Здійснено комплексне вивчення вітчизняних і зарубіжних літературних джерел з питань обдарованості молоді. Виявлено тенденції розвитку вищих педагогічних закладів України впродовж 1945 - 2000 рр. щодо напрямку роботи з обдарованою молоддю. Розглянуто зміст, форми та методи навчально-виховної роботи з обдарованими студентами у вищих педагогічних закладах країни даного періоду.

Осуществлено комплексное обобщение отечественных и зарубежных литературных источников по вопросам одаренности молодежи. Выявлены тенденции развития высших педагогических заведений (ВПЗ) Украины на протяжении 1945 - 2000 гг., касающиеся работы с одаренной молодежью. Рассмотрены содержание, формы и методы учебно-воспитательной работы с одаренными студентами в ВПЗ страны за данный период.

Розкрито способи виховання творчих якостей особистості студентів. Обгрунтовано етапи управління навчальною діяльністю студентів. Розглянуто проблему вибору оптимальних методів у педагогічному процесі.

Раскрыты способы воспитания творческих качеств личности студентов. Обоснованы этапы управления учебной деятельностью студентов. Рассмотрена проблема выбора оптимальных методов в педагогическом процессе.

Ways of education of creative qualities of the person of students are investigated. Stages of management of educational activity of students are proved. The problem of a choice of optimum methods in pedagogical process is considered.

З використанням модульного підходу висвітлено проблеми відчуттів, сприймання, пам'яті, мислення та уяви. Розглянуто взаємодію відчуттів, розкрито суть понять предметності та константності сприймання, спогадів, згадування, пригадування, впізнавання, відтворення, запам'ятання та забування. Запропоновано класифікацію видів пам'яті, визначено умови, від яких залежить запам'ятання. Наведено моделі внутрішньої проблемної ситуації. Вміщено список літературних джерел з даного питання.

С использованием модульного подхода освещены проблемы чувств, восприятия, памяти, мышления и представления. Рассмотрено взаимодействие чувств, раскрыто содержание понятий предметности и константности восприятия, воспоминаний, вспоминания, припоминания, опознания, узнавания и забывания. Предложена классификация видов памяти, определены условия, от которых зависит запоминание. Приведены модели внутренней проблемной ситуации. Предложен список литературных источников по данному вопросу.

Висвітлено теоретичні положення про стиль педагогічної діяльності та його різновиди, розкрито педагогічний зміст творчого стилю даного виду діяльності. Визначено критерії, показники та рівні формування творчого стилю діяльності педагогів у процесі практики, обгрунтовано організаційно-педагогічні умови, модель, технологію та методику формування і діагностики даного стилю у студентів-практикантів.

Освещены теоретические положения о стиле педагогической деятельности и его разновидностях, раскрыто педагогическое содержание творческого стиля данного вида деятельности. Определены критерии, показатели и уровни формирования творческого стиля деятельности педагогов в процессе практики, обоснованы организационно-педагогические условия, модель, технология и методика формирования и диагностики данного стиля у студентов-практикантов.

Розглянуто актуальні питання інтелектуальних технологій: рефлексивно-креативний аспект, що формується у студентів ВНЗ у процесі професійної підготовки, з врахуванням впливу модульно-кредитної системи та її реального застосування у навчально-пізнавальній діяльності. Обгрунтовано важливі аспекти модульно-професійного підходу до формування креативних знань у процесі розвитку розумового мислення майбутніх педагогів. Акцентовано увагу на дидактичних особливостях технології інтелектуального спрямування, творчої активності. Розкрито соціально-психологічні ідеї становлення творчого розвитку особистості, що реалізується у процесі пізнання, яке має позитивний вплив на рефлективність логічного мислення студентів.

