Досліджено взаємозв'язок між руховою активністю та енерговитратами дорослих чоловіків. Наведено результати вимірювання рухової активності за допомогою апаратно-програмного комплексу. Проаналізовано енерговитрати чоловіків на м'язову роботу. Запропоновано заходи щодо збільшення обсягу рухової активності дорослих чоловіків.

Описана взаимосвязь между двигательной активностью и энергозатратами взрослых мужчин. Приведены результаты измерения двигательной активности с помощью аппаратно-программного комплекса. Проанализированы энергозатраты мужчин на мышечную работу. Представлены рекомендации по увеличению объема двигательной активности взрослых мужчин.

The article describes the interrelation between movement activity and energy emission of the mature men. It gives the physical activity rates measured with the help of certain devices and programmes indicated there. The energy emission as a result of muscular contractions represents a part of our analysis. The recommendations as to the enhansion of physical activity are given.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е70*730*114*334.6 + Ч510.44

Рубрики:

Біологія людини

Вплив фізичних вправ на людей середнього та похилого віку

Шифр НБУВ: Ж26810 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Е70*739.142*021.1*334.6 + Ч510.44

Рубрики:

Біологія людини

Вплив фізичних вправ на людей середнього та похилого віку

Шифр НБУВ: Ж26810 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розроблено програму комплексної фізичної реабілітації чоловіків зрілого віку з міофасціальним больовим синдромом, яка дозволяє ефективно усунути больові міофасціальні тригерні пункти, зняти м'язовий спазм, збільшити об'єм рухів і силу м'язів уражених ділянок опорно-рухового апарату та покращити рівень якості життя хворих. Досліджено вплив запропонованої програми фізичної реабілітації, яка, окрім лікувальної фізкультури, передбачає психорелаксаційні заходи, методику ішемічної компресії, спрямовану на інактивацію міофасціальних тригерних пунктів, корекцію положенням, мануальний масаж з елементами постізометричної релаксації для спазмованих м'язів.

Освещены причины ожирения и его негативное влияние на организм мужчин 50 - 60 лет. Представлены преимущества плавания по сравнению с оздоровительной ходьбой и бегом, как универсального средства предотвращения болезней, закаливания организма и повышения физической работоспособности. Доказано, что оздоровительное плавание способствует снижению избыточной массы тела, улучшению функционального состояния мужчин, повышает их эмоциональный тонус.

Рассмотрены наиболее распространенные сочетания плавательных движений рук и ног в самобытных способах плавания, скорректировав которые, можно адаптировать их к одному определенному способу плавания (брасс, кроль, на боку) и освоить оздоровительную дистанцию. В исследовании использованы данные опроса, анкетирования, педагогического наблюдения за 36 мужчинами в возрасте 51 - 60 лет, которые посещают занятия по плаванию в группах здоровья бассейна "Пионер" г. Харьков. Выявлены основные варианты движений ногами, которые в дальнейшем являются определяющим фактором, влияющим на выбор способа плавания.

Приведены результаты исследований особенностей тренировок ветеранов скалолазания, их соревновательной практики, тренировочного объема. Полученные данные базируются на количественном анализе недельного тренировочного цикла спортсменов-ветеранов, продолжительности и интенсивности тренировки, использования современных методик подготовки и узкоспециализированных скалолазных тренажеров. Установлено процентное соотношение направленности тренировок к видам соревнований и годовая соревновательная нагрузка ветеранов.

Проаналізовано зміст проблеми надання психологічної, соціальної, медичної та фізичної допомоги особам похилого віку в геріатричному пансіонаті. Досліджено практичну організацію догляду за проживаючими особами, створення для них сприятливих умов життя, наближених до домашніх, та умови прийому престарілих громадян, активне сприяння їх адаптації в новому середовищі та житті колективу.

Розглянуто результати фізичної підготовленості та інтелектуального стану старших людей (вік 60 - 90 років) у Польщі.

Розглянуто методику оптимізації фізичного стану жінок першого періоду зрілого віку засобами інноваційних фітнес-технологій (на прикладі аквааеробіки та фітнесу). В експерименті взяли участь 20 жінок віком 21 - 35 років, яких розподілили на дві групи для занять фітнесом та аквааеробікою. Для кожної з груп розроблено та запропоновано спеціальні оздоровчі комплекси відповідно до їх фізичного стану. Установлено, що розроблений оздоровчо-тренувальний комплекс із використанням засобів аквааеробіки надав змогу досягти більш вагомих результатів у підвищенні фізичного стану та аеробної продуктивності жінок зрілого віку. Рекомендовано напрями розробки інноваційних технології контролю фізичного стану, засобів і методів оздоровчого тренування жінок цієї категорії.

