Науково обгрунтовано концептуальні засади формування екологічного світогляду майбутніх учителів. Запропоновано науково-методичну систему, що базується на поєднанні традиційного й інноваційного навчання на підставі вдосконалення навчально-виховного процесу з екології за допомогою введення у навчальний процес активних методів і позааудиторних форм навчання.

Научно обоснованы концептуальные основы формирования экологического мировоззрения будущих учителей. Предложена научно-методическая система, базирующаяся на соединении традиционного и инновационного обучения на основе усовершенствования учебно-воспитательного процесса по экологии при помощи введения в учебный процесс активных методов и внеаудиторных форм обучения.

Розглянуто питання залежності здоров'я людини від екологічних факторів та формування, у зв'язку з цим, еколого-валеологічної культури майбутніх учителів в контексті переходу біосфери до ноосферного стану.

Рассмотрены вопросы зависимости здоровья человека от экологических факторов среды и формирования, в связи с этим, эколого-валеологической культуры будущих учителей в контексте перехода биосферы в ноосферное состояние.

Some aspects of the human beingins health on ecological factors as well as the development of ecological valeological culture of perspective teachers in the context of biosphere's transfer to noosphere are discussed.

Досліджено сутність, генезу, основні виміри та світоглядний сенс екологічної культури як суспільного феномену. Вперше введено до наукового обігу та дано авторське тлумачення поняття "екологічна культура майбутніх вчителів" як процес і результат формування екологічної свідомості особистості, що відображає нерозривну єдність між сукупністю знань, уявлень про природу і відповідних умінь, навичок, потреб взаємодії, заснований на гармонізації взаємозв'язків у системі "природа-людина". Обгрунтовано необхідність та зміст інституалізації екологічної освіти в Україні. Узагальнено, що екологічна освіта та екологічні знання є базовими компонентами формування екологічної культури майбутніх вчителів. Обгрунтовано, що екодіяльність є стрижневим елементом здобуття екоосвіти і формування екопереконань. Визначено чинники, які негативно впливають на цей процес.

У дисертації теоретично обгрунтовано структуру, зміст та основні компоненти екологічної культури студентів вищих педагогічних закладів, виділено особливості та психолого-педагогічні умови формування цієї категорії засобами туристсько-краєзнавчої діяльності, які сприяють підвищенню рівнів сформованості екологічної культури майбутніх учителів праці.

Досліджено проблему формування екологічної свідомості майбутніх учителів початкових класів як системи у процесі їх професійної підготовки. Розроблено та у педагогічному експерименті перевірено модель процесу формування екологічної свідомості студентів, яка реалізується за певних умов, а саме: впровадження міждисциплінарного принципу інтеграції екологічних знань, використання системи навчально-екологічних задач, застосування партисипативних методів здійснення екологічної освіти студентів вищих навчальних закладів, уведення до освітнього процесу вищої школи спецкурсу "Актуальні проблеми педагогічної екології". Обгрунтовано психолого-педагогічні критерії та відповідні їм показники сформованості екологічної свідомості студентів: сприйняття та ставлення до навколишнього природного середовища; сформованість екологічних знань і уявлень; мотивація екологічної діяльності; характер діяльності у природному довкіллі. На підставі визначених критеріїв і показників охарактеризовано рівні сформованості досліджуваної якості особливості, зокрема, високий, середній і низький.

Розглянуто проблему формування еколого-валеологічної культури (ЕВК) майбутнього вчителя. Висвітлено історико-філософські та історико-педагогічні джерела ЕВК як особистісного, соціального та педагогічного феномена, розкрито її теоретико-методологічні основи, сутність, функції та структуру. Обгрунтовано науково-методичну модель та технологічне забезпечення її формування у педагогічних ВНЗ.

Рассмотрена проблема формирования эколого-валеологической культуры (ЭВК) будущего учителя. Освещены историко-философские и историко-педагогические источники ЭВК как личностного, социального и педагогического феномена, раскрыты её теоретико-методологические основы, сущность, функции и структура. Обоснованы научно-методическая модель и технологическое обеспечение её формирования в педагогических ВУЗ.

На підставі комплексного теоретико-методологічного аналізу вітчизняної педагогічної думки другої половини XX ст. виявлено й узагальнено концептуальні засади соціогуманітарної складової у формуванні ціннісного ставлення майбутнього вчителя до природи. Проаналізовано педагогічні ідеї вітчизняної педагогічної думки другої половини XX ст. з використання соціогуманітарної складової у формуванні екологічної традиції майбутнього вчителя. Досліджено теоретико-методологічні засади соціогуманітарної складової у формуванні ціннісного ставлення людини до природи, розкрито ресурси та можливості соціогуманітарного знання у формуванні аксіології природи.

