Вказано, що фізкультурно-спортивні орієнтації школярів, які займаються плаванням, різноманітні й залежать від статі, місця проживання й відношення батьків до спортивної діяльності дітей. Найбільший інтерес у дітей викликають: участь у змаганнях, заняття в спортивних секціях, уроки фізичної культури й туристичні походи. Більшість дітей прислухаються в процесі спортивного тренування до думки батьків, а це важливий фактор удосконалення навчально-виховного процесу.

Отмечено, что физкультурно-спортивные ориентации школьников, которые занимаются плаванием, разнообразны и зависят от пола, места жительства и отношения родителей к спортивной деятельности детей. Наибольший интерес у детей вызывают: участие в соревнованиях, занятия в спортивных секциях, уроки физической культуры и туристические походы. Большинство детей прислушиваются в процессе спортивной тренировки к мнению родителей, а это важный фактор усовершенствования учебно-воспитательного процесса.

Sports orientations of schoolchildten engaged in swimming are versatile and depend on gender, place of residence and attitude of parents to sports activity of children. Most of all children are interested in: participation in competitions, attendance of sports sessions, lessons of physical culture. The majority of children considere the opinion of parents which is an important factor for improvement of training and educational process.

Обсуждена эффективность использования параметров физического развития спортсменов для оценки функциональной готовности их организма к тренировочным нагрузкам. В частности, предложено использовать данные параметры для определения сенситивных периодов на различных этапах физического развития юных пловцов, что имеет важное значение в обеспечении приспособительных реакций организма и должно учитываться при составлении многолетних тренировочных программ в спортивном плавании.

Изучено влияние занятий плаваньем на изменение уровня физического здоровья детей младшего школьного возраста. Проведен мониторинг эффективности этих занятий с учетом их распределения по уровням физического здоровья до и после курса оздоровительного плавания. Исследован следующий алгоритм действий по оздоровлению детей: проверка уровня здоровья, физической и плавательной подготовленности, комплектование групп по уровням физического здоровья, обеспечение медицинского сопровождения процесса оздоровления. Сформулированы дальнейшие направления исследования этой проблемы, связанные с дифференцированным подходом к организации занятий на воде детей младшего школьного возраста.

Вивчено вплив занять плаванням на позитивну динаміку фізичного здоров'я дітей молодшого шкільного віку. Проведено моніторинг ефективності цих занять з урахуванням їх розподілу за рівнями фізичного здоров'я до і після курсу оздоровчого плавання. Досліджено наступний алгоритм дій з оздоровлення дітей: перевірка рівня здоров'я, фізичної та плавальної підготовки, комплектування груп за рівнями фізичного здоров'я, забезпечення медичного супроводу процесу оздоровлення. Сформульовано подальші напрямки дослідження цієї проблеми, пов'язані з диференційованим підходом до організації занять на воді дітей молодшого шкільного віку.

On the basis of obtained results on the physical state of examinees there was justified and implemented a program for improving the health level of primary school children in terms of classes in water.

Акцентовано увагу на теоретико-методологічному обгрунтуванні, розробці та практичній реалізації методики навчання старшокласників плаванню в школах спортивного профілю як пріоритетного напряму розвитку сучасної освітньої системи України. На основі аналізу науково-педагогічної літератури висвітлено загальні теоретичні положення профільного навчання та, зокрема, спортивного профілю, розкрито сутність та зміст навчання за спортивним напрямом плавання. Розроблено модель процесу навчання старшокласників плаванню в школах спортивного профілю як основи для експериментальної методики. Обгрунтовано й експериментально доведено ефективність запровадженої методики, що грунтується на акцентованому розвитку специфічних фізичних якостей для плавання, рухового ритму, роботі в мікрогрупах з розробленого блоку навчально-тренувальних занять, які мають поступово охоплювати весь підготовчий період, етап базового формування та етапи реалізації плавальної підготовленості учнів-плавців.