Рассмотрены актуальные вопросы интеллектуальных технологий: рефлексивно-креативный аспект, формирующийся у студентов ВУЗ в процессе профессиональной подготовки, учитывая влияние модульно-кредитной системы и ее реального применения в учебно-познавательной деятельности. Обоснованы важные аспекты модульно-профессионального подхода к формированию креативных знаний в процессе развития умственного мышления будущих педагогов. Акцентировано внимание на дидактические особенности технологии интеллектуальной направленности, творческой активности. Раскрыты социально-психологические идеи становления творческого развития личности, реализующегося в процессе познания, имеющего позитивное влияние на рефлективность логического мышления студентов.

Висвітлено витоки інноватики освіти від Іоганна Песталоцці, який присвятив своє життя пошуку шляхів організації нової школи, а також від "Нової концепції навчання" Абдрахама Маслоу, який розмірковує про креативність навчання "креативних" інженерів і взагалі - креативної людини, та від Карла Роджерса, котрий ідею людиноцентрованого підходу до освіти позначив через виклик часу.

Теоретично обгрунтовано й експериментально апробовано педагогічні умови розвитку креативності майбутніх учителів гуманітарного профілю. Здійснено аналіз дослідженої проблеми. Розкрито суть поняття "креативність майбутнього вчителя гуманітарного профілю". Виявлено особливості та структуру його креативності. Розроблено й обгрунтовано модель розвитку креативності майбутнього вчителя та впроваджено в навчальний процес технологію креативного багаторівневого кодування інформації, яка базується на трьох взаємопов'язаних методах інтелект-карт, АбРеСа (згортання смислу тексту) та консепту (розгортання смислової ідеї тексту).

Досліджено структуру, зміст, критерії класифікації та властивості системи навчальних завдань як засобу формування вмінь пізнавальної діяльності у студентів природничих факультетів вищих педагогічних навчальних закладів. З'ясовано, що системотвірним фактором сукупності завдань є усвідомлення діяльнісного та результативного компонентів роботи над завданнями. Уточнено різновиди пізнавальної діяльності студентів, зокрема, перцептивні, репродуктивні, творчі. Конкретизовано дії (навчальні, розумові, інтелектуальні) на засадах яких реалізуються різновиди пізнавальної діяльності та вміння, що утворюються в результаті їх виконання. Розглянуто положення щодо цілей навчання, змісту освіти, навчальних програм, комплексу фахово-базових потреб студентів природничого факультету.

Проаналізовано стан розробки проблеми формування культури логічного мислення майбутніх учителів у процесі фахової підготовки у науково-педагогічній літературі. Визначено та теоретично обгрунтовано суть і структуру культури логічного мислення майбутніх учителів, яка є складним особистісним утворенням, що забезпечує розвиток професійного мислення педагога, його культурогенез. Виявлено її сутнісні характеристики. Створено технологію формування даної культури, що містить цільовий, мотиваційний, змістовно-процесуальний і рефлексивний компоненти, критерії та рівні її сформованості. Розроблено методи та форми професійної підготовки учителів у аспекті формування культури логічного мислення. Запропоновано технологію її формування та визначено компоненти. Проведено формувальний експеримент і на підставі одержаних кількісних і якісних показників доведено ефективність розробленої технології та впровадження в навчальний процес спецкурсу "Формування культури логічного мислення".

Вперше розроблено й апробовано модель формування творчої активності майбутнього вчителя трудового навчання у процесі його професійної підготовки. Визначено комплекс організаційно-педагогічних умов, які забезпечують ефективність формування даного особистісного утворення. Розкрито основні положення про механізми, форми, методи розвитку творчої активності майбутнього вчителя в процесі професійної підготовки. Обгрунтовано цілісну методику формування даної професійно необхідної якості як органічної єдності її компонентів: мотиваційно-цільового, рефлексивно-діагностичного, когнітивно-змістового й операційно-технологічного. Визначено якісні характеристики та критеріальні показники рівнів творчої активності, що забезпечують можливість управління процесом професійної підготовки майбутніх учителів трудового навчання. Експериментально підтверджено ефективність запропонованої моделі формування творчої активності майбутнього вчителя трудового навчання. Основні результати наукового дослідження впроваджено в навчально-виховний процес педагогічних університетів України.