Досліджено стан проблеми формування екологічного світогляду в історико-філософській, психолого-педагогічній, екологічній науках і сучасній освітній практиці ВНЗ. Проаналізовано генезу й еволюцію філософських інтерпретацій світогляду, висвітлено сучасні наукові погляди щодо взаємодії людини та природи. Досліджено онтологію понять "світогляд", "екологічний світогляд", "формування екологічного світогляду майбутніх учителів". Наведено результати аналізу онтогенезу екологічного світогляду особистості. Науково обгрунтовано концептуальні засади формування екологічного світогляду майбутніх учителів. Охарактеризовано стан, визначено особливості й обгрунтовано шляхи удосконалення процесу формування екологічного світогляду студентів педагогічних ВНЗ з урахуванням специфіки різних факультетів. Описано функціональну структуру екологічного світогляду. Визначено місце особистісних і фахових складників у структурі екологічного світогляду майбутніх учителів. Встановлено критерії, рівні та показники сформованості компонентів екологічного світогляду майбутніх учителів. Розроблено й апробовано модель формування екологічного світогляду студентів шляхом наповнення навчально-виховного процесу екологічним змістом, поєднання аудиторних організаційних форм та інноваційних методів, упровадження специфічних позааудиторних форм і засобів навчання. Експериментально підтверджено ефективність запропонованої моделі формування екологічного світогляду майбутніх учителів у навчально-вихованому процесі педагогічних ВНЗ, розроблено спеціальний навчально-методичний комплекс щодо її впровадження.

Розкрито теоретичні та методичні засади дослідження еколого-валеологічної культури майбутнього вчителя та процесу її формування. Доведено методологічну значущість системного, інтегрованого, компетентнісного, гуманістичного, культурологічного, аксіологічного й особистісно-діяльнісного підходів до обгрунтування сутності еколого-валеологічної культури. Наведено характеристику еколого-валеологічної культури як особистісного утворення та складника загальної та професійно-педагогічної культури майбутнього вчителя. Визначено структурні компоненти еколого-валеологічної культури (мотиваційно-ціннісний, когнітивний, операційно-діяльнісний, рефлексивно-оцінний) і функції (гуманістично-аксіологічна, навчально-виховна, продуктивно-процесуальна, діагностико-корекційна), єдність і взаємообумовленість яких визначають її сформованість. Розроблено модель науково-методичної системи забезпечення формування еколого-валеологічної культури за умов професійно-педагогічної підготовки й експериментально доведено ефективніть технології її реалізації.

Розглянуто зміст понять "естетико-екологічна культура", "музична інформація", висвітлено особливості впливу музичної інформації та умови формування естетико-екологічної культури майбутнього вчителя.

Досліджено значення екологічної відповідальності як одного із основних параметрів формування професійної готовності майбутнього вчителя технології. Визначено поняття професійної готовності та професійної придатності майбутнього вчителя. Проаналізовано необхідність та важливість екології як науки для суспільства в цілому.

Исследовано значение экологической ответственности как одного из основных параметров формирования профессиональной готовности учителя технологии. Определено понятие профессиональной готовности и профессиональной пригодности учителя. Проанализированы необходимость и важность экологии как науки для общества в целом.

The article studies the meaning of ecological responsibility as one of main features of forming professional preparedness of technology teacher. The notion of professional preparedness and professional aptitude has been defined. The necessity and importance of ecology as a science for the whole society has been analyzed as well.

Встановлено, що подолання притаманних сучасному суспільству екологічних проблем можливе лише за умови зміни поведінки людини, її ціннісних орієнтирів, формування у підростаючих поколінь особливого екологічного мислення та усвідомлення власної відповідальності кожного за збереження Землі як єдино можливої екологічної ніші людства. Узагальнено досвід формування у майбутніх вихователів екологічної культури в процесі опанування методики ознайомлення дітей з природою. Зроблено висновок про те, що важливими умовами формування у майбутніх вихователів екологічної культури є взаємозв’язок їх теоретичної та практичної підготовки, підвищення ролі у ній самостійної дослідницької роботи, участь у співпраці з досвідченими педагогами базових ДНЗ.

Отмечено, что преодоление присущих современному обществу экологических проблем возможно лишь при условии изменения поведения человека, его ценностных ориентиров, формирования у подрастающих поколений особого экологического мышления и осознания собственной ответственности каждого за сохранение Земли как единственно возможной экологической ниши человечества. Обобщен опыт формирования у будущих воспитателей экологической культуры в процессе овладения методикой ознакомления детей с природой. Сделан вывод о том, что важными условиями формирования у будущих воспитателей экологической культуры является взаимосвязь их теоретической и практической подготовки, повышение роли в ней самостоятельной исследовательской работы, участие в сотрудничестве с опытными педагогами базовых ДУЗ.

