Висвітлено питання нормування та планування тренувальних навантажень, застосування засобів і методів накопичення рухового потенціалу юними стрибунами у довжину, які сприяють формуванню їх рухового потенціалу на етапах попередньої та спеціалізованої базової підготовки. Проаналізовано психологічні особливості розвитку підлітків.

Зазначено, що стрибки в довжину - природний і раціональний спосіб, за допомогою якого далаються горизонтальні перешкоди. Заняття стрибками покращують нервово-м'язову реакцію. З їх допомогою виробляється вміння миттєво концентрувати свої зусилля, орієнтації в просторі, розвиваються такі рухові якості, як швидкість, швидкісно-силові якості, спритність. Досліджено значимість технічної та фізичної підготовки школярів у системі навчання стрибкам у довжину.

Отмечено, что прыжки в длину - естественный и рациональный способ, при помощи которого преодолеваются горизонтальные препятствия. Занятия прыжками улучшают нервно-мышечную реакцию. С их помощью вырабатывается умение мгновенно концентрировать свои усилия, ориентироваться в пространстве, развиваются такие двигательные качества, как быстрота, скоростно-силовые качества, ловкость. Настоящая работа посвящена исследованию значимости технической и физической подготовленности школьников в системе обучения прыжкам в длину

Long - jumping is a natural and rational way of overcoming horizontal obstacles. Taking up long - jumping improves nervous- muscular reaction. Long - jumping helps to concentrate one's efforts instantly, orientate in space. It helps in developing suchmotor qualities as strength, dexterity, agility. The work is dedicated to the investigation of the importance of schoolchildren technical and physical readiness in the system of long - jumping training.

Проаналізовано взаємозв'язки між різними параметрами, що характеризують структуру руху спортсменів під час виконання стрибків у довжину з розбігу. Напрацьовано систему оцінок, що дозволяє коректувати техніку виконання стрибків у довжину спортсменів різної кваліфікації.

Проанализированы взаимосвязи между разными параметрами, характеризующими структуру движения спортсменов во время выполнения прыжков в длину с разбега. Наработана система оценок, которая разрешает корректировать технику выполнения прыжков в длину спортсменов разной квалификации.

Relationships between different parameters characterizing the structure of athletes' motion during long jumping are analyzed. System of estimates allowing correct the technique of long jumping of different qualification athletes has been worked out.

Виділено біомеханічні характеристики рухових дій, що вносять найбільший вклад у досягнення високих спортивних результатів. Розроблено багатофункціональні біомеханічні моделі. Виділено особливості досягнення високих спортивних результатів чоловіками і жінками.

Выделены биомеханические характеристики двигательных действий, которые вносят наибольший вклад в достижение высоких спортивных результатов. Разработаны многофункциональные биомеханические модели. Выделены особенности достижения высоких спортивных результатов мужчинами и женщинами.

Biochemical characteristics motor actiоns mostly contributing to light performances of long jumpers are outlined. Multifunctional biomechanical models have been developed. Peculiarities of achieving high results by males and females have been ontlined.

Описано основні підходи до моделювання стрибка в довжину з розбігу. Розроблено нову математичну модель стрибка та показано її перевагу в порівнянні з існуючими.

Викладено уявлення щодо сучасної системи оцінки рівня спеціальної підготовки стрибунів у довжину з використанням біомеханічних моделей.

Здійснено порівняльний аналіз динаміки підвищення результатів зі стрибків у довжину та бігу на 100 м за увесь період сучасної історії розвитку цих видів спорту. Показано, що подальший прогрес у стрибках у довжину пов'язаний з удосконаленням техніки виконання спортсменами завершальної частини розбігу та фази відштовхування.

Висвітлено шляхи удосконалення технічної майстерності легкоатлетів-стрибунів високої кваліфікації з урахуванням індивідуальних особливостей змагальної діяльності.

Освещены пути совершенствования технического мастерства легкоатлетов-прыгунов высокой квалификации с учетом индивидуальных особенностей соревновательной деятельности.

The article present the ways of perfection of the top-class track-and-field jumpers technical skill taking into account the individual pecnliarities of the competitive activity.

Розроблено опорні слова для створення чуттєвого образу, що сприяють прискоренню і більш якісному навчанню та вдосконаленню техніки стрибка в довжину з розбігу.

Разработаны опорные слова для создания чувственного образа, способствующих ускорению и более качественному обучению и совершенствованию техники прыжка в длину с разбега.

The fulcrum words for forming sensitive image assisted acceleration and more qualitative teaching and perfection of technique of long jump myth running were worked out.

Розглянуто стан вестибуломоторної функції стрибунів у довжину різної кваліфікації як одного з факторів формування технічної підготовки спортсменів.

Рассмотрено состояние вестибуломоторной функции прыгунов в длину различной квалификации как одного из факторов формирования технической подготовленности спорстменов.

