Розглянуто проблему визначення методологічних основ соціально-педагогічної діяльності суспільних молодіжних об'єднань.

Розглянуто одну з форм позааудиторної роботи зі студентами технічного вузу з метою формування їх культурологічної компетенції під час вивчення іноземних мов. Запропоновано метод роботи з оригінальним художнім текстом (на прикладі драм Т.С.Еліота), який містить значний обсяг соціокультурної інформації, з використанням принципів комунікативності та порівняльного аналізу.

Подається історія питання, визначені основні напрями, зміст та організаційні засади художньої самодіяльної творчості студентів вищих закладів освіти як засобу естетичного виховання майбутніх спеціалістів. В окремих розділах наведено нормативні документи, тематика навчання, поради та розробки до організації посвяти в студенти, проведення тематичних вечорів на честь знаменних подій у житті українського народу, впровадження та відзначення народних свят і обрядів упродовж навчального року тощо.

Розглянуто питання розвитку туристично-краєзнавчої діяльності у вищих навчальних закладах та шляхи її поліпшення.

Рассмотрены вопросы развития туристическо-краеведческой деятельности в высших учебных заведениях и пути ее улучшения.

In clause the questions of development tourism's activity in higher educational institutions and the ways of their improvement are considered.

Розглянуто історію виникнення методу проектів у навчанні підростаючого покоління. Проаналізовано позитивні та негативні аспекти даного методу, а також оновлений погляд на його сучасне використання в організації самостійної роботи студентів поза аудиторією.

Рассмотрена история возникновения метода проектов в обучении. Проанализировано положительные и отрицательные аспекты метода проектов, а также новый взгляд на его современное использование в организации самостоятельной работы студентов вне аудитории.

The article touches the history of projects' method appearing, analysis of positive and negative sides, and modern view of projects' method usage during students' independent work organization.

Розглянуто проблеми естетичного виховання студентської молоді у процесі клубної роботи, визначено завдання клубної роботи щодо передачі студентам необхідного досвіду пізнання дійсності та мистецтва за законами краси.

Рассмотрены проблемы эстетического воспитания студенческой молодежи в процессе клубной работы, определены задачи клубной работы в передаче студентам необходимого опыта познания действительности и искусства по законам красоты.

The article is devoted to the problems of aesthetic education of students in the process of club work. The tasks of club work in gaining the experience of perceiving reality and art by the laws of beauty are determined.

Освещены теоретические основы организации воспитательной работы со студентами ВУЗ, рассмотрены её задачи и раскрыто содержание. Проанализирована воспитательная работа со студентами ВУЗ негосударственной формы собственности. Описаны модель системы внеаудиторной воспитательной работы и модель управления воспитательным процессом, особенности организации внеаудиторной работы в Западнодонбасском институте экономики и управления.

В ході науково-пошукової роботи виявлено, що формування культурологічних поглядів студентів в позааудиторній діяльності є одним з важливих аспектів професійної підготовки майбутнього вчителя, який дозволяє розвивати логічне мислення особистості.

В процессе научно-исследовательской работы установлено, что формирование культурологических взглядов студентов во внеаудиторной деятельности является одним из важных аспектов профессиональной подготовки будущего учителя, который позволяет развивать логическое мышление личности.

While researching it has been found out that the formation of students cultural views during optional activities is one of the important aspects of the professional development of a future teacher who helps to extend the logical thinking of a personality.

Розглянуто теоретико-методологічні аспекти виховання культури вчинку у студентської молоді за умов позааудиторної роботи вищого навчального закладу. Розкрито суть і якісну характеристику понять "культура вчинку" та "образ гуманної людини". Розглянуто загальні засади педагогічного процесу, що здійснюється з метою виховання культури вчинку та формування образу гуманної людини. Розроблено програму та комплексну методику виховання культури вчинку, здійснено її практичне впровадження до позааудиторної роботи. Розроблено рекомендації викладачам-кураторам академічних груп щодо виховання культури вчинку у студентської молоді.

Обгрунтовано педагогічні умови естетичного виховання студентської молоді у процесі клубної роботи, що передбачають здійснення даного виховання з урахуванням найважливіших напрямків клубної роботи; знань, необхідних для самоорганізації естетичної культури; оволодіння студентами способами естетизації різних видів діяльності; підготовку викладачів до використання основних засобів естетико-виховного впливу на студентську молодь. Запропоновано критерії та показники вимірів ефективності естетичного виховання студентів вищих навчальних закладів у процесі клубної роботи. Розвинуто положення про її роль та функції у даній сфері.

