Висвітлено проблему формування еколого-валеологічних орієнтацій - ціннісного відношення до навколишнього середовища і власного екологічного здоров'я у студентів вищих педагогічних навчальних закладів.

Освещена проблема формирования эколого-валеологических ориентаций - ценностного отношения к окружающей среде и собственному экологическому здоровью у студентов высших педагогических учебных заведений.

This article was written for telling us some problems of formation of ecologo-valeological valuable orientations as to air ecological health from students of higher education pedagogical establishments.

Обгрунтовано актуальність проблеми вдосконалення професійно-прикладної фізичної підготовки студентів педагогічних ВНЗ. Зазначено, що така підготовка заснолвана на концепції щодо стану їх здоров'я та враховувати біологічні та психоемоційні можливості, а також фізичні та соціальні резерви.

Обоснована актуальность проблемы совершенствования профессионально-прикладной физической подготовки студентов педагогических ВУЗ. Отмечено, что профессионально-прикладная физическая подготовка будущих специалистов базируется на концепции относительно состояния их здоровья и учитывает биологические и психоэмоциональные возможности, а также физические и социальные резервы.

Викладено теоретико-методологічні та методичні основи формування здорового способу життя у вчителів. Проаналізовано особливості становлення і розвитку проблеми культивування даного способу життя в суспільній практиці, науці, підготовці вчителів. Описано модель формування здорового способу життя у вчителів в процесі їх професійної підготовки. Висвітлено науково-методичні основи формування готовності студентів педагогічних ВНЗ до організації здорової життєдіяльності.

Изложены теоретико-методологические и методические основы формирования здорового образа жизни в учителей. Проанализированы особенности становления и развития проблемы культивирования данного образа жизни в общественной практике, науке, подготовке учителей. Описана модель формирования здорового образа жизни в учителей в процессе их профессиональной подготовки. Освещены научно-методические основы формирования готовности студентов педагогических ВУЗ к организации здоровой жизнедеятельности.

Грунтуючись на теоретичних і методологічних засадах організації самостійної роботи з формування культури здоров'я студентів педагогічних ВНЗ, проведено ретроспективний аналіз розвитку поглядів щодо формування, збереження та зміцнення здоров'я людини. Проаналізовано сучасний рівень сформованості культури здоров'я даних студентів й організацію самостійної роботи з формування культури здоров'я. Розкрито зміст самостійної роботи з формування культури здоров'я студентів. Визначено критерії, показники та рівні готовності студентів до такої роботи. Теоретично обгрунтовано й експериментально перевірено педагогічні умови організації самостійної роботи з формування культури здоров'я студентів педагогічних ВНЗ. Організацію такої роботи здійснено з використанням особистісного та діяльнісного підходів. Визначено етапи організації самостійної роботи з формування культури здоров'я.

На підставі аналізу психолого-педагогічної літератури з'ясовано суть і структуру готовності майбутніх учителів до фізичного самовдосконалення. Визначено критерії (мотиваційно-ціннісний, пізнавально-інформаційний і діяльнісно-результативний) та рівні зазначеної готовності студентів (директивно-емпіричний, адаптивно-алгоритмічний, локально-рефлексивний і системно-рефлексивний). Обгрунтовано педагогічні умови підготовки студентів педагогічних ВНЗ до фізичного самовдосконалення, а саме: усвідомлення студентами особистісної значущості здоров'я та покращання їх фізичної готовності як необхідної передумови професійної самореалізації, оволодіння студентами методик діагностування, рефлексивного аналізу, а також практичними вміннями вдосконалення власного фізичного здоров'я, забезпечення педагогічної підтримки студентів у фізичному самовдосконаленні. Розроблено методичні рекомендації щодо формування у майбутніх учителів готовності до фізичного вдосконалення.

З'ясовано сучасний стан проблеми стимулювання активності студентів вищих педагогічних навчальних закладів до фізкультурної діяльності у теоретичному та практичному аспектах. Розкрито суть поняття "стимулювання активності до фізкультурної діяльності". Визначено критерії та рівні сформованості даної активності. Розроблено систему заходів з метою стимулювання активності студентів до цієї діяльності й експериментально перевірено її ефективність. Визначено й експериментально перевірено педагогічні умови, що сприяють активізації студентів до фізкультурної діяльності.

