Розкрито зміст і особливості педагогічної взаємодії, що реалізується в процесі спілкування, як наукової домінанти процесу соціалізації, проаналізовано теоретико-методологічні підходи щодо її вивчення у вітчизняній та зарубіжній педагогіці та психології. Визначено роль та розроблено структурно-функціональну модель соціального становлення особистості підлітка-студента, яка дозволяє зафіксувати основні компоненти соціально-педагогічного процесу. Виявлено мотиви та встановлено критерії готовності підлітків-студентів і педагогів до взаємодії. Обгрунтовано психолого-педагогічні умови, створено та апробовано спеціальний курс для педагогів "Особливості взаємодії з підлітками" та факультатив для студентів "Навчаємось спілкуватись" з формування навичок педагогічної взаємодії.

Розглянуто та проаналізовано зміст поняття "соціальна мобільність" і проблему її формування в студентів професійно-технічних закладів за сучасних умов. Зроблено висновок про необхідність і важливість формування навичок мобільності у молодого покоління.

Обгрунтовано вибір педагогічних технологій гендерної соціалізації студентів коледжу, спрямованих на формування в них здатності самостійного конструювання власного життя на базі ідеї гендерної рівності.

Обгрунтовано концептуальні основи вдосконалення гендерної соціалізації студентів коледжу в позанавчальній діяльності. Доведено, що успішною гендерна соціалізація буде в тому випадку, якщо буде створена відповідна організація позанавчальної діяльності і забезпечене її оптимальне функціонування.

Запропоновано структурну модель соціальної активності особистості, в якій через основні складові елементи (реально-практичні та феноменологічні) відображається сутність досліджуваної проблеми. Висвітлено обгрунтування її компонентів, визначення критеріїв і активності студентів медичних коледжів Волинської області, результати констатуючого і формувального експериментів. Акцентовано увагу на ефективності та дієвості запропонованої програми розвитку соціальної активності студентів, запровадження якої суттєво вплинуло на рівні її сформованості.

Наведено огляд соціально-психологічних чинників, що впливають на процес адаптації студентської молоді до навчання у ВНЗ. Звернено увагу на необхідність урахування під час вивчення адаптації особистості, позитивної та негативної дії цих чинників. Констатовано, що позитивний вплив соціально-психологічних чинників на процес адаптації студентської молоді містить в собі стимулюючий до діяльності показник, відповідно – негативні чинники сповільнюють продуктивність реалізації діяльності. Виявлено соціальні чинники впливу на процес адаптації: нове навчальне середовище, нове соціально-психологічне середовище, новий інформаційний, когнітивний і дидактичний простір, чинник професійного середовища. Проведено опитування 151-го респондента, студента-першокурсника, віком 15 – 18-ти років на базі Вінницького будівельного технікуму з метою виявлення їх ставлення до нового життя та навчання у ВНЗ. Встановлено, що з початком нового етапу навчання у ВНЗ, життя більшості респондентів, стало кращим. Студенти оптимістично налаштовані щодо нової соціальної ролі. Попри те, що студентське життя стало кращим, велика кількість респондентів зазначає, що власне їх життя стало важчим. Зроблено висновок, що вступ до ВНЗ завжди пов’язаний зі значними соціально- психологічними змінами.

Представлен обзор социально-психологических факторов, влияющих на процесс адаптации студенческой молодежи к обучению в ВУЗ. Обращено особое внимание на необходимость учета при изучении адаптации личности положительного и отрицательного действия этих факторов. Констатировано, что положительное влияние социально-психологических факторов на процесс адаптации студенческой молодежи имеет стимулирующий к деяльности показатель, соответственно отрицательные факторы замедляют продуктивность реализации деятельности. Выявлены социальные факторы влияния на процес адаптациии: новая учебная среда, новая социально-психологическая среда, новое информационное, когнитивное и дидактическое пространство, фактор профессиональной среды. Проведен опрос 151-го респондента, студента-первокурсника, в возрасте 15 – 18 лет на базе Винницкого строительного техникума с целью выявления их отношения к новой жизни и учебе в ВУЗ. Выявлено, что с началом нового этапа обучения в техникуме жизнь большинства респондентов улучшилась. Студенты оптимистически настроены к своей новой социальной роли. Сделан вывод, что хотя респонденты и отметили, что их студенческая жизнь стала лучше, но сама жизнь стала тяжелей, потому что вступив в учебное заведение, они столкнулись с множеством социально-психологических изменений.

