Проаналізовано основні тенденції розвитку за умов глобалізації економіки та підходи до оптимізації системи професійного навчання робочої сили. Розкрито сутність модульної технології професійного навчання, подано її порівняльну характеристику з традиційною системою, а також методику розробки модульної навчальної документації. Особливу увагу приділено методиці впровадження модульної технології в сферу професійного навчання незайнятого населення, особливостям організації та управління навчальним процесом.

Розкрито специфічні особливості та розглянуто структурні компоненти проблемно-модульної технології навчання. Обгрунтовано доцільність застосування даної технології в середньому спеціальному навчальному закладі.

Досліджено проблему підвищення продуктивності самостійної роботи студентів у процесі вивчення предметів природничо-математичного циклу в коледжах технічного профілю. Проаналізовано суть базових понять, визначено функції самостійної роботи, виділено її особливості, які впливають на продуктивність навчання природничо-математичних дисциплін. Установлено індивідуально-типологічні характеристики студентів. Досліджено їх прояв у навчальній діяльності. Розглянуто сучасні наукові підходи до організації самостійної роботи. Обгрунтовано педагогічні умови її диференціації у коледжах. Розроблено модель диференціації самостійної роботи студентів коледжів технічного спрямування у процесі вивчення природничо-математичних дисциплін, експериментально підтверджено її ефективність.

Проаналізовано дидактичні підходи до класифікації видів самостійної роботи, проведено структурування її форм, теоретично обгрунтовано їх застосування. Розроблено модель організації самостійної роботи студентів (СРС) за напрямками: організаційно-освітнім (макрорівнем), виконавчим (мінірівнем), самоосвітнім (мікрорівнем). Кожен з визначених напрямків містить основні компоненти: планування, організацію, регулювання, контроль-аналіз. Висвітлено питання реалізації відповідної моделі організації СРС у навчально-виховному процесі за визначених педагогічних умов. Створено альтернативну модульну програму, яка репрезентує стратегічну лінію проведення самостійної роботи.

Уперше теоретично обгрунтовано та побудовано модель самостійної роботи студентів технічного коледжу у процесі навчання суспільних дисциплін, яка враховує зміну цілей самостійної роботи й умов її організації (зовнішніх і внутрішніх), взаємозв'язок технологій навчання та результатів самостійної роботи студентів (предметного й особистісного). Виявлено особливості організації самостійної роботи даних студентів, взаємопов'язані з сучасними тенденціями розвитку професійної освіти, зміною суті самостійної роботи, навчальним процесом у технічному коледжі, змістом суспільних дисциплін. Розвинуто теоретичні засади даної роботи, яку залежно від конкретних цілей навчання розглянуто як певну форму пізнавальної активності особистості, навчальної діяльності студентів, навчання суспільних дисциплін, а також як вид організації навчання у вищих навчальних закладах.

Визначено особливості та розроблено концептуальні положення та методику впровадження особистісно зорієнтованої технології навчання (ОЗТН) у підготовку майбутніх економістів. Доведено, що у процесі підготовки економістів не доцільно обмежуватися лише однією педагогічною технологією. Розкрито сутнісні характеристики ОЗТН за умов економічного ВНЗ і визначено набільш ефективні технології. З'ясовано особистісні та професійні якості майбутніх економістів, які можна розвивати з застосуванням ОЗТН, а саме: самостійність, ініціативність і наступність у діях; комунікативні здібності; свідоме ставлення до змісту та процесу навчання; вміння працювати у колективі, доводити власну думку, визнавати свою помилку; здатність до продуктивного пізнання світу, вміння аналізувати, трансформувати навчальну інформацію; спостережливість, творче мислення; активну життєву позицію, наполегливість, прагнення до успіху. Запропоновано підходи стосовно впровадження ОЗТН, діагностичні методики, методичні рекомендації щодо застосування ОЗТН в економічних коледжах.

