Систематизовано основні професійно-творчі вміння майбутнього медичного працівника за змістом професійної діяльності, розподілено їх у чотири блоки, а саме: дослідницькі (діагностичні, прогностичні, конструктивні), операційні, рефлексивні, комунікативні, що відповідає специфіці діяльності фахівця медицини. На підставі результатів теоретичного й експериментального дослідження доведено, що процес формування професійно-творчих умінь студентів медичних коледжів забезпечує модифікований варіант особистісно зорієнтованої евристично-модульної технології навчання на підгрунті дидактичного забезпечення достатнього рівня евристичної та завершеної діяльності студентів на всіх етапах евристично-модульної технології, а саме: спонукально-мотиваційному, під час первинного засвоєння теоретичного матеріалу та у самостійній проблемно-пошуковій роботі студентів з метою поглиблення теоретичних знань, у ході практичних професійно-спрямованих творчих робіт студентів, у самостійній евристичній і креативній роботі завершеного характеру зі створення особистістно значущих професійних продуктів, на етапі педагогічної діагностики сформованості професійно-творчих умінь студентів.

На підставі обгрунтування аксіологічних, естетичних і етичних засад розвитку творчої індивідуальності майбутніх педагогів професійного навчання засобами мистецтва та здійснення педагогічної діагностики сучасного стану використання його у професійній підготовці студентів професійно-педагогічних навчальних закладів визначено педагогічні умови та розроблено технологію розвитку їх творчої індивідуальності засобами мистецтва. Розкрито зміст спецкурсу "Педагогіка мистецтва" та варіативного спецпрактикуму "Творчі педагогічно-мистецькі майстерні", доведено їх позитивний вплив на формування якостей творчої індивідуальності у майбутніх педагогів.

Проаналізовано форми та методи підвищення навчально-пізнавальної активності студентів інженерних коледжів, яка виділена в окрему педагогічну проблему. Запропоновано шляхи її активізації на прикладі Харківського машинобудівного коледжу.

Проанализированы формы и методы повышения учебно-познавательной активности студентов инженерных колледжей, которая выделена в отдельную педагогическую проблему и изложена на примере Харьковского машиностроительного колледжа.

The article analyses in detail the forms and methods of rising engineering colledge studentsТ educational cognitive activity which is sorted out as a separate pedagogical issue exemplified with Kharkiv Machine Building College.

Досліджено проблеми підвищення ефективності виховання студентів політехнічних коледжів через залучення до колективної творчої діяльності. Вперше розкрито теоретичні аспекти побудови структурно-функціональної моделі виховної роботи політехнічного коледжу. Розкрито значущість колективної творчої діяльності та взаємодії суб'єктів навчально-виховного процесу для досягнення заданого рівня особистісної готовності випускників коледжу до творчого розв'язання життєвих і професійних потреб. Конкретизовано зміст категорії "виховання студентів коледжу" через поняття "виховна система", "виховна робота" та "виховний процес". Представлено технологію організації колективних творчих справ, побудовану на прийомах інтеграції індивідуальної і колективної творчості. Розкрито роль освітньо-культурного середовища коледжу. З'ясовано зміст і перелік параметрів особистісної готовності, критеріїв їх оцінювання. Обгрунтовано програму виховання студентів коледжу, прогностичну матрицю організації їх предметної діяльності.

Вивчено процес інтелектуального розвитку студентів агротехнічних коледжів у перебігу гуманітарної підготовки. Проаналізовано провідні теорії інтелекту, розкрито сутність. Конкретизовано зміст поняття "інтелектуальний розвиток особистості студента" та визначено його компонентно-функціональну структуру. Охарактеризовано основні завдання, виокремлено принципи, обгрунтовано педагогічні фактори й умови інтелектуального розвитку студентів у процесі їх гуманітарної підготовки. Наведено модель інтелектуального розвитку студентів агротехнічних коледжів, яка відображає досліджуваний процес конструктом трьох блоків: методологічного, змістово-діяльнісного, діагностико-корекційного. Конкретизовано критерії, охарактеризовано рівні інтелектуального розвитку студентів. Експериментально перевірено методику інтелектуального розвитку студентів агротехнічних коледжів у процесі гуманітарної підготовки, розроблено відповідні методичні рекомендації.