад інтегрованих компонентів, що включають психолого-педагогічну, галузеву підготовку та підготовку до робочої професії. Розкрито домінуючі фактори, особливості вимог і розглянуто шляхи вдосконалення підготовки майбутніх інженерів-педагогів професійного навчання.

Охарактеризовано наукові підходи у ході визначення особистісних і професійних якостей інженера-педагога. Проаналізовано системно-структурний підхід, що передбачає встановлення зв'язків і відносин між компонентами, властивостями та функціями особистості. Розкрито види професійно-педагогічної спрямованості особистості інженера-педагога.

Розглянуто основні проблеми та протиріччя, що стосуються змісту професійно-педагогічної підготовки та підвищення кваліфікації майстрів виробничого навчання. Висвітлено досвід педагогічного колективу з формування змісту ступеневої підготовки фахівців у Донецькому індустріально-педагогічному технікумі.

Рассмотрены основные проблемы и противоречия, которые касаются содержания профессиональной педагогической подготовки и повышения квалификации мастеров производственного обучения. Освещен опыт работы по формированию содержания ступенчатой подготовки специалистов в Донецком индустриально-педагогическом техникуме.

The article deals with main problems and contradictions that concern the content of professional pedagogical training and raising qualification of vocational teachers. Experience of teachers in developing the convent of specialists staged training in Donetsk industrial-pedagogical technical school is presented.

На базі регіонального навчально-практичного будівельного центру ДФ "Кнауф-Маркетінг" при Донецькому професійному будівельному ліцеї проведено курси підвищення кваліфікації групи майстрів виробничого навчання за експериментальним навчальним планом. Розкрито мету курсів, зміст психолого-педагогічної підготовки, особливості організації практичної підготовки. На підставі аналізу змістовного та процесуального компонента експериментальної моделі підвищення кваліфікації та даних анкетування, проведеного після завершення навчання на курсах, сформульовано узагальнюючі висновки. Розкрито структуру системи підвищення кваліфікації майстрів виробничого навчання професійно-технічних навчальних закладів за очною формою навчання. Охарактеризовано її складові: психолого-педагогічна та методична підготовка; науково-технологічна підготовка; практично-технологічна підготовка; проектно-технологічна підготовка; підсумковий етап.

На основі теоретичних принципів професійної етики педагога обгрунтовано авторську вербально-функціональну модель формування професійної етики майстрів виробничого навчання.

С учётом теоретических принципов профессиональной этики педагога обснована авторская вербально-функциональная модель формирования профессиональной этики мастеров производственного обучения.

The author's verbal-functional model of professional training masters' professional ethics formation is grounded on the basis of teacher's professional ethics theoretical principles.

За результатами дослідження рівня технологічної культури майстра виробничого навчання професійно-технічного навчального закладу (ПТНЗ) визначено й охарактеризовано її основні структурні елементи: фахові знання, інноваційно-значущі навички, культурні цінності, ідивідуальний підхід до учнів. На підставі узагальнення теоретичних і практичних аспектів розвитку й удосконалення технологічної культури майстрів виробничого навчання ПТНЗ запропоновано оцінювати їх професійну здатність умінням сприймати технологічні нововведення й адаптуватися до змін у навчально-виробничому процесі ПТНЗ.

По результатам исследований уровня технологической культуры мастера производственного обучения профессионально-технического учебного заведения (ПТУЗ) определены и охарактеризованы ее основные структурные элементы: специальные знания, инновационно-значащие навыки, культурные ценности, индивидуальный подход к ученикам. На основе обобщения теоретических и практических аспектов развития и усовершенствования технологической культуры мастеров производственного обучения ПТУЗ предложено оценивать их профессиональную пригодность умением воспринимать технологические нововведения и адаптироваться к изменениям в учебно-производственном процессе ПТУЗ.

The problem of the vocational training master's technological culture formation, its influence on the skilled workers' training quality at vocational schools is considered in the article.

Висвітлено проблему професійного (емоційного) вигорання майстрів виробничого навчання (ПВ МВН) та його запобігання як комунікативної компетенції цих педагогів. Визначено закономірності розвитку синдрому ПВ МВН, серед яких фактори особистісний, рольовий та організаційний. З'ясовано умови, за яких комунікативна компетентність стає чинником запобігання ПВ МВН: систематичне набуття і розвиток педагогами комунікативних здатностей, знань, умінь і навичок в процесі професійної підготовки, підвищення кваліфікації шляхом самоосвіти, курсової перепідготовки. Наголошено на перевагах тренінгового навчання перед традиційним, зокрема тренінгового курсу "Формування соціально-психологічних компетенцій майбутніх фахівців сфери обслуговування" (автор І. М. Матійків).

