Проаналізовано досвід створення та використання нової педагогічної технології - дидактичного інформаційного простору. Розглянуто форми організації позааудиторної самостійної роботи студентів.

Проанализирован опыт создания и использования новой педагогической технологии - дидактического информационного пространства. Рассмотрены формы организации внеаудиторной самостоятельной работы студентов.

Розглянуто можливість використання проблемно-ресурсного методу в навчальному процесі.

Розглянуто п'ятикомпонентну предметну модель студента з дисципліни "Вища математика", що викладається студентам економічних та інженерних спеціальностей. На прикладі розділу "Лінійна алгебра" описано тематичну, функціональну, операційну, семантичну та процедурну компоненти моделі. Наведено структуру, принципи побудови та фрагмент семантичного конспекту з теми "Алгебра матриць".

Розглянуто аналіз методу проектів та його можливості щодо застосування у процесі організації самостійної роботи студентів.

Розглянуто сучасні наукові педагогічні погляди на формування структури інформатичної компетентності студентів університетів, а також сформовано власне бачення структури інформативної компетентності.

Исследованы современные научные педагогические взгляды на формирование структуры информатической компетентности студентов университетов, а также сформировано собственное видение структуры информатической компетентности.

The article deals with modern scientific pedagogical views at formation of structure of informative competence of students of universities, and also own vision of structure of informative competence is formed.

Показан синергетический эффект, возникающий в результате применения информационных технологий в обучении студентов. Предложено использование системно-синергетического подхода в исследовании процессов и явлений в образовании и обучении. Исследование проведено при внедрении технологий "Партнерство" и "Сотрудничество".

Розглянуто підхід до побудови автоматизованої навчальної системи, яка надає змогу вивчати сучасні методи проектування, проводити заняття зі студентами, оцінювати рівень їх знань. Система є зручною у користуванні, відкритою для розвитку, надійною в експлуатації.

Розглянуто задачу обгрунтування методів побудови моделей оптимізаційних процедур, як динамічних об'єктів, із урахуванням особливостей процедур навчання. Об'єктом дослідження є моделі динаміки процедур навчання. Мета роботи - розв'язування задач формалізації процедур навчання, розробки методів побудови математичних моделей процесів навчання, процесів пошуку оптимуму задач навчання, для оцінки динамічних процедур навчання. Процес навчання - це сукупність послідовних і взаємопов'язаних дій того, хто навчає, та тих, кого навчають, спрямованих на забезпечення свідомого та міцного засвоєння знань, умінь, навичок. У результаті систематичного аналізу, визначені основні, базові закономірності процедур навчання. Обгрунтоване поняття "інформаційний потік", як послідовність повідомлень, що несуть інформацію, для побудови моделей взаємодій в інформаційних системах. Визначено важливу властивість інформаційного потоку - напрямок від джерела до приймача. Виділені два можливих варіанти інформаційної взаємодії об'єктів - передача та компенсація інформації. Запропоноване використання принципу оптимальності для інформаційних процесів навчання. Показано, що динаміка процесів навчання визначається характеристиками використовуваної оптимізаційної процедури. Градієнтна процедура пошуку екстремуму функції мети описується автономним рухом динамічної системи. Для строго опуклої u1092 функції мети, згідно достатніх умов оптимальності, процедура оптимізації описується динамікою автономного руху стаціонарного лінійного незв'язаного динамічного об'єкту. Вибір множника для градієнту істотно впливає на динаміку процесу, та для строго опуклої функції мети множник динамічної моделі визначає необхідну кількість кроків досягнення заданої точності. Створені моделі отримали програмну реалізацію та були досліджені на практиці при розв'язуванні задач моделювання динаміки процедур навчання в навчальному процесі кафедри інформаційних технологій Херсонського національного технічного університету. Висновки: виконані експериментальні дослідження дозволили практично підтвердити працездатність створеного математичного апарату та вважати його доцільним для застосування з метою підвищення ефективності моделювання та реалізації процедур навчання. Подальші перспективи проведених досліджень бачаться в охопленні більшої кількості видів динамічних процедур навчання, оптимізації підходів до їх програмних реалізацій, збільшенню масштабності їх охоплення підтверджувальними експериментами.