Досліджено проблему удосконалення організації фізичного виховання студентів ВНЗ. Розроблено концепцію клубної форми організації занять з фізичного виховання. Виявлено мотиваційні пріоритети молоді, особливості рухового режиму студентів та динаміку захворюваності. Охарактеризовано фізичний стан і рівень підготовки студентів у процесі занять різними видами рухової активності. Вперше визначено найбільш ефективні умови клубної форми організації занять. Експериментально підтверджено ефективність розробленої концепції організації фізичного виховання, в основу якої покладено максимальне врахування фізкультурно-оздоровчих і спортивних інтересів студентів, їх фізичного стану, попереднього досвіду фізкультурно-оздоровчої практики та наявної матеріально-технічної бази. Основні результати наукового дослідження впроваджено у практику навчального процесу Національного фармацевтичного університету. Розроблено практичні рекомендації щодо впровадження нових форм клубної роботи в системі вузівської підготовки для викладачів фізичного виховання, керівників спортивних клубів і студентів.

З метою підвищення якості процесів навчання та прийняття рішень за умов адаптивного навчання удосконалено моделі та методи організації інтелектуальної системи управління процесом навчання (ІСУ ПН) і розроблено загальні принципи їх побудови на базі моделей штучного інтелекту. Удосконалено модель навчальної системи шляхом використання мультиагентних технологій, що дозволило реалізувати інтелектуальне управління процесом навчання в ІСУ ПН. Запропоновано декомпозиційний метод побудови та функціонування ІСУ ПН, що полягає у формуванні алгоритмів окремих інформаційних процесів навчальної системи, які реалізуються за допомогою інтелектуальних рефлекторних агентів, які реагують на події, створювані користувачами або програмними підсистемами. Досліджено класи задач, що вирішуються інтелектуальними агентами. Відзначено, що розроблена інформаційна модель системи управління процесом навчання, заснована на мультиагентному підході, дозволяє визначити міру інтелектуальності системи у процесі вирішення множини класів задач навчальних систем за допомогою інтелектуальних агентів.

Обгрунтовано методологічні засади організації виховного процесу, розкрито суть понять "виховання", "мета виховання", "позааудиторна виховна робота", "принципи виховання". Визначено завдання та зміст виховної роботи у вищих навчальних закладах. Виявлено нові підходи щодо організації позааудиторної виховної роботи зі студентами за умов інтеграції вищої освіти у Європейське співтовариство. Визначено організаційно-педагогічні умови успішної організації даної роботи. Створено "Концепцію позааудиторної виховної роботи у вузах недержавної форми власності". Запропоновано систему та модель управління нею, встановлено особливості її організації у сучасному вузі.

Дисертація містить дослідження концептуальних засад організації науково-технічної творчості студентів вищих навчальних закладів у галузі радіоелектроніки. Теоретично обгрунтовано модель реалізації творчої діяльності і формування професійно важливих якостей у молодшого спеціаліста в процесі навчання у закладі освіти І-ІІ рівнів акредитації. Запропоновано нові форми організації науково-технічної творчості (експериментально-конструкторське бюро, творчі загони, центри науково-технічної творчості тощо). Для організації технічної творчості розроблено плануючу документацію, яка забезпечена економічними, юридичними та іншими державними документами. Розроблено методичні рекомендації з організації науково-технічної творчості студентів вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації, а також виготовлення сучасних зразків техніки у галузі радіоелектроніки (прилади, пристрої, інше обладнання).

Обгрунтовано основні теоретичні положення організації діяльності студентського аматорського хорового колективу. Уточнено категоріальний апарат дослідження. До наукового обігу введено поняття студентського аматорського хорового колективу як цілісного соціокультурного об'єднання студентів, що має спеціальну організаційну структуру, базується на принципах гуманістичної цілеспрямованості, свідомої ініціативи, опори на колегіальність, виконує специфічні функції у сфері художньо-творчої діяльності, сприяє соціалізації шляхом засвоєння учасниками певних культурних цінностей та об'єктивації набутих знань, умінь і навичок у хоровому виконавстві як формі самореалізації та соціального самоствердження. Конкретизовано сутність і структуру організації діяльності студентського аматорського хорового колективу з його підструктурами. Розроблено критерії оцінювання рівнів активної участі студентів в аматорських хорових колективах відповідно до компонентної структури та специфічних особливостей досліджуваного феномену. Проаналізовано сучасний стан організації діяльності студентських аматорських хорових колективів у ВНЗ немистецького профілю. Запропоновано та впроваджено у художньо-творчий процес методику організації діяльності студентського аматорського хорового колективу. Обгрунтовано педагогічні засади, що забезпечують творчий розвиток молоді у ВНЗ немистецького профілю. Досліджено особливості та характер впливу творчої взаємодії особистості (учасника) та мікросоціуму (студентського аматорського хорового колективу) на процес її соціалізації.

