Висвітлено проблему становлення та духовного розвитку майбутнього вчителя. Охарактеризовано педагогічний потенціал аксіології, гносеології, онтології, етики, естетики, визначено духовні компоненти символізму православного мистецтва. Зазначено, що у мистецько-духовному полі православної спадщини переплітаються філософсько-естетична думка та художньо-духовна практика, які є основою духовного розвитку особистості. Розглянуто педагогічну технологію духовного розвитку особистості майбутнього вчителя засобами образотворчого православного мистецтва як спільну дію взаємопов'язаних етапів: історико-етнічного, морально-ціннісного та духовно-естетичного.

Освещена проблема становления и духовного развития будущего учителя. Охарактеризован педагогический потенциал аксиологии, гносеологии, онтологии, этики и эстетики, определены духовные компоненты символизма православного искусства. Указано, что в искусственно-духовном поле православного наследия переплетаются философско-эстетическая мысль и художественно-духовная практика, которые являются основой духовного развития личности. Рассмотрена педагогическая технология духовного развития личности будущего учителя средствами изобразительного православного искусства как взаимодействие взаимосвязанных этапов: историко-этнического, морально-ценностного и духовно-эстетического.

Вперше теоретично обгрунтовано та розроблено педагогічні умови формування національної художньої культури майбутнього вчителя початкових класів та образотворчого мистецтва засобами декоративної символіки. Розкрито зміст процесу формування національної художньої культури майбутнього вчителя. Визначено критерії, показники й рівні її сформованості. Виявлено можливості використання декоративної символіки як засобу формування національної художньої культури майбутніх учителів. Розроблено, обгрунтовано та експериментально перевірено педагогічні умови формування національної художньої культури майбутніх учителів початкових класів та образотворчого мистецтва засобами декоративної символіки у педагогічних ВНЗ.

Обгрунтовано теоретичні та методичні основи педагогічного впливу здобутків образотворчої православної спадщини на духовний розвиток майбутнього вчителя на підставі системного, аксіологічного, антропологічного й особистісно-діяльнісного підходів, інтеграції світських і християнських напрацювань. Розкрито сутність даного феномену як цілеспрямованого, особистісно орієнтованого, спеціально організованого навчально-виховного процесу вдосконалення, упорядкування, ієрархізації розуму, почуттів і волі майбутнього педагога. Виявлено професійно-освітній потенціал здобутків образотворчої православної спадщини, що сконцентрований у її інтегративних світоглядно-педагогічних характеристиках (канонічність, софійність, соборність, світлоносність), які спрямовано на підпорядкування духовного розвитку особистості майбутнього вчителя національній традиції, залучення до духовної краси, ієрархічне впорядкування внутрішнього світу та його поетапне вдосконалення. Обгрунтовано та верифіковано концептуальну модель поетапного духовного розвитку майбутнього вчителя засобами образотворчого православного мистецтва, упровадження якої сприяє виявленню духовних якостей студентів у навчанні, діалогічному спілкуванні з мистецтвом та успішній виробничій педагогічній практиці в школі в контексті даних критеріїв, показників і рівнів їх духовного розвитку.

Доведено ефективність педагогічної технології використання образотворчої православної спадщини в духовному розвитку майбутнього вчителя, яка містить п'ять модулів (історичний, мистецтвознавчий, діалогічний, духовно-рефлексивний, духовно-професійний), включає педагогічну топоніміку цілей із дисциплін Державного стандарту професійної підготовки вчителя образотворчого мистецтва. Розроблено теоретичні та методичні основи професійної підготовки педагога-гуманіста в контексті базових положень стосовно особистості. Уточнено генезу та зміст понять "духовність", "духовний розвиток", "внутрішній світ", "принципи духовного розвитку", "зміст духовного розвитку" майбутнього вчителя, психолого-педагогічні механізми впливу здобутків образотворчого православного мистецтва на духовний розвиток особистості.

Розглянуто проблему ефективності впливу образотворчого мистецтва на формування творчих здібностей майбутніх учителів.

Висвітлено теоретико-методичні засади творчого становлення фахівця засобами образотворчого мистецтва. Розглянуто експериментально перевірену педагогічну систему стимулювання процесу сприймання школярами візуального мистецтва, а також практичні рекомендації щодо її впровадження у чинний навчальний процес. Обгрунтовано сукупність педагогічних умов, що забезпечують ефективність формування готовності майбутніх вчителів образотворчого мистецтва до художньо-естетичної діяльності. Висвітлено механізм взаємозв'язку екологічного та художньо-естетичного виховання студентів, які набувають педагогічні спеціальності у вищій школі.

Розглянуто актуальність впровадження в процес навчання курсу "Соціалізація особистості засобами образотворчого мистецтва", а також формування естетико-творчого потенціалу у майбутніх соціальних педагогів.

Рассмотрена актуальность внедрения в процесс обучения курса "Социализация личности средствами изобразительного искусства", а также формирования эстетическо-творческого потенциала у будущих социальных педагогов.

The article demonstrates actuality of introduction of the course socialization of an individual via fine arts into educative process, as well as forming aesthetic creative potential of future social teachers.

Зазначено, що кожний твір мистецтва є не механічною сукупністю елементів, а системою історичних, різночасних, різностадійних сутностей, які для його розуміння мають бути проаналізовані. Розглянуто характеристику змін художньо-виразних засобів образотворчого мистецтва різних епох, стилів як одну зі складових комплексу педагогічних умов, необхідних для творчого становлення майбутнього вчителя образотворчого мистецтва.

Отмечено, что каждое произведение искусства представляет собой не механическую совокупность элементов, а систему исторических, разновременных, разностадийных сущностей, которые для его понимания должны быть проанализированы. Рассмотрена характеристика изменений художественно-выразительных средств изобразительного искусства разных эпох, стилей как одна из составляющих комплекса педагогических условий, необходимых для творческого становления будущего учителя изобразительного искусства.

The each work of art is not a mechanical set of elements, while the historical, of multi, differently entities, which for its understanding should be analyzed. The changes characteristic of artistic and expressive means of art of different eras and styles, as one of the complex pedagogical conditions necessary for becoming a creative development of future teachers of fine arts are considered.

Розглянуто методологічні, теоретичні та методичні засади формування естетичної культури майбутніх учителів образотворчого мистецтва (ОТМ) в педагогічних університетах. Розкрито естетико-педагогічний потенціал ОТМ у формуванні естетичної культури майбутніх учителів ОТМ. Проаналізовано вітчизняний та зарубіжний досвід використання ОТМ у формування естетичної культури вчителя. Теоретично обгрунтовано концептуальну модель формування естетичної культури майбутніх учителів ОТМ в педагогічних університетах на основі аксіологічного, культурологічного, інтеграційного, діяльнісного та компетентнісного підходів. Визначено зміст та охарактеризовано структуру естетичної культури вчителя ОТМ. Проаналізовано психолого-педагогічні механізми формування в майбутніх учителів ОТМ цієї інтегральної якості. Визначено критерії, показники та рівні сформованості естетичної культури майбутніх учителів. Запропоновано методичну систему формування естетичної культури майбутніх учителів ОТМ у педагогічних університетах та технологію її реалізації. Розроблено навчально-методичний комплекс з формування естетичної культури майбутніх учителів ОТМ в педагогічних університетах.