Уперше обгрунтовано та розроблено систему нестандартних математичних задач, спрямовану на формування творчої уяви майбутніх учителів, виділено педагогічні умови її застосування. Розроблено типологію задач і дидактичні принципи побудови системи задач для формування творчої уяви. Показано залежність між діями, що виконуються під час розв'язання нестандартних задач, та прийомами, ознаками творчої уяви. Виявлено критерії, що визначають рівень сформованості творчої уяви майбутніх учителів. Удосконалено педагогічну технологію її формування, яка передбачає впровадження системи нестандартних математичних задач до практики навчання у вищій школі. Розглянуто питання щодо суті творчої уяви як бази й умови продуктивної навчальної та наукової діяльності майбутніх учителів.

Вперше визначено й обгрунтовано педагогічні умови виховання творчої особистості майбутнього вчителя музики, які передбачають оволодіння студентом технологією особистісного зростання як комплексом виховних і самовиховних впливів за умов інноваційно-естетичного простору вищого педагогічного навчального закладу для творчої самореалізації студентів у різних видах музично-фольклорної діяльності. Розроблено критерії вихованості творчої особистості. Вдосконалено зміст поняття "творча особистість майбутнього вчителя музики". Визначено структуру творчої особистості майбутнього вчителя музики у процесі вивчення української музичної творчості, яка має мотиваційну, загальнопедагогічну, музично-педагогічну, комунікативну, самореалізаційну складові. Досліджено специфічні ознаки українського музичного фольклору.

Досліджено проблеми формування готовності майбутніх учителів до раціонально-критичного мислення у процесі вивчення психолого-педагогічних дисциплін. Визначено сутність, структуру, критерії, показники та рівні готовності майбутніх учителів до такого мислення, а також теоретично обгрунтовано й експериментально-перевірено педагогічні умови її формування. Розроблено методику діагностики рівня сформованості готовності майбутніх учителів до раціонально-критичного мислення, що передбачає проведення анкетування, виконання тестів, розв'язання педагогічних задач і вирішення навчальних завдань.

Розглянуто проблеми формування творчої активності (ТА) у студентів педагогічних ВНЗ України в конкретний історичний період. Проаналізовано ступінь досліджуваності проблеми, визначено особливості поглядів зарубіжних і вітчизняних педагогів на сутність і процес формування ТА майбутніх учителів у педагогічних ВНЗ України в другій половині XIX ст., визначено етапи формування ТА майбутніх вчителів у досліджуваний період. Охарактеризовано офіційно-нормативну базу формування ТА майбутніх учителів. Виявлено умови ефективності даного процесу в другій половині XIX ст., зокрема, різноманітність форм і методів навчання, посилення ролі та значення особистості викладача та його професійно-педагогічної майстерності в процесі підготовки творчої особистості майбутнього вчителя, використання освітньо-виховного потенціалу навчальної, науково-дослідної роботи. Розкрито шляхи використання набутого досвіду за сучасних умов діяльності педагогічних ВНЗ.

Досліджено проблему розвитку творчих здібностей майбутніх вчителів образотворчого мистецтва в процесі вивчення фахових дисциплін. Доведено актуальність теми, проаналізовано стан її розроблення на теренах вищої педагогічної освіти. Уточнено сутність поняття "розвиток творчих здібностей майбутнього вчителя образотворчого мистецтва" як динамічного неперервного процесу видозміни індивідуальних властивостей й якостей разом із спеціальними образотворчими здібностями, який відбувається у відкритій, цілісній системі його особистості під час активної навчально-творчої діяльності. Виокремлено структурні компоненти, визначено критерії, показники та рівні розвитку зазначених здібностей у студентів. Теоретично обгрунтовано, розроблено й експериментально перевірено технологію розвитку творчих здібностей майбутніх вчителів образотворчого мистецтва та педагогічні умови її реалізації у процесі вивчення фахових дисциплін.

