Висвітлено актуальну проблему педагогічного контролю стану нервово-м'язового апарату спортсменів.

Освещена проблема педагогического контроля состояния нервно-мышечного аппарата спортсменов.

The article is devoted to the problem of present interest of pedagogical control of condition of sportsmen's nerves muscles apparatus.

Розглянуто динаміку показників функціональної підготовленості гімнастів на різних етапах річного макроциклу підготовки. Здійснено порівняльний аналіз цих показників спортсменів різної кваліфікації з метою більш цілеспрямованого застосування тренувальних засобів на різних етапах річної підготовки спортсменів.

Досліджено шляхи підготовки учителя фізичної культури до діяльності проектування як складової професійної діяльності педагога. Систематизовано вимоги до проектанта системи інтенсивного тренування, і на цій основі розроблено конкретну програму підготовки учителів фізичної культури до такого проектування.

Исследованы пути подготовки учителя физической культуры к деятельности проектирования как составляющей профессиональной деятельности педагога. Систематизированы требования к проектанту системы интенсивной тренировки, и на этой основе разработана конкретная программа подготовки учителей физической культуры к такому проектированию.

The article deals with the physical culture teacher’s training projecting according his professional pedagogical activity. The requirements for a projectant of the intensive training systems are systematized. The principles of the course system according to the projecting are worked out and on its basis there is an actual program of the teacher’s training on the projecting.

Вперше виявлено, що рівень прояву психічних ознак, які виникають перед тренувальним процесом спортсмена, обумовлений особливостями, структурою, спрямованістю та завданнями рухової діяльності. Показано, що в різноспрямованих індивідуальних змінах усвідомлених, рухових і вегетативних чинників покращуються ті показники, що обумовлюють процеси та функції, які безпосередньо забезпечують саморегуляцію спортсменом специфічних і характерних рухових дій. Показники, що не беруть безпосередньої участі в конкретній діяльності, тобто ті, що грають другорядну роль - погіршуються. Доведено, що необхідний рівень мобілізації психіки та функцій організму спортсмена досягається за рахунок тих компонентів емоційного збудження (тривоги або вегетативної активізації), які потім, у процесі тренувальної діяльності, будуть меншою мірою задіяні. Встановлено, що сформовані у процесі попередніх тренувань рухові установки спортсмена на конкретні вимоги та завдання до виконання певної вправи можуть вступати між собою у відношення синергії або конкуренції, в результаті чого вони по-різному впливають на результати та успішність спортивної діяльності.

Мета роботи - обгрунтування теоретико-методичних основ і концепцію моделювання тренувального процесу спортсменів ігрових видів спорту. Розроблено концепцію моделювання тренувального процесу спортсменів ігрових видів спорту, яка передбачає комплексне вирішення завдань щодо вдосконалення спеціальних здібностей гравців на різних етапах річної підготовки на основі теорії періодизації спортивного тренування, обгрунтованої в працях Л. Матвєєва, Н. Озоліна, Д. Харре, В. Платонова. Реалізація впровадження методів моделювання в тренувальний процес спортсменів ігрових видів спорту в даному дослідженні здійснюється з урахуванням основних положень модельно-цільового підходу, головною особливістю якого є системна єдність операцій теоретичного (логічного, концептуального), проектувального (розрахунково-конструктивного) та практичного (практико-технологічного) моделювання процесів, що розглянуто в межах макроциклів підготовчої та змагальної діяльності спортсменів (Л. Матвеєв, А. Баталов). Побудова тренувального процесу спортсменів на основі модельно-цільового підходу дозволяє не лише ефективно керувати процесом "входження" гравців у спортивну форму, але й варіювати процес їх адаптації до тренувальних і змагальних навантажень залежно від календаря змагань.