The article deals with environmental education of the younger generations. In particular, it summarizes the experience of training students to work on environmental education of children. Important terms of her independent research, participation in collaboration with experienced teachers.

Висвітлено досвід моніторингових досліджень у процесі екологічної підготовки майбутніх вихователів дітей дошкільного віку. Визначено напрями та методи проведення моніторингу.

Представлен опыт мониторинговых исследований в процессе экологической подготовки будущих воспитателей детей дошкольного возраста. Определены направления и методы осуществления мониторинга.

The article describes some experience on monitoring research in the process of ecological training of future educators of children of preschool age. The author specifies directions and methods of realization of monitoring.

Рассмотрено экологическое образование студентов педагогического ВУЗ с позиции общечеловеческой культуры. Обсуждены результаты опроса 55-ти студентов по специальности "Педагогика и методика начального образования" с использованием "Личностного опросника"Отношение к природе" (С. С. Кашлев, С. Н. Глазачев), которые определяют их личностное отношение к природе, осознание себя в системе "человек - природа - общество". Представлена схема системы экологического образования, сделан вывод о необходимости экологического образования и воспитания студентов данной специальности в системе "экологическое образование - экологическая культура". Охарактеризованы основные функции экологического образования - эколого-образовательная, мировоззренческая, гуманистическая, воспитательная, нормативная и информативная.

Розглянуто екологічну освіту студентів педагогічного ВНЗ з позиції загальнолюдської культури. Обговорено результати опиту 55-ти студентів за фахом "Педагогіка і методика початкової освіти" з використанням "Особистісного опитувальника "Відношення до природи" (С. С. Кашльов, С. Н. Глазачев), які визначають їх особистісне відношення до природи, усвідомлення себе в системі "людина - природа - суспільство". Наведено схему системи екологічної освіти, зроблено висновок про необхідність екологічної освіти та виховання студентів означеної спеціальності в системі "екологічна освіта - екологічна культура". Охарактеризовано основні функції екологічної освіти - еколого-освітню, світоглядну, гуманістичну, виховну, нормативну та інформативну.

Ecological educations of students of pedagogical institute of higher is considered, which is examined from position of common to all mankind culture. The results of questioning are talked about 55 students on specialty "Pedagogic and method of primaryeducation" with the use of the "Personality questionnaire "Attitude toward nature" (S. Kashlev, S. Glazachev), which determine their personality attitude toward nature, awareness itself in the system "man-nature-society". The chart of the system of ecological education is presented; a conclusion is done about the necessity of ecological education and education of students of this specialty for the system "ecological education is an ecological culture". The basic functions of ecological education are described - ecology-educational, world view, humanism, educate, normative and informing.

Представлено модель педагогічної системи формування екологічної відповідальності в майбутніх учителів початкових класів у процесі вивчення професійно-орієнтованих дисциплін. Проаналізовано наукові дослідження з проблеми формування екологічної відповідальності суб'єктів педагогічного процесу. Визначено педагогічні умови даного процесу, зокрема: вибір доцільних форм, методів, прийомів та засобів навчання і виховання, застосування інформаційних та інтерактивних технологій навчання, упровадження авторського спецкурсу "Педагогіка екологічної відповідальності", створення методичних рекомендацій для викладачів професійно орієнтованих дисциплін із формування екологічної відповідальності у майбутніх учителів початкових класів.

Представлена модель педагогической системы формирования экологической ответственности у будущих учителей начальных классов в процессе изучения профессионально-ориентированных дисциплин. Проанализированы научные исследования по проблеме формирования экологической ответственности субъектов педагогического процесса. Определены педагогические условия данного процесса, в частности: выбор целесообразных форм, методов, приемов и средств обучения и воспитания, применение информационных и интерактивных технологий обучения, внедрение авторского спецкурса "Педагогика экологической ответственности", создание методических рекомендаций для преподавателей профессионально ориентированных дисциплин по формированию экологической ответственности у будущих учителей начальных классов.

The model of educational formation of environmental responsibility among future primary school teachers in the study of vocational-oriented subjects. Analyzed scientific studies on the formation of environmental responsibility of subjects of the pedagogical process. Pedagogical conditions of the process, including: selection of appropriate forms, techniques, methods and means of education and training, the use of information and interactive learning technologies, the introduction of the author's special course "Pedagogy of environmental responsibility," the establishment of guidelines for teachers of career-oriented disciplines in the formation of environmental responsibility a future elementary school teachers.

Розглянуто сутність еколого-правової компетентності майбутнього вчителя та значення її формування за умов переходу суспільства до сталого розвитку.

