На підставі аналізу передового психолого-педагогічного досвіду та проведеного дослідження процесу формування культури відносин між викладачами та студентами констатовано, що на сучасному етапі розвитку свідомості людини та її взаємозв'язків у соціумі самопізнання та самовдосконалення є найбільш ефективним способом утримання рівня культури в суспільстві від його подальшого зниження. На підставі узагальнення результатів педагогічного дослідження зроблено висновок, що у процесі визначення окремих складових культурного фону та побудови на основі одержаних результатів констатувального визначення, так званої "карти культурного фону", зафіксовано шість рівнів, чотири з яких розташовані у межах "карти", а два виходять за її межі. Зазначено, що висвітлені рівні у межах "карти культурного фону" відображають внутрішні якості суб'єктів педагогічного процесу, які об'єднують їх у групи на основі прийнятої "норми" та забезпечують можливість адекватного педагогічного впливу на кожну з них. Ефективність запропонованої системи з формування культури взаємин засвідчують суб'єкти експериментальної групи, що за досить короткий проміжок часу (2005 / 2006 навчальний рік) виявила здатність до самообмеження у вигляді добровільної відмови від використання нецензурних слів у повсякденні (12 %). З урахуванням логіки педагогічного експерименту установлено, що на стан культурного фону суб'єктів педагогічного процесу може позитивно впливати викладач, який свідомо ввійшов в систему самопізнання.

Проаналізовано принципи, критерії, показники та компоненти побудови наукової моделі. Обгрунтовано модель формування готовності студентів медичних коледжів до комунікативної взаємодії у професійній діяльності. Зауважено, що найбільш прийнятним є діяльнісний підхід до побудови моделі готовності майбутнього медичного працівника до комунікативної взаємодії.

Проанализированы принципы, критерии, показатели и компоненты построения научной модели. Обоснована модель формирования готовности студентов медицинских колледжей к коммуникативному взаимодействию в профессиональной деятельности. Отмечено, что наиболее приемлемым, является деятельностный подход к построению модели готовности будущего медработника к коммуникативному взаимодействию.

The author analyses the principles, criterions, indicators and components of the construction of the scientific model. Also the model of formation of readiness of the students of medical colleges to the communicative interaction in professional activity is substantiated. The most acceptable to the author's mind is the efficient approach to the construction of the model of readiness the future medical workers to the communicative interaction.

Обгрунтовано соціально-педагогічні умови формування соціального досвіду безконфліктної поведінки, а саме: об'єднання навчально-трудового колективу учнів у різних видах соціально значущої життєдіяльності, активізація конструктивної соціально-педагогічної взаємодії педагогів з вихованцями, вдосконалення соціально-педагогічної роботи в гуртожитку на основі індивідуально-диференційованої профілактичної роботи з учнями. Проаналізовано динаміку рівнів сформованості в учнів професійних ліцеїв соціального досвіду безконфліктної поведінки серед учнів ЕГ після формувального етапу: констатовано значне зростання показників нормовідповідного, оптимального рівнів, зменшення відсотку учнів, які мають стихійний (неусвідомлений) рівень сформованості соціального досвіду безконфліктної поведінки. Визначено основні соціальні причини виникнення конфліктів і конфліктних форм по-ведінки в учнів професійно-технічних навчальних закладів, які поділено на чотири групи: моральна незрілість особистості, зруйноване соціальне середовище, індивідуально-біологічні особливості учнів ПТНЗ, індивідуально-психологічні аномалії особистості.

Обоснованы социально-педагогические условия формирования социального опыта бесконфликтного поведения, а именно: объединение учебно трудового коллектива учащихся в различных видах социально значимой жизнедеятельности, активизация конструктивного социально-педагогического взаимодействия педагогов с воспитанниками, совершенствования социальной работы в общежитии на основе индивидуально-дифференцированной профилактической работы с учащимися. Проанализирована динамика уровней сформированности у учащихся профессиональных лицеев социального опыта бесконфликтного поведения среди учащихся ЭГ после формировочного этапа: констатирован значительный рост показателей нормосоответствующего, оптимального уровней, уменьшение процента учащихся, имеющих стихийный (неосознанный) уровень сформированности социального опыта бесконфликтного поведения. Определены основные социальные причины возникновения конфликтов и конфликтных форм поведения в учащихся профессионально-технических учебных заведений, которые разделены на четыре группы: нравственная незрелость личности, разрушенная социальная среда, индивидуально-биологические особенности учащихся ПТУ, индивидуально-психологические аномалии личности.

The article is devoted to the topical problem of formation of social experience of behaviour without conflicts of professional lyceum students. The state of the problem under research is cleared up, the essences of the key research notions are specified.

Розглянуто науково-теоретичні засади виховання міжкультурної толерантності студентів коледжів у процесі вивчення іноземної мови. Теоретично проаналізовано проблеми міжкультурної толерантності у науково-педагогічній літературі та охарактеризовано провідні теоретичні підходи до вивчення проблеми міжкультурної толерантності. Розглянуто генезис поняття "толерантність", види толерантності, які виділяють в науковій літературі, особистісні якості толерантної та інтолерантної людини. Визначено суть та структуру міжкультурної толерантності. Розглянуто особливості виховання студентів коледжів, зокрема загальні засади виховання міжкультурної толерантності, виховний потенціал дисципліни "іноземна мова". Здійснено моделювання процесу виховання міжкультурної толерантності студентів коледжів у процесі вивчення іноземної мови. З'ясовано педагогічні умови, необхідні для виховання міжкультурної толерантності, та розкрито їх вплив на ефективність процесу виховання міжкультурної толерантності. Надано науково-методичні рекомендації щодо виховання міжкультурної толерантності студентів коледжів у процесі вивчення іноземної мови.

Теоретично узагальнено та запропоновано новий підхід до вирішення актуального наукового завдання, що полягає у визначенні педагогічних умов формування загальнокультурної компетентності (ЗКК) студентів аграрних коледжів у позааудиторній діяльності. Узагальнено теоретичні основи формування ЗКК молоді у науковій літературі. Уточнено зміст та структуру ЗКК студентів аграрного закладу. Охарактеризовано критерії, показники та визначено рівні сформованості ЗКК слухачів коледжу. Визначено та апробовано педагогічні умови формування ЗКК студентів аграрного коледжу у позааудиторній діяльності (створення системи позааудиторної діяльності, спрямованої на формування закладу студентів закладу; розроблення змістового та організаційно-методичного забезпечення формування ЗКК студентів аграрного коледжу; залучення студентів до практичної діяльності, орієнтованої на оволодіння ЗКК).