Здійснено дослідження у психолого-педагогічному аспекті, за його результатами розкрито зміст поняття "позаурочна виховна робота у ВНЗ I - II рівнів акредитації", який запропоновано розглядати як процес освітньо-виховної діяльності, здійснюваної у позаурочний час, спрямований на виховання моральної культури студентів. Цей процес базується на системі різноманітних форм, методів і засобів морально-етичного змісту, які реалізуються під керівництвом педагогів у тісній взаємодії зі студентським самоврядуванням і громадськими організаціями. Розроблено педагогічні засади виховної роботи у ВНЗ I - II рівнів акредитації за сучасних умов; впровадження науково обгрунтованої п'ятикомпонентної моделі позаурочної виховної роботи у даних ВНЗ, спрямованої на досягнення мети навчально-виховного процесу - виховання моральної культури особистості студента, основними складовими якої є студентське самоврядування, центри виховної роботи, клуби за інтересами, психологічна служба, школа молодого наставника; організація позаурочної виховної роботи на підставі взаємодії її основних суб'єктів (наставників, керівників гуртків, студентів, батьків, громадських організацій). На підставі результатів дослідження зроблено висновок, що реалізація розробленої моделі позаурочної виховної роботи для ВНЗ I - II рівнів акредитації позитивно впливає на зміни рівнів сформованості моральної культури студентів.

Запропоновано педагогічну інтерпретацію сутності, змісту та структури вільного часу студентів. Висвітлено поняття "педагогічний потенціал вільного часу студентів", "культура вільного часу студентів", визначено та експериментально перевірено педагогічні умови її формування: соціально-педагогічні, організаційно-педагогічні, психолого-педагогічні, запропоновано організаційно-методичну систему їх реалізації. Визначено кількісні та якісні характеристики використання вільного часу студентської молоді. Виявлено рівні сформованості культури використання вільного часу та основні типи особистостей студентів в залежності від освоєння ними позанавчального часового простору.

Обгрунтовано шляхи, форми та методи формування креативності студентів за умов дозвілля засобами туристських ігор. Розглянуто теоретико-методологічні засади даної проблеми, зокрема уточнено категоріальний апарат, конкретизовано предметно-проблемне поле дослідження. Визначено актуальність, пріоритетність та міжнаукову інтеграцію різних наукових напрямів з досліджуваної проблеми, систематизовано креативно-пізнавальні бар'єри, виявлено особливості студентської дозвіллєвої діяльності, що впливають на організацію туристських ігор. Розроблено методику проведення туристських ігор як поліфункціональну програму, створену за модульним принципом. Визначено зміст і послідовність основних модулів, розроблено їх теоретико-методичне й матеріально-технічне забезпечення. Здійснено експериментальну апробацію запропонованої методики та підтверджено її ефективність.

Проаналізовано сучасний стан соціального виховання студентів, виявлено соціально-педагогічні умови їх соціалізації у вищій школі. Визначено теоретичні засади та обгрунтовано технологію соціально-виховного процесу. Описано модель впливу різних соціально-педагогічних чинників на становлення особистості студента, що дозволило виявити оптимальні шляхи соціалізації, розробити програму соціально-виховної діяльності студентів університету, кардинально змінити, розширити і спрямувати змістовий аспект соціально-виховної роботи, враховуючи наступність розвитку соціально значущих якостей студента, передбачити засвоєння та поглиблення студентами основних компонентів регуляції соціального становлення (когнітивного, емоційного, поведінкового й особистісного). Визначено й обгрунтовано пріоритетні напрями соціально-педагогічної роботи зі студентською молоддю. Виявлено роль соціально-педагогічного мікросередовища у процесі соціального становлення студентів. Розкрито значення вищої освіти як компонента макросередовища і надзвичайно важливого інституту у соціальному становленні особистості.

Відзначено, що розвиток культурно-дозвільної діяльності студентів як складової частини їх естетичного виховання дає змогу здійснити професійне й особистісне удосконалення особистості. Зауважено, що оптимальною моделлю діяльності молодіжного об'єднання, яким можна вважати студентський клуб, є співробітництво з інституціональними та неінституціональними утвореннями. Наведено модель, яка характеризується швидкістю реагування на насущні проблеми молоді та може бути використана з метою формування культури дозвілля. Запропоновано тезу, що внутрішнім механізом культурно-дозвільної активності молоді є суперечність між існуючими культурно-дозвільними потребами особистості молодої людини, самореалізацією потенціалу у певній сфері діяльності та новими, підвищеними потребами.