Рассмотрена сущность эколого-правовой компетентности будущего учителя и значение ее формирования в условиях перехода общества к устойчивому развитию.

Descriptions of ecological-legal competence of future teacher and value of its forming is examined in the conditions of passing of society to steady development.

Розглянуто генезис і розвиток ідеї екологічних цінностей майбутніх учителів початкової школи. Досліджено загальнофілософські й соціально-педагогічні підходи до формування таких цінностей майбутніх учителів початкової школи. Розкрито принцип "коеволюції" як концептуальну основу формування екологічних цінностей. Описано еколого-ціннісний портрет майбутнього вчителя. Побудовано концептуальну модель формування зазначених цінностей майбутніх спеціалістів. Приділено увагу науково-методичному забезпеченню формування екологічних цінностей у майбутніх учителів початкової школи. Визначено динаміку сформованості цих цінностей.

Викладено результати вивчення вітчизняних і зарубіжних літературних і документальних джерел з проблем екологічного навчання та виховання учнів у Великій Британії. Проаналізовано досвід та особливості підготовки майбутніх вчителів до екологічного виховання учнів, виявлено досягнення британських педагогів в екологічній освіті населення. Охарактеризовано передумови та тенденції розвитку реформи педагогічної освіти у цій країні. Виявлено можливості творчого використання в системі педагогічної освіти України прогресивних ідей британського досвіду підготовки майбутніх вчителів до екологічного виховання учнів.

Окреслено напрями трансформації змісту інженерно-педагогічної освіти: перший – становлення навчальних дисциплін, які забезпечують загальноосвітню та професійну підготовку учнів; другий – розширене використання різноманітних засобів інформатизації; третій – глибинний вплив інформатизації на мету навчання. Розглянуто навчальні технології формування екологічної культури майбутнього інженера-педагога, зокрема аксіолого-виховні технології, технології педагогічного дискурсу. Визначено етапи педагогічного дискурсу: формування моделі досвіду, створення досвіду, упровадження в педагогічну практику створеного досвіду. Виокремлено функції навчально-педагогічного дискурсу: офіційність комунікації, соціальна та комунікативна нерівноправність учасників, усталеність тем і комунікативних подій, переважання епістемологічних стратегій, ідеологічна забарвленість моральних та утилітарних цінностей, ритуалізованість, фасцінативність.

Определены направления трансформации содержания инженерно-педагогического образования: первое направление – становление учебных дисциплин, обеспечивающих общеобразовательную и профессиональную подготовку учащихся, второе – расширенное использование различных средств информатизации, третье – глубинное влияние информатизации на цели обучения. Рассмотрены учебные технологии формирования экологической культуры будущего инженера-педагога, в частности аксиолого-воспитательные технологии, технологии педагогического дискурса. Определены четыре этапа этих технологий: формирование модели опыта, приобретение навыков, внедрение в педагогическую практику созданного опыта. Выделены функции учебно-педагогического дискурса: официальность коммуникации, социальное и коммуникативное неравноправие участников, устойчивость тем и коммуникативных событий, преобладание эпистемологических стратегий, идеологическая окрашенность моральных и утилитарных ценностей, ритуализация, фасцинативность.

The use of information technologies is aimed to form readiness of the future engineers-teachers to use computer technologies in professional activity, as results of special training representing integrated education of the future engineer-teacher person arising in uniting of motives, theoretical and professional-meaning knowledge, abilities, skills and pedagogical experience related to engineering-pedagogical activity.

Досліджено теоретичні й методичні засади формування екологічних цінностей майбутніх учителів початкової школи у процесі професійної підготовки. Розроблено структурно-функціональну модель формування екологічних цінностей майбутніх учителів початкової школи під час професійної підготовки. Обгрунтовано необхідність і доведено актуальність упровадження різноаспектної та різнорівневої теоретико-педагогічної концепції формування екологічних цінностей як джерела розвитку екоцілісної особистості майбутнього вчителя початкової школи. Розроблено науково-методичний ресурс щодо формування екологічних цінностей майбутніх учителів початкової школи у процесі навчальних занять та позааудиторної роботи у ВНЗ. Конкретизовано теоретичні уявлення про сутність екологічних цінностей майбутніх учителів початкової школи, охарактеризовано критерії, показники та рівні їх сформованості. Доведено, що завдяки впровадженню структурно-функціональної моделі формування екологічних цінностей майбутніх учителів початкової школи й науково-методичної системи її поетапного забезпечення та застосуванню аксіологічного, системного, особистісно-діяльнісного, професійно-гуманного, компетентнісного підходів до процесу формування екологічних цінностей особистості можна суттєво підвищити ефективність підготовки майбутніх фахівців до еколого-педагогічної діяльності в початковій школі.