Освещена проблема профессионального (эмоционального) выгорания мастеров производственного обучения (ПВ МПО) и его предотвращения как коммуникативной компетенции этих педагогов. Определены закономерности развития синдрома ПВ МВН, среди которых факторы личностный, ролевой и организационный. Выяснены условия, при которых коммуникативная компетентность становится фактором предотвращения ПВ МВН: систематическое приобретения и развитие педагогами коммуникативных способностей, знаний, умений и навыков в процессе профессиональной подготовки, повышение квалификации путем самообразования, самосовершенствования, курсовой переподготовки. Подчеркнуты преимущества тренингового обучения перед традиционным, в частности тренингового курса "Формирование социально-психологических компетенций будущих специалистов сферы обслуживания" (автор И. М. Матийкив).

The problem of a professional (emotional) burnout masters of industrial education (PB MIE) and its prevention as a communicative competence of these teachers. Identified patterns of the syndrome PB MIE, including personal factors, and organizational role. The conditions under which communication competence becomes a factor in preventing PB MIE: a systematic acquisition and development of teachers' communicative abilities, knowledge and skills in training, professional development through self-education, self-training course, the organization of teacher training institutions conducive atmosphere interaction and creative research. Stress the benefits of the training over the traditional training, in particular the training course "Formation of social and psychological skills of future professionals of service" (by I. Matiykiv). For further research is planned to explore other psycho-pedagogical conditions prevent PB MIE in vocational schools.

Актуалізовано проблему дослідження методичних аспектів навчання викладачів і майстрів ПТНЗ використанню інформаційно-комунікативних технологій (ІКТ) у педагогічній діяльності. Визначено вимоги до рівня знань і вмінь педагогів професійного навчання та розглянуто особливості методики їх підготовки (загальнодидактичної та спеціальної) до впровадження та реалізації ІКТ у навчально-виховному та навчально-виробничому процесі. Наголошено, що використання ІКТ на всіх етапах професійної підготовки дозволить педагогам професійного навчання скоротити час на засвоєння учнями матеріалу; підвищити міцність знань, умінь, навичок, рівень професійного розвитку випускників; гуманізувати, індивідуалізувати і диференціювати процес навчання; стимулювати пізнавальну активність і самостійність, розвиток творчих здібностей майбутніх робітників; прищепити їм навички інформаційної діяльності; розвинути вміння орієнтуватися у складних виробничих ситуаціях.

Актуализирована проблема исследования методических аспектов обучения преподавателей и мастеров ПТУ использованию информационно-коммуникативных технологий (ИКТ) в педагогической деятельности. Определены требования к уровню знаний и умений педагогов профессионального обучения и рассмотрены особенности методики их подготовки (общедидактической и специальной) к внедрению и реализации ИКТ в учебно-воспитательном и учебно-производственном процессе. Отмечено, что использование ИКТ на всех этапах профессиональной подготовки позволит педагогам профессионального обучения сократить время на усвоение учащимися материала; повысить прочность знаний, умений, навыков, уровень профессионального развития выпускников; гуманизировать, индивидуализировать и дифференцировать процесс обучения; стимулировать познавательную активность и самостоятельность, развитие творческих способностей будущих рабочих; привить им навыки информационной деятельности, развить умение ориентироваться в сложных производственных ситуациях.

The article considers the peculiarities of training of vocational school teachers to introduction and realization of information and communication technologies into the educational and educational-production process.

Теоретично обгрунтовано концептуальні засади розробки моделі розвитку методичної компетентності майстрів виробничого навчання в системі неперервної освіти педагога професійної школи. Визначено складові (цільовий, процесуальний та діагностико-результативний блоки) та мету пропонованої моделі; охарактеризовано її основні структурні компоненти. Зазначено, що методологічною основою функціонування запропонованої системи розвитку компетентності є системний, діяльнісний, особистісно-розвивальний і компетнтнісний підходи. Детально розглянуто основні принципи розвитку методичної компетентності майстра виробничого навчання – системність, неперервність, науковість, гуманізація процесу, зв’язок теорії з практикою, створення сприятливого освітнього середовища. Виявлено та обгрунтовано домінантні педагогічні умови, які сприятимуть ефективному розвитку методичної компетентності майстра виробничого навчання.

Теоретически обоснованы концептуальные основы разработки модели развития методической компетентности мастеров производственного обучения в системе непрерывного образования педагога профессиональной школы. Определены составляющие (целевой, процессуальный и диагностико-результативный блоки) и цель предлагаемой модели; охарактеризованы ее основные структурные компоненты. Указано, что методологической основой функционирования предлагаемой системы развития компетентности является системный, деятельностный, личностно-развивающий и компетнтностный подходы. Подробно рассмотрены основные принципы развития методической компетентности мастера производственного обучения - системность, непрерывность, научность, гуманизация процесса, связь теории с практикой, создание благоприятной образовательной среды. Выявлены и обоснованы доминантные педагогические условия, способствующие эффективному развитию методической компетентности мастера производственного обучения.