Проведено теоретико-експериментальне дослідження проблеми педагогічної діагностики різних видів самостійної діяльності у ВНЗ професійно-творчого спрямування. Здійснено аналіз й узагальнення новітніх педагогічних положень про творчу самостійну діяльність студентів, її педагогічну діагностику. Розкрито суть, зміст, умови застосування критеріально-діагностичного підходу та розробленої діагностичної технології для оптимізації самостійних творчих робіт студентів медичного коледжу. Запропоновано вдосконалений діагностичний інструментарій для виявлення рівнів професійно-творчої самостійності, якості самостійних творчих продуктів. Установлено взаємозв'язки та взаємовплив евристичної та діагностичної діяльності суб'єктів освіти. Доведено, що успішна діагностика зумовлена основними принципами евристичного навчання - суб'єктності, відкритості, завершеності, особистісної значимості обраного виду творчої роботи, свободи вибору теми, способів діяльності.

Запропоновано ефективні шляхи інтенсифікації професійної підготовки фахівців в економіко-правовому коледжі та виявлено умови їх реалізації. Теоретично обгрунтовано психолого-педагогічні чинники, які впливають на ефективність інтенсифікації професійної підготовки студентів, визначено психолого-педагогічні аспекти понять "інтелектуальний розвиток", "інтенсифікація навчального процесу", "педагогічна майстерність". Виявлено педагогічні умови ефективності навчального процесу на засадах інтенсифікації, якими є оволодіння студентами методами самостійної пізнавальної діяльності та рівень педагогічної майстерності викладачів. Розроблено навчально-методичний комплекс для підвищення рівня самостійності пізнавальної діяльності майбутніх фахівців і викладачів професійних навчальних закладів. Експериментально перевірено ефективність педагогічних умов інтенсифікації професійної підготовки студентів у вищих навчальних закладах I - II рівнів акредитації.

Теоретично обгрунтовано процес професійно-педагогічної адаптації молодих викладачів спеціальних дисциплін аграрних технікумів та коледжів, з'ясовано можливості якісної і у менш тривалий період адаптації молодих викладачів-аграріїв до навчально-виховної роботи; розроблено та експериментально перевірено систему адаптаційної діяльності початкуючого викладача по оволодінню педагогічною професією. Встановлено, що системний підхід до управління професійною адаптацією в поєднанні з цілеспрямованою професійною самоосвітою і самовихованням підвищує ефективність набуття психолого-педагогічних знань, розвитку професійно значущих якостей особистості, впливає на професійне функціонування молодого викладача-аграрія, оволодіння ним педагогічною майстерністю.

Систематизовано основні професійно-творчі вміння майбутнього медичного працівника за змістом професійної діяльності, розподілено їх у чотири блоки, а саме: дослідницькі (діагностичні, прогностичні, конструктивні), операційні, рефлексивні, комунікативні, що відповідає специфіці діяльності фахівця медицини. На підставі результатів теоретичного й експериментального дослідження доведено, що процес формування професійно-творчих умінь студентів медичних коледжів забезпечує модифікований варіант особистісно зорієнтованої евристично-модульної технології навчання на підгрунті дидактичного забезпечення достатнього рівня евристичної та завершеної діяльності студентів на всіх етапах евристично-модульної технології, а саме: спонукально-мотиваційному, під час первинного засвоєння теоретичного матеріалу та у самостійній проблемно-пошуковій роботі студентів з метою поглиблення теоретичних знань, у ході практичних професійно-спрямованих творчих робіт студентів, у самостійній евристичній і креативній роботі завершеного характеру зі створення особистістно значущих професійних продуктів, на етапі педагогічної діагностики сформованості професійно-творчих умінь студентів.

Розглянуто сутність і структуру пізнавальної активності студентів медичного коледжу. Теоретично обгрунтовано модель розвитку пізнавальної активності, визначено критерії та рівні її сформованості. Обгрунтовано технологію формування пізнавальної активності студентів медичного коледжу у процесі вивчення природничо-наукових дисциплін на базі створення інваріантів структури дидактичних систем занять. Визначено організаційно-педагогічні умови ефективного розвитку пізнавальної активності студентів медичного коледжу. Запропоновано структуру і зміст побудови дидактичних систем занять на матеріалі природничо-наукових дисциплін.