Узагальнено багаторічний досвід співробітників кафедри основ здоров'я та фізичної реабілітації Бердянського державного педагогічного університету зі стаціонарного та амбулаторного етапу відновлювального лікування хворих у разі порушень функції різних систем організму, зокрема серцево-судинної, травневої та опорно-рухового апарату. На сучасному рівні висвітлено актуальність проблеми артеріальної гіпертензії, ішемічної хвороби серця, хронічних колітів, міофасціальної дисфункції опорно-рухового апарату. Описано методики фізичної реабілітації, адаптовано їх до стадій розвитку патологічних процесів. Розкрито механізми дії засобів фізичної реабілітації з впливом на провідні фактори ризику та патогенетичні механізми розвитку захворювання.

Зазначено, що фізична підготовка - один із основних чинників, що визначають основи здоров'я, якість життя та хороше самопочуття. Саме тому все більше уваги має приділятися цьому питанню серед літніх жінок. Мета дослідження - одержати знання про фізичну підготовку серед жінок старшого віку після застосування 6-місячної програми фізичної активності. У дослідженні взяли участь тридцять 5 жінок віком понад 60 років - слухачів Університету третього століття в Бялій Підлясці. Для оцінки фізичної активності використано Fullerton Functional Fitness Test. Фізичну активність здійснено після опитування жінок у межах програми 6-місячних курсів, у яких домінуючими формами визначено гімнастику, акваеробіку та nordic walking, що мало позитивний вплив на покращання фізичної підготовки досліджуваних. Слід розробити програми фізичної активності для жінок старших 60 років, спрямовані на підвищення фізичної підготовки.

Розглянуто доступний для масових досліджень спосіб інтегральної оцінки реакції організму людини на фізичне навантаження, заснований на співвідношенні потужності фізичного навантаження до показників реакції серцево-судинної системи. Експериментально доведено високу інформативність цієї оцінки, порівняно з традиційними способами. Надано оцінку фізичній підготовленості чоловіків зрілого віку (40 - 50 років) у бігові на середні дистанції.

Мета роботи - проаналізувати зв'язок між різними параметрами якості життя і рівнем рухової активності літніх українців. За допомогою анкет MOS SF 36 та IPAQ опитано 150 жінок віком 65,2 +- 4,3 років. Показано, що критичними можна вважати показники шкал "Роль емоційних проблем в обмеженні життєдіяльності" (44,0 бала), "Загальний стан здоров'я" (51,4 бала), "Біль" (52,2 бала). Виявлено статистично достовірні кореляційні зв'язки між кількістю метаболічних еквівалентів, витрачених на фізичну активність під час праці (навчання), тривалістю активного відпочинку та різними параметрами якості життя.

Мета роботи - визначити та обгрунтувати ефективність застосування засобів фізичної реабілітації на функцію зовнішнього дихання (ФЗД) хворих чоловіків похилого віку, які знаходяться в іммобілізаційному періоді перебігу хвороби після переломів плато. Проаналізовано спеціальну науково-методичну літературу та медичні карти досліджуваного контингенту хворих; використано методи дослідження показників функціонального стану дихальної системи та математичної статистики. Досліджуваний контингент - 15 хворих чоловіків похилого віку, які знаходились за умовах стаціонару в іммобілізаційньому періоді після переломів плато. Проведені дослідження свідчать про достовірні позитивні зміни показників ФЗД у хворих чоловіків похилого віку під впливом запропонованого комплексу засобів фізичної реабілітації. Зроблено висновки, що запропонований комплекс засобів реабілітації можна застосовувати за умов стаціонару хворим, які знаходяться в іммобілізаційному періоді перебігу (ліжковий руховий режим) після переломів плато, з метою поліпшення ФЗД і попередження ускладнень з боку дихальної системи, які можуть виникати внаслідок зниження рухової активності після одержаної травми.

