Проаналізовано педагогічну систему за умов перспективного управління. Визначено поняття методу перспективного управління. Розглянуто педагогічні умови підвищення ефективності перспективного управління в педагогічній системі вищого закладу освіти.

Пранализировано педагогическую систему в условиях перспективного управления. Определено понятие метода перспективного управления. Рассмотрены педагогические условия повышения эффективности перспективного управления в педагогической системе высшего учебного заведения.

The analysis of pedagogical system in the conditions of perspective management is made. The conception of the method of perspective management is determined. The pedagogical conditions of the raise of effectiveness system of higher educational establishment are considered.

Актуалізовано проблему підготовки менеджерів освіти до управління соціально-педагогічними проектами. Проаналізовано теоретико-методологічні положення щодо підготовки менеджерів освіти та побудовано експериментальну модель підготовки менеджерів освіти до управління соціально-педагогічними проектами. Представлено схему розробленої моделі, реалізація якої складається з етапів: інформаційно-когнітивного, репродуктивного, діяльнісно-креативного та адаптивно-оцінювального; для кожного з них визначено навчальні цілі, методи і форми. За результатами педагогічного експерименту з підготовки менеджерів освіти до професійно-управлінської діяльності охарактеризовано рівні їх підготовленості до зазначеної діяльності. Підсумовано, що підготовка менеджерів освіти до управління соціально-педагогічними проектами буде ефективною і результативною за умов реалізації експериментальної моделі та покладених в її основу педагогічних умов, підходів і принципів. Окреслено напрями подальших досліджень.

Актуализировано проблему подготовки менеджеров образования к управлению социально-педагогическими проектами. Выполнен анализ теоретико-методологических положений подготовки менеджеров образования и построена экспериментальная модель подготовки менеджеров образования к управлению социально-педагогическими проектами. Представлена схема разработанной модели, реализация которой состоит из этапов: информационно-когнитивного, репродуктивного, деятельностно-креативного и адаптивно-оценочного; для каждого из них определены учебные цели, методы и формы. По результатам педагогического эксперимента по подготовке менеджеров образования к профессионально-управленческой деятельности охарактеризованы уровни их подготовленности к указанной деятельности. Подытожено, что подготовка менеджеров образования к управлению социально-педагогическими проектами будет эффективной и результативной в условиях реализации экспериментальной модели и положенных в ее основу педагогических условий, подходов и принципов. Очерчены направления дальнейших исследований.

The article demonstrates results of pedagogical experiment in training educational managers for administrating social and pedagogical projects.

Досліджено еволюційні джерела, що об’єднують організаційну культуру та гендер, з метою обгрунтування порівнянності цих категорій як в індивідуально-особистісному аспекті, так і в суспільно-організаційному для їх паралельного аналізу в контексті інноваційного управління. Для виявлення специфіки застосування різних моделей інновацій розглянуто фактор лідерства у діяльності вищих педагогічних навчальних закладів, зокрема мотиви влади та досягнення, як зв’язкову ланку у співвідношенні «організаційна культура – гендер». Зроблено акцент на рисах, що об’єднують різні підходи до впровадження новацій, оскільки це сприяє єдності та внутрішній гармонійності інноваційних процесів у вищій педагогічній освіті.

Исследованы эволюционные источники, которые объединяют организационную культуру и гендер, с целью обоснования сопоставимости этих категорий как в индивидуально-личностном аспекте, так и в общественно-организационном для их параллельного анализа в контексте инновационного управления. Для выявления специфики применения различных моделей инноваций рассмотрен фактор лидерства в деятельности высших педагогических учебных заведений, в частности мотивы власти и достижения, как связывающее звено в соотношении «организационная культура – гендер». Сделан акцент на чертах, объединяющих различные подходы к внедрению новаций, поскольку это способствует единству и внутренней гармоничности инновационных процессов в высшем педагогическом образовании.

It has done many-sided analysis of the correlation of organizational culture and gender categories taking into the point of view of the innovational management in higher pedagogical education. Herewith, it was done the accent on characteristics, that combine different ways to the novations, because it is favorable to the unity and inside harmony of innovational processes in this sphere.

Проаналізовано становлення і розвиток колегіальних органів управління ВНЗ в контексті створення теорії організаційно-педагогічної діяльності вчених рад у вітчизняних ВНЗ. Уточнено змістове наповнення феномену "учена рада вищого педагогічного навчального закладу". Викладено основні завдання ученої ради радянського періоду, з’ясовано функції цього органу: координація та контроль навчально-виховної, науково-дослідної, громадсько-організаційної, фінансово-господарської сфер діяльності. Охарактеризовано незаплановану та заплановану форми контролю якості НВП вищого педагогічного навчального закладу. Виокремлено структурні компоненти вченої ради, визначено, що в радянський період діяльність ученої ради була обумовлена закритістю системи управління, підпорядкуванням рішенням з’їздів КПРС. Констатовано, що зі здобуттям Україною незалежності основними тенденціями в процесі реформування системи вищої педагогічної освіти стали гуманізація та демократизація.

Проанализированы становление и развитие коллегиальных органов управления ВУЗ в контексте создания теории организационно-педагогической деятельности ученых советов системы высшего педагогического образования. Уточнено смысловое наполнение концепта "ученый совет высшего педагогического учебного заведения". Изложены основные задачи ученого совета советского периода, выяснены функции этого органа, в частности: координация и контроль учебной, научно-исследовательской, общественно-организационной, финансово-хозяйственной сфер деятельности. Охарактеризованы формы контроля качества УВП высшего педагогического учебного заведения. Выделены структурные компоненты ученого совета, определено, что в советский период деятельность ученого совета обусловлена закрытостью системы управления, подчинением решениям съездов КПСС. Констатировано, что с обретением Украиной независимости основными тенденциями в процессе реформирования системы высшего педагогического образования стали гуманизация и демократизация высшего образования.