Обгрунтовано методики формування потреби у здоровому способі життя (ЗСЖ) майбутніх учителів у процесі фізичного виховання. Показано стан сформованості такої потреби та проаналізовано одержані дані. Розроблено систему критеріїв та методику вимірювання сформованості потреби у ЗСЖ у даних студентів. Теоретично обгрунтовано й експериментально перевірено педагогічні умови, які забезпечують процес формування зазначеної потреби, а саме: формування смислу занять на підставі розвитку практичних умінь на базі теоретичних знань, культурного середовища, матеріальних можливостей; орієнтацію на норми, цінності, зміст ЗСЖ, що регулюють життєдіяльність майбутніх учителів; комплексний підхід до фізичного виховання, який грунтується на теоретичному та практичному компонентах, включаючи проблему паралельного формування знань і вмінь самостійно займатися фізичними вправами.

Здійснено науковий аналіз і теоретично обгрунтовано педагогічні умови формування валеологічних знань у майбутніх учителів фізичної культури. Визначено рівні їх сформованості. Вивчено взаємозв'язок мотиваційної, емоційної та соціокультурної сфер студентів у процесі формування валеологічних знань. Розроблено структурно-функціональну модель валеологічної культури вчителя фізичної культури. Запропоновано критерії оцінки сформованості її складових. Проаналізовано діючу навчальну програму підготовки вчителя фізичної культури та запропоновано шляхи її вдосконалення. Розроблено та впроваджено програму "Основи валеологічного моніторингу і оздоровчих технологій" та методику формування валеологічних знань студентів з застосуванням тренінгових технологій навчання. На підставі результатів анкетних і тестових даних, а також практичних результатів доведено доцільність впровадження даної програми та методики.

Розкрито зміст поняття "валеологічна компетентність студентів педагогічних університетів", визначено шляхи та способи її формування у майбутніх учителів. Валеологічну компетентність студентів педагогічних університетів розглянуто як інтегративне утворення особистості, що є складовою життєвої компетентності, охарактеризовано його основні компоненти (знання, цінності та мотиви, валеологічну позицію, діяльність щодо оздоровлення себе та своїх вихованців). Визначено критерії та показники валеологічної компетентності, встановлено рівні її сформованості у студентів педагогічних університетів. Розроблено методику формування валеологічної компетентності майбутніх учителів, що базується на удосконаленні змісту навчальних дисциплін, застосуванні основних організаційних форм аудиторного та позааудиторного навчання, у межах яких урізноманітнюються інтерактивні методи навчання та виховання. Наведено рекомендації щодо використання навчальних посібників "Розвиток оздоровчих ідей в історії людства" та "Організація безпечної життєдіяльності людини" з метою підвищення ефективності формування валеологічної компетентності студентів педагогічних університетів.

Проаналізовано історико-педагогічну літературу щодо проблеми здоров'я підростаючого покоління у педагогічній науці. Розкрито суть ціннісного ставлення студентів педагогічних ВНЗ до їх здоров'я, складовими якого є мотиваційний, когнітивний, ефективний, конативний аспекти. Обгрунтовано педагогічні умови формування ціннісного ставлення даних студентів до здоров'я. Розроблено та впроваджено в навчальний процес спецкурс "Здоров'я студентів як цінність" і програму формування ціннісного оставлення студентів педагогічних ВНЗ до здоров'я, яка передбачає застосування інтерактивних методів навчання. Визначено критерії, показники та рівні сформованості ціннісного ставлення студентів педагогічних ВНЗ до здоров'я. Експериментально перевірено педагогічні умови його формування, на підставі результатів якого підтверджено вірогідність основних розроблених положень.

Досліджено питання провадження у діяльність педагогічних університетів інноваційних технологій фізичного виховання студентів з застосуванням народних традицій. З'ясовано сучасний стан дослідженої проблеми у теорії та практиці діяльності кафедр фізичного виховання педагогічних університетів. Визначено суть поняття "інноваційні технології фізичного виховання", критерії та показники сформованості відповідних компонентів у студентів. Розкрито роль народних традицій у фізичному вихованні студентів. Обгрунтовано зміст, форми, методи та засоби інноваційних технологій фізичного виховання студентів. Розроблено й експериментально перевірено ефективність педагогічної моделі впровадження даних технологій з застосуванням народних традицій. Визначено й експериментально досліджено умови виховання студентів з застосуванням народних традицій. Доведено ефективність інноваційних технологій виховання студентів педагогічних університетів.