Цель работы - изучение и оценка физического состояния (ФС) здоровья и степени физической подготовленности (ФС) организма у действующих борцов-ветеранов. Участники: 16 действующих спортсменов-ветеранов, из них 7 дзюдоистов и 9 самбистов в возрасте 36 - 45 лет. Спортивная квалификация спортсменов: МС - 10 человек, МСМК - 6 человек. Устойчивость организма к условиям гипоксии и гиперкапнии оценена по результатам проб Штанге и Генчи. Для определения статистической балансировки (СБ) использована проба Бондаревского. Степень ФП оценена по результатам пройденной дистанции на беговой дорожке фирмы "Kettler", сопоставляя с таблицей Купера. Для оценки уровня ФС использована формула Е. А. Пироговой. Установлено, что у действующих борцов - ветеранов спорта устойчивость организма к условиям гипоксии и гиперкапнии, а также показатель ЖЕЛ соответствуют показателям лиц молодого возраста. Показатели СБ у действующих ветеранов дзюдоистов и самбистов соответствовали показателям 20 - 30-летних людей. Уровень ФС здоровья у 71,4 % ветеранов-дзюдоистов на среднем уровне и только 28,6 % имеют высокий уровень. У ветеранов-самбистов наблюдали следующее: у 44,4 % спортсменов уровень ФС - выше среднего уровня; 33,3 % имеют средний уровень ФС здоровья; у 11,1 % спортсменов средний урорвень ФС и 11,1 % ветеранов-дзюдоистов имеют показатели, соответствующие уровню ниже среднего. Проведенный этапный врачебно-педагогический контроль позволил выявить некоторые нарушения адаптационных механизмов сердечно-сосудистой системы, что еще раз подтверждает возможности использования данных ЧСС, АД, теста Купера для изучения и проведения анализа ФС здоровья и степени ФП, а также прогноза состояния здоровья у ветеранов спорта.

Цель работы - определить степень влияния занятий оздоровительным плаванием на функциональное состояние сердечно-сосудистой и дыхательной систем женщин. В исследовании приняли участие 52 женщины 25 - 45 лет. Сбор данных осуществлялся в физкультурно-оздоровительных группах Авторской школы плавания Ю. В. Близнюка и бассейна "Пионер" (КУ ГСДЮС- ШОР по водным видам спорта Яны Клочковой). Испытуемые имели одинаковую плавательную подготовленность. Применены: опрос, тестирование, инструментальные методы исследования сердечно-сосудистой и дыхательной систем. Полученные количественные данные обрабатывались методами математической статистики. Исследование свидетельствует о том, что у женщин 25 - 45 лет занятия оздоровительным плаванием вызывают позитивные изменения функционального состояния сердечно-сосудистой и дыхательной систем; значительное улучшение показателей состояния сердечно-сосудистой и дыхательной систем наиболее характерно выявлено после 2-х лет занятий. Выводы: установлено, что занятия оздоровительным плаванием на протяжении 2-х лет положительно повлияли на состояние сердечно-сосудистой и дыхательной систем женщин 25 - 45 лет.

Розглянуто теоретико-методологічні засади рекреаційно-оздоровчої діяльності осіб похилого віку. Охарактеризовано підходи до визначення сутності базових категорій активного старіння населення України. На основі експериментальних даних сформульовано концептуально-методологічні положення стосовно рекреаційно-оздоровчої діяльності осіб похилого віку, що може слугувати теоретичним і технологічним підґрунтям для ефективного вирішення проблеми підняття рівня залучення осіб похилого віку до рухової активності задля підвищення тривалості та якості життя.

Важливим у комфортному старінні є також задоволеність життям. Серед досліджуваних - жінки похилого віку здебільшого мають низький і середній рівні задоволеності життям, лише невелика їх частка - високий. Основними чинниками задоволеності життям у похилому віці виступають відсутність економічної та соціальної стабільності; суперечність між сучасними та колишніми соціальними цінностями; недостатня соціально-політична підтримка людям похилого віку; невміння правильно адаптуватися до нового соціального статусу; неправильне ведення здорового способу життя; недостатня рухова активність; невміння правильно організовувати та проводити дозвілля. Мета дослідження - визначити ступінь задоволеності та якості життя жінок похилого віку. Для досягнення мети дослідження використано такі методи дослідження, як аналіз та систематизація теоретичних даних, психодіагностичні, методи математичної статистики. Проведено комплексне дослідження з визначення індексу задоволеності життям (ІЗЖ) серед 91 жінки віком 60 - 75 років. Більшість опитуваних (69,2 %) мають низький рівень задоволеності життям, середній рівень визначено у 23,08 % респондентів і лише 7,7 % опитуваних мають високий рівень ІЗЖ. За методикою "Шкала задоволеності життям" (SWLS) Е. Дінера 43,9 % мають низький рівень задоволеності життям, у 25,3 % респондентів виявлено дуже низький рівень задоволеності життям, вищий від середнього рівень простежено в 15,4 % досліджуваних, середній - у 7,7 % жінок, лише у 2,2 % осіб похилого віку виявлено високий рівень задоволеності життям. Серед компонентів якості життя в жінок похилого віку фізичний компонент здоров'я виявлено на рівні 44,9 %, що вказує на низький рівень, а психологічний компонент здоров'я - 35,4 % - на дуже низький.