Проаналізовано теоретичні основи організації навчального процесу у вищих педагогічних навчальних закладах ФРН, розкрито форми і методи вдосконалення професійної підготовки майбутніх учителів. Установлено, що сучасна система педагогічної освіти ФРН - це різнопланова, проте добре відлагоджена освітня галузь. Найважливішою особливістю професійної підготовки майбутніх вчителів є відсутність єдиної загальнодержавної системи освіти. Кожна з федеральних земель, що має свої характерні риси підготовки, успадкувала розподіл на дві фази - теоретичну і практичну. Майбутнім учителям дають підготовку з двох спеціальностей: основної та додаткової. Значну увагу приділено предметам психолого-педагогічного циклу. Високий професійний рівень педагогічних кадрів зумовлено науково обгрунтованою системою професійного відбору, індивідуалізацією навчального процесу, розвитком творчих здібностей студентів, співпрацею викладачів і студентів у науково-дослідній роботі. Двоступеневу модель підготовки вчителів можна використовувати у процесі реформування системи педагогічної освіти України.

За даними архівних матеріалів і документів проаналізовано процес становлення та розвитку організаційних і теоретико-методичних засад підготовки дошкільних працівників на рубежі століть. Визначено чинники, які обумовили даний процес, розкрито особливості створення національної системи дошкільного виховання та підготовки педагогічних кадрів з урахуванням національно-демократичних перетворень в Україні. Охарактеризовано різні типи навчальних закладів, які відіграли важливу роль у підготовці дошкільних працівників. Особливе місце відведено характеристиці діяльності Київського Фребелівського інституту (1907 - 1919 рр.), розкриттю ролі його директорів, високоосвічених громадських діячів України - І.О.Сікорського, В.О.Фльорова, В.В.Зеньківського. Результати дослідження свідчать, що наприкінці ХІХ - на початку ХХ ст. в Україні були закладені підвалини для створення самобутньої національної системи дошкільного виховання та підготовки педагогічних кадрів, її теоретичного обгрунтування та практичного використання на наступних етапах, у період Української Народної Республіки. Визначено основні шляхи вирішення даної проблеми: демократизацію навчального процесу, варіативність рівнів підготовки, діяльнісний підхід до здійснення загальної педагогічної та спеціальної підготовки, інтеграцію загальнолюдських та національно-орієнтованих показників у зміст та характер підготовки педагогів.

Висвітлено місце та роль середньої педагогічної освіти в системі підготовки педагогічних кадрів. Виявлено фактори та умови, обгрунтовано періоди та етапи, а також визначено тенденції її становлення та розвитку на Харківщині у XX ст. Охарактеризовано зміст, форми, методи та засоби підготовки педагогічних кадрів у середніх педагогічних навчальних закладах досліджуваного періоду та окреслено перспективи її розвитку. Введено до наукового обігу значну кількість нового фактичного матеріалу.

Встановлено роль і значення земств у розвитку початкової народної освіти в Україні в другій половині ХІХ ст. як організаторів підготовки вчителя для народної школи. Наведено характеристику педагогічної та наукової діяльності відомих українських педагогів даного періоду як організаторів народної школи та підготовки вчителя для системи початкової освіти - К. Ушинського, М. Корфа, С. Васильченка, М. Драгоманова, Б. Грінченка, Т. Лубенця. Визначено головні характеристики й організаційні засади діяльності учительських семінарій України другої половини ХІХ - початку ХХ ст. Доведено, що зміст освіти у вчительських семінаріях складався з таких компонентів як суспільно-духовий, мовний, природничий і спеціальний.

На підставі дослідження значного масиву архівних і опублікованих джерел висвітлено особливості становлення та розвитку учительських семінарій як єдиного джерела підготовки кадрів для народних шкіл в Україні в 1860 - 1917 рр. Подано інформацію про таких видатних українських вчених - вчителів народних шкіл і організаторів педагогічної освіти, як К. Д. Ушинський, М. О. Корф, М. П. Драгоманов, О. В. Духнович, Б. Д. Грінченко, С. В. Васильченко, Т. Г. Лубенець, Г. П. Шерстюк.