Розглянуто проблему формування еколого-валеологічної культури (ЕВК) майбутнього вчителя. Висвітлено історико-філософські та історико-педагогічні джерела ЕВК як особистісного, соціального та педагогічного феномена, розкрито її теоретико-методологічні основи, сутність, функції та структуру. Обгрунтовано науково-методичну модель та технологічне забезпечення її формування у педагогічних ВНЗ.

Рассмотрена проблема формирования эколого-валеологической культуры (ЭВК) будущего учителя. Освещены историко-философские и историко-педагогические источники ЭВК как личностного, социального и педагогического феномена, раскрыты её теоретико-методологические основы, сущность, функции и структура. Обоснованы научно-методическая модель и технологическое обеспечение её формирования в педагогических ВУЗ.

Розкрито теоретичні та методичні засади дослідження еколого-валеологічної культури майбутнього вчителя та процесу її формування. Доведено методологічну значущість системного, інтегрованого, компетентнісного, гуманістичного, культурологічного, аксіологічного й особистісно-діяльнісного підходів до обгрунтування сутності еколого-валеологічної культури. Наведено характеристику еколого-валеологічної культури як особистісного утворення та складника загальної та професійно-педагогічної культури майбутнього вчителя. Визначено структурні компоненти еколого-валеологічної культури (мотиваційно-ціннісний, когнітивний, операційно-діяльнісний, рефлексивно-оцінний) і функції (гуманістично-аксіологічна, навчально-виховна, продуктивно-процесуальна, діагностико-корекційна), єдність і взаємообумовленість яких визначають її сформованість. Розроблено модель науково-методичної системи забезпечення формування еколого-валеологічної культури за умов професійно-педагогічної підготовки й експериментально доведено ефективніть технології її реалізації.

Визначено дефініції "грамотність", "валеологічна грамотність соціальних педагогів", "формування валеологічної грамотності майбутніх соціальних педагогів". Валеологічну грамотність студентів педагогічних спеціальностей розглянуто як інтефативне утворення особистості, що є важливою передумовою формування валеологічної культури майбутніх фахівців соціально-педагогічної сфери. Обгрунтовано критерії, показники та рівні формування валеологічної грамотності майбутніх соціальних педагогів. Розроблено організаційно-педагогічні умови та модель формування валеологічної грамотності майбутніх соціальних педагогів, які базуються на вдосконаленні змісту валеологічно-спрямованих дисциплін, об'єднаних в єдиний навчальний комплекс, застосуванні педагогічних технологій та інноваційних методів під час аудиторних навчань, активізації виховної діяльності ВНЗ.

Проаналізовано сучасні підходи до розуміння сутності особистої фізичної культури майбутніх педагогів і досліджено основні шляхи її формування. Вперше побудовано модель змісту навчальної дисципліни "Фізичне виховання засобами фехтування", розроблено навчальну програму та методику викладання цієї дисципліни у педагогічному ВНЗ. Доведено, що впроваджена в практику викладання ВПНЗ навчальна дисциліна "Фізичне виховання засобами фехтування", є ефективною щодо формування особистої фізичної культури майбутніх педагогів. Виявлено позитивний вплив розробленої трьохступеневої методики на підвищення мотиваційно-ціннісних орієнтирів, сформованість поняттєвого апарату галузі фізичної культури та спорту, розвиток фізичних якостей студентів ВПНЗ.

Розглянуто закономірності формування валеологічної грамотності майбутніх соціальних педагогів з позицій діяльнісної теорії навчання.

Проаналізовано дослідження в педагогічному ВНЗ питань вивчення впливу на функціональний стан студентів застосування тренувально-оздоровчого комплексу, основу якого складали інтервальні гіпоксичні вправи (ІГВ). Як тест використано показник індексу Руф'є. З'ясовано, що дібрані ІГВ можуть ефективно застосовувати майбутні вчителі в самостійному оздоровчому тренуванні.

Розглянуто структуру валеологічної компетентності студентів педагогічних університетів, наведено її компоненти та критерії.

Запропоновано теоретичну модель процесу формування валеологічної грамотності майбутніх соціальних педагогів.

Окреслено основні стадії формування валеологічної грамотності особистості майбутніх педагогів, визначено рівні кожної зі стадій формування валеограмотності.