Розроблено технологію формування інформаційної культури студентів коледжів технічного профілю (техніків-програмістів). Компонентами моделі даної технології є: мета, завдання, методи та засоби навчання, принципи, уміння, необхідні студентам для формування інформаційної культури, педагогічні умови, етапи даного формування, компоненти, критерії, показники, рівні сформованості даної культури. Визначено педагогічні умови, які забезпечують її дієвість. До них віднесено: створення інформаційного середовища; використання інформаційних технологій з метою збору, обробки, зберігання та використання інформації; активізацію самостійної пізнавальної діяльності студентів; володіння технологіями створення програмних продуктів. Особливостями формування інформаційної культури є вміння: орієнтуватись в інформаційному середовищі (організація, збирання й обробка інформації комп'ютерними засобами; створення, збереження та управління базами даних, організація доступу до них); створювати якісно нову інформацію (створення web-сайтів, володіння прийомами програмування та технологіями створення програмних продуктів); сприяти інформаційній взаємодії (діагностика працездатності комп'ютерної техніки, програмного забезпечення та локальних мереж, їх модернізація, керування ними).

Розкрито поняття "електронного підручника", його змісту, структури, вимог до змісту та структури електронного підручника, індивідуалізації навчання засобом електронного підручника. Визначено та науково обгрунтовано дидактичні засади розробки електронного підручника як засобу індивідуалізації навчання студентів: дидактичні вимоги до електронного підручника як часткового випадку електронного засобу навчання, необхідність підготовки викладачів до створення електронного підручника й її спрямованість, розробка електронного підручника у програмному додатку (у даному випадку - Microsoft FrontPage), застосовування електронного підручника як засобу індивідуалізації навчання студентів. Охарактеризовано критерії та рівні індивідуалізації навчання засобом електронного підручника.

Вперше теоретично обгрунтовано та практично перевірено стан та ефективність застосування модульно-рейтингового навчання у коледжах. Теоретично обгрунтовано модель побудови навчального процесу коледжу за модульно-рейтинговою системою навчання та її структурні компоненти. Визначено та експериментально перевірено ефективність педагогічних умов її застосування. Виявлено особливості фахової підготовки студентів економічних спеціальностей у коледжах. Удосконалено зміст, форми та методи проведення навчальних занять з урахуванням особливостей модульно-рейтингового навчання у коледжах у процесі фахової підготовки струдентів економічних спеціальностей, навчальні програми з фахових дисциплін для студентів ВНЗ I - II рівнів акредитації. Уточнено базові поняття дослідження: "модуль", "рейтинг", "модульне навчання", "модульно-рейтингове навчання". Подальшого розвитку набули положення щодо вдосконалення теорії та методики застосування модульно-рейтингового навчання у коледжах.

Проаналізовано дидактичні підходи щодо активізації навчально-пізнавальної діяльності, уточнено поняття навчально-пізнавальна активність, активізація навчально-пізнавальної діяльності, рівні активності та її критерії. Уточнено зміст поняття інтерактивні технології навчання, структуру навчального заняття з використанням інтерактивних технологій, запропоновано їх класифікацію. Обгрунтовано модель навчання суспільних дисциплін з використанням інтерактивних технологій для вищих навчальних закладів І - ІІ рівнів акредитації, виявлено дидактичні умови її ефективного функціонування (наявність банку інтерактивних технологій, їх застосування відповідно до мети, рівня підготовленості суб'єктів навчання до інтеракції, розробка й застосування відповідних дидактичних засобів).