Наведено ключові компоненти педагогічної системи професійно-етичної підготовки майбутніх соціальних працівників, що сприяють підвищенню рівня сформованості професійної етики в майбутніх фахівців. Визначено суть педагогічної системи як єдності процесів формування, розвитку, виховання і навчання з усіма формами, методами й умовами їх протікання. Охарактеризовано педагогічну систему формування професійної етики майбутніх соціальних працівників в університетах, яку розглядаємо як множинність взаємопов'язаних компонентів, потрібних для впорядкованого та цілеспрямованого професійно-педагогічного впливу на розвиток морально-етичних якостей особистості майбутніх фахівців. Виокремлено завдання педагогічної системи формування професійної етики майбутніх соціальних працівників, до яких відносять: професійно-світоглядні (сприяють формуванню моральної свідомості студентів, активізації їх діяльності у професійно-етичній підготовці); поведінково-деонтологічні (направлені на оволодіння процедурою прийняття рішень відповідно до вимог професійної етики, навичками етичного моделювання і прогнозування виробничих ситуацій, дотримання морально-етичних норм); особистісно-значущі (відповідають за поглиблення таких особистісних якостей, як: гуманізм, етична зрілість, відповідальність, почуття справедливості, гідності та поваги до іншої людини, терпимість, ввічливість, порядність, емпатійність, уважність, старанність, щирість, комунікабельність, соціальна адаптованість). Окреслено умовні етапи формування професійної етики майбутніх соціальних працівників в університетах: мотиваційно-цільовий (зумовлює усвідомлення цілей професійної підготовки студентами, що активізують їх мотивацію до формування професійної етики); процесуальний (за допомогою змісту, форм, методів і технологій сприяє формуванню відповідних знань, умінь, навичок, особистісно та професійно важливих рис); оцінно-діагностичний (перевіряє ефективність упровадження педагогічної системи та реалізується у компонентах - мотиваційно-ціннісному, когнітивно-світоглядному, діяльнісно-поведінковому, особистісно-позиційному, рефлексивно-творчому).

Розроблено інформаційні моделі та запропоновано методи усунення наслідків глобальних структурних криз в освітньому просторі. Продовжено роботу щодо інформаційних технологій пошуку антикризових рішень (АКР) в управлінні складними динамічними системами. Мета роботи - підвищення ефективності (швидкодії, мінімізації витрат) АКР для усунення наслідків структурних криз у складних освітніх системах. Залежно від виду складного об'єкта, його початкової структури, глибини та серйозності пошкодження, тимчасових, фінансових та інших ресурсів, наявних у розпорядженні менеджера процесу відновлення складного об'єкта можливі 3 основних принципи побудови (оптимізації) цього процесу: перший принцип - одноразове проєктування та подальша заміна (трансформація) "пошкодженої" ділянки структури об'єкта, попередній вибір варіанта заміни по винагороді (цільової функції) на етапі проєктування; математичний метод, розроблений для такого підходу, - методи конвергенції та дивергенції; другий принцип - покрокове проєктування та дискретна заміна (трансформація) "пошкодженої" частини ділянки структури об'єкта з дискретним розрахунком винагороди (цільової функції) та коригуванням плану відновлення після кожної ділянки; математичний метод, розроблений для такого підходу, - метод перколяції функціональності; третій принцип - покрокове проєктування та дискретна заміна (трансформація) "пошкодженої" частини ділянки структури об'єкта з безперервним розрахунком винагороди (цільової функції) за нечіткими вихідними даними та постійним коригуванням плану відновлення; математичний метод, розроблений для такого підходу, - марковский процес прийняття рішень. На прикладі вищого навчального закладу запропоновано структурну антикризову модель освітнього процесу. На прикладі окремої навчальної дисципліни створено антикризову модель відновлюваного елемента освітнього процесу та розроблено метод швидкого відновлення такого елемента з мінімальними втратами для процесу в цілому. Як типовий елемент освітньої структури в вузі обрано лекцію. На прикладі системної зовнішньої кризи, яка виникла за пандемії, розроблено інформаційну технологію подолання такої кризи з оптимізацією АКР за допомогою конвергенції моделей. Запропоновано підсумкові параметри, які виконують роль цільових функцій при виборі оптимальних рішень криз. Проведено практичні випробування інформаційної технології пошуку АКР в управлінні динамічними складними системами у вищій освіті, зокрема, при підготовці та здійсненні антикризових заходів під час викладання планової дисципліни "Вища математика". Технологію використано при антикризовій перебудові навчального процесу під час карантину коронавируса. В результаті отримано наступні результати: взаємодія учасників освітнього процесу здійснювалася через засоби комунікації, вбудовані в систему управління навчанням (LMS), електронну пошту, месенджери (Viber, Telegram), конференції (MS Teams, ZOOM, Google Meet, Skype і ін. В дистанційному режимі згідно з Учбовим планом здійснено читання лекцій і виконання практичних занять у повному обсязі.