Обгрунтовано необхідність розвитку мислення вчителя технології як однієї з найважливіших професійних якостей і необхідної умови його професійної готовності. Проаналізовано концепції розвивального навчання та розкрито особливості організації навчального процесу в межах такого навчання за допомогою системи навчально-пізнавальних задач. Виділені принципи побудови системи задач: поступове зростання їх складності, їх спрямованість на розвиток усіх компонентів технічного мислення, орієнтування задач на сучасні проблеми техніки. Розроблено й експериментально апробовано систему технічних задач, вирішення яких сприяє розвитку технічного мислення майбутніх вчителів трудового навчання.

Обгрунтовано концепцію формування творчого мислення майбутнього вчителя як теоретико-методичну основу підвищення якості освіти у вищих педагогічних навчальних закладах, яка має три рівні: методологічний, теоретичний, технологічний. Визначено структуру творчого мислення майбутнього вчителя як психолого-педагогічної категорії, яка включає в себе складові: процесуальну й особистісну. Розроблено структурно-функціональну модель формування творчого мислення майбутнього вчителя як педагогічного феномена. Визначено місце творчого мислення в педагогічній діяльності, форми його функціонування, основні функції, психологічний механізм та основні характеристики. Розроблено й експериментально перевірено педагогічну систему розвитку творчого мислення майбутнього вчителя в процесі університетської підготовки на матеріалі вивчення дисциплін педагогічного циклу. Проведено дослідно-експериментальну перевірку авторської модульно-варіантної технології навчання з педагогічних дисциплін і педагогічних умов розвитку творчого мислення майбутнього вчителя.

Висвітлено психолого-педагогічну концепцію розвитку творчого мислення (ТМ) студентів педагогічних ВНЗ. Розкрито методологічні, психологічні та дидактичні основи дослідження та розвитку ТМ. Обгрунтовано рефлексивно-продуктивний підхід до опосередкованого керування даним процесом. Визначено психолого-педагогічні умови й основні шляхи розвитку ТМ студентів у системі професійно-педагогічної підготовки.

Изложена психолого-педагогическая концепция развития творческого мышления (ТМ) студентов педагогических ВУЗ. Раскрыты методологические, психологические и дидактические основы исследования и развития ТМ. Обоснован рефлексионно-продуктивный подход к опосредственному управлению данным процессом. Определены психолого-педагогические условия и основные пути развития ТМ студентов в системе профессионально-педагогической подготовки.

Висвітлено наукові та практичні здобутки Житомирської науково-педагогічної школи щодо теорії та практики креативної освіти. Розглянуто теоретико-методологічні та прикладні аспекти креативної професійної освіти майбутнього учителя. Охарактеризовано інноваційні креативні технології у вищій школі, розкрито особливості їх упровадження у процес професійної освіти майбутнього фахівця. Показано взаємозв'язок розвитку художніх інтересів і креативності вчителя образотворчого мистецтва в освітньому процесі. Увагу приділено формуванню креативного потенціалу майбутніх фахівців засобами комп'ютерно-орієнтованих технологій.

Розроблено технологію формування культури розумової праці студентів, якою передбачається врахування зовнішніх і внутрішніх ресурсних можливостей особистості в процесі реалізації підготовчо-організаційного, змістово-процесуального та контрольно-корекційного етапів процесу формування. Конкретизовано компоненти культури розумової праці (спеціальні знання, уміння, якості особистості). Уточнено поняття "культура розумової праці студента" як інтегрованої якості особистості, яка володіє спеціальними знаннями, уміннями, навичками організації цієї праці відповідно до своїх індивідуальних ресурсних можливостей, що забезпечує ефективність пізнавальної діяльності, "розумова праця" та "культура індивіда". Досліджено методи, способи реалізації основних етапів здійснення технології формування культури розумової праці.