Метааналіз як найпопулярніша методика системного об'єднання окремих наукових доробків надає змогу збільшити статистичну потужність дослідження, а отже і точність оцінки ефекту аналізованого впливу. Більшість публікацій не відповідають вимогам для здійснення метааналізу й не можуть у подальшому використовуватися для обговорення. За допомогою метааналізу обчислено кількісний статистично значимий ефект впливу оздоровчого плавання на фізичну працездатність молодших школярів. Виразність його можна оцінити як "малу-помірну". Істинне значення ефекту з вірогідністю 95 % завжди перебуватиме в діапазоні -0,581 - -0,206.

Цель работы - разработка групповых модельных характеристик морфофункциональных показателей сильнейших юных пловцов в возрасте 14 - 18 лет. Антропометрические и функциональные измерения, анкетирование, педагогическое тестирование 60 пловцов 14 - 18 лет, методы математической статистики. Выявлены характерные особенности модельных морфофункциональных показателей юных пловцов различных возрастных групп. Выводы: учёт полученных результатов позволит тренеру с большей степенью вероятности определить спортивную пригодность и перспективность юных спортсменов-пловцов в соответствии с их возрастом и этапом многолетней подготовки.

У зв'язку зі зміною цільової спрямованості навчання плавання, зміст якої - безпека життєдіяльності, покращання стану здоров'я студентів з огляду на рівень функціональних можливостей організму, фізичну підготовленість студентів, їх психоемоційний стан, розглянуто різні аспекти проблеми. Основною формою організації навчально-виховного процесу навчання плавання були групові та індивідуальні заняття, широко використано різноманітні засоби навчання, які за дією спрямованості (вправи у залі "сухого плавання" та "у воді") розподілялися на загальнопідготовчі, допоміжні та спеціально підготовчі. Вони охоплювали ігри, вправи з елементами плавальної підготовки з метою сприйняття студентами водного середовища. Доведено ефективність запропонованої методики, яка полягає у створенні позитивної мотивації до оволодіння початковими навичками плавання, приводить до зменшення захворюваності серед студентів та сприяє збільшенню їх рухової активності, заохочує до занять спортом і здорового способу життя.

Складовою частиною підготовки юних плавців є застосування в тренувальних заняттях вправ, які сприяють покращенню силових здібностей. Однак зловживання вправами силового спрямування в залі сухого плавання може негативно вплинути на функціональний стан кардіореспіраторної системи юних плавців. Тому вдосконалення майстерності юних плавців повинно відбуватися за умов комплексного підходу до процесу вдосконалення фізичної підготовленості та з урахуванням вікових функціональних можливостей спортсменів. Надано результати дослідження об'ємних і швидкісних показників функції зовнішнього дихання дівчат-плавчинь 11 - 12 років. Мета роботи - науково обгрунтувати доцільність комплексного застосування в тренувальному процесі плавчинь 11 - 12 років методу інтервального гіпоксичного тренування й елементів аквафітнесу шляхом дослідження динаміки показників функції зовнішнього дихання. Обстежено 62 спортсменки віком 11 - 12 років, спортивний яких становив 2 - 3 роки. Дослідження функції зовнішнього дихання здійснювалося за допомогою спірографічного методу із використанням спірографа відкритого типу "CARDIO SPIRO" протягом 24 тижнів. Реєстрували частоту дихання, об'ємні та швидкісні показники зовнішнього дихання. Установлено, що в плавчинь під впливом занять плаванням із застосуванням елементів аквафітнесу й інтервального гіпоксичного тренування вірогідно покращилися показники дихального об'єму, частоти дихання, максимальної вентиляції легень, життєвої ємності легень на вдиху та видиху, резервного об'єму дихання вдиху й видиху, а також швидкісні показники функції зовнішнього дихання, які підтверджують покращення пропускної спроможності великих бронхів. Висновки: для покращення функції зовнішнього дихання плавчинь 11 - 12 років на етапі початкової базової підготовки рекомендовано комплексно застосовувати елементи аквафітнесу й інтервальне гіпоксичне тренування.