Presented review of social and psychological factors that influence the process of adapting students to study at university. Attention is paid to the need to take into account when studying the adaptation of the individual, positive and negative influence of these factors. Estimated that the positive impact of social and psychological factors in the adaptation of the young student has a stimulating activity to the rate, respectively - the negative factors hindering the performance of the implementation activities. Found social factors influence the adaptation process: a new learning environment, new social and psychological environment, new information , cognitive and didactic space factor in the professional environment. Сonducted a survey of 151 respondents from among first-year students, aged 15 - 18 years at the college building Vinnitsa, in order to identify their relationship to a new life and study at the university. Established that the beginning of a new phase of training in universities of most respondents was the best. Students are optimistic about the new social role. Contrary to what student life is better, many respondents said that their own life has become more difficult. It is concluded that university admissions is always associated with many social and psychological changes.

Проаналізовано проблему соціалізації студентів коледжів засобами екокультурної діяльності. Обгрунтовано структурно-функціональну модель, напрями та зміст соціалізації студентів лісотехнічних коледжів засобами екокультурної діяльності. Доведено ефективність форм соціалізації студентів за змодельованих соціально-педагогічних умов. Охарактеризовано критерії (когнітивний, мотиваційно-ціннісний, діяльнісно-практичний), показники та визначено рівні (високий, середній, низький) соціалізації студентів коледжів.

Обгрунтовано соціально-педагогічні умови формування соціального досвіду безконфліктної поведінки, а саме: об'єднання навчально-трудового колективу учнів у різних видах соціально значущої життєдіяльності, активізація конструктивної соціально-педагогічної взаємодії педагогів з вихованцями, вдосконалення соціально-педагогічної роботи в гуртожитку на основі індивідуально-диференційованої профілактичної роботи з учнями. Проаналізовано динаміку рівнів сформованості в учнів професійних ліцеїв соціального досвіду безконфліктної поведінки серед учнів ЕГ після формувального етапу: констатовано значне зростання показників нормовідповідного, оптимального рівнів, зменшення відсотку учнів, які мають стихійний (неусвідомлений) рівень сформованості соціального досвіду безконфліктної поведінки. Визначено основні соціальні причини виникнення конфліктів і конфліктних форм по-ведінки в учнів професійно-технічних навчальних закладів, які поділено на чотири групи: моральна незрілість особистості, зруйноване соціальне середовище, індивідуально-біологічні особливості учнів ПТНЗ, індивідуально-психологічні аномалії особистості.

Обоснованы социально-педагогические условия формирования социального опыта бесконфликтного поведения, а именно: объединение учебно трудового коллектива учащихся в различных видах социально значимой жизнедеятельности, активизация конструктивного социально-педагогического взаимодействия педагогов с воспитанниками, совершенствования социальной работы в общежитии на основе индивидуально-дифференцированной профилактической работы с учащимися. Проанализирована динамика уровней сформированности у учащихся профессиональных лицеев социального опыта бесконфликтного поведения среди учащихся ЭГ после формировочного этапа: констатирован значительный рост показателей нормосоответствующего, оптимального уровней, уменьшение процента учащихся, имеющих стихийный (неосознанный) уровень сформированности социального опыта бесконфликтного поведения. Определены основные социальные причины возникновения конфликтов и конфликтных форм поведения в учащихся профессионально-технических учебных заведений, которые разделены на четыре группы: нравственная незрелость личности, разрушенная социальная среда, индивидуально-биологические особенности учащихся ПТУ, индивидуально-психологические аномалии личности.

The article is devoted to the topical problem of formation of social experience of behaviour without conflicts of professional lyceum students. The state of the problem under research is cleared up, the essences of the key research notions are specified.

Проаналізовано філософську, соціологічну, психологічну та педагогічну літератури з питань виховання соціальної зрілості, уточнено сутність та структуру понять «соціальна зрілість», «вихованість соціальної зрілості студентів аграрних коледжів». Визначено особливості виховання соціальної зрілості студентів аграрних коледжів у позааудиторній діяльності. Розроблено критерії, показники та рівні вихованості соціальної зрілості студентів аграрних коледжів. Теоретично обгрунтовано та експериментально перевірено педагогічні умови виховання соціальної зрілості студентів аграрних коледжів у позааудиторній діяльності, а саме: змістове і методичне забезпечення процесу виховання соціальної зрілості студентів аграрних коледжів у позааудиторній діяльності; залучення студентів аграрних коледжів до різних видів суспільно значущої діяльності, спрямованої на формування соціального досвіду; підвищення рівня готовності кураторів студентських груп до виховання соціальної зрілості студентів аграрних коледжів.