Висвітлено організацію навчального процесу (НП) за кредитно-модульною системою навчання та електронної системи обліку навчальних досягнень студентів. Розглянуто питання впровадження в НП структурно-модульної системи навчання та рейтингового контролю знань, застосування комп'ютерних програм для формування навчально-пізнавальної діяльності студентів з економіки, використання проектних технологій під час вивчення української мови. Описано мультимедійні технології в навчанні у контексті створення навчальних відеофільмів. Увагу приділено розвитку творчих здібностей студентів у позааудиторний час.

На підставі обгрунтування аксіологічних, естетичних і етичних засад розвитку творчої індивідуальності майбутніх педагогів професійного навчання засобами мистецтва та здійснення педагогічної діагностики сучасного стану використання його у професійній підготовці студентів професійно-педагогічних навчальних закладів визначено педагогічні умови та розроблено технологію розвитку їх творчої індивідуальності засобами мистецтва. Розкрито зміст спецкурсу "Педагогіка мистецтва" та варіативного спецпрактикуму "Творчі педагогічно-мистецькі майстерні", доведено їх позитивний вплив на формування якостей творчої індивідуальності у майбутніх педагогів.

Розроблено, науково обгрунтовано й експериментально перевірено технологію підготовки студентів коледжу технічного профілю до застосування інформаційних технологій у професійній діяльності, складовими якої є: мета, завдання, специфічні принципи, методи та засоби, особливості підготовки з інформаційних технологій, етапи впровадження, компоненти готовності та критерії їх сформованості, результат. Визначено та теоретично обгрунтовано педагогічні умови реалізації розробленої технології, а саме: створення єдиного інформаційного середовища, підвищення рівня інформаційної культури учасників навчального процесу. Викладено компоненти технології підготовки студентів коледжу до застосування інформаційних технологій у майбутній професії, зокрема, мотиваційний, технічний, операційний, оцінний. Визначено рівні готовності (ознайомчий, репродуктивний, продуктивний і творчий) до застосування знань, умінь і навичок студентами коледжу з інформаційних технологій з обраного фаху. Проаналізовано, що одержані результати дозволили зробити висновки стосовно ефективності запропонованої методики підготовки до застосування інформаційних технологій у професійній діяльності студентами коледжу технічного профілю, що забезпечує вищий рівень готовності до інформаційної діяльності, ніж за традиційної системи навчання.

Проаналізовано методику навчання загальнотехнічних дисциплін у ВНЗ. Розкрито педагогічні фактори, принципи й організаційно-педагогічні умови формування пізнавальної самостійності студентів. Запропоновано методику формування пізнавальної самостійності студентів агротехнічного коледжу, яка забезпечує розвиток творчого технічного мислення студентів у процесі навчально-пізнавальної діяльності в системі організаційних форм навчання з використанням проблемних, ігрових, евистично-діалогових способів навчальної роботи.

Проанализирована методика изучения общетехнических дисциплин в ВУЗ. Раскрыты педагогические факторы, принципы и организационно-педагогические условия формирования познавательной самостоятельности студентов. Предложена методика формирования познавательной самостоятельности студентов агротехнического колледжа, обеспечивающая развитие творческого технического мышления студентов в процессе учебно-познавательной деятельности в системе организационных форм обучения с использованием проблемных, игровых, эвристическо-диалоговых способов учебной работы.

Розкрито наукові засади, мету, завдання та принципи професійної освіти, особливості педагогічного процесу у професійній школі різних ступенів (ПТУ, коледжі, технікумі, ВНЗ), що забезпечують як середню фундаменьальну професійну підготовку, так і підготовку фахівців вищої кваліфікації. Розглянуто принципи, методи, форми організації навчання у професійно-технічних навчальних закладах, професійних коледжах, училищах, а також у ВНЗ різних рівнів акредитації. Увагу зсереджено на особливостях організації самостійної роботи учнів і студентів у таких закладах. Проаналізовано методику викладання предметів професійно-технічного циклу, методи педагогічних досліджень із проблем професійної підготовки спеціалістів. Досліджено особистість викладача в системі професійної освіти та специфіку науково-педагогічного дослідження у професійній школі.