The state of vestibulomotor function of long jumpers of various qualification as one of factors formation of technical fitness of athletes is considered.

Розглянуто раціональну організацію рухових дій стрибунів у довжину у фазі розгону як основу спортивної техніки на етапі максимальної реалізації індивідуальних можливостей.

Рассмотрена рациональная организация двигательных действий прыгунов в длину в фазе разбега как основа спортивной техники на этапе максимальной реализации индивидуальных возможностей.

The rational organization of motor actions of long jumpers in the phase of running approach, as the basis of sporting technique at the stage of maximal realization of individual possibilities is considered.

Проаналізовано біокінематичні принципи побудови стрибків у довжину з розбігу. Наведено характеристику трьох моделей техніки стрибків: бігової, силової, подвійного відштовхування. Висвітлено взаємозв'язок між біокінематичними параметрами руху спортсменів і змагальним результатом. Побудовано математичну модель стрибка в довжину та на її основі розроблено спеціальні номограми, що відтворюють зв'язок між кутом руху, швидкістю розбігу та дальністю стрибка. Виокремлено кореляційні залежності між дальністю стрибка та біокінематичними параметрами, що є визначальними для заключної частини розбігу. Доведено, що техніка виконання стрибків у довжину у чоловіків і жінок, з урахуванням подібності біомеханіки побудови змагальної вправи, грунтується на різних системоутворювальних чинниках.

Проаналізовано та досліджено тренувальні засоби, які визначають рівень спеціальної підготовленості стрибунів у довжину.

Досліджено залежність результатів у стрибках у довжину від швидкості бігу на останніх 10 метрах розбігу у спортсменів різної кваліфікації.

Проаналізовано анкетне опитування тренерів і спортсменів із питань структури тренувальних навантажень передзмагального мезоциклу в стрибунів у довжину з розбігу.

Єдиний процес спортивної підготовки складають чотири органічно взаємопов'язані частини - фізична, спортивно-технічна, тактична й психологічна підготовка. Подальше вдосконалення управління спортивною підготовкою спортсменок, які спеціалізуються в легкоатлетичних стрибках, пов'язане з розробкою та впровадженням у навчально-тренувальний процес нових засобів та методів, основою яких є сучасні спортивні технології. Завдання роботи - вивчити можливість комплексного використання технічних засобів і методів у навчально-тренувальному процесі спортсменок, котрі спеціалізуються в стрибках у довжину з розбігу. Комплексне використання методів "полегшувального лідирування" та електростимуляції надало змогу вдосконалити біокінематичну структуру розбігу й біодинамічну структуру відштовхування стрибка в довжину та внаслідок цього покращити спортивний результат. Результати досліджень свідчать, що використання технічних методів (методів "полегшувального лідирування" та електростимуляції) супроводжується покращанням не тільки біомеханічних характеристик розбігу й відштовхування під час стрибків у довжину, а й чітко окресленим ефектом післядії, який зберігається протягом кількох наступних занять.

Теоретично та методично обгрунтовано додаткові засоби вдосконалення навчально-тренувального процесу спортсменок, які спеціалізуються в легкоатлетичних стрибках на етапі спеціалізованої базової підготовки. Розроблено комплексну систему вдосконалення технічної підготовки кваліфікованих спортсменок, основою якої є додаткові засоби тренування. Вперше обгрунтовано та впроваджено в навчально-тренувальний процес комплексне використання методів "полегшуючого лідирування" й електростимуляції м'язів для технічної підготовки спортсменок, які спеціалізуються в стрибках у довжину з розбігу. Обгрунтовано та впроваджено метод комплексної електростимуляції м'язів у процес управління технічною підготовкою даних спортсменок. Експериментально доведено ефективність технічної підготовки спортсменок, які спеціалізуються в легкоатлетичних стрибках, на етапі спеціалізованої базової підготовки.

Мета роботи - дослідити особливості змагальної тактики кваліфікованих спортсменок у стрибках у довжину з розбігу. У дослідженнях проведено аналіз науково-методичної літератури, педагогічне спостереження, контент-аналіз (аналіз протоколів змагань). Для вирішення поставленої мети проаналізовано результати 152 стрибунок, які виконали 886 спроб. визначено варіанти змагальної тактики кваліфікованих спортсменок у стрибках у довжину. У ході вивчення тактики ведення змагальної боротьби сильніших спортсменок світу встановлено, що на сучасному етапі розвитку легкої атлетики актуальними стають питання тактики змагальної діяльності спортсменів у стрибкових видах. Аналіз отриманих даних свідчить, що необхідно дотримуватися такого тактичного варіанту, який свідчить про необхідність досягнення максимального результату вже в перших спробах, але при цьому вести змагальну боротьбу до останньої спроби.