In the article the problem of formation and development of the collegiate governance board of a higher educational institution in the second half of the 20th century is investigated. It is determined that the activity of an academic council of pedagogical higher educational establishment during the Soviet period was caused by the closeness of a control system, the concealing and the submission to the solutions of Communist Party Congress. It is found out, after gaining the independence the humanization and democratization became the main tendencies in the course of reforming of Ukrainian system of the higher pedagogical education of the last decade of the second half of the 20th century.

Досліджено організаційну культуру ВНЗ як інтегрального феномену, що має системний і формувальний вплив на ефективну організацію науково-дослідної роботи майбутніх педагогів. Виокремлено та досліджено психолого-педагогічні чинники оптимізації підготовки викладачів ВНЗ. Розглянуто структурні компоненти організаційної науково-дослідної роботи студентів (НДРС): вчена рада, ректорат, рада наукового студентського товариства; посадові особи, які відповідають за організацію науково-дослідної роботи майбутніх фахівців; структурні підрозділи ВНЗ. Наведено основні параметри організаційної культури: акцентування на зовнішніх або внутрішніх завданнях організації; спрямованість активності на вирішення організаційних завдань або на соціальні аспекти її функціонування, міра готовності до ризику і впровадження нововведень; ступінь переваги групових або індивідуальних форм ухвалення рішень; ступінь підпорядкованості діяльності планам. Визначено провідні функції, які зумовлять ефективний процес організації НДР: методичне й організаційне керівництво НДРС; підготовка, проведення і координація різних заходів; вивчення, узагальнення та запровадження як вітчизняного, так і зарубіжного досвіду.

Исследована организационная культура ВУЗ как интегральный феномен, который имеет системное и формирующее влияние на эффективную организацию научно-исследовательской работы будущих педагогов. Выделены и исследованы психолого-педагогические факторы оптимизации внутривузовской подготовки преподавателей ВУЗ. Рассмотрены структурные компоненты организационной научно-исследовательской работы студентов (НИРС): ученый совет, ректорат, совет научного студенческого общества, должностные лица, которые отвечают за организацию научно-исследовательской работы будущих специалистов, структурные подразделения ВУЗ. Приведены основные параметры организационной культуры: акцентирование на внешних или внутренних задачах организации; направленность активности на решение организационных задач или на социальные аспекты ее функционирования, степень готовности к риску и внедрению новшеств; степень предпочтения групповых или индивидуальных форм принятия решений; степень подчиненности деятельности планам. Определены ведущие функции, которые обусловливают эффективный процесс организации НИР: методическое и организационное руководство НИРС; подготовка, проведение и координация различных мероприятий; изучение, обобщение и внедрение как отечественного, так и зарубежного опыта.

Article is devoted of organizational culture of the university as an integral phenomenon having a system and a formative influence on the effective organization of research work of future teachers. Identified and investigated the main factors of this influence. Identify and analyze the components of the organizational culture of the university as a factor in systemic exposure to effective search and research activities of future teachers. It is proved that of organizational culture influences of a higher educational institution on the efficiency its employees’ activity and on the process of human capital formation of students as future specialists.

Досліджено проблеми професійної підготовки майбутніх менеджерів освіти до управління ризиками у навчальних закладах. Проаналізовано світові тенденції та вітчизняні традиції підготовки таких фахівців до управління ризиками у навчальних закладах. Доведено, що забезпечення результативного управління навчальним закладом за сучасних умов неможливе без ефективного управління ризиками. Розкрито підходи до визначення поняття "ризик". Методом експертного оцінювання визначено й охарактеризовано ймовірні ризики для галузі освіти. Вивчено структуру готовності майбутніх менеджерів освіти до управління ризиками у навчальному закладі. Розроблено методику формування готовності майбутніх менеджерів освіти до управління ризиками у навчальних закладах, ефективність якої доведено кількісним і якісним аналізом з використанням методів математичної статистики.

Представлено теоретичні і методичні засади адаптивної системи професійної підготовки магістрів з управління навчальним закладом. Проаналізовано джерельну базу дослідження. Виявлено стан розробленості проблеми створення адаптивної системи професійної підготовки магістрів з управління навчальним закладом. Виокремлено та обґрунтовано теоретичні і методичні засади розроблення адаптивної системи професійної підготовки магістрів з управління навчальним закладом; розкрити зміст понять «адаптивна педагогічна система», «адаптивна система підготовки магістрів». Розроблено та теоретично обґрунтовано модель адаптивної системи професійної підготовки магістрів з управління навчальним закладом. Теоретично обґрунтовано методичні засади застосування адаптивних технологій у професійній підготовці магістрів з управління навчальним закладом. Розроблено адаптивний інструментарій для забезпечення науково-методичного супроводу функціонування й розвитку адаптивної системи професійної підготовки магістрів з управління навчальним закладом. Експериментально перевірено результативність адаптивної системи професійної підготовки магістрів з управління навчальним закладом. Розроблено методичні рекомендації для практичного використання адаптивної системи професійної підготовки магістрів з управління навчальним закладом.