Визначено й обгрунтовано основні етапи розвитку системи підготовки педагогів початкових класів України в другій половині XX ст.: 1945 - 1955 рр., 1956 - 1965 рр., 1965 - 1991 рр., 1991 - 2005 рр. Розкрито сутність змісту, структури та функцій підготовки вчителів початкових класів на кожному з даних етапів. З'ясовано напрями трансформації вітчизняної педагогічної освіти: збільшення престижу вчительської професії, забезпечення початкової школи необхідною та достатньою кількістю фахівців, підвищення професійно-освітньої якості підготовки вчителів початкових класів. Обгрунтовано можливість творчого використання вітчизняного та зарубіжного передового педагогічного досвіду та традицій підготовки вчителів початкових класів за сучасних умов реформування вітчизняної освіти.

На основі архівних матеріалів та інших джерел розглянуто проблеми становлення та розвитку мережі професійно-педагогічної освіти для національних меншин в Україні в 1920 - 1930-х рр. Досліджено політику керівництва щодо організації та функціонування закладів професійно-педагогічної освіти для національних меншин.

На основе архивных материалов и других источников рассмотрены проблемы становления и развития сети професионально-педагогического образования для национальных меньшин в Украине в 1920 - 1930-х гг. Исследовано политику руководства относительно организации и функционирования заведений профессионально-педагогического образования для национальных меньшин.

Relying on historical archive materials and other sources, the article investigates the problems of the formation and development of the system of teachers' training education for national minorities in Ukraine in the 20 - 30-s of the 20-th century. The government's policy concerning the organization and functioning of the teachers' training institutions for national minorities is studied.

Проаналізовано праці сучасних вітчизняних учених з проблеми становлення та розвитку технікумів як форми надання вищої професійної освіти в Україні в 1920-х рр. Встановлено, що в цей період відбулися кардинальні зміни у вищій освіті, пов’язані з національним піднесенням. Виявлено неоднозначність розгляду цього питання, різноманітність і суперечливість думок, недостатність вивчення проблеми. Більш детальний аналіз показав, що глибокого вивчення потребують питання, пов’язані з особливостями організації навчального процесу і змісту освіти у педагогічних технікумах.

Проанализированы работы современных отечественных ученых с проблем становления и развития техникумов как формы предоставления высшего профессионального образования в Украине в 1920-х гг. Установлено, что в этот период произошли кардинальные изменения в высшем образовании, связанные с национальным подъемом. Выявлены неоднозначность рассмотрения этого вопроса, разнообразие и противоречивость мнений, недостаточное изучение проблемы. Более детальный анализ показал, что глубокого изучения требуют вопросы, связаны с особенностями организации учебного процесса и содержания образования в педагогических техникумах.

This article analyzes the works of the modern domestic scientists on the problems of formation and development of technical schools as a form of offering of higher professional education in Ukraine in 1920-s. It is found out that in the mentioned period of time fundamental changes in higher education, connected with the national rise, took place. Different interpretations of this question, diversity and discrepancy of thoughts, insufficiency of study of this question have been determined. More detailed analysis showed that the questions, connected with the peculiarities of educational process organization and content of education in pedagogical schools demand profound studies.

Подано матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції з міжнародною участю "Володимир-Волинський педагогічний коледж ім. А. Ю. Кримського: минувшина, сучасність, майбуття". Наведено історію та сьогодення коледжу.Зазначено кращих випускників коледжу. Розглянуто питання мо дернізації змісту освіти. Зазначено завдання інноваційних педагогічних технологій. Визначено питання теорії та методики навчання. Увагу приділено історичним та культурологічним студіям. визначено педагогічне та мистецьке краєзнавство.