The article grounds the concept of “modelling” and “model” and proves the necessity of master’s methodical competence model development. The author reveals theoretical approaches to the modelling of methodical competence development. They are systematic, action-oriented, personal and developmental approaches. The author identifies principles of modelling and characterises structural components of methodical competence model development of vocational school’s teachers.

Розглянуто діяльність Міжрегіонального центру професійної перепідготовки звільнених у запас військовослужбовців (м. Кривий Ріг). Акцентовано увагу на завданнях Центру як експериментального педагогічного майданчика Інституту педагогіки та психології професійної освіти АПН України та Міністерства освіти та науки України. Визначено сучасні вимоги до професійної якості майстрів виробничого навчання. Висвітлено роль майстра у процесі навчання та проблеми, які він має вирішувати під час роботи. Розглянуто питання стосовно теоретико-методологічного обгрунтування кваліфікації "педагог професійного навчання". Запропоновано доповнення до моделі підготовки вчителя праці (потенційного майстра виробничого навчання). Значну увагу приділено питанням щодо шляхів підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації майстрів виробничого навчання та якісних характеристик цього підвищення. Наведено пропозиції щодо вирішення питань підготовки майстрів у ВНЗ.

Висвітлено роботу предметної комісії Науково-методичної ради відділу Вищої освіти Інституту інноваційних технологій і змісту освіти МОН України, яка робить висновки про доцільність надання рукописам підручників та посібників відповідного грифа МОН України. Окреслено основні зауваження і типові недоліки окремих рукописів та основні завдання у підручникотворенні. Проінформовано щодо навчально-методичної експертизи та видання навчальної літератури протягом 2002 - 2007 рр.

Висвітлено проблему погіршення якісного складу майстрів виробничого навчання у професійно-технічних навчальних закладах (ПТНЗ). Зазначено, що причина проблеми полягає в низькому рівні оплати праці майстра та його соціальній незахищеності, незадовільних умовах праці, пов'язаних з недостатнім фінансуванням матеріально-технічної бази ПТНЗ. Наголошено на провідній ролі майстра у становленні молодого спеціаліста та необхідності достойного пошанування в державі "руки, що творить майстра".

Акцентовано увагу на стажуванні як формі навчання, яка забезпечує майстру виробничого навчання якісне підвищення професійно-кваліфікаційного рівня з відповідної робітничої професії. Визначено організаційно-педагогічні умови, принципи процесу стажування та чинники, від яких залежить зміст стажування. Розкрито важливе значення особливостей змісту програми та термінів стажування, вибору методів навчання та його результатів.

Проаналізовано проблему взаємозв'язку та взаємозалежності практичного мислення педагога професійно-технічної освіти з підвищенням рівня кваліфікації. Акцентовано увагу на професійному розвитку педагога, що визначає зміст практичного мислення.

Проанализирована проблема взаимосвязи и зависимости практического мышления педагога профессионально-технического образования с повышением уровня квалификации. Акцентировано внимание на профессиональном развитии педагога , которое определяет содержание практического мышления.

The article deals with the problem of interrelation and dependence of practical thinking of the teacher of vocational training with development of his professionalism. The attention is stressed on professional development of the teacher, which determines the maintenance of practical thinking. Corresponding conclusions by results of research are made.

Виділено компоненти та показники розвитку практичного мислення. Розкрито результати порівняльного аналізу показників практичного мислення майстрів виробничого навчання (МВН) з різних областей України і студентів Української інженерно-педагогічної академії. Проаналізовано вікові особливості розвитку практичного інтелекту у МВН за показниками: самооцінка професійної діяльності; задоволеність педагогічною діяльністю; просторове мислення; соціальне мислення; технічне мислення; практична спрямованість мислення; профіль мислення (предметний, символьний, знаковий; образний, креативний); педагогічні здібності; мотивація досягнення успіху; спрямованість особистості на (себе, спілкування, справу). Акцентовано увагу на методиках, обраних для вивчення показників.

Выделены компоненты и показатели развития практического мышления. Раскрыты результаты сравнительного анализа показателей практического мышления мастеров производственного обучения (МПО) из разных областей Украины и студентов Украинской инженерно-педагогической академии. Проанализированы возрастные особенности развития практического мышления у МПО от студенческих лет до пожилого возраста по показателям: самооценка профессиональной деятельности; удовлетворенность педагогической деятельностью; пространственное мышление; социальное мышление; техническое мышление; практическая направленность мышления; профиль мышления (предметный, символьный, знаковый, образный, креативный); педагогические способности; мотивация достижения успеха; направленность личности на (себя, общение, дело). Акцентировано внимание на методиках, избранных для изучения показателей.

The article is devoted to the analysis of age features of practical thinking of the masters of vocational education. Here also basic features of their practical thinking are shown.